Постанова

від 14.02.2007 по справі а6/001-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А6/001-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" лютого 2007 р.                                                                   Справа № А6/001-07

“14 ” лютого  2007 р.                                                                         Справа №  А 6/001-07

14.30 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого                                                    судді Маляренка А.В.

при секретарі                                                             Петровій Л.М.

розглянувши адміністративну справу № А 6/001-07

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Продагросервіс”, м. Бровари

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

третя особа на стороні відповідача  Броварська обґєднана державна податкова інспекція, м. Бровари

про  скасувати рішення № 0055892350/0 від 06.12.2005 р. у розмірі 245 572,00 грн. та зобовґязати відповідача визнати суму у розмірі 139 121,00 правомірно віднесеною позивачем до суми бюджетного відшкодування у серпні 2005 р.

Представники:

позивача: Калісська Н І. (доручення № 24/10 від 24.10.2006 р.)

відповідача :Сєтов М.О. (довіреність № 2558/9/10-008 від 18.04.2006 р.)

третьої особи : не зґявився

Обставини спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Продагросервіс” (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі - відповідач) про  скасування рішення № 40052350/0 від 21.10.2005р. у розмірі 1 370 627,00 грн.,  скасувати рішення № 0055892350/0 від 06.12.2005 р. у розмірі 245 572,00 грн., зобовґязати відповідача визнати суму у розмірі 139 121,00 правомірно віднесеною позивачем до суми бюджетного відшкодування у серпні 2005 р.

        Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 30.10.2006 року  за правилами  Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.01.2007 р., відповідно до ст. 116 КАС України, судом роз'єднано позовні вимоги у самостійні провадження наступним чином:

Справа № 361/6-06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Продагросервіс” до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення № 40052350/0 від 21.10.2005р. у розмірі 1 370 627,00 грн.

Справа № А 6/001-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Продагросервіс” до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про : 1) скасувати рішення № 0055892350/0 від 06.12.2005 р. у розмірі 245 572,00 грн. 2.)Зобовґязати відповідача визнати суму у розмірі 139 121,00 правомірно віднесеною позивачем до суми бюджетного відшкодування у серпні 2005 р.

        Підставою прийняття оспорюваного у справі  № А 6/001-07 податкового повідомлення-рішення став Акт № 1586/23-8-22888316 від 24.11.2005 р. складений на підставі проведеної виїзної позапланової документальної перевірки правильності  обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ „Продагросервіс” та правомірність заявленого до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ „Продагросервіс” за серпень 2005 року.

За результатами перевірки позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з  податку на додану вартість у розмірі 245 572,00 грн.

Позивач не погоджуючись з такими висновками  контролюючого органу,   з метою захисту своїх прав  і охоронюваних законом інтересів, звернувся до суду з адміністративним позовом.

          Представник позивача в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав викладених в позовній заяві та поясненні від 12.02.2007 р. № 12-1/02.

   Представник  відповідача  проти позовних вимог заперечує про що в судовому засіданні 16.01.2007 р. подав письмове заперечення проти позову,  в якому просить суд відмовити у його  задоволенні.

   Третя особа на стороні відповідача письмового відзиву до суду не подала, представник третьої особи в усних поясненнях проти позову заперечує.

       Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті.

       Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

встановив:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва в період з 10 листопада 2005 року по 20 листопада 2005 року було проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість та правомірність заявленого до бюджетного відшкодування  податку на додану вартість ТОВ „Продагросервіс" за серпень 2005р.

За результатами проведеної перевірки був складений Акт № 1586/23-8-22888316 від 24.11.2005 р.  (далі –Акт перевірки).

В ході проведеної перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем:

- пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7.та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97 (зі змінами) та порушено п.5.7. ст.5. Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 15.06.2005р. №213,  в результаті чого позивачем було завищено заявлене бюджетне відшкодування за серпень 2005р. в розмірі 220 059,00 грн.

- порушено п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ) внаслідок чого позивачем було завищено заявлене бюджетне відшкодування за серпень 2005р. в розмірі 25 513,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було винесено Податкове повідомлення-рішення №0055892350/0 від 06.12.2005 р., відповідно до якого Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 245 572,00 гривень.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд

приходить наступного висновку:

Згідно з даними декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року, поданої позивачем до ДПІ у Оболонському районі м.Києва (вх.№136119 від 19.09.2005р.), до складу податкового кредиту ТОВ „Продагросервіс” було включено суму 1 227 948грн. З урахуванням того, що податкові зобов'язання у серпні 2005 року склали нульову суму, від'ємне значення податку на додану вартість склало  1 227 948 грн.

Одночасно з поданням декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року, позивачем було подано Розрахунок суми бюджетного відшкодування, що передбачено  пп.7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" та вимогами Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПАУ №166 від 30.05.1997р. (надалі -Порядку №166).

Позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування суму у розмірі 587 172,00 грн. за серпень 2005 року, при цьому, сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, визначена Позивачем у сумі податку, який фактично був сплачений ТОВ „Продагросервіс” постачальникам товарів (послуг) та складає 587 172,00  грн.

В процесі розгляду справи, судом встановлено, що згідно з даними декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року, поданої до ДПІ у Оболонському районі м.Києва (вх.№130597 від 22.08.2005р.), загальна сума податкових зобов'язань за липень склала 77  890,00  грн.

Загальна сума податку на додану вартість яка віднесена до складу податкового кредиту за липень 2005 р., складає 982 245,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем, до складу податкового кредиту у липні 2005 року включено суми ПДВ, підтверджені податковими накладними, у випадку, коли оплата або отримання товарів (робіт, послуг) проводилась в попередньому податковому періоді.

До складу податкового кредиту за липень 2005 року позивачем було включено суми ПДВ за наступними податковими накладними : ВАТ "Броварський завод будівельних конструкцій" податкова накладна № 289 від 01.03.2005р.;   ТОВ "Ековент ЛТД" податкові накладні № 37 та № 38 від 08.06.2005 р.;  ДП "ВАТ "Мостобуд "МостоЗагін -112" податкова накладна № 13 від 31.01.2005 р.; ЗАТ "Електроград" податкова накладна № 21314 від 08.06.2005 р.;  ЗАТ "Завод ЗБВ "Поліськсільбуд" податкова накладна № 867 від 13.05.2005 р.; ЗАТ "Торговий дім "Енерго" податкова накладна № 184 від 10.06.2005 р.;   ПП "Комбі-буд" податкові накладні № 79 від 10.01.2005 р. №80 від 11.01.2005, № 83  від  08.02.2005,  №  86  від  04.03.2005,  №  87  від  11.03.2005,  №  97  від 29.07.2005р.;   ПП "Консалтинг Інвест" податкова накладна № 101 від 30.06.2005 р., ВАТ "3-д ЗБК ім. С.Ковальської" п/н № 1019 від 30.06.2005 р. ;  Інститут "Укренергомежпроект", Київська філія п/н 132/2 від 07.06.2005 р.; ПП "Транстехбуд-5" п/н № 21 від 27.06.2005 р. та №20 від 25.06.2005 р.;  ТОВ "Броварське управління механізації" п/н №83 від 30.06.2005 р. (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач у Акті перевірки зазначає, що ТОВ „Продагросервіс” неправомірно було сформовано податковий кредит у липні, оскільки, згідно з поясненнями органу податкової служби, викладеними на ст.12 Акту, відповідно пп.7.2.3 та пп.7.3.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", датою виникнення права на податковий кредит є момент виникнення податкових зобов'язань продавця :

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці,

- або дата їх оприбуткування в касі платника податку, у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти -, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку).

         Крім того, відповідач посилається  на вимоги п.7.2.6 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість", де зазначено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну, підставою для включення до складу податкового кредиту, є заява платника податку зі скаргою на такого постачальника.

Суд не бере до уваги таке посилання відповідача, оскільки подання такої заяви є правом платника податку - покупця, а не є його обовґязком.

