Постанова

від 30.06.2007 по справі а19/230-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А19/230-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"30" червня 2007 р.                                                                   Справа № А19/230-07

(зал судових засідань №  203)

Суддя Господарського суду Київської області Карпечкін Т.П. за участю секретаря судового засідання Гурін Д. М., розглянувши адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі, м. Вишгород

           до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Салтіс”, м. Вишгород

третя особа Вишгородська районна державна адміністрація

про  припинення юридичної особи

     В судовому засіданні приймали участь:

  від позивача:  Колодій О. М. (дов. № 2551 від 22.02.2007 року);

від відповідача: Воробйов В. В. (дов. від 15.08.2007 року);

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору:

      Державна податкова інспекції у Вишгородському районі звернулась до Господарського суду Київської області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  „Салтіс” про припинення юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою (Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1). Позивач просить на підставі Закону України  “Про  державну  реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” № 755-IV від 15.05.2003р. та ст. 218, ст. 238 та ст. 247 Господарського кодексу України винести рішення про припинення юридичної особи.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях викладених в відзиві на позовну заяву проти позову заперечує повністю. Заперечення відповідач обґрунтовує тим, що між ним та Катюжанською сільською радою укладено договір оренди приміщення розташованого  за  адресою:  Київська  область,  Вишгородський район, с. Катюжанка,           вул. Кичигіна, 5-А. Після укладання зазначеного договору відповідачем було проведено  перереєстрацію за юридичною адресою Київська область, Вишгородський район,                       с. Катюжанка, вул. Кичигіна, 5-А, що підтверджується змінами до статуту, довідкою ЄДРПОУ та Свідоцтвом державного реєстратора. Відповідач просить суду в позові відмовити повністю.

               Третя особа належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Салтіс”, зареєстровано Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 12.09.2005 року про, що зроблено запис за № 13341020000000968, як юридична особа за місцезнаходженням: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 1, код 33764802.  

     16.06.2007 року відповідачем проведено перереєстрацію за місцезнаходженням: Київська  область,  Вишгородський район, с. Катюжанка, вул. Кичигіна, 5-А, код 33764802, що підтверджується свідоцтвом від 16.06.2007 року виданим Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, довідкою № 12182/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Статутом   Товариство з обмеженою відповідальністю „Салтіс” (нова редакція) зареєстрованого Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 16 червня 2007 року.

     При  вирішенні  спору  судом  враховано, що відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених  законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною  заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

     Згідно з частиною першою ст. 216    Господарського  кодексу   України        № 436-IV від 16.01.2003р. (далі –ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

     Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

     Частиною першою ст. 238 ГК України передбачено, що за  порушення  встановлених  законодавчими  актами  правил здійснення господарської діяльності  до  суб'єктів  господарювання можуть  бути  застосовані  уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції,   тобто   заходи  організаційно-правового  або  майнового характеру,  спрямовані  на  припинення   правопорушення   суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

    Згідно з частиною першою ст. 247 ГК України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності,  що суперечить закону чи установчим документам,  до  нього  може  бути застосовано   адміністративно-господарську   санкцію   у   вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

    Відповідно до частини п'ятнадцятої ст. 58 ГК України скасування  (припинення)  державної  реєстрації  суб'єкта господарювання  здійснюється за його особистою заявою,  а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними  або  такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності,  що суперечить закону чи установчим документам,  або в інших випадках, передбачених законом.

    Перелік підстав для скасування державної реєстрації встановлений ч. 2 ст. 38 Закону України  “Про  державну  реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” № 755-IV від 15.05.2003р. підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи,  що не  пов'язано  з  банкрутством  юридичної особи, зокрема є: визнання  недійсним запису про  проведення  державної  реєстрації  через  порушення  закону, допущені  при  створенні  юридичної  особи,  які  не  можна  усунути; провадження нею  діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність  мінімального  розміру  статутного  фонду  юридичної  особи  вимогам  закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів  фінансової  звітності  відповідно  до  закону; наявність  в  Єдиному  державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним  її  місцезнаходженням.

              Приписами ч. 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не викликає спору.

             У відповідності до п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу.

    Таким чином суд не вбачає законних підстав для припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю „Салтіс”.

    Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

    На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 94, ст. ст. 158 –163, 167, господарський суд, -     

постановив:

1.          В позові Державної податкової інспекції у Вишгородському районі відмовити повністю.

     Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.          

Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

              Суддя