Рішення

від 31.03.2021 по справі 420/774/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/774/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2019 року № 0192875004, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просило (з урахуванням уточнень): визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо не прийняття податкової накладної № 1 від 28.02.2019 року для реєстрації у ЄРПН, яку було доставлено для реєстрації в ЄРПН 06.03.2019 року; вважати прийнятою та зареєстрованою у ЄРПН Державною податковою службою України податкову накладну № 1 від 28.02.2019 року подану товариством з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія - 06.03.2019 року; скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.10.2019 року № 0192875004 видане Головним управлінням ДПС в Одеській області за яким до товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія на суму ПДВ 107460,00 грн. застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі 21481,20 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 06.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія засобами електронного зв`язку було направлено до органів Державної податкової служби України податкову накладну № 1 від 28.02.2019 року для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до чого 06.03.2019 року від ДПС отримано Квитанцію № 1 з зазначенням наступної інформації: ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО. Виявлені помилки: Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником '42268714' договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору . ТОВ Контейнерна Логістична Компанія розраховувало на віднесення дій Державної податкової служби щодо не прийняття податкової накладну № 1 від 28.02.2019 року для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних 06.03.2019 року до технічної помилки, оскільки підстав для відмови в прийнятті документу не існувало. З моменту отриманням ТОВ Контейнерна Логістична Компанія Акту № 176/15-32/50-04/42268714 від 24.09.2019 року, ТОВ Контейнерна Логістична Компанія дізналось про порушення своїх прав, що полягають в настанні відповідальності при відсутності порушення податкового законодавства всупереч пп.4.1.3 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України. 01.10.2019 року ТОВ Контейнерна Логістична Компанія отримала від Південного управління у м. Одесі ГУ ДПС в Одеській області Акт № 176/15-32/50-04/42268714 від 24.09.2019 року про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до такої податкової накладної ТОВ Контейнерна Логістична Компанія код ЄДРПОУ: 42268714 . Даним актом головним державним ревізором - інспектором відділу податків та зборів з юридичних осіб Південного управління у м. Одесі ГУ ДПС в Одеській області на підставі пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України та пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 проведено перевірку своєчасності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригувань до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2019 р. Перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та/або розрахунків коригувань до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо реєстрації, а саме: - податкової накладної від 28.02.2019 року № 1, дата виписки ПН/РК 28.02.2019 року, дата реєстрації ПН/РК 02.04.2019 року об 01:09, сума ПДВ за ПН/РК 107406 грн. 23.10.2019 року ТОВ Контейнерна Логістична Компанія отримало від Головного управління ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 21.10.2019 року № 0192875004 про те, що згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, на підставі Акту перевірки № 176/15-32-50-04/42268714 від 24.09.2019 року встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 107460,00 грн. застосовано штраф в розмірі 20 % у сумі 21481,20 грн. Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням, 12.11.2019 року ТОВ Контейнерна Логістична Компанія подало скаргу вих. № 11/11-19 від 11.11.2019 року на податкове повідомлення-рішення від 21.10.2019 року № 0192875004 видане ГУ ДПС в Одеській області до Державної податкової служби України, на що 20.01.2020 р. від Державної податкової служби України було отримано Рішення про результати розгляду скарги від 09.01.2020 р. № 917/6/99-00-08-05-05-06. Державна податкова служба України Рішенням про результати розгляду скарги від 09.01.2020 р. № 917/6/99-00-08-05-05-06 залишила без змін ППР ГУ ДПС в Одеській області від 21.10.2019 року № 0192875004, а скаргу без задоволення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2019 року № 0192875004 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідачі вказують, що відповідно до діючого законодавства України відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу незалежно від причин у зв`язку з якими було порушено цей строк. Позовні вимоги Позивача щодо визнання незаконним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є повністю необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню. Платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду. У такому разі штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, не застосовуються, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності відсутні. Ненарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) в програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафних санкцій та/або пені за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області як платник податків.

24.09.2019 року співробітник Головного управління ДПС в Одеській області провів перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ Контейнерна Логістична Компанія , дата виписки яких припадає на 2019 рік.

За результатами цієї перевірки 24.09.2019 року Головне управління ДПС в Одеській області склало акт № 176/15-32/50-04/42268714 Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань до такої податкової накладної ТОВ Контейнерна Логістична Компанія код ЄДРПОУ: 42268714 , в якому встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника податків за порушення визначена ст.120-1 Податкового кодексу України.

Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкова накладна № 1, дата виписки 28.02.2019 року, дата реєстрації 02.04.2019 року, кількість днів затримки 18, сума ПДВ 107406,00 грн.

За наслідками перевірки ТОВ Контейнерна Логістична Компанія на підставі акту перевірки від 24.09.2019 року № 176/15-32/50-04/42268714 Головне управління ДПС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:

- від 21.10.2019 року № 0192875004, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 Податкового кодексу України, та згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 107406,00 грн. застосовано штраф в розмірі 20 % - 21481,20 грн.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги . З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Товариство з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія 28.02.2019 року за результатами здійснених фінансово-господарських операцій сформувало податкову накладну № 1 на суму ПДВ 107406,00 грн. та з урахуванням встановлених строків та вимог податкового законодавства 06.03.2019 року намагалось здійснити її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На вказану спробу Товариство з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія отримало квитанцію № 1 від 06.03.2019 року в електронному вигляді, в якій було вказано, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, документ не прийнято, при необхідності виправте документ та надішліть його знову, виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником 42268714 договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу, надішліть заяву про приєднання до договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія було направлено запит про отримання публічної інформації до Головного управління ДФС в Одеській області, на що отримано відповідь Про результати розгляду запиту № 63/ЗПІ/15-32-08-04-10 від 25.03.2019 року, в якій зазначено, що за даними інформаційних систем ДФС, користувачами ресурсу яких є фахівці територіальних органів фіскальної служби відповідно до наданого доступу, Заява про приєднання до Договору про визнання електронних документів Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія (код ЄДРПОУ 42268714) від 15.08.2018 року № 1 прийнята контролюючим органом за основним місцем обліку платника 16.08.2018 року (реєстраційний номер 9172243335), на підставі цієї Заяви ТОВ Контейнерна Логістична Компанія приєднано до електронного документообігу.

