Рішення

від 29.03.2021 по справі 640/20240/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року м. Київ № 640/20240/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, ДМА виконавчого органу КМР), в якому просить:

рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради про повернення пакету документів ОСОБА_1 на видачу будівельного паспорта за адресою: АДРЕСА_1 , оформлене листом від 19.06.2020 №256/20/09/27-20, визнати протиправним та скасувати;

зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що для здійснення будівництва індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці, позивачем до відповідача 04.06.2020 було подано заяву на видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки, кадастровий номер: 8000000000:91:136:0004, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради відмовив позивачу у видачі будівельного паспорта та повернув документи, мотивуючи свою відповідь тим, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам чинної містобудівної документації, а саме: відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, функціональне призначення земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:91:136:0004) - територія житлової середньо- та малоповерхової забудови та зазначено про необхідність доопрацювання ескізних намірів відповідно до п. 2.1 Порядку, а також відповідно до додатку 3 Порядку із зазначенням відстаней від об`єкта будівництва до будівель і споруд, розташованих на суміжних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності), перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що планується до застосування, тощо. Зазначена земельна ділянка площею 0,0746 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:136:0004 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належить позивачу на праві приватної власності, вважає відмову відповідача щодо видачі будівельного паспорта протиправною і просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі направлена на адресу відповідача та отримана уповноваженою особою останнього, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на день ухвалення рішення, відповідач відзиву на позовну заяву не надав з невідомих суду причин.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, площею 80,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 19.12.2011 року.

Крім того, позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,0746 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:136:0004 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 17.09.2013.

З матеріалів справи вбачається, що вперше позивач звернувся до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 23 жовтня 2019 року з заявою про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки.

Листом від 05 листопада 2019 року №547/19/012/27-19 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повернув позивачу подану ним заяву про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки разом з доданими до неї документами та повідомив, що зазначені у зверненні наміри не відповідають вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.

04.06.2020 ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою на адресу відповідача через Управління надання адміністративних послуг про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки площею 0,0746 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:136:0004 для будівництва індивідуального житлового будинку, до якої позивачем було додано: засвідчену в установленому порядку копію документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою та проект будівництва.

Листом від 19.06.2020 року № 256/20/09/27-20 Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовив позивачу у видачі будівельного паспорта та повернув документи, мотивуючи свою відповідь тим, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам чинної містобудівної документації, а саме: відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, функціональне призначення земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:91:136:0004) - територія житлової середньо- та малоповерхової забудови та зазначено про необхідність доопрацювання ескізних намірів відповідно до п. 2.1 Порядку, а також відповідно до додатку 3 Порядку із зазначенням відстаней від об`єкта будівництва до будівель і споруд, розташованих на суміжних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності), перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що планується до застосування, тощо.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються статтями 19, 41, 55 Конституції України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон України Про регулювання містобудівної діяльності ), Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103 (далі - Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 103 ), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Частиною 3 та 4 статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI передбачено, що надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05 липня 2011 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640, затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (надалі - Порядок №103).

Зі змісту пункту 1.1 Порядку №103 цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб`єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За приписами пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відповідно до пункту 2.1. Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

проект будівництва (за наявності);

засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Згідно з пунктом 2.3. Порядку №103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пунктом 2.4. Порядку №103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно із пунктом 2.5 Порядку № 103 повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно із пунктом 1.3. Порядку № 103 параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що підставою для відмови у наданні будівельного паспорта може бути неподання повного пакета документів або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. При цьому у силу п. 2.4 Порядку № 103 при вирішенні питання про видачу будівельного паспорту, крім відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, перевірці підлягає ще і відповідність намірів вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 405/10324/14-а (2а/405/21/15) та від 21.11.2019 у справі №807/166/19.

Як вбачається з листа відповідача від 19.06.2020 №256/20/09/27-20 підставою для повернення відповідачем документів щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку на вул. Вознесенський узвіз (колишня вул. Смирнова-Ласточкіна), 21 у Шевченківському районі м. Києва:

1) наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам чинної містобудівної документації, а саме: відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, функціональне призначення земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:91:136:0004) - територія житлової середньо- та малоповерхової забудови

2) відсутність у наданому пакеті документів схеми забудови земельної ділянки, виконаної відповідно до додатку 3 Порядку, з зазначенням відстаней від об`єкта будівництва до будівель і споруд, розташованих на суміжних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності), перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що планується до застосування, тощо.

Позиція відповідача зводиться до того, що подані позивачем ескізні наміри забудови, в порушення зазначених вище приписів, не містять інформації щодо відстані до меж усіх сусідніх ділянок та розташованих на них об`єктів, що свідчить про недотримання останнім вимог чинного законодавства, встановлених для отримання особою будівельного паспорта.

Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, приймаючи до уваги наступне.

Додатком 3 до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103 передбачено, що схема забудови земельної ділянки має містить в собі експлікацію: 1) місця розташування запланованих об`єктів будівництва; 2) червоні лінії; 3) лінії регулювання забудови; 4) під`їзди до будівель і споруд; 5) місця підключення до інженерних мереж.

Слід зазначити, що Додатком 3 до Порядку не передбачено нанесення відстаней до всіх меж сусідніх земельних ділянок.

В той же час, п.2.10 Порядку №103 визначено, що у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об`єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель і споруд, відстань від об`єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об`єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).

Судом встановлено, що надані позивачем разом із заявою про видачу будівельного паспорта ескізні наміри забудови містять інформацію щодо відстані до меж усіх сусідніх ділянок та розташованих на них об`єктів.

До того ж, ескізні наміри містять в собі інформацію про під`їзди до будівель і споруд .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності у наданому позивачем пакеті документів схеми забудови земельної ділянки, виконаної відповідно до додатку 3 Порядку, з нанесеними відстанями до всіх меж сусідніх земельних ділянок та під`їздами до будівель і споруд.

Щодо невідповідності намірів забудови земельної ділянки позивача вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, як то зазначалось листом відповідача від 19.06.2020 № 256/20/09/27-20, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, функціональне призначення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:91:136:0004) - територія житлової середньо- та малоповерхової забудови.

Таким чином, цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:91:136:0004) згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а за функціональним призначенням відповідно до містобудівної документації - землі житлової середньо та малоповерхової забудови

Відповідно до листа Комунальної організації Інститут генерального плану м. Києва від 26.05.2020 №312-684, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:91:136:0004), що належить позивачу відноситься до території житлової середньо та малоповерхової забудови та розташована в зоні житлово-громадської забудови.

Як вбачається з листа Міністерства розвитку громад та територій України від 20.02.2020 №8/30/1203-20 поняття малоповерхова забудова та садибна забудова не є тотожними. Наразі відсутнє визначення терміну Малоповерхова забудова у зв`язку з втратою чинності деяких нормативних актів (зокрема, Державних будівельних норм України Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005 .

Проте у додатку В1 Розрхункові показники цілісності багатоквартирного житлового будинку на території мікрорайону Державних будівельних норм Планування та забудова територій ДБН Б.2.2-12:2019 зазначено, що малоповерхова забудова - до 3 поверхів, середньоповерхова від 4 до 5 поверхів.

При цьому другим реченням пункту 6.1.31 ДБН Планування та забудова територій встановлено, що поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів з урахуванням мансарди.

За генеральним планом, наданим позивачем, передбачено будівництво двоповерхової будівлі

Таким чином, з урахуванням викладеного, цільове призначення забудови земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:91:136:0004, а саме для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель у споруд (присадибна ділянка), не суперечить вимогам Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно містобудівної документації на місцевому рівні.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази невідповідності намірів забудови земельної ділянки позивача вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, як то зазначалось листом відповідача від 12.03.2018 № 01-12/49.

Відтак, суд вважає, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) неправомірно відмовив позивачу у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:136:0004.

Стосовно позовних вимог в іншій частині, суд зазначає наступне.

Порядок №103 не містить в собі норм, які б регулювали питання видачі паспорта забудови у випадку неправомірного повернення уповноваженим органом містобудування та архітектури пакета документів для видачі будівельного паспорта.

Разом з тим, аналізуючи заявлену позивачем вимогу, відповідно до якої зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради

видати будівельний паспорт на підставі документів поданих разом з заявою про видачу будівельного паспорту в редакції суд зазначає, що відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, суд не вправі перебирати на себе функції дозвільного органу та своїм рішенням зобов`язувати останнього надавати будівельний паспорт на підставі документів поданих разом з заявою про видачу будівельного паспорту, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження дозвільного органу щодо надання таких паспортів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженим органом містобудування та архітектури.

За таких обставин належним способом захисту порушених прав позивача суд вважає зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:136:0004.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи те, що задоволенню підлягає лише одна складова позову, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про повернення пакету документів ОСОБА_1 на видачу будівельного паспорта за адресою: АДРЕСА_1 , оформлене листом від 19.06.2020 №256/20/09/27-20.

3.Зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяву про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:136:0004.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.) сплаченого судового збору.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити .

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (код ЄДРПОУ 26345558, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32)