Постанова

від 11.06.2007 по справі а6/096-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А6/096-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" червня 2007 р.                                                                   Справа № А6/096-07

11.10 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого                                                    судді Маляренка А.В.

при секретарі                                                             Петровій Л.М.

розглянувши адміністративну справу № А 6/096-07

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  „Науково –виробниче підприємство „Укрпромцинк”, м. Біла Церква

до Білоцерківської обґєднаної державної податкової інспекції, м. Біла Церква

про  визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення                  

Представники:

позивача:         Мартинко В.І. –довіреність б/н  від 18.07.2006р.

відповідача:    не зґявився

Суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Укрпромцинк” (далі-позивач) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі –відповідач) про скасування податкових повідомлень –рішень №0004432300/0/2406 від 06.09.2006 року, №0004422300/0/31 від 06.09.2006 року,  №0004432300/1/2887 від 20.10.2006 року, №0004422300/1/2886 від 20.10.2006 року, №0004432300/1/30/2885 від 20.10.2006 року, №0004432300/2/5 від 09.01.2007 року, №0004422300/2/4 від 09.01.2007 року,  №0004432300/30/2/6 від 09.01.2007 року.

        Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 12.03.2007 року  за правилами  Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, в обґрунтування позову посилається на протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідальність особи настає у передбачених законодавством випадках і за наявності ознак правопорушення. Висновки перевіряючи про відсутність підстав для включення сум ПДВ до податкового кредиту необґрунтовані відповідними нормами законодавства. Представником позивача подано додаткові пояснення до адміністративного позову.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, вважає, що у позивача було відсутнє право на включення сум ПДВ до свого податкового кредиту, оскільки його контрагенти не відображали в своїй податковій звітності відповідні податкові зобов'язання та не сплачували їх до бюджету, про що подав письмове  заперечення на адміністративний позов.

Ухвалою господарського суду від 04.05.2007 р. відповідно ст. 102 КАС України продовжено строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП „Укрпромцинк” за період з 01.03.2004 року по 31.03.2004 року та за період з 01.12.2004 року по 31.12.2004 року, за результатами якої був складений акт перевірки №2043/23-02/25295798/280 від 30.08.2006 року. В ході проведеної перевірки встановлено відсутність у позивача  права на включення спірної суми до свого податкового кредиту, оскільки відповідні податкові накладні виписані контрагентами, які не відображали в своєму податковому обліку відповідні податкові зобов'язання та не сплачували їх до бюджету. Включення несплачених до бюджету сум контрагентами, є порушенням податкового законодавства, зокрема п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, і, як наслідок призводить до завищення позивачем від'ємного значення чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

За наслідками встановлених в акті перевірки порушень було зменшено суму податкового кредиту позивача за березень 2004 року на суму 434172 грн. та донараховано податку на додану вартість на суму 200328 грн., в т.ч. за березень 2004 року –на 178328 грн., за грудень 2004 року –на 22 000 грн., знайшло своє відображення в податкових повідомленнях-рішеннях №0004432300/0/2406 від 06 вересня 2006 року  про стягнення податкового зобов'язання на суму 300 492 грн., у тому числі за основним платежем –200 328 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 100164 грн., та №0004422300/0/31 від 06 вересня 2006 року про зменшення бюджетного відшкодування на суму 113252 грн., стягнення податкового зобов'язань у сумі 320 920  грн., та стягнення штрафних санкцій у сумі 160 460 грн.

За наслідками розгляду скарги позивача в порядку адміністративного узгодження податкового зобов'язання, Начальником Білоцерківської об'єднаної податкової інспекції в задоволенні скарги було відмовлено, та прийняті податкові повідомлення –рішення №0004432300/1/2887 від 20 жовтня 2006 року  про стягнення податкового зобов'язання на суму 300 492 грн., у тому числі за основним платежем –200 328 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 100164 грн., №0004422300/1/2886 від 20 жовтня 2006 року про зменшення бюджетного відшкодування на суму 113252 грн., стягнення податкових зобов'язань у сумі  320 920  грн., та стягнення штрафних санкцій у сумі 160 460 грн., №0004432300/1/30/2885 від 20 жовтня 2006 року про стягнення штрафних санкцій у сумі 56626, 00 грн.

