Ухвала
від 09.03.2021 по справі 761/7785/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7785/21

Провадження № 1-кс/761/5296/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТМА» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.10.2020, у кримінальному провадженні № 32020100000000059, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТМА» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.10.2020, у кримінальному провадженні № 32020100000000059, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначив, що на час його розгляду відсутні підстави для арешту майна, накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.10.2020, у кримінальному провадженні № 32020100000000059, оскільки при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя не врахував розумність та співмірність обмеження прав власності із завданням кримінального провадження та арешту.

У судовому захисники підтримали клопотання та просили його задовольнити з під у ньому викладених.

У призначені судові засідання 04.03.2021 та 09.03.2021 прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури, не з`являвся та на запит слідчого судді не надав матеріали досудового розслідування кримінального провадження № 32020100000000059, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення захисників, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів клопотання та досліджених слідчим суддею матеріалів справи № 761/30865/20, Київською міською прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 32020100000000059, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.10.2020 клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32020100000000059 від 03.02.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, задоволено частково. Накладено арешт на річкові суховантажні баржі та річкові суховантажні самохідні судна, які використовуються ТОВ «ВІЗІО 21» (код 32211310), ТОВ «Венера Груп» (код 38448863), ТОВ «Позитив-В» (код 38897504), ТОВ «Артма» (код 34804018), а саме: річкова суховантажна баржа «АМ-1» (і.н. за EU 45010498), річкова суховантажна баржа «3019» (і.н. за EU 45012721), річкове суховантажне самохідне судно «VOLKOGRAD» (і.н. за EU 45012720), річкове суховантажне самохідне судно «ARTMA» (і.н. за EU 45010497).

При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, підставою для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на річкові суховантажні баржі та річкові суховантажні самохідні судна, послугував той факт, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій.

Разом із цим, у своїй ухвалі слідчим суддею не зазначено, що саме послугувало підставою для такого висновку та якими матеріалами кримінального провадження, здобутими в ході досудового розслідування й дослідженими в судовому засіданні, підтверджується факт того, що арештоване майно, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні № 32020100000000059 від 03.02.2020, з метою встановлення об`єктивної істини у справі.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість застосування в рамках кримінального провадження № 32020100000000059 від 03.02.2020 такого заходу забезпечення як арешт вище вказаного майна.

Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому, підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Згідно з ч. 1ст. 174 КПКарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

У відповідності зіст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

На неодноразові запити суду, прокурором не надано кримінальне провадження № 32020100000000059, для огляду, наведені вище обставини не спростовано, необхідність подальшої дії такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, не доведено.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Слідчим суддею враховується, що кримінальне провадження, у межах якого було накладено арешт на майно, здійснюється за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Візіо 21».

При ухваленні рішення про накладення арешту слідчим суддею не взятто до уваги того, що зазначені судна не взяті в оренду, дорговори оренди не укладалися, а заявник набув права власнисті на них на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «Візіо 21» та ТОВ «АРТМА» від 09.09.2020. ТОВ «Візіо 21» 21.10.2020 вказані судна розмитнено, сплачено відповідні платежі та 26.10.2020 фактично передано ТОВ «АРТМА».

При цьому з матеріалів клопотання вбачається, що при складанні податкових накладних ТОВ «Візіо 21» допущено бухгалтерську помилку, яка виразилась у застосуванні не того коду послуги, у зв`язку з чим, було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування, відповідно якого ТОВ «Візіо 21» надало послуги ТОВ «АРТМА» (а не оренди, як зазначає сторона обвинувачення).

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 03.02.2020 року, питання про арешт майна вирішено ухвалою слідчого судді від 07.10.2020, у той час як на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядкуст. 174 КПК України, власник арештованого майна не набув жодного процесуального статусу, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує право власності ТОВ «АРТМА» на таке майно.

Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.10.2020, у кримінальному провадженні № 32020100000000059, на річкову суховантажну баржу «АМ-1» (і.н. за EU 45010498), річкове суховантажне самохідне судно «ARTMA» (і.н. за EU 45010497), у зв`язку з чим клопотання директора ТОВ «АРТМА», підлягає задоволенню.

Керуючись частиною другою статті 376, статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТМА» про скасування арешту майна накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.10.2020, у кримінальному провадженні № 32020100000000059, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України,- задовольнити.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 32020100000000059, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2020, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 07.10.2020, а саме: річкова суховантажна баржа «АМ-1» (і.н. за EU 45010498), річкове суховантажне самохідне судно «ARTMA» (і.н. за EU 45010497).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Дата ухвалення рішення09.03.2021
Оприлюднено27.01.2023

Судовий реєстр по справі —761/7785/21

Ухвала від 09.03.2021

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Чайка О. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні