Рішення

від 29.03.2021 по справі 496/5426/20

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 496/5426/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

29 березня 2021 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Павлової А.С.,

за участі секретаря судового засідання Козак Г.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - АТ КБ ПриватБанк , Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ Приватбанк з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 14.06.2014. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами , які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею і Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір).

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

АТ КБ ПриватБанк свої зобов`язання за Договором виконало, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах Договору та в межах кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, у зв`язку з чим, станом на 03.11.2020 має заборгованість 13297,12 грн., з яких: 10788,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2508,19 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позов.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник банку разом з позовом подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін і клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому вказав, що необхідні докази є в матеріалах справи, і позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.

Від відповідача жодних заяв та клопотань не надійшло.

ІІІ. Процесуальні дії суду по справі.

Ухвалою від 09.02.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд проводиться в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. У задоволенні клопотання позивача про огляд веб-сайту - відмовлено.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому ЦПК України порядку.

Суд провів заочний розгляд справи за відсутності сторін, про що постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, а також ухвалив заочне рішення від 29 березня 2021 року.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких мотивів.

Судом встановлено, що 14.06.2014 відповідач ОСОБА_2 звернулась до позивача з заявою, виявивши бажання укласти договір про надання банківських послуг.

Факт звернення відповідача до Банку підтверджується копією анкети-заяви та копією паспорта ОСОБА_3 (а.с. 15, 57-58).

Відповідно до наявних у справі довідок АТ КБ ПриватБанк , за укладеним між сторонами кредитним договором, відповідачу було видано шість кредитних карток, остання строком дії до квітня 2023 року, встановлено кредитний ліміт, який 07.07.2019 було збільшено до 12000 грн. (а.с. 13-14).

Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача, остання користувалася виданими їй картками, використовувала кошти позивача, частково вносила в Банк кошти на погашення кредитної заборгованості (а.с. 66-75).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 14.06.2014, станом на 03.11.2020 відповідач має заборгованість - 13297,12 грн., з яких: 10788,93 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2508,19 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

V. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Позивачем було надано суду в якості доказів витяг з Умов та правил надання банківських послуг, та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна , які не містять дати та підпису позичальника, внаслідок чого неможливо перевірити, станом на який час вони діяли і чи саме на таких умовах відповідач погоджувалась отримати кредит в позивача.

В постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

VI. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав.

Оскільки позивач дійсно надав ОСОБА_1 кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти були не повністю повернуті відповідачем, тому прострочене тіло кредиту на загальну суму 10788,93 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Вказане підтверджується наявними в справі письмовими доказами: анкетою-заявою, довідками Банку, випискою по рахунку та розрахунком заборгованості.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь банку прострочених відсотків в сумі 2508,19 грн., то суд вважає, що дана вимога не підлягає до задоволення.

Оскільки в підписаній відповідачем адресованій Банку анкеті - заяві не міститься жодних умов щодо відсотків, неустойки, яка може бути застосована банком в разі порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, а надані позивачем витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна , витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку суд не може вважати частиною укладеного між сторонами кредитного договору за недоведеністю цієї обставини, тому у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками слід відмовити.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише прострочене тіло кредиту на суму 10788,93 грн.

VII. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зі змісту ст.ст. 626, 628 ЦК України слідує, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком (в даному випадку АТ КБ Приватбанк ), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, наявні в матеріалах даної справи, не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14.06.2014 шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді всі умови договору, зокрема, щодо процентної ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок позивача з доказування розміру належної до стягнення з відповідача суми заявлених відсотків залишився не виконаним. При цьому, суд враховує, що, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

VII. Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду в сумі 2102 грн.

Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути відшкодування судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: 2102 грн. сплаченого судового збору х 10788,93 грн. присуджених коштів : 13297,12 грн. заявлених до стягнення коштів = 1705, 50 грн. судових витрат до стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 10788 грн. 93 коп. за кредитним договором № б/н від 14.06.2014.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 1705 грн. 50 коп. судового збору.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя: Павлова А.С.