За наслідками розгляду скарги платника податків  Державною податковою адміністрацією у Київській області, були підтримані попередні рішення податкової, про що винесені податкові повідомлення –рішення №0004432300/2/5 від 09 січня 2007 року  про стягнення податкового зобов'язання на суму 300 492 грн., у тому числі за основним платежем –200 328 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 100164 грн., №0004422300/2/4 від 09 січня 2007 року про зменшення бюджетного відшкодування на суму 113252 грн., стягнення податкових зобов'язань у сумі  320 920  грн., та стягнення штрафних санкцій у сумі 160 460 грн., №0004432300/30/2/6 від 09 січня 2007 року про стягнення штрафних санкцій у сумі 56626, 00 грн.

Таким  чином, спірні податкові повідомлення рішення були винесені на підставі акту перевірки Білоцерківської ОДПІ №2043/23-02/25295798/280 від 30.08.2006 року, рішення Білоцерківської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги №45790/10/25-008/222 від 20.10.2006 року, рішення про результати розгляду повторної скарги, виданого ДПА в Київській області 29.12.2006 року за №14343/10/25-845/282, рішення ДПА України №882/6/25-0515 від 29.01.2007 року.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки право на бюджетне відшкодування виникло у зв'язку зі сплатою сум ПДВ в ціні придбання товарів, про що свідчать виписані контрагентами податкові накладні.

Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд визнає викладені в акті перевірки висновки помилковими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи, виходячи з наступного:  

Як встановлено судом, позивачеві були виписані податкові накладні в зв'язку з наступним:

01 березня 2004 року між ТОВ “НВП “Укрпромцинк” (м. Біла Церква) в особі генерального директора Ліманчука Е.О. та ПП “Варстал” (м. Харків, вул. Римарська, 19, к.44, код ЄДРПОУ 32440476, ІПН 324404720302, Свід. ПДВ 28310770) в особі директора Почепцова Віталія Андрійовича, був укладений договір поставки колларгола в кількості 1050 кг. на суму 3 675 004, 20 грн. в т.ч ПДВ на суму 612500, 70 грн.   

03 березня 2004 року, на виконання господарського договору, ТОВ “НВП “Укрпромцинк” фактично отримало від ПП “Варстал” товар –колларгол у кількості  1050 кг.  на  загальну суму 3 675 004, 20 грн.  в т.ч.  ПДВ  на  суму    612 500,70 грн.

Відвантаження товару відбулось зі складу продавця у м. Харкові, у кількості 15 мішків по 70 кг кожний на автомобіль Форд-Транзит №671-61 КК, по що свідчать такі документи, як:

товарно-транспортна накладна №640536 від 03.03.2004 року,

Рахунок-фактура  № В-00000001 від 03.03.2004 р.,

Видаткова накладна №00000001 від 03.03.2004 р.

ПП “Варстал” на момент здійснення господарської операції був зареєстрований в державному реєстрі підприємств, та зареєстрований місцевим податковим органом як платник ПДВ, на підтвердження чого  позивачеві були надані завірені копії Свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтво платника ПДВ.

          Також відповідно до вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7  Закону України “Про податок на додану вартість” №167/97-ВР ПП “Варстал” було видано оригінал податкової накладної №1 від 03.03.2004 року, складеної в момент виникнення податкових зобов'язань продавця в момент отримання товара та переходу права власності від Продавця до Покупця.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №167/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), таким чином видана податкова накладна ПП “Варстал” було підставою для включення ПДВ у сумі 612 500,70 грн. до складу податкового кредиту за березень 2004 року, що було відображено у декларації по податку на додану вартість ТОВ „НВП „Укрпромцинк” за березень 2004 року.

Також, 30 грудня 2004 року між ТОВ “НВП “Укрпромцинк” в особі директора Ліманчука Е.О. (Покупець) та ТОВ “Лана ЛТД” в особі директора Лисенко О.А. (Продавець) був укладений договір №0301-1Р реалізації на продаж продукції.

На виконання даного договору, 30  грудня 2004 року на ТОВ “НВП “Укрпромцинк” від  ТОВ “Лана ЛТД” був отриманий товар –білила цинкові в кількості 20 тн. на загальну суму 132 000,00 гривень, у тому числі ПДВ на суму 22 000, 00 гривень, що підтверджується накладною №89 від 30 грудня 2004 року.

Одночасно з отриманням товару позивачеві була видана податкова накладна №89 від 30.12.2004 року, що стало підставою для відображення у складі податкового кредиту по ПДВ у декларації ТОВ “НВП “Укрпромцинк” за грудень 2004 року у сумі 22 000, 00 гривень.

