Рішення

від 08.08.2006 по справі 30/275в

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/275в

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.08.06 р.                                                                               Справа № 30/275в                               

Судді господарського суду Донецької області Донець О.Є., Мальцев М.Ю., Марченко О.А.                                                                                           

розглянули у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустар”, м.Красний Лиман

до відповідача-1: Слов”янської райдержадміністрації, м.Слов”янськ

до відповідача-2: Сергієвської сільської Ради, с.Сергіївка

до відповідача-3: Спільного Українсько-Швейцарського підприємства „Фістаг-Вікторія”, м.Краматорськ          п          ади          ергієвської

про визнання права власності

За участю представників:

від позивача: Ковальов В.П. - директор

від відповідача-1: не з”явився

від відповідача-2: не з”явився

віл відповідача-3: не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

           У листопаді 2004р. до господарського суду Донецької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Індустар”, м.Красний Лиман, із позовом до Слов”янської райдержадміністрації та Сергієвської сільської Ради про визнання права власності на об”єкт нерухомості – будівлю „Торгового центру”, Літ.А-2, площею 2205,5 кв.м., розташовану в с.Сергіївка Слов”янського району Донецької області.

          Ухвалою суду від 24.11.04р. до участі у справі у якості відповідача залучено Спільне підприємство „Фістаг-Вікторія”, м.Краматорськ.

          Рішенням господарського суду від 27.12.04р. позов задоволено.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.05.05р. зазначене рішення залишене без змін, апеляційну скаргу Спільного підприємства „Фістаг-Вікторія”, м.Краматорськ, - без задоволення.

          Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.06р. вищевказані рішення та постанова скасовані, справу № 30/275в направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

          Постанову мотивовано тим, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій не було з”ясовано, який порядок продажу майна банкрута був встановлений комітетом кредиторів Спільного підприємства „Фістаг-Вікторія”, чи був договір від 27.09.02р. погоджений ліквідатором з комітетом кредиторів банкрута, а також не з”ясовано, чи входило спірне нерухоме майно до складу ліквідаційної маси банкрута, чи належав об”єкт банкруту на праві власності.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області призначено розгляд справи колегіальним складом суддів.

          онецької області.          ергіївка          іт

          Під час нового розгляду справи позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вищевказаний об”єкт нерухомості ним було придбано у відповідача-3 на підставі договору купівлі-продажу від 27.09.02р.

         Відповідачі 1 та 2 проти позову не заперечили, просили справу розглянути без участі їх представника.

         Відповідач-3 під час нового розгляду справи позову не визнав, але письмового відзиву по суті позовних вимог суду не надав.

         Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

         27.09.02р. Спільне підприємство “ Фістаг-Вікторія”, м.Краматорськ в особі ліквідатора Тевелєва Д.М., який діяв на підставі ухвали господарського суду Донецької області від 16.07.01р. № 18Б-4-20 та Товариство з обмеженою відповідальністю ”Індустар”, м.Красний Лиман уклали договір купівлі-продажу нерухомості, а саме об”єкт “Торговий центр”, Літ.А-2, площею 2205,5 кв.м., який розташований за адресою с.Сергіївка, Донецької області.

          Пунктом 3.2 договору купівлі-продажу від 27.09.02р. визначена ціна продажу об”єкту, яка складає 4800,00 грн.

          Відповідно до п. 5.1 договору, продавець гарантує, що майно не є проданим, заставленим, не знаходиться під арештом, судових справ щодо нього немає.

          Відповідно до п. 7.1 укладеного сторонами договору, останній набирає законної сили з моменту його підписання повноважними особами.

          Вказаний договір фактично виконано сторонами у повному обсязі, що підтверджено доданими до матеріалів справи документами: копією платіжного доручення № 142 від 18.10.02р. про сплату за об”єкт за № 142 від 18.10.02р. на суми 4800,00 грн. та актом приймання-передачі за № 1 від 21.10.02р., підписаним обома сторонами.

          Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України,  правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

           Згідно із ст. 4-3 зазначеного кодексу,  судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.   

           Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.

           Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

         Суду не надано доказів того, що договір купівлі-продажу від 27.09.02р. визнано недійсним, неукладеним, розірвано або змінено у встановленому порядку.

          Заяв про право власності на продане за договором від 27.09.02р. майно від будь-яких осіб до суду не надходило.

           Позивачем долучено до матеріалів справи копії документів зі справи господарського суду Донецької області № 18 Б-4-20 про банкрутство Спільного підприємства „Фістаг-Вікторія”, а саме – протоколу зборів членів ліквідаційної комісії банкрута Українсько-Швейцарського спільного підприємства „Фістаг-Вікторія”, протоколу зборів кредиторів № 5 від 09.04.02р., звіту ліквідатора, наказу ліквідатора № 2 від 04.04.02р., протоколу зборів кредиторів № 7 від 19.09.02р., оригінали яких знаходяться в матеріалах вищевказаної справи.

           Зазначені документи свідчать про встановлення комітетом кредиторів спрощеної процедури продажу майна банкрута, про включення спірного майна до ліквідаційної маси банкрута, про згоду комітету кредиторів на продаж майна, про відсутність претензій третіх осіб на спірне майно.

            Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття встановлено судом.

             Власник на свій розсуд розпоряджається, володіє та користується майном. Власник має право вчиняти щодо майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої діяльності, не забороненої законом, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам (ст. 4 Закону України “Про власність”).

            Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963р., який діяв на час укладення договору від 27.09.02р., право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Таке ж положення міститься в ст. 334 Цивільного кодексу України в редакції 2003р.   

             Згідно із ст. 224 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на час укладення договору від 27.09.02р., за договором купівлі-продажу продавець зобов”язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов”язується прийняти майно та сплатити за нього визначену грошову суму.

            Отже, право власності на майно перейшло до позивача з моменту підписання цього договору, тобто 27.09.02р.

             Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України в редакції 2003р., договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

            Однак, згідно із п. п. 1.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, Кодекс набирає чинності з 01.01.04р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

             Приймаючи до уваги, що Цивільний кодекс УРСР в редакції 1963р. не встановлював обов”язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомості, на даний договір, що підписаний 26.12.03р., норми ст. 657 Цивільного кодексу України не розповсюджуються.

             У відповідності до ст. 48 Закону України “Про власність”, кожний власник має право вимагати від осіб, що порушують його права, усунення будь-яких порушень його права. Одним із засобів захисту порушеного цивільного права є визнання такого права (ст. 16 Цивільного кодексу України).

             З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

            Судові витрати покладаються на позивача відповідно до його заяви.

            Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3,  33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 328, 334, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 48 Закону України „Про власність”, суд

                                                                В И Р І Ш И В :

            Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустар”, м.Красний Лиман,  – задовольнити.

            Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Індустар” (84400, м.Красний Лиман, вул. Волгодонська, 78; ідентифікаційний код 30562154) право власності на об”єкт нерухомості – будівлю „Торговий центр”, Літ.А-2, площею 2205,5 кв.м., розташовану за адресою: с.Сергіївка Слов”янського району Донецької області.          ергіївка

                                                                         Повний текст рішення оголошено  08.08.06 р.

Суддя                                                                         Донець О.Є.                               

Надруковано 5 прим.:                                

1 – позивачу

3– відповідачам

1 – у справу