Рішення

від 30.03.2021 по справі 295/2730/21

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2730/21

Категорія 7

2/295/1443/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Лєдньова Д.М.

з участю секретаря с/з Вольської К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житомирської міської ради про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись в суд із позовом, в якому зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати - ОСОБА_3 .

За наслідком звернення до нотаріуса з метою реалізації спадкових прав державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Поліщук А.І. на ім`я позивачів видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 21/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , в Ѕ частці кожному.

При цьому, постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1810136400:04:017:0208, з тих підстав, що відповідна земельна ділянка належала померлій на праві спільної сумісної власності.

Позивачі посилаються на положення ст.ст. 355, 368, 370 ЦК України, які визначають зміст спільної сумісної власності, порядок виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності , а також вимоги ст.ст. 1216-1218, 1268-1270 ЦК України, які врегульовують відносини, пов`зані із спадкуванням, та просять визначити частку ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,0611 га., кадастровий номер 1810136400:04:017:0208, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , як Ѕ частки, визнати за позивачами право власності в порядку спадкування на Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0611 га., кадастровий номер 1810136400:04:017:0208, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме по ј частці кожному.

В судове засіданні позивачем ОСОБА_2 , представником ОСОБА_1 подано заяви про можливість розгляду справи у їх відсутності.

Представником відповідача подано клопотання про можливість розгляду справи у відсутності представника міської ради.

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі по справі є спадкоємцями першої черги як діти спадкодавця, даними особами отримані свідоцтва про право на спадщину за законом на 21/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , в Ѕ частці кожному.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Поліщук А.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.02.2020 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 1810136400:04:017:0208, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в Ѕ кожному, у зв`язку з неможливістю визначити частку померлої у спадковому майні.

Судом встановлено, що державним актом на право власності на землю серії 1-ЖТ № 044156 від 17.10.2002 року, посвідчено право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 без визначення часток за співвласниками на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, виданого міськрайонним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області 16.12.2019 року за № тНВ-1811875152019 земельна ділянка 16-б, площею 0,0611 га., кадастровий номер 1810136400:04:017:0208, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана у приватну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У відповідності до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Положеннями ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

За змістом ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приймаючи до уваги, що позивачі позбавлені можливості вирішити питання оформлення спадщини без визначення частки, яка належала ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності, при цьому, доказів на підтвердження необхідності відхилення від рівності часток між співвласниками не отримано, суд вважає необхідним задовольнити позов.

Обраний позивачами спосіб захисту відповідає ефективному способу поновлення порушених прав та може бути застосований судом відповідно до ст. 5 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 258-273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити частку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_1 , у спільній сумісній власності на земельну ділянку площею 0,0611 га., кадастровий номер 1810136400:04:017:0208, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , як Ѕ частки.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування на Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0611 га., кадастровий номер 1810136400:04:017:0208, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме по ј частці за кожним.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: Лєдньов Д.М.