Постанова

від 23.03.2021 по справі 395/779/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2021 року м. Кропивницький

справа № 395/779/20

провадження № 22-ц/4809/363/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Діманової Н.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Оситнянське ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оситнянське на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2020 року у складі судді Забуранного Р.А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Оситнянське про припинення договорів оренди земельної ділянки шляхом розірвання та стягнення боргу.

В обґрунтування позову зазначав, що є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3523885600:02:000:0123 площею 4,6674 га., та № НОМЕР_2 , кадастровий номер 3523885600:02:000:3053 площею 9,3335 га., що розташовані на території Оситнянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.04.2017 після смерті ОСОБА_2 .

Вказує, що в зв`язку з помилкою, яка була зроблена при оформленні земельної ділянки ОСОБА_2 , щодо присвоєння кадастрового номеру 3523885600:02:000:0152 по земельній ділянці № НОМЕР_2 , при оформлені ним спадщини, вказаній земельній ділянці був присвоєний інший кадастровий номер 3523885600:02:000:3053, що підтверджується довідкою Відділу в Новомиргородскому районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградської області від 05.06.2020 № 616/118-20.

За життя ОСОБА_2 на кожну земельну ділянку було укладено договір оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю Оситнянське , а саме:

1) договір оренди землі б/н від 15 вересня 2014 року на земельну ділянку № НОМЕР_2 кадастровий номер 3523885600:02:000:0152 (новий кадастровий номер 3523885600:02:000:3053) площею 9,3350 га, зареєстрований 21.04.2015 Реєстраційною службою Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області. Строк дії договору 10 (десять) років, починаючи з дати державної реєстрації орендарем права оренди земельної ділянки. Згідно пунктів 9, 11 Договору, орендна плата визначена в грошовому виразі і складає 13521,25 грн за рік та повинна сплачуватись не пізніше 31 грудня кожного орендного року;

2) договір оренди землі б/н від 15 вересня 2014 року на земельну ділянку № НОМЕР_1 кадастровий номер 3523885600:02:000:0123 площею 4,6674 га., зареєстрований 03.04.2015 Новомиргородською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області. Строк дії договору 10 (десять) років, починаючи з дати державної реєстрації орендарем права оренди земельної ділянки. Згідно пунктів 9, 11 Договору, орендна плата визначена в грошовому виразі і складає 6760,50 грн за рік та повинна сплачуватись не пізніше 31 грудня кожного орендного року.

Позивач зауважив, що відповідачем не була виплачена орендна плата за договорами оренди землі за 2016 та 2019 роки.

Оскільки відповідач, ухиляється від виплати орендної плати, просив припинити договір оренди землі б/н від 15 вересня 2014 року площею 4,6674 га, кадастровий номер 3523885600:02:000:0123, зареєстрований у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.04.2015, шляхом розірвання та зобов`язати відповідача - ТОВ Оситнянське , повернути йому земельну ділянку на умовах, визначених п.21 Договору; припинити договір оренди землі б/н від 15 вересня 2014 року площею 9,3350 га зареєстрований у Реєстрі 21.04.2015 року шляхом розірвання та зобов`язати відповідача - ТОВ Оситнянське , повернути йому земельну ділянку на умовах, визначених п.21 договору; стягнути борг - орендну плату за користування земельною ділянкою площею 9,3350 га за 2016 р - 13521,25 грн, за 2019 р - 13521,25 разом у сумі 27042,50 грн (13521,25 х2) + пеня -7287,95 грн, разом 34 330,45 грн.; стягнути борг - орендну плату за користування земельною ділянкою площею 4,6674 га за 2016 р- 6760 грн, за 2019 р - 6760 р, разом у сумі 13521 грн, пеня -3643,9 грн., разом 17164,7 грн; стягнути судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2020 року позов задоволено частково.

Припинено договір оренди землі б/н від 15 вересня 2014 року, кадастровий номер земельної ділянки 3523885600:02:000:0123, площею 4,6674 га, шляхом розірвання та зобов`язано відповідача - ТОВ Оситнянське , повернути ОСОБА_1 земельну ділянку.

Припинено договір оренди землі б/н від 15 вересня 2014 року кадастровий номер земельної ділянки 3523885600:02:000:3053, площею 9,3350 га, шляхом розірвання та зобов`язано відповідача - ТОВ Оситнянське , повернути ОСОБА_1 земельну ділянку.

Стягнуто з ТОВ Оситнянське на користь ОСОБА_1 , борг - орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523885600:02:000:3053, площею 9,3350 га за 2016 р. - 10884 гривні 61 копійка, за 2019 р. - 6 244 гривні 49 копійок, разом у сумі 17129 гривень 10 копійок, пеня - 5080 гривень 89 копійок, а всього стягнути 22209 гривень 99 копійок.

Стягнуто з ТОВ Оситнянське на користь ОСОБА_1 борг - орендну плату за користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523885600:02:000:0123, площею 4,6674 га за 2016 р. - 5442 грн. 20 коп., за 2019 р. - 2880 грн. 56 коп., разом у сумі 8322 грн. 76 коп., пеня - 2498 грн. 33 коп., а всього стягнути 10821 грн. 09 коп.

Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2760 гривень 24 копійки. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з того, що відповідач систематично не виконував обов`язку зі сплати орендної плати за договорами оренди землі, а саме не сплачував орендну плату у 2016 та 2019 роках .

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Відповідач вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню.

На думку представника ТОВ Оситнянське , задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції безпідставно посилався на те, що 25 вересня 2017 року на адресу ТОВ Оситнянське позивачем була направлена заява про виплату останньому орендної плати за 2016 рік, що не була виплачена ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає, що судом не взято до уваги посилання відповідача у відзиві на позов про те, що строки зберігання розрахункових документів по виплаті орендної плати за 2016, відповідно до Переліку типових документів (рахунків, касових ордерів, довіреностей, платіжних документів, накладних тощо), що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5, закінчились. Так, згідно з положеннями зазначеного Переліку, строк зберігання відомостей на виплату грошей, касових документів (рахунків, касових ордерів, довіреностей, платіжних документів, накладних тощо), складає 3 роки.

Вважає, що позивач умисно зазначив саме цей період, оскільки його звернення восени 2017 року стосувалось земельної ділянки ОСОБА_3 , про спірні ділянки в ньому не йшлось.

Тобто, такої заяви, про яку йдеться в оскаржуваному рішенні, саме такого змісту, на адресу товариства не надходило, адже такої заборгованості не існувало.

Крім того, зазначав, що ТОВ Оситнянське було заявлено про застосування позовної давності, при вирішенні даної справи, однак, суд першої інстанції , ухвалюючи оскаржуване рішення позовну давність не застосував, не навів жодного мотиву відхилення доводів відповідача, відносно пропуску позивачем строку позовної давності.

Звертає увагу, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач отримав 01.04.2017 і звернувся з заявою до ТОВ Оситнянське про виплату йому, як новому власнику, орендної плати, і відповідно отримав всі належні до виплати платежі, в інакшому б випадку, позивач звертався б до товариства з вимогою про сплату заборгованості за 2016 рік в 2017, 2018, 2020 роках, однак, такі вимоги не мали місця, що черговий раз доводить відсутність такої заборгованості.

Позивач звернувся до суду з позовом, лише, в червні 2020 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності не те, що після терміну виплати орендної плати за 2016 рік, а навіть після спливу трирічного строку позовної давності з моменту отримання Свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Таким чином, строк позовної давності для звернення до суду з такими вимогами позивачем пропущено.

Вважає, що спору чи перешкод зі сторони ТОВ Оситнянське , щодо виплати позивачу орендної плати за 2019 рік, немає, а вимоги позивача, відповідно є передчасними. Вказую, що в даному випадку, не має систематичності несплати орендної плати, відтак, підстави для розірвання договорів оренди землі відсутні. Більш того, відповідач намагався врегулювати спір в досудовому порядку, однак, позивач категорично відмовився від отримання належної йому орендної плати.

Просив скасувати рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19.10.2020 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ Оситнянське , про припинення договорів оренди земельних ділянок, шляхом розірвання відмовити, а позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі задовольнити частково в сумі 10712,80 грн.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначила, що мотиви та підстави зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, натомість суд в рішенні ретельно проаналізував усі докази та правові підстави, які були надані позивачем та відповідачем, а тому аргументовано задовольнив позовні вимоги.

Зокрема вказує, що про порушення його прав як орендодавця йому стало відомо тільки після того, як відповідач не виплатив йому орендну плату в серпні 2017 року разом із орендної платою за 2017-й рік, що змусило його звернуся у вересні з вимогами про виплату орендної плати саме за 2016 рік.

Просила залишити без змін рішення суду першої інстанції , а апеляційну скаргу ТОВ Оситнянське - без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини

15 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Оситнянське було укладено договір оренди землі б/н від 15 вересня 2014 року на земельну ділянку № НОМЕР_2 кадастровий номер 3523885600:02:000:0152 (новий кадастровий номер 3523885600:02:000:3053) площею 9,3350 га., що розташована на території Оситнянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, зареєстрований 21.04.2015 року Реєстраційною службою Ульяновського районного управління юстиції Кіровоградської області, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборн відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №212272087 від 12.06.2020 року та Довідкою Відділу з Новомиргородському районі ГУ Держгеокадастру № 616/118-20 від 05.06.2020.

Відповідно до п. 8 даного договору оренди землі строк дії договору 10 (десять) років, починаючи з дати державної реєстрації орендарем права оренди земельної ділянки.

Згідно пункту 9 Договору орендна плата визначена в грошовому виразі і складає 13521,25 грн за рік.

У відповідності до п. 11 договору орендна плата повинна сплачуватися не пізніше 31 грудня кожного орендного року.

15 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Оситнянське було укладено договір оренди землі б/н від 15 вересня 2014 року на земельну ділянку № НОМЕР_1 кадастровий номер 3523885600:02:000:0123 площею 4,6674 га., що розташована на території Оситнянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, зареєстрований 03.04.2015 року Новомиргородською районною державною нотаріальною конторою Кіровоградської області, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №210554384 від 28.05.2020 року.

Відповідно до п. 8 даного договору оренди землі строк дії договору 10 (десять) років, починаючи з дати державної реєстрації орендарем права оренди земельної ділянки.

Згідно пункту 9 даного договору орендна плата визначена в грошовому виразі і складає 6760,50 грн за рік.

У відповідності до п. 11 договору орендна плата повинна сплачуватися не пізніше 31 грудня кожного орендного року.

У решті зміст договорів є тотожним.

Позивач, ОСОБА_1 , є власником земельних ділянок сільськогосподарського призначення №151, кадастровий номер 3523885600:02:000:0123 площею 4,6674 га., що розташована на території Оситнянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01.04.2017 року, зареєстрованим в Спадковому реєстрі під №60468548 та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.04.2017 року та № 152, кадастровий номер 3523885600:02:000:3053 площею 9,3335га, що розташована на території Оситнянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01.04.2017 року, зареєстрованим в Спадковому реєстрі під №60468551 та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.04.2017 року після смерті ОСОБА_2 .

У зв`язку з помилкою, яка була зроблена при оформленні земельної ділянки ОСОБА_2 , щодо присвоєння кадастрового номеру 3523885600:02:000:0152 по земельній ділянці № НОМЕР_2 , то при оформлені спадщини земельній ділянці № НОМЕР_2 був присвоєний інший кадастровий номер 3523885600:02:000:3053, що підтверджується довідкою Відділу в Новомиргородскому районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградської області від 05.06.2020 р № 616/118-20.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У даній справі між сторонами виник спір з приводу виконання/невиконання відповідачем зобов`язання сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою на умовах, визначених договором впродовж 2016, 2019 років.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).

Сторони, які були належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення в частині вирішення вимог про розірвання договорів оренди і змінити в частині стягнення орендної плати та пені.

Позивач заперечив проти апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, установивши, що ТОВ Оситнянське не виплачувало за 2016, 2019 роки орендну плату за користування земельними ділянками, на підставі укладених між ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 та ТОВ Оситнянське договорів про оренду землі від 15 вересня 2014 року дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання цих договорів оренди землі.

Факт невиконання ТОВ Оситнянське зобов`язань по несплаті орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 в розмірі 9124 грн за 2019 рік відповідачем визнано і в цій частині рішення суду ним не оскаржується.

Що стосується заборгованості по орендній платі за 2016 рік, то колегія суддів вважає, що ТОВ Оситнянське не надало будь яких письмових доказів на підтвердження виконання ним обов`язку перед позивачем по її виплаті.

Доводи апеляційної скарги про те, що документи (касові ордери, відомості тощо), які підтверджують сплату орендної плати позивачу за 2016 рік були знищені ТОВ Оситнянське за збігом терміну їх зберігання не ґрунтуються на доказах, оскільки згідно наказу Міністерства юстиції України від 17 квітня 2012 року №571/20884 Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів документи господарської діяльності зберігаються три роки, а документи, які містять інформацію про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу до п`яти років.

При цьому, відповідач не надав доказів про знищення документів, які підтверджували б виплату орендної плати ОСОБА_4 за 2016 рік, а саме відповідного акта про їх вилучення та знищення.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), що передбачено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Про порушення права на отримання орендної плати за 2016 рік позивач повинен був дізнатися з дня отримання ним свідоцтв про право на спадщину, що складається із земельних ділянок, які перебували в оренді у відповідача, тобто з 01.04.2017.

З позовом до суду позивач звернувся у червні 2020 року, зазначивши, причину пропуску позовної давності те, що він намагався одержати оренду плату за 2016 рік в позасудовий спосіб.

Проте зазначені причини звернення до суду з пропуском позовної давності не можна вважати поважними, а тому є всі підстави для застосування до позовних вимог про стягнення орендної плати та пені за 2016 рік положень ч.4 ст. 267 ЦК України і відмови у стягненні зазначених грошових сум.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За таких обставин, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині стягнення орендної плати за 2016 рік за користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523885600:02:000:3053 га пені; орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523885600:02:000:0123 га та пені з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволення зазначених вимог та зміні в частині стягнення пені за 2019 рік.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оситнянське задовольнити частково.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2020 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Оситнянське на користь ОСОБА_1 орендної плати за 2016 рік за користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523885600:02:000:3053, площею 9,3350 га та пені; орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523885600:02:000:0123, площею 4,6674 га та пені скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволені зазначених вимог.

В частині стягнення пені за 2019 рік рішення суду змінити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оситнянське на користь ОСОБА_1 за земельну ділянку кадастровий номер 3523885600:02:000:3053 пеню в розмірі 1086,46 грн.

В частині стягнення пені за 2019 рік рішення суду змінити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оситнянське на користь ОСОБА_1 за земельну ділянку кадастровий номер 3523885600:02:000:0123 пеню в розмірі 501,12 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 29 березня 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко