Рішення

від 18.03.2021 по справі 915/380/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Справа № 915/380/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 14360570)

адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027

представник позивача: Єрмолов Є.М., вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094

до відповідача Фермерського господарства "Матрица", вул. 8-го Березня, 44, с. Попільне, Березанський район, Миколаївська область, 57444 (код ЄДРПОУ 36743240)

до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

АДРЕСА_2

про стягнення грошових коштів в сумі 456 520, 93 грн.

Представники сторін у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

01.04.2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 19.02.2020 року (вх. № 4071/20 від 01.04.2020) до Фермерського господарства "Матрица" та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором банківського обслуговування від 07.11.2011 року в розмірі 456 520, 93 грн.

26.10.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 13450/20), в якому позивач просив суд залишити позов АТ КБ "ПриватБанк" до ФГ "Матрица" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором № б/н від 07.11.2011 в розмірі 456 520, 93 грн. без розгляду в частині вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до ФГ "Матрица". Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором № б/н від 07.11.2011 року в розмірі 456 520, 93 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2020 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/380/20 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.04.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем ч. 2 ст. 164 ГПК України, а саме: повноваження представника позивача адвоката Єрмолова Євгена Миколайовича не підтверджені належним чином.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Судом постановлено дату підготовчого засідання визначити після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів, про що повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою, запропоновано учасникам справи подати суду заяви по суті справи.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 підготовче засідання у справі призначено на 03.08.2020 року.

03.08.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 14.09.2020 року.

14.09.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті на 15.10.2020 року.

15.10.2020 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 10.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.11.2020 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08.12.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.12.2020 року задоволено заяву про самовідвід головуючого у справі.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 08.12.2020 року № 161 у зв`язку з прийняттям ухвали суду від 08.12.2020 року про самовідвід головуючого судді Ржепецького В.О. здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 915/380/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2020 року справу № 915/380/20 призначено головуючому судді Олейняш Е.М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.12.2020 року прийнято справу № 915/380/20 до провадження судді Олейняш Е.М. за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Призначено підготовче засідання по справі на 18.01.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021 року відкладено підготовче засідання по справі на 15.02.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.02.2021 року залишено позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх. № 4071/20 від 01.04.2020 року) по справі № 915/380/20 в частині вимог до відповідача Фермерського господарства "Матрица" про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 07.11.2011 року в розмірі 456 520, 93 грн. без розгляду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі № 915/380/20 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 18.03.2021 року.

Сторони явку повноважних представників в судові засідання 18.01.2021, 15.02.2021 та 18.03.2021 не забезпечили.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. 193-195, 199, 215, 237-239).

15.02.2021 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 2272/21), в якому позивач просив суд розглянути справу без участі представника.

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021, 15.02.2021 та від 18.03.2021, надіслані на дві адреси відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 повернуті до суду поштовою установою із відмітками пошти адресат відсутній за вказаною адресою (арк. 216-221, 240-251).

Відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Миколаївській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (арк. 50-51).

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 18.01.2021, 15.02.2021 та від 18.03.2021, надіслані на адресу відповідача Фермерського господарства "Матрица", вул. 8-го Березня, 44, с. Попільне, Березанський район, Миколаївська область, 57444 повернуті до суду поштовою установою із відмітками пошти адресат відсутній за вказаною адресою (арк. 222-221, 252-257).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 18.03.2021 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України та ч. 4, 7 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем ФГ Матрица зобов`язань за кредитним договором б/н від 07.11.2011 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі. Крім того, позивач зазначає, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 26.03.2015 року було укладено договір поруки № POR11427363628291 між позивачем та ОСОБА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 530, 543, 549, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 173, 174, 193, 216, 230, 231 ГК України та умовами договорів.

2. Правова позиція (заперечення) відповідачів.

Відповідачі не скористались наданим їм ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзивів на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2 Статуту Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (нова редакція), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року № 594 та погодженого Національним банком України 06.09.2019 року банк є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", яке було правонаступником всіх прав та обов`язків закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", яке було правонаступником всіх прав та обов`язків товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (арк. 15-16).

3.1. Обставини справи щодо кредитного договору.

07.11.2011 року ФГ Матрица в особі керівника (голови) Степанової Олени Олександрівни було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку (поточний рахунок НОМЕР_2 , картковий рахунок НОМЕР_3 ) та картку зі зразками підписів і відбитка печатки в банківській установі (арк. 17), згідно з якою позичальник приєднався до Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Підписавши дану заяву, клієнт висловив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з даною заявою складають Договір банківського обслуговування.

З урахуванням положень ст. 11, 627, 634, 639 ЦК України, ст. 174 ГК України, ФГ Матрица , підписавши 07.11.2011 заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг, по суті уклало з банком кредитний договір № б/н від 07.11.2011 року.

Відповідно до 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Згідно із п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно умов наведеного договору позичальнику ФГ Матрица 07.11.2011 року було встановлено кредитний ліміт 4 000, 00 грн. в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та Правилами надання банківських послуг".

В подальшому кредитний ліміт збільшувався й 07.10.2016 року розмір кредитного ліміту позичальнику ФГ Матрица було збільшено до 500 000, 00 грн., що підтверджуються довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів № 11107NKQWS02N від 19.02.2020 року (арк. 28).

Отже, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі, надавши позичальнику ФГ Матрица кредитний ліміт.

Проте, відповідач позичальник ФГ Матрица в період з 07.11.2011 по 17.02.2020, частково повернувши отримані кредитні кошти, починаючи з 07.06.2017 прострочив виконання взятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасного повернення суми кредиту, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 456 520, 93 грн. (тіло кредиту), що вбачається з розрахунку заборгованості (арк. 29-33) та виписками по рахунку (арк. 34-35).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.01.2018 року по справі № 915/1161/17 позов задоволено.

Стягнуто з ФГ МАТРИЦА на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість в розмірі 494 713, 84 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 456 520, 93 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 25 108, 66 грн., комісія - 2 311, 91 грн., пеня - 10 772, 34 грн. (арк. 141-148).

26.02.2018 року на виконання рішення суду від 25.01.2018 господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 року рішення господарського суду Миколаївської області від 25.01.2018 року по справі № 915/1161/17 залишено без змін (арк. 130-140).

Постанова набрала законної сили 14.05.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що судовими рішеннями у господарські справі № 915/1161/17 встановлено обставини як щодо укладення кредитного договору № б/н від 07.11.2011 року, так і щодо розміру заборгованості. Відтак, вказані обставини в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді даної справи.

Станом на дату розгляду даної справи суду не подано доказів погашення позичальником ФГ Матрица стягнутої за судовим рішенням по справі № 915/1161/17 заборгованості, в тому числі заборгованості за кредитом в розмірі 456 520, 93 грн. (тіло кредиту).

Як вбачається з довідки від 20.10.2020 року № E.NK.0.0.0.0/5-201020/8395 за весь час користування послугами банку, між ФГ Матриця та АТ КБ ПриватБанк були укладені наступні кредитні угоди:

1. Угода б/н від 07.11.2011 (на підставі Анкети заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг), тип кредиту - Ліміт на рахунок , заборгованість по кредиту станом на 19.10.2020 складає: за тілом - 456 520, 93 грн.; за процентами - 426 750, 94 грн.; за комісією - 57 065, 00 грн.; за пенею - 511 321, 04 грн. Загальна заборгованість - 1 451 657, 91 грн.

2. Угода б/н від 31.03.2015 (на підставі Анкети заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг), тип кредиту - Гарантовані платежі , заборгованість по кредиту станом на 19.10.2020 складає - 0, 00 грн. (арк. 150).

3.2. Обставини справи щодо договору поруки.

Судом також встановлено, що з метою належного виконання зобов`язань клієнтом ФГ Матрица за кредитним договором № б/н від 07.11.2011 року між ПАТ комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № POR1427363628291 від 26.03.2015 року (арк. 36-37).

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ФГ Матрица (далі - боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до:

п. 1.1.1 розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 Угоди 1 - 30 %; за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3 Угоди 1 - 60 %.

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3 % від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до 3.2.1.4.4 Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць ;

г) кредиту в розмірі 10 000 грн.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителя не потрібні.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 та угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки поручитель з умовами "Угоди 1" та "Угоди 2" ознайомлений.

Відповідно до п. 1.5 Договору у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1 і/або угодою 2, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання (нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звертатися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 і/або Угодою 2 незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Відповідно до п. 2.4.1 Договору поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п.п. 2.1.2 п. 2.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за угодою 1 і/або угодою 2 цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до п. 5.1 Договору сторони домовились збільшити встановлену законом позову давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим договором вимог кредитора до поручителя позовна давність встановлюється сторонами тривалістю 15 років.

Як вказано вище, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.02.2021 року залишено позов АТ КБ "Приватбанк" (вх. № 4071/20 від 01.04.2020 року) по справі № 915/380/20 в частині вимог до відповідача ФГ "Матрица" про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 07.11.2011 року в розмірі 456 520, 93 грн. без розгляду.

Непогашення позичальником та поручителем кредиту і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з поручителя суми основного боргу (тіла кредиту).

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникли господарські зобов`язання, які в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 4.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" у розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов`язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному (постанова ВП ВС від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц).

Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості (п. 8.11 постанови ВП ВС від 18.09.2018 № 921/107/15-г/16).

Закон не пов`язує припинення поруки з прийняттям судом рішення про стягнення з боржника або поручителя боргу за зобов`язанням, забезпеченим порукою.

Тому Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, сформульованого в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), згідно з яким наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору; на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки. Велика Палата Верховного Суду вважає, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов`язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість.

Рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати.

Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення (п. 49-52 постанови ВП ВС від 26.01.2021 № 522/1528/15-ц).

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою (п. 62 постанови ВП ВС від 26.01.2021 № 522/1528/15-ц).

Настання строку повернення заборгованості не тягне припинення зобов`язання (п. 77 постанови ВП ВС від 26.01.2021 № 522/1528/15-ц).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом вище, відповідач ФГ Матрица (позичальник), підписавши 07.11.2011 заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг, по суті уклало з банком кредитний договір № б/н від 07.11.2011 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.01.2018 року по справі № 915/1161/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 року, стягнуто з ФГ Матрица на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість в розмірі 494 713, 84 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 456 520, 93 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 25 108, 66 грн., комісія - 2 311, 91 грн., пеня - 10 772, 34 грн.

Станом на день розгляду даної господарської справи суду не подано доказів виконання вищевказаного судового рішення та сплати заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.11.2011 року.

Судом також встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальником ФГ Матрица за кредитним договором № б/н від 07.11.2011 року між ПАТ комерційний банк "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № POR1427363628291 від 26.03.2015 року.

Зокрема, за умовами договору поруки поручитель ОСОБА_1 поручився всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки) перед кредитором АТ КБ "ПриватБанк" за виконання боржником ФГ "Матрица" взятих за кредитним договором № б/н від 07.11.2011 року зобов`язань в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п. 1.2 договору поруки), надавши згоду на збільшення обсягу відповідальності без додаткових узгоджень (п. 1.1 договору поруки).

При цьому, як вбачається зі змісту договору поруки поручитель з умовами кредитного договору № б/н від 07.11.2011 року поручитель ОСОБА_1 ознайомлена (п. 1.3 договору поруки) та зобов`язалась (поручилась) виконати перед кредитором як солідарний боржник зобов`язання боржника у випадку невиконання ним зобов`язань за кредитним договором № б/н від 07.11.2011 року незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п. 1.5, п. 2.1.2 договору поруки).

За умовами п. 4.1 договору поруки порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. Отже, порука на день розгляду справи не припинена.

В зв`язку з порушенням позичальником ФГ Матрица умов кредитного договору, непогашенням боржником та/або поручителем заборгованості, позивач (банк) правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителя як солідарного з ФГ Матрица боржника. Доказів, які б спростовували позовні вимоги в частині стягнення кредитної заборгованості, суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення заборгованості (тіла кредиту) з поручителя ОСОБА_1 є обґрунтованою, підставною та підтвердженою належними доказами у справі. Позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 6 847, 81 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь позивача Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 14360570); адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027; адреса представника: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094:

- 456 520, 93 грн. (чотириста п`ятдесят шість тисяч п`ятсот двадцять грн. 93 коп.) - заборгованості за договором № б/н від 07.11.2011 року (заборгованості за кредитом);

- 6 847, 81 грн. (шість тисяч вісімсот сорок сім грн. 81 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 29.03.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш