Ухвала

від 26.03.2021 по справі 583/3352/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №583/3352/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/15/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 583/3352/20 за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 вересня 2020 року щодо арешту майна,

установила:

У поданій апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, оскільки в ухвалі не зазначено мету накладення арешту, а також накладенням арешту заблокована робота ДП «Охтирський КХП».

До Охтирського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням про арешт майна, погодженим із прокурором Охтирської місцевої прокуратури, звернувся слідчий Охтирського ВП ГУНП у Сумській області, яке обґрунтував тим, що у провадженні СВ Охтирського ВП знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за № 42020201120000114 від 11.09.2020 за ч. 1 ст. 366 КК України, згідно яких 10.09.2020 в ході проведеної начальником охорони на ДП «Охтирський КХП» ОСОБА_8 позапланової перевірки чергової зміни виявлено внесення даних, які не відповідають дійсності щодо двох автомобілів із житом до паперового та електронного вагового журналу ввезення та вивезення продукції на територію ДП «Охтирський КХП».

18.09.2020 слідчим Охтирського ВП на підставі ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.09.2020 проведено обшук комплексу нежитлових приміщень ДП «Охтирський КХП» по вул. Армійській, 11 в м. Охтирка Сумської області, в ході якого т. в. о. генерального директора ДП «Охтирський КХП» ОСОБА_9 добровільно надав документи.

Зважаючи на те, що вилучені документи визнані речовими доказами, то з метою їх збереження слідчий просив накласти на них арешт.

Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.09.2020 клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вказані документи, заборонивши користуватися та розпоряджатися ними. Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що вилучені під час обшуку документи відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Учасники кримінального провадження належним чином повідомлені про час та місце розгляду кримінального провадження, але в судове засідання не з`явились і будь-яких клопотань про відкладення судового розгляду від них не надходило. При цьому від прокурора ОСОБА_10 надійшла письмова заява про розгляд кримінального провадження у її відсутність.

З огляду на викладене колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд кримінального провадження у відсутності сторін кримінального провадження. Що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону та нормам міжнародного права, правовій позиції та судовій практиці ЄСПЛ.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно ч. 2 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, крім іншого: 1) збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК регламентовано, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу (матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).

Відповідно п. 1-2, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб.

Розглянувши клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що арешт повинен бути накладений на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, що в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином вмотивовано та ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки при вирішенні зазначеного вище питання дотримані вимоги ст. 170-173 КПК, з`ясовані і досліджені всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме наявність правової підстави для арешту майна, можливість використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, СВ Охтирського ВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 11.09.2020 до ЄРДР за № 42020201120000114 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, згідно якого 10.09.2020 в ході проведеної начальником охорони на ДП «Охтирський КХП» ОСОБА_8 позапланової перевірки чергової зміни виявлено внесення даних, які не відповідають дійсності щодо двох автомобілів із житом до паперового та електронного вагового журналу ввезення та вивезення продукції на територію ДП «Охтирський КХП».

18.09.2020 під час проведення обшуку комплексу нежитлових приміщень ДП «Охтирський КХП» по вул. Армійській, 11 в м. Охтирка Сумської області, в ході якого т. в. о. генерального директора ДП «Охтирський КХП» ОСОБА_9 добровільно надав оригінали та копії документів цього підприємства.

Зазначені у клопотанні слідчого та у послідуючому в ухвалі слідчого судді документи, на думку колегії суддів, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час зазначеного кримінального провадження, тому наявні підстави є достатніми для арешту тимчасово вилученого майна з метою збереження цих речових доказів.

Крім того, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і сталу прецедентну судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, не можливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представником власника майна не надано та колегією суддів не встановлено.

У сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вилучене майно, діяв у спосіб і в межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги на відсутність в ухвалі слідчого судді мети забезпечення накладення арешту, передбаченої ст. 170 КПК України, є необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги, що накладенням арешту на документи блокується робота державного підприємства, оскільки арешт був накладений на документи минулих років, серед яких більшість це копії документів. При цьому обмеження не стосується права володіння документами і забороняється тільки право користуватися та розпоряджатися ними, а при необхідності користування чи розпорядження майном ДП «Охтирський КХП» не позбавлене можливості звернутися до суду і ставити питання про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга представника власника майна без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, -

постановила:

Ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 вересня 2020 року щодо арешту майна залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4