Рішення

від 18.02.2021 по справі 755/12443/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.02.2021

Справа № 755/12443/20

Провадження № 2/369/1665/21

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2021 року Києво-Святошинський район Київської області в складі:

головуючого судді - Усатова Д.Д.

за участю секретаря -Житар А.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавечць виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просить:

-визнати таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення виконавчий напис № 8687, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, від 03 липня 2020 року, щодо стягнення заборгованості з позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.

Так, 14 липня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з Обмеженою Відповідальністю "МІЛОАН" ЄДРПОУ: 40484607 (первинний кредитор) укладено кредитний договір №2481253.

Проте, як зазначається в оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса № 8687, що правонаступником усіх прав та обов`язків на підставі договору про відступлення прав вимоги № 40 - МЛ є Товариство з Обмеженою Відповідальністю Фінансова Компанія Кредит Капітал ЄДРПОУ:35234236.

Позивач зазначає, що наприкінці липні 2020 року він фактично дізнався, що 15 липня 1020 року, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошевич Вірою Леонідівною відкрито виконавче провадження № 62571440 та накладено арешт на кошти позивача, на підставі виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу № 8687 від 03 липня 2020 року, про стягнення заборгованості та задоволення вимог відповідача за неіснуючим кредитним договором № 2481253 в розмірі 36 447 (тридцять шість тисяч чотириста сорок сім)грн. 71 коп., як вбачається із оспорюваного виконавчого напису нотаріусу № 8687, з яких: прострочена заборгованість за сумую кредиту - 14 999 грн.; прострочена заборгованість за комісію, строкова, відсотки - 20 248,71 грн.; плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 1 200,00 грн.

Позивача вказує, що його свідомо позбавили законної можливості заперечити проти даного розрахунку та взагалі не повідомили про наміри вчинення виконавчого напису, який було вчинено нотаріусом за заявою відповідача і пред`явлено в односторонньому порядку до виконання. Розрахунок заборгованості, який надано для вчинення та зазначено в виконавчому написі нотаріуса № 8687 навмисно вчинено як зазначає відповідач та третя особа в період з 22 жовтня 2019 року по 11 березня 2020 року. Вказані суми нічим не підтверджені, не має підтвердження отримання вказаного кредиту, немає погодження та безспірності заборгованості, що вже є підставою для відмови у вчиненні нотаріусом виконавчого напису.

Позивач наголошує, що не отримував жодних повідомлень, на вказану адреса: АДРЕСА_1 , звертає увагу, що не вказана квартира, і він як позивач фактично не міг отримати ні попередження ні вимогу.

Проте увага, дана обставина не залежала від мого власного волевиявлення.

Позивач вважає виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів, з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України Про нотаріат , оскільки вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не перевірив безспірність вимог кредитора, а також нотаріусом не було перевірено дотримання строку, встановленого законом для вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Таким чином, вважаючи, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис всупереч чинному законодавству, оскільки відсутні підстави вважати безспірною нараховану суму боргу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

05.11.2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва до Києво-Святошинського районного суду Київської області направлено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавечць виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 06.11.2020 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д.

Ухвалою суду від 10.11.2020 р., прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавечць виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавечць виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 30 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

Третім особам роз`яснено право подати пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання.

10.12.2020 року на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал , де зазначив що14 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Мілоан з однієї сторони та громадянин України ОСОБА_1 , з другої сторони уклали кредитний договір №2481253 відповідно до якого позивачу надані кредитні кошти в сумі 14999,00 грн. Кредит надавався строком на 30 днів з 14.07.2019 р. по 13.08.2019 зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом. ТОВ Мілоан свої зобов`язання перед позивачем виконав в повному обсязі, надавши позивачу відповідно до п.2.1. кредитного договору кредитні кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти, зареєстрованої позичальником для цієї цілі у особистому кабінеті на сайті miloan.ua. Позичальник, своїх зобов`язання перед позикодавцем не виконав, відповідно до умов кредитного договору мав повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1-1.6., п. 2.4. кредитного договору. Відповідно до п.3.2.6. ТОВ Мілоан має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. Відповідно до п.3.2.4 ТОВ Мілоан має право стягувати з позичальника пеню за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору. Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №2481253 від 14.07.2019 р., загальна сума боргу становить 35 247,71 грн.

Відповідач зазначає, що після набуття статусу нового кредитора та отримання права грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ Мілоан в тому числі і до позивача за кредитним договором №2481253 від 14.07.2019 року, відповідачем не нараховувалась пеня або будь-які штрафи. Для виконання зобов`язань за кредитним договором Позивачу була надіслана 04.06.2020 письмова претензія Вих. №19316679 про погашення кредитної заборгованості на адресу вказану ним в кредитному договорі, так як всупереч умов кредитного договору взяті на себе зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості та відсотків позивач не виконував, чим порушив норми чинного законодавства, умови кредитного договору та права кредитора на своєчасне отримання зазначених кредитів.

З огляду на викладене, ТОВ Кредит-Капітал просило суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, 28.01.2021 року звернувся до суду із клопотанням про підтримання позовних вимог та розгляду справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом України, Законом України Про нотаріат , постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).

Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України Про нотаріат ). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ).

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат , захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, що зазначено в правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11.03.2015 у справі №6-141цс14, від 20.05.2015 у справі №6-158цс15, від 05.07.2017 у справі №6-887цс17 та в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц (провадження №14-83цс18), від 19.09.2018 року у справі № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18), від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19).

Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме у такому розмірі.

Згідно з п.п. 2.1 п.2 гл.16 розд.ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають стосунок до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пп.2.2 п.2 гл.16 розд.ІІ порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень сторонам. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення (пп.2.3 п.2 гл.16 розд.ІІ порядку).

За змістом підпунктів 3.1-3.5 пункту 3 глави 16 розділу 2 Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

Відповідно до п.2 Переліку, для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Статтею 50 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.

У пункті 10 листа Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07.02.2014 роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1172, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит Капітал заборгованості за кредитним договором № 2481253 від 14.07.2019 року за період з 22.10.2019 року по 11.03.2020 року. Загальна сума заборгованості становить 36 447,71 грн. та складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 14 999,00 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 20 248,71 грн.

За вказаним виконавчим написом приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. відкрито виконавче провадження №62571440.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Так, за умовами укладеного сторонами кредитного договору № 2481253 від 14.07.2019 р., який міститься в матеріалах нотаріальної справи, ТОВ ФК Кредит-Капітал , як фінансова установа, надало позичальнику суму позики, а останній зобов`язався повернути надану позику у повному обсязі до 13.08.2019 р.

Таким чином, позикодавець ТОВ Кредит-Капітал відповідно до статті 1048 ЦК України має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 13.08.2019 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Як вбачається з оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, визначена відповідачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період з 22.10.2019 по 11.03.2020 р., який виходить за межі строку кредитування.

Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, суд приходить обґрунтованого висновку, що заборгованість ОСОБА_1 не є безспірною, відтак приватний нотаріус вчинив виконавчий напис без дотримання вимог законодавства про безспірність заборгованості.

Крім того, боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та мати змогу усунути допущені порушення чи оскаржити вимогу у судовому порядку. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання позивачем зазначеної вимоги, у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості оспорити вимогу банку або ж виконати її, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення. Наявність одного лише факту направлення такої вимоги боржнику недостатньо для висновку про її безспірність.

Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання позивачем нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що з наявних в матеріалах справи письмових доказів, судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису, а також ту обставину, що відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, що зазначена заборгованість не є безспірною, а тому вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що нотаріусом було вчинено виконавчий напис на підставі документів, що не свідчать про безспірність вимог ТОВ ФК Кредит-Капітал щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись Законом України Про нотаріат , Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 15, 141, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"</a>, треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 8687, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, від 03 липня 2020 року, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором 2481253 від 14.07.2019 року, укладеним з ТОВ МІЛОАН , код ЄДОПОУ 40484607 правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 40 МЛ від 22.10.2019 є ТзОВ Фінансова Компанія Кредит-Капітал заборгованості за кредитним договором 2481253 від 14.07.2019 року в розмірі 35 247,71 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кредит-Капітал (ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) 840,80 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.Д.Усатов