Ухвала

від 23.03.2021 по справі 910/11459/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/11459/19

Провадження № 12-9гс21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Власова Ю. Л.,

суддів Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Луг 69 на рішення Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2020 року (суддя Гулевець 0. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2020 року (у складі колегії: головуючий суддя Разіна Т. І., судді Іоннікова І. А., Тарасенко К. В.)

у справі № 910/11459/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луг 69

до Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Гесіс СА Київ ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання протиправним і скасування наказу та

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Луг 69 (далі - ТОВ Луг 69 , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства від 05 вересня 2018 року про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позов обґрунтований тим, що позивача належним чином не повідомили про розгляд скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, третя особа 2) і він не отримав копії цієї скарги. Крім того, зазначена скарга Національного агентства подана з порушенням установленого Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень строку, тому Міністерство наказом мало відмовити у її задоволенні без розгляду по суті.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2020 року у справі № 910/11459/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2020 року, у позові відмовлено.

Відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оголошення про засідання комісії було розміщено на офіційному веб сайті Міністерства, копія скарги та доданих до неї документів направлені на електронну адресу позивача, а на засіданні комісії під час розгляду скарги був присутній представник ТОВ Луг 69 . На підставі викладеного суди дійшли висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо порушення відповідачем вимог пункту 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1150 змінено назву на Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції) (далі - Порядок № 1128), та недотримання принципу щодо права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Також суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що Національне агентство подало скаргу до Міністерства з дотриманням строку, встановленого частиною третьою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки про оскаржувані рішення суб`єкта державної реєстрації дізналося 01 серпня 2018 року.

ТОВ Луг 69 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18 лютого 2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2020 року і прийняти нове - про задоволення позову.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також не відповідають вимогам закону, зокрема, оскільки висновок про те, що Міністерством не допущено порушення порядку повідомлення учасників про розгляд скарги по суті, не відповідає дійсності.

Ухвалою від 30 грудня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Відповідно до частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

16 лютого 2021 року Касаційний господарський суд ухвалою передав справу № 910/11459/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 302 ГПК України.

Ухвала мотивована необхідністю відступити від висновку, викладеного у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16, від 06 липня 2018 року у справі № 826/3442/17, від 30 січня 2020 року у справі № 140/167/19, від 11 листопада 2020 року у справі № 140/168/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 807/203/16, щодо застосування положень Порядку № 1128 про те, що недотримання вимог щодо повідомлення скаржника та/або його представника, суб`єкта оскарження чи інших заінтересованих осіб не може вважатися формальним порушенням, навіть за умови участі таких осіб при розгляді скарги на дії державного реєстратора по суті, та є підставою для скасування рішення суб`єкта влади, прийнятого за результатами розгляду вказаної скарги.

Від цього висновку Касаційний господарський суд вважає необхідним відступити, оскільки вважає, що факт присутності суб`єкта оскарження, інших заінтересованих осіб на засіданні комісії свідчить про забезпечення права таких осіб на участь у розгляді скарги, навіть у разі недотримання порядку щодо їх належного повідомлення.

Згідно із частиною четвертою статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами Касаційного господарського суду про наявність підстав для передачі справи № 910/11459/19 на її розгляд з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 9 - 11 Порядку № 1128, у редакції, чинній на момент дії спірних правовідносин, під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Міністерства; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Зі змісту наведених Касаційним господарським судом постанов Касаційного адміністративного суду вбачається, що останній не робив висновку про те, щонедотримання порядку повідомлення суб`єкта оскарження чи інших заінтересованих осіб, навіть за умови участі таких осіб при розгляді скарги на дії державного реєстратора по суті, не може вважатись формальним порушенням та є підставою для скасування рішення суб`єкта влади, прийнятого за результатами розгляду вказаної скарги.

Так, у постановах від 30 січня 2020 року у справі № 140/167/19, від 11 листопада 2020 року у справі № 140/168/19, від 18 грудня 2020 року у справі № 807/203/16 Касаційний адміністративний суд зробив висновок, що неповідомлення або неналежне повідомлення особи про розгляд скарги порушує право такої особи на захист, тому зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги. Проте, в зазначених справах не було встановлено, що така особа була присутня при розгляді скарги, і Касаційний адміністративний суд не робив висновку, що неналежне повідомлення особи про розгляд скарги є підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень навіть за умови присутності цієї особи при розгляді скарги.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 826/19452/16 Касаційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача, який також не був присутній при розгляді скарги, з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій обставин належного його повідомлення. Однак, зважаючи на відсутність доказів направлення позивачу копії скарги та доданих до неї документів, що є порушенням пункту 11 Порядку № 1128, касаційний суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом із тим у постанові від 06 липня 2018 року у справі № 826/3442/17 Касаційний адміністративний суд навпаки дійшов висновку, що оскільки особа була присутня під час засідання комісії та надавала пояснення, то порушення порядку її повідомлення про час та місце розгляду скарги, хоч і вплинуло негативно, але загалом не призвело до порушення її права на участь у засіданні.

Отже, у зазначених Касаційним господарським судом постановах Касаційного адміністративного суду відсутній висновок, від якого Касаційний господарський суд вважає необхідним відступити.

Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що справу № 910/11459/19 слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду для розгляду згідно із частиною шостою статті 303 ГПК України.

Керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду,

УХВАЛИЛА:

Справу № 910/11459/19 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ю. Л. Власов Судді: В. В. Британчук О. Б. Прокопенко І. В. Григор`єва Л. І. Рогач М. І. Гриців О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко О. С. Золотніков І. В. Ткач Г. Р. Крет С. П. Штелик К. М. Пільков