Рішення

від 15.03.2021 по справі 495/6757/20

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/6757/20

Номер провадження 2/495/608/2021

15 березня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

при секретарі Рачицькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача та просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті тітки - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно у вигляді:

- земельної ділянки площею 0,0106 га, кадастровий номер 5110300000:02:014:0144, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки площею 0,0367 га, кадастровий номер 5110300000:02:014:0143, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що вказані ділянки належали її тітці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У приватного нотаріуса 28.10.2020 року ОСОБА_2 , як єдиний спадкоємець ОСОБА_3 , отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на садові будинку, що розташовані в садівничому товаристві Буревестник під номером 377б, смт Затока. Однак, нотаріус відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, на якій розташовані садові будинки, оскільки реєстрація права власності за ОСОБА_3 на вказані ділянки була проведена після смерті останньої, що, на думку нотаріусу, свідчить про відсутність у спадкодавця правовстановлюючого документу на спадкове майно. З викладених підстав позивачка звернулась до суду.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 09.11.2020 року провадження по справі було відкрито та визначено загальний порядок її розгляду з призначенням підготовчого судового засідання на 27.01.2021 року. Вказаною ухвалою також витребувано у приватного нотаріусу Холудєєвої С.М. інформацію про спадкоємців ОСОБА_3 .

03.12.2020 року до канцелярії надійшла заява приватного нотаріусу Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Холудєєвої С.М. щодо надання інформації.

Ухвалою суду від 27.01.2021 року за клопотанням представника позивачки було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті.

У судове засідання 15.03.2021 року сторони не з`явились.

Представник позивачки - адвокат Холудєєв Борис Єгорович подав до канцелярії суду заяву з проханням судове засідання провести без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи сповіщався, причини неявки суду не відомі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.

Наявними матеріалами справи встановлено, що 26 листопада 1999 року ОСОБА_3 , на підставі рішення 12 сесії ХХІІІ скликання Затоківської селищної ради, у приватну власність була передана земельна ділянка площею 0,048 га, що розташована на території Затоківської селищної ради, СТ Буревестник , ділянка № НОМЕР_2 , для ведення садівництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю І-ОД № 038739 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1271.

З метою отримання, сформування кадастрового номеру 30.10.2019 року ОСОБА_3 замовила технічну документацію з землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

21 грудня 2019 року відділом у м. Білгород-Дністровському Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області була проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0367 га, надана для ведення садівництва, кадастровий номер 5110300000:02:014:0143, на ім`я ОСОБА_3 .

Також, 21 грудня 2019 року відділом у м. Білгород-Дністровському Міськрайонного управління у Білгород-Дністровському районі та м. Білгород-Дністровському Головного управління Держгеокадастру в Одеській області була проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0106 га, надана для ведення садівництва, кадастровий номер 5110300000:02:014:0144, на ім`я ОСОБА_3 .

Тобто, виходячи з площі двох зареєстрованих земельних ділянок, можна дійти висновку, що власник ОСОБА_3 здійснила поділ належної їй земельної ділянки площею 0,048 га на дві самостійні ділянки за тією ж адресою площею 0,0367 га та площею 0,0106 га.

До реєстрації речового права на дві новостворені земельні ділянки, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 видане Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис 12873.

Єдиним спадкоємцем за законом померлої ОСОБА_3 є її племінниця - ОСОБА_2 , позивачка по справі, що підтверджується відомостями приватного нотаріусу Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Холудєєвої С.М., яка 28.10.2020 року видала на ім`я ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за № 1787, згідно з яким ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_3 , отримала у спадок садові будинки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та складається в цілому з: садового будинку літ. А , загальною площею 169,4 кв.м., садового будинку літ. Є , загальною площею 64,0 кв.м., садового будинку літ. Ж , загальною площею 89,0 кв.м., убиралень літ. Г , Д , споруд № 1-4.

Згідно з інформацією приватного нотаріусу ОСОБА_5 , позивачка є єдиним спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.3 ст. 46-1 ЗУ Про нотаріат , нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру , Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Через відсутність зареєстрованого речового права спадкодавця ОСОБА_3 на дві новостворені земельні ділянки на момент відкриття спадщини, приватний нотаріус Холудєєва С.М. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані ділянки на яких розташовані успадковані садові будинки.

На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з пунктом г частини першої статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3 статті 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст. 1296 ЦК України, оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч.3 ст. 46-1 ЗУ Про нотаріат , нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва обов`язково використовує також відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру , Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Пункт 10 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Згідно з статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії , було зазначено що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Визначившись з характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню, суд вважає за необхідне задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 та тим самим захистити її спадкові права.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 49, 200, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), у порядку спадкування за законом, право власності на:

- земельну ділянку площею 0,0106 га, кадастровий номер 5110300000:02:014:0144, наданої для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0367 га, кадастровий номер 5110300000:02:014:0143, наданої для ведення садівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О.Боярський