Постанова

від 18.07.2006 по справі 159/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

159/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2006 р.                                                                   Справа № 159/4-06

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В, розглянувши справу        

За позовомПрокурора Таращанського району в інтересах держави в особі ДПІ у Таращанському районі, м. Тараща

до Сільськогосподарського підприємства “Петрівське”, с. Петрівське Таращанського р-ну

про стягнення 212224,00 грн.

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачаРябчук В.М., за дов. від 10.01.06р. №1;

від прокуратуриГолденок Т.А., за посвідченням № 22,

від відповідачаТупчій В.П., за дов. від 17.07.06р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.07.2006р. о 10 год. 20 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.08.2006р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області 19.05.06р. надійшла позовна заява Прокурора Таращанського району в інтересах держави в особі ДПІ у Таращанському районі до Сільськогосподарського підприємства “Петрівське” про стягнення 212224,00 грн. податкової заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані приписами пункту 2.3 статті 2 та підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. з огляду на те, що станом на 01.10.05р. загальна сума заборгованості Сільськогосподарського підприємства “Петрівське” перед бюджетом становить 212224,00 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.06р. відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Справа розглядається після відкладення.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заявив, що позов ДПІ у Таращанському районі визнає у повному обсязі та просить суд розстрочити виконання рішення терміном на 1 рік, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд,

встановив:

          Сільськогосподарське підприємство “Петрівське” станом на 01.10.05р. має податкову  заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб на суму 212224,00 грн.

Згадана заборгованість підтверджується наявною у матеріалах справи копією акта про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства СП “Петрівське” від 10.11.05р. № 26/23-03753510.

          Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" Сільськогосподарське підприємство “Петрівське” є податковим агентом - юридичною особою, яка незалежно від її організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язано нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

          Відповідач має трудовий колектив найманих працівників, яким він нараховує і сплачує заробітну плату, та орендує земельні паї, за які орендодавцям сплачує орендну плату. Тому згідно п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України № 889-IV він, як податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку.

          Податок з доходів фізичних осіб згідно п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України № 889-IV підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

          Приписами п.п. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. Незважаючи на наведене, відповідач має заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, який ним нарахований і утриманий, але не сплачений до бюджету.

          Згідно п.п.16.3.4 п.16.3 ст.16 Закону України № 889-ІV контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку з доходів фізичних осіб здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу. Аналогічну вимогу містить стаття 84 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235, в якій зазначено, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно додатка № 8 до цього Закону. У вказаному додатку зазначено, що за органами Державної податкової адміністрації закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, зокрема, по кодах бюджетної класифікації №11010000 та №11010100, які згідно додатку № 1 до наказу Міністерства фінансів України № 604 від 27.12.2001 року “Про бюджетну класифікацію та її запровадження” є кодами податку з доходів фізичних осіб (11010000) та податку з доходів найманих працівників (11010100).

          18.07.06р. в судовому засіданні представник ДПІ у Таращанському районі надав господарському суду Київської області пояснення по справі № 159/4-06, з яких вбачається, що на підставі перевірки головної книги по бухгалтерському рахунку 641 відповідача працівниками ДПІ встановлено, що станом на 01.10.05р. залишок не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб становив 212224 грн.

          Відповідно до ввідної частини Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов‘язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов‘язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового зобов'язання, податкового боргу, як податкового зобов'язання узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

Приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог та можливість їх часткового задоволення з огляду на вимоги підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин,  що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання  рішення.

Враховуючи матеріальний інтерес сторін, їх фінансовий стан, господарський суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення на підставі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України терміном на один рік.

Судові витрати розподіляються відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

          1. Позов задовольнити частково.

          2 Стягнути з Сільськогосподарського підприємства “Петрівське” (09531, Київська обл., Таращанський р-н., с. Петрівське, код 03753510) в доход державного бюджету України –212224 (двісті дванадцять тисяч двісті двадцять чотири гривні) 00 коп. податкової заборгованості, розстрочити виконання рішення з наступним графіком погашення:

- серпень 2006р. -17685,33 грн.;

- вересень 2006р. -17685,33 грн.;

- жовтень 2006р. -17685,33 грн.;

- листопад 2006р. -17685,33 грн.;

- грудень 2006р. -17685,33 грн.;

- січень 2007р. -17685,33  грн.;

- лютий 2007р. -17685,33 грн.;

- березень 2007р. -17685,33 грн.;

- квітень 2007р. -17685,34 грн.;

- травень 2007р. -17685,34 грн.;

- червень 2007р.  - 17685,34 грн.;

- липень 2007р. - 17685,34 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                 Попікова О. В.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –01.08.2006 року.