Рішення

від 30.03.2021 по справі 711/9494/18

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9494/18

Провадження № 2/711/57/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

при секретарі Слабко Ю.М.,

за участі:

представника позивача Лекіашвілі В.В.,

представника відповідача Чакалова А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно , яке діє в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, -

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно , яке діє в інтересах Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ , звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

В обґрунтування позову вказує, що на ПАТ Черкаське хімволокно , в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ , покладений обов`язок забезпечення тепловою енергією населення, організацій та підприємств всіх форм власності.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 20.04.2018 року змінено тип найменування Публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно на Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно .

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в буд. АДРЕСА_1 здійснюється відокремленим підрозділом Черкаська ТЕЦ ПРАТ Черкаське хімволокно .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.09.2018 року, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Крім того, 10.10.2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 5989/8 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідач своєчасно не вносив плату за отримані послуги, внаслідок чого за період з листопада 2014 року по квітень 2018 року включно, утворилась заборгованість в сумі 18 824 грн. 14 коп.

Крім того, згідно із частиною 2 ст. 625 ЦК України відповідачу ОСОБА_1 нараховано 3% річних від простроченої суми - 904 грн. 15 коп. та інфляційну складову боргу, яка становить - 2 830 грн. 61 коп.

А тому, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно , в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ , заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 18 824 грн. 14 коп., а також 3% річних в сумі 904 грн. 15 коп. та інфляційну складову боргу в сумі 2 830 грн. 61коп., що разом складає 22 558 грн. 90 коп., а також судовий збір в розмірі 1 762 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.12.2018 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

05.02.2019 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Чакаловим А.К. був поданий до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В наданому відзиві на позовну заяву представник відповідача наголошує на тому, що при зверненні до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію позивач пропустив строк позовної давності, про що ним було подано до суду окрему заяву від 05.02.2019 року. Крім того, представник відповідача вказує, що позивач не надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, оскільки постачання гарячої води в будинок АДРЕСА_1 не передбачено технічно, так як в даному будинку обладнано бойлер, а також постачання центрального опалення також не надавалось, оскільки в будинку відсутні батареї. В зв`язку з цим відповідач неодноразово звертався до позивача із заявами, в яких повідомляв про відсутність у квартирі батарей опалення. Однак, жодної відповіді не отримав.

Крім того, факт відсутності обладнаних батарей в квартирі підтверджується актом комісії огляду квартири АДРЕСА_3 від 08.10.2016 року, актом комісії огляду квартири АДРЕСА_3 від 15.01.2015 року, актом комісії огляду квартири АДРЕСА_3 від 27.01.2016, а також актом від 08.11.2018 року за участі позивача. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 з моменту набуття права власності та по даний час не мав в квартирі обладнаних батарей тепла, тобто не отримував послуг з централізованого опалення. А також відповідач вживав всіх можливих заходів щодо повідомлення позивача про те, що послуг з опалення він не отримує в силу відсутності технічної можливості (відсутності батарей).

Разом з тим, представник відповідача вказав, що позивачем незаконно розраховуються послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання на площу 65 кв.м., оскільки відповідач набув у власність квартиру загальною площею 55,8 кв.м., а відтак нарахування на площу 9,2 кв.м. (65 кв.м. - 55,8 кв.м.) є також незаконним.

15.07.2019 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі № 11/4236/19 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного Публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно , яке діє в інтересах Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ , про визнання незаконними дій та зобов`язання здійснити перерахунок платежів.

10.04.2020 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси провадження у даній справі відновлено.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Чакалов А.К. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову позивача з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача за довіреністю - Лекіашвілі В.В., представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Чакалова А.К., дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами).

Статтями 7, 8 вказаного вище Закону визначені права та обов`язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов`язком споживача - є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. При цьому, п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

За змістом ст. ст. 67-68, 162 ЖК України, наймач чи власник житла зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

Крім того, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

В судовому засіданні встановлено, що ПрАТ Черкаське хімволокно , в особі ВП Черкаська ТЕЦ , на підставі відповідної ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 374 від 30.11.2012 року (переоформленої рішенням від 29.12.2016 року №2444), забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у місті Черкаси.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 138575379 від 21.09.2018 року, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 27.07.2005 року.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , як на власника майна, було покладено обов`язок по його утриманню та оплаті житлово-комунальних послуг, в тому числі і послуг по опаленню, які надавались до квартири АДРЕСА_2 позивачем ВП Черкаська ТЕЦ Публічного акціонерного товариства Черкаське хімволокно , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Черкаське хімволокно .

Крім того, 10.10.2014 року між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ Черкаське хімволокно , правонаступником якого є ПрАТ Черкаське хімволокно , в особі ВП Черкаська ТЕЦ , в особі заступника директора зі збуту відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ ПАТ Черкаське хімволокно Долина О.Д., був укладений Договір № 5989/8 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

В пункті 3 вказаного Договору зазначено, що опалювальна площа квартири АДРЕСА_2 становить 65,0 м. кв.

Відповідач ОСОБА_1 особисто ознайомився із змістом даного Договору та значив у ньому свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, номер телефону та скріпив договір особистим підписом.

З розрахунку ціни вимоги про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 за послуги з централізованого опалення за вказаною адресою: АДРЕСА_4 (о/р НОМЕР_1 ) вбачається, що за період з листопада 2014 року по 01 вересня 2018 року перед ВП Черкаська ТЕЦ ПрАТ Черкаське хімволокно рахувалась заборгованість за надані послуги в сумі - 18 824 грн. 14 коп., оскільки оплата наданих послуг не проводилась взагалі.

24.05.2019 року, не погоджуючись із вказаною нарахованою оплатою за послуги ПрАТ Черкаське Хімволокно , яке діє в інтересах відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ , відповідач ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просив з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог: визнати незаконними дії ПрАТ Черкаське Хімволокно , в інтересах відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ , щодо нарахування послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_2 на площу 65 кв.м.; визнати частково недійсним п. 3 Договору № 5989/8 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 10.10.2014 року; зобов`язати ПрАТ Черкаське Хімволокно , в інтересах відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ , здійснити перерахунок послуг з централізованого опалення за попередній період, а саме з листопада 2014 року по травень 2019 року включно, виходячи з розміру опалювальної площі 55,8 кв. м. та нараховувати оплату за фактично спожиті послуги з централізованого опалення вищезазначеної квартири в майбутньому, виходячи з розміру опалювальної площі 55,8 кв.м.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.01.2020 року, яке постановою Черкаського апеляційного суду від 17.03.2020 року залишене без змін, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПрАТ Черкаське хімволокно , в інтересах ВП Черкаська ТЕЦ , про визнання незаконними дій та зобов`язання здійснити перерахунок платежів було відмовлено. Даним рішенням встановлено, що позивач ОСОБА_1 не звертався до відповідача протягом спірного періоду (з листопада 2014 року по травень 2019 року) із правовстановлюючими документами на квартиру, у яких були б зазначена її дійсна площа, що слугувало б підставою для внесення відповідних змін у договір про надання послуг з централізованого опалення квартири, тому відповідач проводив відповідні нарахування, виходячи із тієї площі, що вказана у договорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, позивач ПрАТ Черкаське хімволокно , в інтересах ВП Черкаська ТЕЦ , не маючи даних про дійсну площу квартири відповідача в яку надаються послуги з централізованого опалення, оскільки відповідач не звертався до нього з відповідним клопотанням про внесення змін до умов договору в частині розміру опалювальної площі, правомірно здійснював нарахування за надані послуги з теплопостачання до квітня 2018 року включно (дата по яку пред`явлено позов про стягнення боргу), виходячи із умов, укладеного між сторонами Договору №5989/8 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 10.10.2014 року.

Доводи відповідача ОСОБА_1 та його представника про те, що відповідач не зобов`язаний сплачувати послуги з централізованого опалення, оскільки в квартирі відсутні прилади опалення (батареї), не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні відповідачем не доведено належними та переконливими доказами того, що вказаних приладів опалення не було взагалі, а не вони були демонтовані самим відповідачем. Вказані доводи спростовуються навіть укладенням між сторонами 10.10.2014 року вищевказаного Договору 5989/8 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки у випадку відсутності в квартирі відповідача приладів опалення, в останнього і не було б підстав для укладення такого договору про надання послуг з централізованого опалення.

При цьому, суд також враховує і висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19.08.2019 року у справі №226/1437/16-ц (провадження №61-29708св18), про те, що самовільне відключення споживача послуг від мережі теплопостачання не є підставою для звільнення від оплати за такі послуги.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Щодо періоду за який підлягає до стягнення заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води суд зазначає наступне.

Позивач при зверненні до суду просив стягнути таку заборгованість за період з 01.11.2014 року по квітень 2018 року включно в загальній сумі 18 824 грн. 14 коп.

Відповідачем ОСОБА_1 , в особі його представника - адвоката Чакалова А.К., до суду була подана письмова заява про застосування строків позовної давності (а.с. 32-33).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки в судовому засіданні встановлено що плату за надані йому послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідач ОСОБА_1 мав здійснювати щомісячно за виставленими йому позивачем рахунками, то право позивача на отримання такої плати вважається порушеним з моменту недотримання відповідачем строку погашення кожного чергового (щомісячного) платежу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж по оплаті послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання починається з моменту порушення строку його погашення. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем ОСОБА_1 кожного чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по о/р №40096010 ( ОСОБА_1 ) відповідачем ОСОБА_1 не вносилася оплата за надані йому послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання взагалі, а до суду позивач звернувся з даним позовом 08.11.2018 року, то відповідно заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання підлягає до стягнення із відповідача на користь позивача з урахуванням трирічного строку позовної давності лише за період з 01.12.2015 року по квітень 2018 року включно, тобто в сумі заявленій позивачем, але за виключенням нарахувань до оплати за період з 01.11.2014 року по 30.11.2015 року включно.

Таким чином до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає лише заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2015 року по 30.04.2018 року включно в загальній сумі 15556 грн. 66 коп ., виходячи із наступного розрахунку: 18824 грн. 14 коп. /заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.2014 року по 30.04.2018 року/ - 3267 грн. 48 коп. /заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.2014 року по 30.11.2015 року, що виходить за межі строку позовної даності/ = 15556 грн. 66 коп. При цьому суд зазначає, що заборгованість за послуги з постачання гарячої води взагалі знаходиться поза межами строку позовної давності, оскільки останні нарахування на суму 253 грн. 64 коп. були здійснені ще в листопаді 2014 року, і відповідно така заборгованість до стягнення не підлягає.

Крім того, суд приходить до висновку і про часткове задоволення позовних вимог позивача і в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 інфляційних та 3% річних, виходячи із наступного.

В силу ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, - уразі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки суд до основного зобов`язання застосував вимоги ст. 267 ЦК України (наслідки спливу строку позовної давності), відповідно вказані вимоги підлягають до застосування і до нарахування інфляційних та трьох процентів річних від простроченої суми. Відповідно до стягнення з відповідача ОСОБА_1 підлягають інфляційні та три проценти річних за період з 01.12.2015 року по 31.08.2018 року (строк до якого пред`явлені такі вимоги).

За розрахунками, проведеним судом, 3% річних за вищевказаний період складають - 595 грн. 29 коп., а інфляційна складова боргу складає - 1 852 грн. 91 коп.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище та із застосуванням строку позовної давності, всього до стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість в загальній сумі 18 004 грн. 86 коп., з яких: заборгованість за послуги з централізованого опалення - 15 556 грн. 66 коп., 3% річних - 595 грн. 29 коп., інфляційна складова - 1 852 грн. 91 коп.

Щодо стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судових витрат, а саме судового збору в розмірі 1762 грн., то суд зазначає наступне.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1762 грн., що стверджується платіжним дорученням № 98 від 19.10.2018 року. При цьому, позовні вимоги пред`явлені позивачем на суму 22 558 грн. 90 коп.

Оскільки даний позов задоволений частково, а саме на суму 18 004 грн. 86 коп., тому відповідно судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, складає 1406 грн. 30 коп. (пропорційно до задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 66, 67, 68, 162 ЖК України, ст. ст. 11, 15, 16, 256, 257, 230, 382, 509, 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12 , 13 , 81 , 82, 89 , 141 , 257, 263-266 , 273 ЦПК України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно , яке діє в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ), на користь Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно (код ЄДРПОУ 00204033, юридична адреса: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036), в особі Відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ (код ЄДРПОУ 00204033, IBAN НОМЕР_3 , МФО 354507, місцезнаходження: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036), заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 18004 грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ), на користь Приватного акціонерного товариства Черкаське хімволокно (код ЄДРПОУ 00204033, юридична адреса: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036), в особі Відокремленного підрозділу Черкаська ТЕЦ (код ЄДРПОУ 33282969, IBAN НОМЕР_4 , місцезнаходження: просп. Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036), судові витрати по сплаті судового збору - 1406 грн. 30 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повний текст судового рішення складений 30.03.2021 року.

Головуючий: В.М. Скляренко