22 лютого 2005 року була укладена додаткова угода №1 до договору №0301-1Р від 30 грудня 2004 року, по умовам якої, раніше отриманий товар –білила цинкові в кількості 20 тн., підлягали поверненню від ТОВ “НВП “Укрпромцинк” до ТОВ “Лана ЛТД”.   

На виконання даної додаткової угоди, 29 березня 2005 року від ТОВ “НВП “Укрпромцинк” до  ТОВ “Лана ЛТД” був повернутий товар – білила цинкові в кількості 20 тн. на загальну суму 132 000,00 гривень, у тому числі ПДВ на суму 22 000, 00 гривень, що підтверджується накладною №0329 від 29 березня 2005 року.

Одночасно з передачею товару ТОВ „НВП „Укрпромцинк” була видана податкова накладна №10 від 29.03.2005 року, що стало підставою для відображення у складі податкових зобов'язань по ПДВ у декларації ТОВ “НВП “Укрпромцинк” за березень 2005 року у сумі 22 000, 00 гривень.

Згідно інформації податкових органів, зазначеної в акті перевірки та рішеннях по результатам розгляду апеляційних скарг ТОВ “НВП “Укрпромцинк”, ТОВ “Лана ЛТД” зареєстроване як платник ПДВ та перебуває на податковому обліку в ДПІ Печерського району міста Києва.

Як вбачається з Акту податкової перевірки, рішення про зменшення податкового кредиту по ПДВ по ТОВ „НВП „Укрпромцинк” за березень 2004 року та за грудень 2004 року мотивуються тим, що ПП „Варстал” за юридичною адресою не знаходиться, ним подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2004 року з нульовими показниками, знаходиться у розшуку, а ТОВ „Лана ЛТД” не звітує з 01.12.2004 року, за юридичною адресою не знаходиться, знаходиться у розшуку.

У зв'язку з викладеним, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для формування податкового кредиту на підставі виписаних ПП „Варстал” та ТОВ „Лана ЛТД” податкових накладних, оскільки суми податку на додану вартість не були відображені в їх податковій звітності та не сплачувались до бюджету.

З акту перевірки вбачається, що оскільки проведеними зустрічними перевірками контрагентів позивача, сплата ними сум податку на додану вартість до бюджету не підтверджена, відповідні суми не підлягають включенню до податкового кредиту позивача та бюджетному відшкодуванню.

Як вбачається з матеріалів справи позивач мав господарські стосунки з контрагентами, які в свою чергу, в зв'язку зі здійсненням господарських операцій виписували податкові накладні, оформлені відповідно до вимог підпункту 7.2.1 Закону України № 168/97 та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, на підставі яких в подальшому позивачем було віднесено  суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

       При цьому, суд бере до уваги той факт,  що жодна податкова накладна, яка віднесена позивачем до складу податкового кредиту зазначеного періоду, не визнана ДПІ  як недійсна на підставі  абзацу 1 пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165.

У відповідності до Закону України "Про податок на додану вартість" та до п.6.2 наказу ДПА України від 30.05.1997р. №165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення" факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна..

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

В процесі розгляду справи, судом встановлено, що на момент здійснення відповідної господарської операції, контрагенти позивача перебували на податковому обліку і в момент виписання податкової накладної у нього виникали податкові зобов'язання.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Закон України "Про податок на додану вартість" дає повний і вичерпний перелік всіх обов'язкових реквізитів, які повинна містити в собі податкова накладна, а саме - відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 названого закону податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім!я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця)

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкові накладні №1 від 03.03.2004 року та №89 від 30.12.2004 року, на підставі яких ТОВ “НВП “Укрпромцинк”  було сформовано податковий кредит в березні та грудні 2004 року, повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.

Пункт 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій:

а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дату отримання податкової накладної,  що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкції встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Необхідно враховувати, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

На час виникнення та виконання між позивачем та ПП „Варстал” ; ТОВ „Лана ЛТД” договірних відносин,  ПП „Варстал” та ТОВ „Лана ЛТД” були зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Державною податковою інспекцією не надано жодних доказів, що зазначені податкові накладні згідно з якими позивач визначив суму податкового кредиту, складені неналежною особою, не зареєстрованою як платник ПДВ.

На час розгляду даної справи, угода між ТОВ Науково –виробниче підприємство „ Укрпромцинк” та його контрагентом ТОВ „Лана ЛТД”  та  угода між ТОВ Науково –виробниче підприємство „ Укрпромцинк” та його контрагентом ПП ”Варстал”  є чинними.

Сторонами на час розгляду справи не надано суду будь-яких доказів на підтвердження визнання цих  угод недійсними.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

При цьому жоден нормативний акт, на який посилається відповідач, не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товару, на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності, оскільки згідно вимог чинного законодавства обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами.

Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином  оформлених розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість  ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, у разі порушення контрагентами платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов'язковими до виконання. Крім того, необхідно враховувати, що виявлення порушень при державній реєстрації юридичної особи, містить ознаки злочинного умислу, який підлягає кримінальному покаранню винних осіб зі стягненням завданої злочинними діями шкоди.

     За таких обставин покупець не може нести відповідальність  як за несплату податків продавцями,  так і за можливу недостовірність відомостей про них,  включених до Єдиного державного  реєстру,  за умови необізнаності покупця щодо такої.

    Чинним на   момент  розгляду  справи  Законом  України "Про  державну реєстрацію юридичних  осіб  та  фізичних   осіб   -   підприємців"   було встановлено,  що якщо відомості,  які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру,  були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою,  доки до них не внесено відповідних  змін.

Якщо  відомості,  які  підлягають  внесенню  до Єдиного державного реєстру,  є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може  посилатися  на них у спорі як на достовірні.  Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі,  якщо вона знала або  могла знати про те,  що такі відомості є недостовірними (ч.  1, ч. 2 ст. 18 Закону).

Відповідно до п.  1.3 ст.  1 Закону "Про  податок  на  додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення  до  бюджету податку,  що сплачується покупцем,  або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку,  визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст.  10,  відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку,  а також за повноту та  своєчасність  його внесення   до  бюджету  відповідно  до  закону  (п.  10.2  ст.  10 Закону).

    Таким чином,  як випливає  з  вищенаведеного,  сама  по  собі несплата  податку  продавцем  (у  тому  числі  у разі ухилення від сплати)  при  фактичному  здійсненні  господарської  операції,   не впливає   на   податковий   кредит   покупця  та  суму  бюджетного відшкодування.

    Стаття 19 Конституції  встановлює,  що  органи державної  влади  та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Отже, податкові  органи  не  можуть  нараховувати  податок на додану вартість  та  накладати  штрафні  санкції  на  покупця  при несплаті цього податку продавцем,  оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та  накладення  штрафних санкцій.

За таких обставин висновки відповідача про те, що позивачем порушені вимоги пп. 7.4.2, пп. 7.4.3, пп. 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України „Закону про додану вартість” є помилковими, а тому до позивача не можуть бути застосована відповідальність за порушення положень даної статті.

Отже суд дійшов висновку , що відповідачем необґрунтовано позбавлено позивача права на бюджетне відшкодування сум з податку на додану вартість з посиланням на несплату таких у зв'язку з невиконанням контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань.

Таким чином, визначення податковими повідомленнями рішеннями №0004432300/0/2406 від 06.09.2006 року, №0004422300/0/31 від 06.09.2006 року,  №0004432300/1/2887 від 20.10.2006 року, №0004422300/1/2886 від 20.10.2006 року, №0004432300/1/30/2885 від 20.10.2006 року, №0004432300/2/5 від 09.01.2007 року, №0004422300/2/4 від 09.01.2007 року,  №0004432300/30/2/6 від 09.01.2007 року зменшення суми бюджетного відшкодування є протиправними.

Інших заперечень проти позову, ніж ті, що наведені в акті перевірки та в судовому засіданні, відповідач суду не навів.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

Враховуючи наведене, керуючись ст.124 Конституції, ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України,господарський суд -

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення   Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції №0004432300/0/2406 від 06.09.2006 року, №0004422300/0/31 від 06.09.2006 року,  №0004432300/1/2887 від 20.10.2006 року, №0004422300/1/2886 від 20.10.2006 року, №0004432300/1/30/2885 від 20.10.2006 року, №0004432300/2/5 від 09.01.2007 року, №0004422300/2/4 від 09.01.2007 року,  №0004432300/30/2/6 від 09.01.2007 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

20.06.2007 р.

              Суддя