З матеріалів справи вбачається, що інша звітність Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія приймалася, а саме звіт про суми нарахованої заробітної плати за лютий 2019 року було прийнято 06.03.2019 року без зауважень, що підтверджується квитанцію № 2 від 06.03.2019 року реєстраційний номер 9038350252.

Товариство з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія 14.03.2019 року, 18.03.2019 року, 25.03.2019 року, 27.03.2019 року, 01.04.2019 року здійснювало спроби реєстрації податкової накладної № 1 від 28.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, на які було отримано відповідні квитанції в електронному вигляді № 1 про не прийняття документу у зв`язку з відсутністю укладеного з платником 42268714 договору про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу.

Лише 02.04.2019 року податкова накладна Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія № 1 від 28.02.2019 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Тобто, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); не чинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; недотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України; відсутності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.); відсутності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; наявності факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; недотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.4 Наказу Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого цим наказом.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Згідно з п.1 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора. У разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора Заяви про приєднання до Договору, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, та у разі здійснення автором сплати податків і зборів за місцем попередньої реєстрації до кінця поточного бюджетного року Заява про приєднання до Договору направляється до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем обліку) автора до кінця поточного бюджетного року. В інших випадках - до контролюючого органу за новим (основним) місцезнаходженням автора. У разі наявності діючого Договору та у разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, Заява про приєднання до Договору до контролюючого органу за новим місцезнаходженням не направляється.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю; наявність діючого Договору.

Відповідно до п.14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Згідно з п.17 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 року № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 року за № 959/30827, у день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу.

Разом з цим, податковий орган не повідомляв про припинення дії договору про визнання електронних документів із зазначенням відповідних причин.

Під час розгляду справи відповідачі не надали до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження підстав для припинення дії договору про визнання електронних документів з позивачем.

Згідно з п.п.13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до п.4.1 Розділу 4 Тимчасового порядку надходження та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в електронному вигляді до органів ДПС України, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 року № 672, податкова звітність до органів державної податкової служби може бути подана (надіслана): в електронному вигляді до приймального шлюзу органу ДПС України за допомогою програмних засобів та будь-яких засобів телекомунікаційного зв`язку, які гарантують доставку електронного пакета звітних документів платника податків до органу ДПС протягом однієї години.

Згідно Переліку органів ДПС України, де будуть розміщені приймальні шлюзи податкової звітності в електронному вигляді, який є додатком 2 до наказу Державної податкової адміністрації України від 26.11.2004 року № 672, приймальний шлюз податкової звітності в електронному вигляді розміщений в ДПС у м. Києві (зона дії приймального шлюзу - м. Київ), ДПС України (зона дії приймального шлюзу - Україна).

Таким чином, станом на час виникнення спірних правовідносин підстав для припинення дії договору в односторонньому порядку у податкового органу не було, а тому у Державної податкової служби України були відсутні підстави для відмови у прийнятті до реєстрації 06.03.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія № 1 від 28.02.2019 року.

Тобто, дії Державної податкової служби України щодо не прийняття податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія № 1 від 28.02.2019 року для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, яку було доставлено для реєстрації 06.03.2019 року, є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною , якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання .

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З урахуванням зазначеного, суд не може вважати або визнати прийнятою та зареєстрованою у ЄРПН Державною податковою службою України податкову накладну № 1 від 28.02.2019 року подану товариством з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія 06.03.2019 року, оскільки задоволення такої вимоги призведе до втручання у виключні (дискреційні) повноваження податкового органу, які визначені податковим законодавством України.

Тобто, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області в частині вимог вважати прийнятою та зареєстрованою у ЄРПН Державною податковою службою України податкову накладну № 1 від 28.02.2019 року подану товариством з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія 06.03.2019 року, - не належить до задоволення.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями; соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування; нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками; єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов`язкових елементів податку.

За таких обставин, на думку суду, платником податків були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкової накладної № 1 від 28.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.03.2019 року, але з незалежних від нього причин та не з його вини її зареєструвати своєчасно не виявилося можливим.

Згідно з пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п.42-1.10 ст.42-1 Податкового кодексу України платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду. У такому разі штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, не застосовуються, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності відсутні. Ненарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) в програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафних санкцій та/або пені за порушення податкового законодавства.

Оскільки в даному випадку порушення термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулося не з вини Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія , тому застосування до останнього штрафу за таке порушення є необґрунтованим та безпідставним.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.10.2019 року № 0192875004 є протиправним та належить до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія (вул. Дерибасівська, буд. 5, офіс 520, м. Одеса, 65026, ідентифікаційний код 42268714) до Державної податкової служби України (Львівська пл., 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 43142370) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.10.2019 року № 0192875004 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо не прийняття податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія № 1 від 28.02.2019 року для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, яку було доставлено для реєстрації 06.03.2019 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 21.10.2019 року № 0192875004.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія (код ЄДРПОУ 42268714) судові витрати по сплаті судового збору відповідно до задоволених вимог в розмірі 2102,00 грн.

6. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнерна Логістична Компанія (код ЄДРПОУ 42268714) судові витрати по сплаті судового збору відповідно до задоволених вимог в розмірі 2102,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко