Постанова

від 30.03.2021 по справі 340/1281/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 березня 2021 року справа 340/1281/20

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Семененко Я.В.,

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 (суддя Кармазіна Т.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області про виплату допомоги на оздоровлення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.04.2020 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якому просить визнати протиправною відмову у виплаті допомоги на оздоровлення за 2020 рік відповідно до статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ; зобов`язати виплатити таку допомогу та в подальшому виплачувати допомогу, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.

Вказує, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи, та має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат. Водночас допомогу на оздоровлення за 2020 рік йому виплатили в розмірі 120гр.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2020, прийнятому в спрощеному провадженні, в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Посилається на те, що суд помилково керувався постановами Кабінету Міністрів України та мав застосовувати нормативний акт вищої юридичної сили - статтю 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Суд першої інстанції безпідставно розглянув справу за правилами спрощеного провадження.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Частина 4 статті 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в редакції Закону України №2638 від 11.07.2001, передбачала виплату щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат.

Законом України №76 від 28.12.2014, стаття 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи викладена в такій редакції: Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім`ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України .

Законом України №2082 від 06.06.2017, стаття 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи викладена в новій редакції, відповідно до частин 2, 3 якої, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження в 1986 році. Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженому Постановою КМУ №760 від 26.10.2016 в редакції Постанови КМУ №924 від 06.12.2017, щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, - в розмірах, встановлених Постановою КМУ №562 від 12.07.2005 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Відповідно до Постанови КМУ №562 від 12.07.2005 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в редакції Постанови КМУ №132 від 19.02.2020, установити громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: особам з інвалідністю I і II групи - 120 гривень; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 - 100 гривень; особам з інвалідністю III групи та дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою - 90 гривень; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, віднесеним до категорії 3 та кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження в 1986 році - 75 гривень.

Відмовляючи в задоволенні позову, окружний суд правильно керувався переліченими нормами.

Так, правове регулювання виплати щорічної одноразової допомоги постійно змінювалось. Однак з 01.01.2015, з набранням чинності Закону України №76 від 28.12.2014 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України , і до цього часу на законодавчому рівні передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Законодавча норма про виплату щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат не діє з 01.01.2015.

Таким чином, закон прямо відсилає до нормативних актів Кабінету Міністрів України в питаннях встановлення порядку і розміру виплати щорічної допомоги на оздоровлення. Відтак доводи апеляційної скарги що суд помилково керувався постановами Кабінету Міністрів України, - є безпідставними.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, суд повинен перевірити законність дій конкретного суб`єкта владних повноважень, в даному випадку до Управління соціального захисту населення Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області, на час виплати допомоги на оздоровлення.

Окружний суд правильно вказав, що виходячи із законодавчого регулювання питання виплати допомоги на оздоровлення, єдиним законним способом дії відповідача було виплата допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІ групи, в розмірі, встановленому Постановою КМУ №562 від 12.07.2005 Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в редакції Постанови КМУ №132 від 19.02.2020, тобто в розмірі 120гр.

Колегією суддів відхиляються доводи позивача що суд першої інстанції не мав розглядати справу в спрощеному провадженні.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Оскільки предметом позову є отримання соціальної виплати, справа є незначної складності, а тому на законних підставах розглянута в спрощеному провадженні.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з 30.03.2021 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді Я.В. Семененко