Постанова

від 30.03.2021 по справі 541/755/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/755/19 Номер провадження 22-ц/814/630/21Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю., при секретарі судового засідання: Кальник А.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс , ОСОБА_1 на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс про зустрічне забезпечення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Пермус , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк , Міністерство юстиції України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Пермус , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк , Міністерство юстиції України.

Позивачкою оскаржується рішення приватного нотаріуса про вчинення реєстраційної дії та результати реєстраційної дії, що призвели до переходу права власності до відповідача ТОВ Фінансова компанія Поліс .

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2020 року частково задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 та вжито заходи по забезпеченню позову.

04.01.2021 року відповідач ТОВ Фінансова компанія Поліс звернувся до суду з клопотанням, в якому прохав вжити заходів по зустрічному забезпеченню, шляхом покладення на позивачку ОСОБА_1 зобов`язання внести на депозитний рахунок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області грошові кошти у розмірі 4 040 000,00 грн.

Заява вмотивована тим, що внаслідок вжитих заходів по забезпеченню позову, відповідач несе збитки у формі упущеної вигоди, що полягають у неотриманні прибутку від передачі в оренду нерухомого майна за період 40 місяців, який товариство могло отримати у разі відсутності ухвали про забезпечення позову. Необхідність вжиття заходів зустрічного забезпечення ТОВ Фінансова компанія Поліс пов`язує із завданням їм збитків та неможливістю подальшого компенсування позивачем цим збитків у разі прийняття рішення на користь відповідача, через його незадовільний майновий стан.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2021 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс про зустрічне забезпечення задоволено частково .

Застосовано заходи зустрічного забезпечення шляхом покладення на позивачку ОСОБА_1 , зобов`язання по внесенню на депозитний рахунок суду (Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA398201720355289002000015950) грошових коштів у розмірі 30000,00 (тридцять тисяч) гривень.

Роз`яснено позивачу, ОСОБА_1 , що надання зустрічного забезпечення має бути здійснено протягом 10 (десяти) днів з дня постановлення ухвали. Окрім того, протягом вказаного строку, до суду мають бути подані документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Роз`яснено позивачу, ОСОБА_1 , що у разі не виконання вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, є наслідок скасування судом ухвал про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

З вказаною ухвалою суду не погодилося ТОВ Фінансова компанія Поліс та подало на неї апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, прохали змінити ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2021 року в частині визначення розміру зустрічного забезпечення, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: Застосувати заходи зустрічного забезпечення шляхом покладення на позивачку ОСОБА_1 , зобов`язання по внесенню на депозитний рахунок суду (Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA398201720355289002000015950) грошових коштів у розмірі 4 040 000,00 грн.

Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необгрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зокрема вказує, що в оскаржуваній ухвалі суду не зазначено обґрунтування чому суд не взяв до уваги доводи ТОВ ФК Поліс щодо розміру зустрічного забезпечення в сумі 4 040 000 грн, а також не зазначено мотивів та підстав якими керувався суд задовольняючи заяву про зустрічне забезпечення позову саме на суму 30 000 грн. Посилаються на те, що Відповідачем було доведено необхідність вжиття заходів зустрічного забезпечення саме на суму 4 040 000 грн.

Крім того, посилаються на те, що суд не надав оцінки наданим доказам, а саме незадовільному майновому стану Позивача та про відсутність у нього будь-якого ліквідного майна на яке можна звернути стягнення для погашення заборгованості, а тому Позивач не здатен компенсувати збитки Відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у задоволенні позову.

Окрім того, з вказаною ухвалою суду не погодилася ОСОБА_1 та подала на неї апеляційну скаргу, в якій прохала ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2021 року скасувати. Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необгрунтованою, та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує, що оскаржуваною ухвалою суду був повністю порушений Розділ 2 ЦПК України Інстанційна юрисдикція , оскільки ухвала Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2021 року про зустрічне забезпечення позову прийнята судом після того, як 02.11.2020 року Верховним Судом відкрито касаційне провадження та витребувано справу за касаційною скаргою ТОВ ФК Поліс на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31.08.2020 року. Вказує, що крім касаційного оскарження ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2020 року, Відповідач ТОВ ФК Поліс подав клопотання про застосування зустрічного забезпечення позову по ухвалі від 06.03.2020 року, зазначивши, що вже 40 місяців несе збитки, бо не може передати приміщення в оренду. Тому вважає, що прийняття 11.01.2021 року ухвали про зустрічне забезпечення позову, під час того, коли справа витребувана Верховним Судом свідчить про порушення Миргородським районним судом Полтавської області вимог законодавства, оскільки діючим законодавством не передбачений одночасний розгляд судом першої та касаційної інстанції однієї і тієї ж справи з приводу розгляду одного і того ж питання. Крім того, вказує, що у Відповідача були відсутні підстави для застосування до неї заходів зустрічного забезпечення передбачених ст. 154 ЦПК України.

Від представника Міністерства Юстиції України - Головного спеціаліста сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Полтавській області відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - О.А. Листопад надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ ФК Поліс , в якому остання прохала ухвалити законне та обгрунтоване рішення на підставі повного та всебічного дослідження матеріалів справи.

Від позивача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ ФК Поліс , в якому остання прохала залишити її без задоволення, ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2021 року скасувати, відмовити ТОВ ФК Поліс в задоволенні зустрічного клопотання про забезпечення позову, а справу направити до суду першої інстанції.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження за участі сторін та інших осіб по справі. На моменту розгляду справи був присутній представник ТОВ ФК Поліс , інші особи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з`явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішенняє невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06.03.2020 року часткового задоволено заяву позивача ОСОБА_1 та вжито заходи по забезпеченню позову шляхом, накладення арешту на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 269,6 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 58420953109, номер запису про право власності 13880222 та накладення заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо вказаного майна.

За результатами апеляційного перегляду вказане судове рішення залишено без змін. Судове рішення набрало законної сили 31.08.2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу за касаційною скаргою ТОВ ФК Поліс на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 березня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року.

04.01.2021 року відповідач ТОВ Фінансова компанія Поліс звернувся до суду з клопотанням, в якому прохав вжити заходів по зустрічному забезпеченню, шляхом покладення на позивачку ОСОБА_1 зобов`язання внести на депозитний рахунок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області грошові кошти у розмірі 4 040 000,00 грн.

Задовольняючи частково заяву ТОВ ФК Поліс про зустрічне забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений відповідачем розмір зустрічного забезпечення, на переконання суду, є надмірним. Тому, виходячи з обставин справи, співмірним із вжитими заходами забезпечення позову, розміром зустрічного забезпечення є 30 000, 00 грн. Вказана сума, на переконання суду, відповідає критеріям розумності та пропорційності та забезпечить належний баланс прав учасників процесу. Разом з цим суд зазначив, що вказана сума коштів має бути сплачена позивачем на депозитний рахунок суду.

Однак, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм чинного цивільно-процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Частиною 4 ст. 154 ЦПК України передбачено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

Задовольняючи клопотання відповідача, суд першої інстанції фактично виходив з положень ч.1 ст. 154 ЦПК України, а саме у зв`язку з визнанням факту, що завданими за заявою позивача заходами забезпечення позову майновим інтересам відповідача завдається шкода. При цьому доказом вказаного факту, місцевим судом прийнято додану до клопотання оферту з приводу оренди відповідного нежитлового приміщення надіслану на адресу відповідача зацікавленою в цьому юридичною особою.

На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції в цій частині є передчасними та такими, що не грунтуються та не підтверджені належними доказами.

Докази надані відповідачем на підтвердження вказаного факту, не є достатніми, та всебічними, вони мають суб`єктивний характер, а тому повинні були бути оцінені судом першої інстанції відповідно.

Суд першої інстанції, перед визнанням факту завдання шкоди майновим інтересам відповідача, повинен був встановити: яким чином спірне нежитлове приміщення використовувалося відповідачем до вжиття заходів забезпечення позову та чи змінилося наявне становище після їх вжиття; чи не використовується вказане приміщення відповідачем для власних потреб; у зв`язку з якими обставинами надана відповідачем оферта була останнім надіслана та якою була відповідь відповідача (чому не було погоджено на строк менше трьох років); чи отримував відповідач дохід від здачі в найм спірного приміщення до вжиття заходів забезпечення позову та чи змінилося наявне становище після їх вжиття і т.д.

Без з`ясування вказаних обставин та зважаючи на відсутність наданих відповідачем доказів, які б надавали вичерпні дані щодо вказаного кола питань, висновок суду першої інстанції в цій частині є передчасним та не обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині відповідно підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності необхідних умов та підстав передбачених ст. 154 ЦПК України для застосування заходів зустрічного забезпечення.

За таких обставин доводи апеляційної скарги ТОВ ФК Поліс є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не підлягають врахуванню оскільки, оскільки вони не грунтуються на положеннях чинного процесуального законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс та часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2021 року з постановленням нової ухвали по суті поданої заяви щодо зустрічного забезпечення позову.

Керуючись ст. 374, ст. 376, ст. ст. 381 - 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс - залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - частково задовольнити .

Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 січня 2021 року - скасувати .

Постановити нову ухвалу, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс про зустрічне забезпечення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни про скасування державної реєстрації права власності, третя особа на стороні позивача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Пермус , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк , Міністерство юстиції України- залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови суду виготовлено 30 березня 2021 року.

Головуючий:

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

С.А. Гальонкін

---

О.Ю. Кузнєцова