Постанова

від 29.03.2021 по справі 910/7151/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2021 р. Справа№ 910/7151/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

в порядку письмового провадження, відповідно до п. 13 ст. 8 ГПК України

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року

у справі № 910/7151/20 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпромтех",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ Груп",

про стягнення 115 200, 00 грн. , -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпромтех" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 115 200,00 грн. (а.с.1-4).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що позивачем перераховано відповідачу кошти без будь-якої правової підстави.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі №910/7151/20 позов задоволено повністю (а.с. 36-38).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. ТОВ "ПБМ Груп" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить "скасувати рішення Господарського суду м Києва від 21.07.2020 у справі № 910/7151/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу ТОВ "Інтерпромтех" в задоволення позову в повному обсязі".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1 У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що кошти перераховано на підставі договору поставки №1401, укладеного шляхом обміну документами та отримання товару.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

6.1 У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що в матеріалах відсутні докази існування між сторонами будь-яких господарських правовідносин, на підставі яких у позивача існує обов`язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів у загальному розмірі 115 200,00 грн.

6.2 Враховуючи те, що позивач заперечує факту існування будь-яких договірних відносин з відповідачем та те, що ним не подано до суду оригінали електронних доказів (договору поставки № 1401 від 14.01.2020, специфікації № 1 від 14.01.2020 р., рахунку № 1401/1 від 14.01.2020 р, видаткова накладна № 1003/1 від 10.03.2020 р.) позивач заперечує їх врахування та просить витребувати у відповідача їх оригінали.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2021 року, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ Груп" разом з матеріалами судової справи № 910/7151/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі № 910/7151/20 та повідомлено сторін про те, що розгляд даної апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1 Розглянувши клопотання позивача про витребування у відповідача оригіналів електронних доказів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом . Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

При цьому, позивачем в порядку ч. 11 ст. 80 ГПК України не надано обґрунтованого підтвердження, що надані разом з апеляційною скарго докази є недостовірні або підроблені.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Надані відповідачем паперові копії електронних доказів засвідчені відповідачем у відповідності до вимог п. 5.27 Національного стандарту ДСТУ 4163-2003, з огляду на що колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для витребування у позивача оригіналів електронних доказів.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. Позивач 12.02.2020 перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 115200, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 211 від 12.02.2020 з призначенням платежу "сплата за установку згідно рахунку № 1401/1 від 14.01.2020" (а.с. 7).

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

9.1. Звертаючись із апеляційною скаргою відповідач зазначає, що позивач мав заінтересованість в придбанні товару, відповідач направляв на ел.адресу позивача проект договору поставки "1401 та 06.02.2020 після узгодження деталей позивачем у ел.листі від 12.02.2020 р. висловлено згоду на поставку обладнання та 12.02.2020 р. сплачено 80% вартості обладнання, що підтверджується платіжним дорученням, 28.02.2020 відповідач сформував податкову накладну, 06.03.2020 відповідач направив позивачу обладнання, 2 примірника підписаного договору №1401 та видаткової накладної, які позивач, в свою чергу не повернув. Вказане, на переконання відповідача свідчить про те, що договір був фактично був укладений: сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, позивач здійснив часткову оплату товару, Відповідач відпустив Позивачу товар, який був доставлений та відвантажений Позивачу 10.03.2020 року, Позивач прийняв товар. Відповідач повністю виконав свої зобов`язання за Договором, в свою чергу Позивач станом на день звернення до суду з апеляційною скаргою має невиконане зобов`язання з оплати 20% вартості поставленого обладнання відповідно до п. 5.4. Договору. Договір поставки № 1401 від 14.01.2020 слід вважати укладеним 12 лютого 2020 року (з моменту перерахування Позивачем частини коштів за товар), оскільки Відповідач після надходження грошових коштів на його банківський рахунок приступив до виконання Договору.

9.2. Колегія суддів враховує, що надана відповідачем роздруківка "отриманого ним на email договору поставки №1401 від 14.01.2020 р." містить п. 9.7, яким визначено, що "факсимильная/email копия настоящего договора имеет силу оригинала" з огляду на те, що надана відповідачем до апеляційної скарги переписка електронною поштою не дає можливості встановити те, що листування здійснювалось саме з позивачем. Доказів приналежності адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачу - до матеріалів справи не надано.

9.3. При цьому, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для врахування під час апеляційного перегляду наданих разом з апеляційною скаргою доказів з огляду на те, що такі доказі подані з порушенням встановленого ГПК України строку.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).

Відзив повинен містити перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання (п. 6 ч. 3 ст. 165 ГПК України).

Таким чином відповідач повинен був подати докази разом з відзивом на позов.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України).

Днем вручення судового рішення є: день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України).

В ухвалі від 28.05.2020 про відкриття провадження у справі №910/7151/20 запропоновано відповідачу подати відзив на позов до 18.06.2020.

Вказану ухвалу направлено на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичну адресу відповідача та разом з тим було повернуто на адресу суду разом з довідкою АТ "Укрпошта" від 01.06.2020 р. із причини "не знаходяться".

Вказане свідчить про те, що відповідач у розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України був повідомлений про розгляд справи, а відповідно ним не обґрунтовано неможливість подання доданих до апеляційної скарги доказів до суду першої інстанції, а відповідно і не довів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього та можливості застосування положень ч. 3 ст. 269 ГПК України.

9.4. При цьому, відповідачем не доведено існування у позивача обов`язку по сплаті відповідачу 115200 грн.

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1 Враховуючи те, що до матеріалів не надано доказів того, що перерахування позивачем відповідачу коштів відбулось за наявності правової підстави, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1 Колегія суддів зазначає про відсутність підстав для врахування наданих відповідачем доказів та зазначених обставин з огляду на те, що відповідач не довів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього та можливості застосування положень ч. 3 ст. 269 ГПК України.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:

12.1. Відповідачем порушено право позивача на розпорядженням грошовими коштами.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).

13.3. Частиною четвертою статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в т.ч. в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

13.4. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

13.5. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

13.6. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

13.7. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

13.8. Відповідно до ч. 6 ст. 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

13.9. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч.10 ст.270 ГПК України).

13.10. За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

13.11. Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

13.12. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (стаття 1212 Цивільного кодексу України).

13.13. За змістом статті 1212 Цивільного кодексу України, зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави належить до позадоговірних (кондикційних) зобов`язань та виникає за таких умов: є факт набуття або збереження майна; мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; обов`язково має бути наявною відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтоване, - прийняте на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі №910/7151/20 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі №910/7151/20 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат :

15.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБМ Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі №910/7151/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2020 року у справі №910/7151/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБМ Груп".

4. Справу №910/7151/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 29.03.2021 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова