Ухвала

від 30.03.2021 по справі 640/11433/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11433/20

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

30 березня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді Губської Л.В., суддів Карпушової О.В., Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року у справі за позовом Фермерського господарства Лебідь до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Порядок та розміри сплати судового збору регулюється Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік , розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Отже, ставка судового збору за подання апеляційної скарги складає 3 153 грн. (2 102 грн. х 150%).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційної скарги:

отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н;

код отримувача - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

МФО банку - 899998;

рахунок отримувача (стандарт IBAN) - UA638999980313171206081026007;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України Про судовий збір , приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України Про судовий збір не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень. Крім того, будь-який доказів на підтвердження скрутного майнового стану ГУ ПФ у Київській області надано не було.

Отже, вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про оплату судового збору за вказаними вище реквізитами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт повторно подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року після спливу строку на апеляційне оскарження, оскільки повторна апеляційна скарга подана до відділення поштового зв`язку для відправки лише 18.03.2021.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що апелянт первинно звернувся до суду з апеляційною скаргою 06.01.2021.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2021 апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи Пономарьов проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків .

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що первинне звернення з апеляційною скаргою було здійснено своєчасно, але скарга була повернута у зв`язку з несплатою судового збору, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог КАС України щодо подачі апеляційної скарги в частині сплати судового збору, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року (справа № 804/2979/17), від 07 червня 2018 року (справа № 822/276/17).

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися не в разі будь-якого направлення позову поштою, а здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо судом у прийнятті позовної заяви відмовлено або її повернуто, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подача позову з недодержанням правил підсудності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02.12.2015 (справа № 6-895цс15).

Крім того, щодо доводів апелянта, що КАС України встановлює два строки звернення до суду з апеляційною скаргою або протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, або протягом одного року з дня складення повного тексту судового рішення, якщо скарга не подана протягом тридцяти днів з поважних причин, колегія суддів зазначає, що положення КАС України та, зокрема, ч. 2 ст. 299 КАС України будь-яких відповідних застережень з цього приводу не містять, а навпаки встановлюють обов`язок суду, не надаючи оцінки поважності наведених суб`єктом владних повноважень, що подає апеляційну скаргу після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення, причин пропуску ним строку апеляційного оскарження, відмовляти у відкритті апеляційного провадження.

При цьому, положення ст. 295 КАС України чітко регламентують строки подання апеляційної скарги.

Таким чином, апелянту необхідно усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі, а саме: сплатити судовий збір та надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або докази своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою, для чого апелянту встановлюється строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 296, 298, КАС України, -

У Х В А Л И ЛА :

1. У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

2.У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2020 року у справі за позовом Фермерського господарства Лебідь до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

3. Встановити строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

4. Роз`яснити апелянту, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк