Ухвала

від 30.03.2021 по справі 904/2240/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

30.03.2021м. ДніпроСправа № 904/2240/21 за позовом Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області, м. Пологи, Запорізька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солоар Філд Груп", м. Дніпро

про припинення договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати у сумі 1 000 219,75 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

СУТЬ СПОРУ:

Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солоар Філд Груп", в якому просить:

- припинити дію Договору оренди земельної ділянки від 03.05.2019, що укладений між Басанською сільською радою Пологівського району Запорізької області і ТОВ "Солоар Філд Груп" шляхом його розірвання:

- стягнути з ТОВ "Солоар Філд Груп" на користь Пологівської міської ради Пологівського району Запорізької області заборгованіть яка виникла за договором оренди землі від 03.05.2019 у розмірі 1 000 219,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачам умов Договору оренди земельної ділянки від 03.05.2019 в частині оплати на орендовану землю.

Ухвалою від 11.03.2021позовну заяву залишино без руху та позивачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- в прохальній частині позову визначити складові суми, заявленої позивачем до стягнення;

- надати належний розрахунок пені із зазначенням періодів (дат) (з __ по __) за які здійснюється розрахунок за кожен місяць окремо.

23.03.2020 позивач надав заяву про усунення недоліків.

Розглянувши вказану позовну заяву, суд дійшов висновку про необхідність направлення її за підсудністю до Господарського суду Запорізької області з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості на підставі договору оренди землі від 03.05.2019.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (далі за текстом: "Земельна ділянка"), з кадастровим номером 2324280500:01:035:0003, яка розташована в с. Басань Пологівського району Запорізької області.

Приписи статті 30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.

Так, відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Вочевидь, термін "з приводу", що використаний законодавцем у юридичній конструкції ч. 3 ст. 30 ГПК України, в силу своєї загальності, може мати найширше тлумачення, яке тільки забажають учасники конкретного спору і суд. Саме тому тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України не може мати виключно казуального характеру (тлумачення з конкретної справи і стосовно конкретного випадку), оскільки це з невідворотністю призведе до того, що в окремих справах якісь категорії спорів, з числа неочевидних в аспекті ч. 3 ст. 30 ГПК, будуть віднесені до виключної підсудності, а деякі будуть виключені з неї. В підсумку такий підхід створить значну правову невизначеність, яка суперечить меті правосуддя і є неприпустимою. Тому, що тлумачення ч. 3 ст. 30 ГПК України, як і інших правових норм, повинно відбуватися не виключно казуальним шляхом, а з урахуванням принципу правової визначеності, який, в аспекті даного спору, полягає у забезпеченні здатності вірного тлумачення закону пересічною особою.

Встановлюючи підхід до тлумачення правових норм, Європейський суд з прав людини у постанові від 13.07.1995 у справі "Miloslavsky vs United Kingdom" (заява №18139/91), у даному випадку на прикладі (стосовно) змісту терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону. Саме цим підходом і повинний керуватися кожний суд при тлумаченні норм права. Зазвичай порада юриста ґрунтується на усталеній практиці застосування судами конкретної правової норми. Норми процесуального права не є виключенням.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі у справі № 911/2390/18 (постанова від 16.02.2021) вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

ЦК України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Велика Палата Верховного Суду у справі у справі № 911/2390/18 (постанова від 16.02.2021) дійшла висновку не відступати від висновку, викладеного Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц, про те, що позов про стягнення орендної плати за користування нерухомим майном належить до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що спір у даній справі виник з приводу нерухомого майна, оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати мають явний, очевидний, правовий зв`язок із нерухомим майном, що знаходиться за адресою: с. Басань, Пологівський район, Запорізька область, тому даний спір у відповідності до вимог частини 3 статті 30 ГПК України має розглядатись за місцезнаходженням майна, тобто Господарським судом Запорізької області.

Водночас, поняття виключної підсудності позбавляє не тільки суд, а і самого позивача в усіх випадках змінювати місце розгляду господарського спору. Відповідно до ч. 6 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються, проте, порушення виключної територіальної підсудності матиме прямим правовим наслідком ухвалення рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Пунктом 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду .

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З огляду на викладені вище обставини, на місцезнаходження нерухомого майна з приводу якого виник спір, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду та імперативний припис ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вбачає підстави для направлення матеріалів даної позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Направити матеріали позовної заяви за позовом Пологівська міська рада Пологівського району Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солоар Філд Груп" про припинення договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати у сумі 1 000 219,75 грн., з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4).

Ухвала набирає законної сили у відповідності до статті 235 Господарського процесуального кодексу України - 30.03.2021 та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Назаренко