Ухвала

від 22.03.2021 по справі 354/478/21

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/478/21

Провадження № 1-кс/354/65/21

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 року м. Яремче

Слідчий суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги Громадської організації «Передові виборчі ініціативи» на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2021 року до провадження слідчого судді надійшла скарга Громадської організації «Передові виборчі ініціативи» на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви від 15.03.2021 року про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 160 КК України.

Просить зобов`язати уповноважених осіб відділення поліції №1 (м. Яремче) Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення по його заяві від 15.03.2021.

У судове засідання сторони кримінального провадження не з`явилися.

Представник скаржника у скарзі просив розгляд справи проводити без нього, оскільки на території Івано-Франківської області встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки. Клопотань щодо участі у розгляді скарги в режимі відеоконференції не поступало.

Представник органу досудового розслідування просив перенести розгляд справи, оскільки він не знайомий з доводами скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.

Проте, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

У той же час, винятки щодо явки скаржника - у законодавстві відсутні. Його явка є обов`язковою.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у зв`язку із неявкою сторін на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалося.

Ознайомившись із матеріалами скарги, вивчивши надані документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Кримінально-процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях. Проте, надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, слідчий, за змістом ст. 214 КПК України, повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об`єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до висновків 1-3 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» за 2017 рік під час розгляду скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, слідчим суддям необхідно враховувати, що КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР відомостей на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим, слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин щодо ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об`єктивних даних навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. Саме тому апелювати на цьому етапі до положень ст. 2 КК, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, недоцільно.

Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

З метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Згідно з ч 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Отже, за змістом цієї норми, обов`язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, дізнавача, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення може бути оскаржена - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником слідчому судді.

Отже,зі змістувищезазначених положеньзаконодавства випливає,що прирозгляді справданої категорії,слідчому суддідля тогощоб встановитибездіяльність слідчого,дізнавача абопрокурора щодоневнесенні відомостейпро кримінальнеправопорушення доЄРДР,необхідно з`ясуватинасамперед чимав місцесам фактподання скаржникомзаяви про кримінальне правопорушення саме до уповноважених законодавством осіб на прийняття та реєстрацію такої заяви.

Відтак, необхідно встановити факт реєстрації заяви уповноваженими, кримінально-процесуальним законом, особами, або факт відмови у реєстрації цієї заяви.

Адже з`ясування наявності або відсутності цих фактів, які власне є передумовами, що породжують у слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, обов`язок внести відомості про злочин до ЄРДР, є необхідним для встановлення факту бездіяльності відповідних осіб та зобов`язання останніх вчинити певні дії а саме, внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

На підтвердження того, що подавалася заява про вчинення кримінального правопорушення, скаржник долучив до скарги копію такої заяви. Вкінці вказаної заяви наявна розписка, зі змісту якої вбачається, що цю заяву отримав старший інспектор, капітан поліції Микола. Правильне прізвище цієї особи Суд не може встановити, через незрозумілий почерк.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт реєстрації цієї заяви до скарги не долучено.

У зв`язку з цим, Суд позбавлений можливості встановити чи подавалася вказана заява особі, уповноваженій на прийняття та реєстрацію такої заяви.

Слідчий суддязвертає увагу,що кримінально-процесуальнимзаконодавством обов`язок прийняття тареєстрацію заявпро кримінальнеправопорушення покладеноне навсіх працівниківполіції.Такий обов`язок,як ужезазначалося вище, частиною четвертою статті 214 КПК України покладено на слідчого, дізнавача, прокурора, іншу службову особу, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення.

Крім того, дата цієї розписки, а відповідно і дата подання вказаної заяви, через неякісне ксерокопіювання документа, відображена лише на половину. Суд позбавлений можливості її встановити із першоджерела, оскільки скаржником до суду подана тільки ксерокопія вказаної заяви із наявною, на її останній сторінці, розпискою.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу

Оригіналу такої заяви чи хоча б належним чином завіреної копії такої заяви з чітким зображенням розписки про отримання уповноваженою особою суду не надано.

Інших документів, в тому числі тих, які б підтведжували факт прийняття і реєстрацію такої заяви правоохоронними органами до скарги також не долучено.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У відповідності до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, а згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 статті 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Враховуючи положення законодавства, слідчий суддя вважає, що долучена до скарги копія заяви не є належним і допустимим доказом у розумінні кримінально-процесуального законодавства, яка пітверджує факт подання скаржником заяви до особи, уповноваженої її прийняти та зареєструвати.

Кримінально-процесуальним законодавством на слідчого суддю не покладено обов`язку вносити відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За змістом положень статті 303 КПК України слідчий суддя, встановивши бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, зобов`язує останніх внести такі відомості.

З поданихдо судудоказів,та узв`язку ізнеявкою досуду представникаскаржника,який биміг пояснитиобставини особисто,слідчий суддяпозбавлений можливостівстановити фактбездіяльності уповноваженихосіб щодоне внесеннявідомостей доЄРДР,оскільки скаржникомне доведеносамого фактуподання заявипро вчиненнякримінального правопорушенняособам, уповноваженим на її прийняття та реєстрацію.

Враховуючи зазначене, суд не знаходить підстав для задоволення вказаної скарги.

Керуючись ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Громадської організації «Передові виборчі ініціативи» на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення проголошено о 13 год 20 хв 29.03.2021.

Слідчий суддя: ОСОБА_1