Аналізуючи надані по справі докази, пояснення позивача, судом встановлено, що позивачем  правомірно було включено до складу податкового кредиту за липень 2005 року суми ПДВ за вищезазначеними податковими накладними.

Порядок визначення сум податкового кредиту та дати виникнення права на податковий кредит чітко регулюється нормами п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", якою встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-  або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

       П.п.7.4.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

          Виходячи з зазначеного, наявність факту перерахування коштів в оплату товарів (робіт, послуг) не дозволяє включення такої суми до складу податкового кредиту без наявної податкової накладної.

Таким чином у податковому періоді, коли податкова накладна виписана продавцем товарів, але ще не отримана покупцем цих товарів, включення сум податку на додану вартість по цій операції без наявної податкової накладної законодавством не передбачена.

В судовому засіданні зґясовано, що спірні податкові накладні були отримані позивачем в липні 2005 р.,  в звґязку з цим Позивач врахував їх саме  при формуванні податкового кредиту за липень місяць 2005 року.

Дата виникнення права на податковий кредит є саме дата отримання податкової накладної, що і було враховано Позивачем при визначенні сум податкового кредиту.

Таким чином, висновки, зроблені в акті податкової інспекції щодо порушень ТОВ „Продагросервіс” норм вищевказаних пунктів Закону України „Про податок на додану вартість" і Порядку заповнення та подання декларації, є безпідставними.

          У відповідності до вимог пп.7.7.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (надалі - Закон України „Про податок на додану вартість") сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.  

Виходячи з вимог пп.7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" у випадку, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює   сумі    податку,    фактично   сплаченій   отримувачем   товарів   (послуг)   у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)  залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, від'ємне значення податку на додану вартість за липень 2005 року, яке підлягало зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (серпня 2005 року) склало 904 355,00 грн.

В ході проведеної перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем:

- п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон про ПДВ) внаслідок чого позивачем було завищено заявлене бюджетне відшкодування за серпень 2005р. в розмірі 25 513,00 грн.

До складу цієї суми, позивачем  було включено розмір ПДВ, що сплачено ТОВ „Продагросервіс”  таким постачальникам:

ТОВ "Євро-Прокат" - 4 983,33грн.

ТОВ "Агентство екологічних досліджень" - 4 394,88грн.

ТОВ "Каміон " -  5 368,20 грн.

ТОВ "П'ятий фасад" - 10 766,26 грн.

Зазначені суми, по постачальникам ТОВ "Євро-Прокат" та ТОВ "Агентство екологічних досліджень”,  на думку ДПІ, повинні бути виключені зі складу податкового кредиту з наступних підстав: пунктом 7.3.1 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

    Працівники податкової служби зазначають, що датою здійснення першої  події  повинна  бути дата   перерахування   коштів   на   рахунок  постачальника  ТОВ „Агентство екологічних досліджень" у сумі 26 369,30грн., яка відбулась 27.07.2005р., тому ними було зроблено висновок про те, що податкова накладна, яка була виписана 25.07.2005р. була виписана з порушенням чинного законодавства, а, відповідно, і сума ПДВ по такій накладній не могла бути включена до податкового кредиту.

В ході перевірки було з'ясовано, що позивач 21.07.2005р. перерахував ТОВ "Агентство екологічних досліджень" аванс в розмірі 40 000,00 грн. В свою чергу ТОВ „Агентство екологічних досліджень” відвантажило позивачу продукцію на суму 66 369,30грн. (видаткова накладна від 25.07.2005р. № РН-000007), а Підприємство 27.07.2005р. розрахувалося за поставлену продукцію в повному обсязі в сумі 26 369,30грн. (виписка банку за 27.07.2005р.).

Виходячи з вищенаведеного, першою подією насправді була дата відвантаження товарів, яка відбулася 25.07.2005р., а не перерахування коштів.

Аналогічно, зі складу податкового кредиту,  на думку працівників податкової служби,  підлягають виключенню зі складу податкового кредиту сума податку на додану вартість зазначена в податковій  накладній,   виписаній   ТОВ   „Євро-Прокат"   07.07.2005р.,   оскільки   дата перерахування коштів на рахунок цього постачальника у сумі 29 900,0грн. –08.07.2005 р.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Євро-Прокат" згідно видаткової накладної від 07.07.2005р. № РН-0001069 відвантажено продукцію та виписано податкову накладну на суму 29 900,00грн. (в т.ч. ПДВ - 4 983,33грн.), а позивачем 08.07.2005р. було здійснено розрахунок за поставлену продукцію в повному обсязі (виписка банку за 08.07.2005р.).

Тобто, перша подія в цьому випадку (так само, як і в попередньому) - відвантаження продукції, а друга - оплата.

Виходячи з цього, висновок ДПІ, викладений в Акті перевірки, щодо неправомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними №700 від 25.07.2005р. (ТОВ „Агентство екологічних досліджень") та №1113 від 07.07.2005р. (ТОВ „Євро-Прокат") у сумі 9 378,21грн. є невірним, оскільки податкові накладні були виписані у повній відповідності із чинним законодавством.

Перевіркою встановлено, що суми податку на додану вартість по постачальникам ТОВ "Каміон " у розмірі  5 368,20 грн.  та ТОВ "П'ятий фасад" у розмірі  10 766,26 грн.  на думку ДПІ, повинні бути виключені зі складу податкового кредиту з наступних підстав: податкові накладні, отримані позивачем в липні 2005 року, не містять, передбачені пп.7.2.1. п. 7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" обов'язкових реквізитів.

У відповідності до вимог п.7.2.1 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в)  повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної ;особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)  місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм):

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відсутність хоча б одного з перелічених реквізитів у податковій накладній позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ на підставі такої накладної, тільки в разі невідповідності її вимогам Закону.

Чинним законодавством прямо не зазначено, що оформлена неналежним чином податкова накладна не дає права на податковий кредит, проте із змісту п.7.2.6 ст.7 Закону про ПДВ випливає, що порушення постачальником порядку заповнення накладної призводить до її недійсності.

Таким чином, сума податку на додану вартість на загальну суму 16 134,46 грн. була правомірно виключена ДПІ зі складу податкового кредиту липня 2005 року.

Позивач проти зменшення суми податкового відшкодування у розмірі 16 134,46 грн. не заперечує, про що зазначає в позовній заяві.

Позивач просить суд зобовґязати відповідача визнати суму у розмірі 139 121,00 правомірно віднесеною позивачем до суми бюджетного відшкодування у серпні 2005 р.

Згідно даних, наведених у висновку Акту перевірки (третій абзац) залишок суми з ПДВ в розмірі 139 121,00 (за липень 2005 року) заявленої Позивачем до бюджетного відшкодування станом на дату складання Акту не було підтверджено, у зв'язку з ненадходженням відповідей по ланцюгу (довідок від районних ДПІ) з постачальниками ПВКФ "Проксин" (ЄДРПОУ 20576428), та ТОВ "ТУЛУ" (ЄДРПОУ 32537575).

Позивач стверджує, що не підтвердження суми ПДВ, заявлених підприємством до бюджетного відшкодування у зв'язку з обміном інформацією між підрозділами податкової інспекції, чинним законодавством не передбачено, тому посилаючись на вищезазначене, просить суд зобовґязати відповідача визнати суму у розмірі 139 121,00 грн. правомірно віднесеною до суми бюджетного відшкодування.

Позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню судом, оскільки позивачем при визначенні предмету позову, не враховано той факт, що непідтвердження податковою інспекцією вищезазначеної суми є лише документальним оформленням  проведених відповідачем дій, які технічно фіксують  встановлені в ході проведення перевірки обставини.

Крім цього, висновок Акту перевірки в цій частині, не містить  владно-розпорядчих приписів, а тому безпосередньо не  породжує для  позивача  правових наслідків.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

Враховуючи наведене, керуючись ст.124 Конституції, ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України,господарський суд -

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

1.   Позов задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва № 0055892350/0 від 06.12.2005 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 229 437,54 грн.

3. В решті задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

13.03.2007 р.

Суддя