Постанова від 17.02.2021 по справі 910/14321/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2021 р. Справа№ 910/14321/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Разіної Т.І.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 17.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп

на рішення Господарського суду міста Києва

від 11.08.2020 (повний текст складено 13.08.2020)

у справі №910/14321/18 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп

до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Інститут Генерального плану м. Києва

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп звернулося до Господарського суд міста Києва з позовом до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Інститут Генерального плану м. Києва про:

- зобов`язання відповідача здійснити містобудівний моніторинг Генерального плану міста Києва в частині земельної ділянки, відведеної для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва, на якій зареєстровано об`єкт незавершеного будівництва, на предмет дійсності рішення Київської міської ради від 27 листопада 2003 року Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею , наявності зареєстрованого в містобудівному кадастрі проекту будівництва спортивно-оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва (з технічними умовами, інженерними, геологічними вишукуваннями, стану проектної документації, стану інженерної підготовки території, дозволів на виконання будівельних робіт), а також функціонального призначення земельної ділянки;

- визнання незаконними дії Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Інститут Генерального плану м. Києва щодо відмови у внесенні змін у проект Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року в частині заміни функціонального призначення земельної ділянки, відведеної для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва, на якій зареєстровано об`єкт незавершеного будівництва, з території лугів та лугопарків на територію житлової та громадської забудови;

- зобов`язання відповідача внести зміни у проект Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року в частині заміни функціонального призначення земельної ділянки, відведеної для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва, на якій зареєстровано об`єкт незавершеного будівництва, з території лугів та лугопарків на територію житлової та громадської забудови.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач не погодився з діями відповідача щодо невнесеня змін до Проекту Генплану в частині зміни функціонального призначення земельної ділянки з території лугів та лугопарків на територію житлової та громадської забудови щодо яких позивач звертався до відповідача з листом №01/48. Можливість вчинення таких дій позивач обґрунтовує з посиланням на Положення про відповідача. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він отримав в оренду земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу із земель запасу, а дії відповідача порушують приватноправовий інтерес позивача, зокрема, позбавляють позивача права користування земельною ділянкою, чи права забудови земельної ділянки згідно розробленої проектної документації на будівництво.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі № 910/14321/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не обґрунтовано належними доказами факту порушення відповідачем його прав (інтересів), що унеможливлює задоволення позову в даній справі.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/14321/18 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги, викладені в прохальній частині апеляційної скарги.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/14321/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 року у справі №910/14321/18. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.10.2020.

05.10.2020 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

07.10.2020 судове засідання не відбулось у зв`язку з погіршенням епідеміологічної ситуації та перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Ухвалою від 08.10.2020 розгляд справи призначено на 04.11.2020.

03.11.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

04.11.2020 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. на лікарняному.

Ухвалою від 23.11.2020 розгляд справи призначено на 09.12.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 розгляд справи відкладено на 20.01.2021.

Ухвалою від 20.01.2021 відкладено розгляд справи №910/14321/18 на 17.02.2021, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп надати суду:

- копію договору від 27.08.2004 року, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп користується земельною ділянкою в місті Києві по вул. Столичне Шосе, 23 км, у Голосіївському районі;

- довідку з бюро технічної інвентаризації щодо об`єктів нерухомого майна (завершене та незавершене будівництво), що належать Товариству з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп та знаходяться на земельній ділянці в місті Києві по вул. Столичне Шосе, 23 км, у Голосіївському районі.

12.02.2021 від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, на виконання ухвали суду, до якого позивачем додано копію договору оренди земельної ділянки від 27.08.2004, копію довідки БТІ від 15.02.2012 №6365 (И-2012), а також інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 11.02.2021.

У судове засідання 17.02.2021 з`явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення по суті спору.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, а також суд дійшов до висновків, що не відповідають обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при розробці генерального плану міста Києва відповідачем не враховано, що позивачу було виділено земельну ділянку для будівництва та не враховано зареєстровану проектну документацію, що призвело до неправильного зазначення функціонального призначення земельної ділянки виділеної для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції зазначаючи про недоведеність порушеного права, навіть не перевірив питання можливості фактичної забудови території з таким функціоналом як луги і лугопарки, що відноситься до земель сільськогосподарського призначення.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення - залишити без змін.

Відповідач зазначає, що Київською міською радою не приймалось рішення про внесення змін до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони, а тому у відповідача відсутні підстави для внесення змін до Генерального плану, а позивачем при проведенні громадських слухань проекту Генерального плану з 28.09.2011 по 01.07.2012 пропозицій про внесення змін до Генерального плану не подавалось, а тому подані у 2018 році пропозиції, в силу норм чинного законодавства, не підлягають розгляду.

Відповідач наголошує, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які господарські правовідносини і відповідачем не здійснюється діяльність з обліку земельних ділянок чи іншого нерухомого майна, а зміна функціонально призначення території не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, а тому відповідачем не порушено жодних прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

2.4. інші процесуальні дії у справі:

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, в яких підтримав доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників третьої особи .

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

27.11.2003 року Київською міською радою було прийнято рішення № 236/1111 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею , яким було вирішено, зокрема пунктом 17:

- затвердити проект відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва;

- припинити Приватному сільськогосподарському підприємству Бузівське право користування земельною ділянкою загальною площею 100,00 га (сіножатей - 97,35 га, земель вкритих лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю, - 1,13 га, штучними водотоками (каналами, колекторами, канавами) - 1,52 га), розташованою в адміністративних межах Голосіївського району м. Києва, та віднести зазначену земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови (лист-згода від 18.09.2003 № 72);

- перевести частину земельної ділянки площею 97,35 га із категорії земель сільськогосподарського призначення та частину земельної ділянки площею 1,13 га із категорії земель лісового фонду до земель запасу житлової та громадської забудови (лист-згода від 18.09.2003 № 72);

- передати Товариству з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп , за умови виконання п. 17.1 цього рішення, в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 100,00 га для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

При цьому, пунктом 17.1. Рішення Київської міської ради від 27.11.2003 № 236/1111 Товариству з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп було доручено:

- виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України;

- питання відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та інші майново-правові питання вирішувати в установленому порядку;

- у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж та споруд, розміщених у межах земельної ділянки;

- питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 № 271/431 Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва ;

- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 04.08.2003 № 19-1187, головного державного санітарного лікаря м. Києва від 07.08.2003 № 5816, управління охорони навколишнього природного середовища Київської міської державної адміністрації від 13.08.2003 № 119/04-4-10/303, Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт від 06.08.2003 № 4483, Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста Київзеленбуд від 20.08.2003 № 1138;

- виконати умови, викладені в протоколі засідання постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики від 30.10.2003 № 16.

Позивач листом від 25.01.2018 №01/48 звернувся до відповідача із пропозицією врахувати в Проекті Генплану м. Києва фактично погоджену та затверджену проектну документацію позивача з будівництва спортивно-оздоровчого комплексу на 23 км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва та віднести вказану територію будівництва за функціональним призначенням до території житлової та громадської забудови відповідно до рішення Київської міської ради від 27.11.2003 №236/1111 (п. 17) замість фактично зазначеної у Проекті Генплану цієї території за функціональним призначенням луги та лугопарки.

Відповідачем було надано відповідь від 02.03.2018 №11-321, якою зазначено, що відповідно до наявних в організації даних земельного кадастру документ щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:371:0016 скасовано. Тобто підстави для внесення змін до проекту Генерального плану міста Києва в частині зміни функціонального призначення зазначеної земельної ділянки як території житлово-громадської забудови відсутні. КО Інститут генерального плану м. Києва відповідно до пп. 4.1-4.2. положення про організацію розробником проекту нового Генерального плану міста Києва, який набере чинності після його затвердження відповідним рішенням Київради. На території лугів та лугопарків можливе розташування гольф-клубу без зміни функціонального призначення .

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач не погоджується з діями відповідача щодо невнесеня змін до Проекту Генплану в частині зміни функціонального призначення земельної ділянки з території лугів та лугопарків на територію житлової та громадської забудови щодо яких позивач звертався до відповідача з листом №01/48. Можливість вчинення таких дій позивач обґрунтовує з посиланням на Положення про відповідача. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він отримав в оренду земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу із земель запасу, а дії відповідача порушують приватноправовий інтерес позивача, зокрема, позбавляють позивача права користування земельною ділянкою, чи права забудови земельної ділянки згідно розробленої проектної документації на будівництво.

Відповідно до п. 1.1. ДБН Б.1.1-15:2012 Склад та зміст Генерального плану населеного пункту (надалі - ДБН Б.1.1-15:2012) ці норми встановлюють вимоги до складу та змісту генерального плану населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови та іншого використання території населеного пункту [4]. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (п. 4 ДБН Б.1.1-15:2012).

При розробленні генерального плану враховують: а) Генеральну схему планування території України [5]; б) схеми планування окремих частин території України, Автономної Республіки Крим, областей, районів та їх окремих частин; 3 в) стратегії, прогнози і програми економічного, демографічного, екологічного, соціального розвитку відповідної території; г) чинну містобудівну документацію на місцевому рівні та проектну документацію; д) інформацію містобудівного, земельного та інших кадастрів [32]; е) інвестиційні наміри юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території; ж) спеціалізовані схеми, проекти і програми розвитку інфраструктури населеного пункту, безпеки та організації дорожнього руху, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження об`єктів культурної спадщини тощо. (п. 4.2. ДБН Б.1.1-15:2012).

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пп. 2 п. 1. ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. (ч. 1 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відповідно до ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постаново Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555.

Відповідно до п. 6.1. вказаного Порядку пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні та повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту містобудівної документації. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. Зазначене також зазначене в п. 5 ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечено жодною із сторін, громадські слухання проекту Генерального плану проводились з 28.09.2011 року по 01.07.2012 року (оголошення про їх початок опубліковане в газеті Хрещатик від 28.09.2011 №104/975).

Пропозицій від ТОВ Будінвестгруп у зазначені строки проведення громадських слухань не надходило, протилежного матеріали справи не містять.

Згідно з вимогами пунктів 4.3. - 4.4. Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.11.2011 №290, замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні та внесення змін до неї визначає джерела фінансування розроблення містобудівної документації та організовує її розроблення.

Між Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Центр містобудування та архітектури та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на виконання рішення Київської міської ради від 18.09.2008 №262/262 Про розробку нового Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року було укладено Договір від 15.11.2008 №101-ДГП на виконання робіт з розробки Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2025 року.

Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Центр містобудування та архітектури перейменована в Комунальну організацію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Інститут Генерального плану м. Києва на підставі п. 2 рішення Київради від 28.10.2010 року №185/4997, зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київради від 23.12.2010 року №420/5232.

Відповідач є розробником проекту нового Генерального плану м. Києва. Замовником розробки Генплану є Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 6.27 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням КМДА від 27.01.2011 року №90 (в редакції розпорядження КМДА від 29.12.2014 №1550) Департамент виконує функції замовника розроблення містобудівної документації в установленому порядку.

Пунктом 6.29 зазначеного Положення визначено, що Департамент розглядає інвестиційні наміри, пропозиції, окремі містобудівні рішення, детальні плани територій на відповідність генеральному плану м. Києва.

Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. (п. 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності ).

Організація розроблення містобудівної документації у м. Києві здійснюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014 - 2020 рр. (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій. Замовник містобудівної документації, зокрема, забезпечує урахування питань, пов`язаних з розміщенням об`єктів будівництва, іншого використання територій, з погодженням проектів землеустрою, наданням містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів при розробленні містобудівної документації. Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд та врахування розробником у проекті містобудівної документації. Інвестиційні наміри юридичних та фізичних осіб щодо забудови та іншого використання територій враховуються розробником у проекті містобудівної документації у разі їх узгодження із замовником. (п. 5 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 13.11.2013 №518/10006).

В той же час, як правильно зазначив суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні підтвердження звернення позивача до третьої особи щодо розгляду та врахування зміни функціонального призначення земельної ділянки на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:371:0016) відповідно до зазначених позивачем намірів.

В той же час, рішенням Київської міської ради №236/1111 від 27.11.2003 змін до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони не приймалось, оскільки воно було прийняте в 2003 році.

Чинною містобудівною документацією на місцевому рівні для м. Києва є Генеральний план м. Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київради від 28.03.2002 року №370/1804, згідно якого спірна земельна ділянка на 23-му км Столичного шосе (Конча-Заспа) у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:90:371:0016) за своїм функціональним призначенням відноситься до територій лугів та лугопарків, а не до території житлової та громадської забудови, а саме, земельної ділянки, відведеної для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу.

Окрім того, зі Схеми планування частини території південного планувального району Голосіївського адміністративного району м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 05.09.2005 №271/3732, вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до пп. 14.3 п. 14 Зелені насадження зон масового відпочинку .

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо недотримання визначеної законодавством повної процедури щодо зміни функціонального призначення земельної ділянки.

Крім того, як правильно вказав суд першої інстанції, враховуючи приписи ст. 74 ГПК України, на ТОВ Будінвестгруп як позивача за даним позовом покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами.

При цьому, у апеляційній скарзі позивач вказує, що судом не було досліджено питання можливості фактичної забудови території з таким функціоналом як луги і лугопарки, що відноситься до земель сільськогосподарського призначення, однак колегія суддів наголошує, що саме позивач має довести, що відповідачем порушено його права, що невнесення відповідачем змін до Генерального плану міста Києва є протиправним, і вказані дії призводять до порушення прав позивача.

З огляду на викладене, саме позивач мав довести, що невнесення змін до генерального плану перешкоджає йому користуватись земельною ділянкою чи використовувати її за цільовим призначення, однак позивач в порушення принципу доказування перекладає такі обов`язки на суд, а отже суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позивачем не доведено факту наявності порушеного права яке б підлягало захисту, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів, наявність порушеного права, яке б підлягало захисту.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пп. 2 п. 1. ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. (ч. 1 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Відповідно до ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постаново Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555.

Відповідно до п. 6.1. вказаного Порядку пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні та повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту містобудівної документації. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. Зазначене також зазначене в п. 5 ст. 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. (п. 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності ).

Організація розроблення містобудівної документації у м. Києві здійснюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014 - 2020 рр. (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій. Замовник містобудівної документації, зокрема, забезпечує урахування питань, пов`язаних з розміщенням об`єктів будівництва, іншого використання територій, з погодженням проектів землеустрою, наданням містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів при розробленні містобудівної документації. Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд та врахування розробником у проекті містобудівної документації. Інвестиційні наміри юридичних та фізичних осіб щодо забудови та іншого використання територій враховуються розробником у проекті містобудівної документації у разі їх узгодження із замовником. (п. 5 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 13.11.2013 №518/10006).

До компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо, зокрема, моніторингу забудови та іншого використання територій. (ст. 13 Закону України Про основи містобудування ).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не спростовано висновків суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявності порушеного права яке підлягає захисту, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову, а не дослідження судом обставин на які позивач не посилався та які не заявляв як підставу позову не свідчить про вчинення порушень судом першої інстанції.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/14321/18 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/14321/18 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп на рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/14321/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 у справі №910/14321/18 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю Будінвестгруп .

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2021.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Т.І. Разіна

І.А. Іоннікова