Рішення

від 29.03.2021 по справі 640/3675/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року м. Київ № 640/3675/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна група Активголд простягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2020 Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна група Активголд (надалі - відповідач), в якому просить стягнути з рахунків у банках відповідача податковий борг в розмірі 33 969,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у відповідача обліковується податковий борг по єдиному податку з юридичних осіб в розмірі 33 969,98 грн.; сума податкового боргу виникла в результаті визначених платником податків та не сплачених у встановлений строк податкових зобов`язань; згідно із ст. 59 ПК України відповідачу було винесено податкову вимогу № 3165-17 від 24.03.2017; відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючими органами, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2020 позовну заяву Головного управління ДПС в м. Києві було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Позивач усунув недоліки, зазначені судом в ухвалі від 24.02.2020.

16.03.2020 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/3675/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання. Відповідачу було запропоновано подати до суду відзив на позовну заяву.

Копія зазначеної ухвали була направлена рекомендованими листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, та відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана останнім 25.03.2020.

Відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ Міжнародна група Активголд було зареєстровано 17.07.2013, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підриємців та громадських формувань було внесено запис номер 1 068 102 0000 034290.

ТОВ Міжнародна група Активголд перебуває на податковому обліку як платник податків у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДПС у м. Києві.

В лютому 2017 року ТОВ Міжнародна група Активголд подало до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за 2016 рік, в якій задекларувало:

- загальну суму за податковий (звітний) період в розмірі 1 149 195,40 грн.,

- суму єдиного податку за податковий (звітний) період в розмірі 57 459,77 грн.,

- суму єдиного податку за минулий податковий (звітний) період в розмірі 19 138,42 грн.,

- суму єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал в розмірі 38 321,35 грн.

Як стверджує позивач і не заперечує відповідач, задекларована сума єдиного податку ТОВ Міжнародна група Активголд сплачена не була.

При цьому, як вбачається із інтегрованої картки платника податків, у ТОВ Міжнародна група Активголд станом на 31.12.2016 обліковувалась переплата в розмірі 6 159,43 грн., яка була зарахована у виконання податкового зобов`язання із сплати єдиного податку за 2016 рік.

Таким чином податковий борг ТОВ Міжнародна група Активголд після зарахування переплати становив 32 161,92 грн.

24.03.2017 позивачем було оформлено податкову вимогу форми Ю № 3165-17 на суму 32 161,92 грн., яку надіслано на адресу місцезнаходження відповідача: 03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, кв. (офіс) 219.

Втім поштове відправлення було повернуто позивачеві за закінченням терміну зберігання.

В квітні 2017 року ТОВ Міжнародна група Активголд подало до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за перший квартал 2017 року, в якій задекларувало:

- загальну суму за податковий (звітний) період в розмірі 36 161,19 грн.,

- суму єдиного податку за податковий (звітний) період в розмірі 1 808,06 грн.,

- суму єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал в розмірі 1 808,06 грн.

Відповідач задекларовані податкові зобов`язання не виконав, відтак позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені ст. 57 ПК України, відповідно до п. 57.1. якої платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 294.1 ст. 294 ПК України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 ПК України).

Як встановлено п. 296.3 ст.296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Строк подання податкової декларації встановлений ст. 49 ПК України, п.п. 49.18.2 п. 49.18 якої передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

При цьому, форми податкових декларацій для платників єдиного податку, в тому числі для платників єдиного податку третьої групи (юридичної особи) затверджені наказом Міністерства фінансів України № 578 від 19.06.2015.

Згідно із п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчасно подав до контролюючого органу податкові декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за 2016 рік та перший квартал 2017 року. Натомість, докази виконання відповідачем задекларованого податкового зобов`язання в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані.

Із наявної в матеріалах справи копії інтегрованої картки платника податків по єдиному податку з юридичних осіб вбачається, що податковий борг відповідача станом на день звернення позивача із позовом до суду становить 33 969,98 грн.

Доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже, станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду та станом на момент розгляду даної справи, спірні грошові зобов`язання вважаються узгодженими. У той же час, зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Слід зазначити, що позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу № 3165-17 від 24.03.2017. Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п. 95.3 ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Отже з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків відповідають приписам чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Принагідно суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування позовних вимог.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна група Активголд задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна група Активголд (код ЄДРПОУ: 38746380, адреса: 03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, 119, кв. (офіс) 219) кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, що належать такому платнику, на суму податкового боргу у розмірі 33 969 (тридцять три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 98 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко