Ухвала

від 30.03.2021 по справі 202/1788/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/1788/21

Провадження № 1-кс/202/1527/2021

УХВАЛА

30 березня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021040000000142 від 16.02.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого 16.02.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021040000000142 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

24.03.2021 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021040000000142 від 16.02.2021 року.

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 24.03.2021 року.

Згідно з матеріалами клопотання, в ході досудового розслідування за інформацією УСБУ у Дніпропетровській області встановлено, що мешканець Магдалинівського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ) був засновником та керівником селянського (фермерського) господарства «КРИМ» (код ЄДРПОУ 30756097, юридична адреса: 51111, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Чернеччина) з майновим правом (право постійного користування) на земельну ділянку з кадастровим номером: 1222387200:01:002:0855, площа 52,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (Державний акт на право постійного користування землею, серія ДП, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № Мд 345 від 12.07.1996) та внесеної до складеного капіталу СФГ «КРИМ».

15.01.2021 року державним реєстратором Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області ОСОБА_5 спільноз невстановленими особами на підставі «Рішення та акту прийняття-передачі СФГ «КРИМ» від 31.12.2020» здійснено заміну власника і назви зазначеного господарства на гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та «фермерське господарство «КРИМ Ч» відповідно.

Крім того, 03.02.2021 року вищезазначеним державним реєстратором здійснено наступну заміну власника - на гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з отриманими даними, заміна кінцевих власників та реєстрації речового права здійснювалась на підставі завідомо недостовірних відомостей, що, в свою чергу, призвело до незаконного відчуження та протиправного використання земель державної власності у великих розмірах.

Також, в ході досудового розслідування отримано інформацію з Новомосковського міжрайонного міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про те, що 19.07.2016 зроблено актовий запис про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За наявною інформацією, після смерті ОСОБА_4 у спадщину родичі померлого не вступили, корпоративні права на СФГ «КРИМ» не оформили, членами фермерського господарства не стали, а тому в даному випадку землі сільськогосподарського призначення державної форми власності, що були надані в постійне користування СФГ «КРИМ», на теперішній час незаконно перейшли у власність третім особам.

Таким чином, аналіз отриманих матеріалів вказує на наявність у діях державного кадастрового реєстратора та інших невстановлених осіб окремих ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

На теперішній час вказана земельна ділянка з кадастровим номером, 1222387200:01:002:0855, відповідно до постанови прокурора визнана речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що застосування вищевказаного заходу забезпечення кримінального провадження обумовлено необхідністю збереження речових доказів.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву, відповідно до якої просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без виклику власника майна, оскільки це необхідне з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 24.03.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 1222387200:01:002:0855 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 42021040000000142.

Відповідно ч. 10 ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На підставі викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст.171КПК України та підлягає задоволенню, оскільки прокурором доведено, що арешт земельної ділянки з кадастровим номером 1222387200:01:002:0855 є необхідним з метою забезпечення збереження речового доказу, а саме запобіганню можливості подальшого незаконного відчуження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021040000000142 від 16.02.2021 року, задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1222387200:01:002:0855, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Чернетчинська сільська рада, шляхом заборони відчуження вказаного нерухомого майна.

Заборонити будь-яким особам (державним реєстраторам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1222387200:01:002:0855, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, Чернетчинська сільська рада.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1