Постанова

від 01.04.2021 по справі 910/8638/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2021 р. Справа№ 910/8638/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

на рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2020 р. (повне рішення складено 11.12.2020 р.)

у справі № 910/8638/20 (суддя - Картавцева Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест"

про стягнення заборгованості у розмірі 55721,18 грн

ВСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" про стягнення 55721,18 грн попередньої оплати за договором поставки № 70/2020 від 25.03.2020 р.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з поставки попередньо оплаченого товару за договором поставки № 70/2020 від 25.03.2020 р., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 55721,18 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2020 р. відкрито провадження у справі № 910/8638/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Також ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2020 р. розгляд даної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.12.2020 р. (повне рішення складено 11.12.2020 р.) у справі № 910/8638/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 49,94 грн попередньої оплати, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду змінити, збільшивши розмір стягуваної суми до 55721,18 грн.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, а також неправильно застосовано норми матеріального права. Окрім цього, скаржник посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи.

У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом не застосовано приписи ч. 10 ст. 81 ГПК України у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали про витребування оригіналу письмового доказу.

Окрім цього, скаржник також вказує на те, що виклик представника постачальника у зв`язку з виявленням нестачі товару, передбачений умовами договору та нормами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р., не є обов`язковим.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/8638/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8638/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Проте, у встановлений процесуальний строк Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" не скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 25.03.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (покупець) укладено договір поставки № 70/2020, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язаний передати у власність покупця металопрокат, іменований надалі "продукція", у кількості, якості, номенклатурі та асортименті, наведених у рахунках або специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити її у строки, передбачені даним договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 2.5 договору право власності на продукцію, а також усі ризики, переходять від постачальника до покупця в момент передачі продукції покупцеві або перевізнику, що підтверджується підписом представника покупця/перевізника на видатковій накладній чи іншому документі, що підтверджує факт передачі продукції покупцю.

Термін поставки продукції - 5 банківських днів після зарахування 70% передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій продукції узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього договору (п. 2.6 договору).

Згідно з п. 4.1 договору приймання продукції за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами чинного законодавства України та умовами цього договору:

- за кількістю - на підставі даних видаткової накладної або товарно-транспортної накладної відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р.;

- за якістю - згідно із супровідними документами, що посвідчують якість продукції, яка поставляється (у разі наявності).

Якщо будуть виявлені факти нестачі або недоліки продукції під час її приймання за кількістю, якістю виклик представника постачальника є обов`язковим. Повідомлення про виклик представника постачальника надсилається негайно протягом 24-х годин з дня, зазначеного у товаросупровідних документах. Нестачею вважається кількість товару, що є різницею між кількістю продукції, обумовленою у відповідній специфікації або накладній на відвантаження з урахуванням узгодженого толерансу поставки, та фактичною кількістю поставленої продукції (п. 4.3 договору поставки).

Відповідно до п. 4.5 договору підписання особою, уповноваженою покупцем на прийняття продукції, видаткової накладної свідчить про згоду покупця із характеристиками та кількістю продукції, вказаними постачальником у цій видатковій накладній.

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до повного виконання взятих на себе зобов`язань (п. 7.1 укладеного правочину).

Як убачається з матеріалів цієї справи, 24.03.2020 р. відповідачем виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" рахунок на оплату товару № 13606 на суму 145277,12 грн.

На виконання п. 2.6 договору позивачем перераховано відповідачеві попередню оплату за товар у загальному розмірі 101693,98 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 440 від 25.03.2020 р. на суму 84759,58 грн та № 456 від 26.03.2020 р. на суму 16934,40 грн.

Разом з цим, як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" не здійснило поставку товару за оплаченим рахунком у повному обсязі, а саме відповідачем поставлено товар лише на суму 45972,80 грн.

На підтвердження цієї обставини позивачем надано копію експедиційного супроводу № 152 від 27.03.2020 р. (внутрішній документ для звітності відділу логістики), який містить запис щодо фактичної кількості поставленого товару.

Відтак, на переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка", частину оплаченого товару на суму 55721,18 грн відповідачем передано не було, належні докази поставки такого товару у матеріалах даної справи відсутні.

Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест", заперечуючи проти позову, зазначило, що експедиційний супровід не є двостороннім актом між постачальником та покупцем, а тому не є належним доказом, що підтверджує фактичну кількість поставленої продукції. Відповідачем подано до суду копію видаткової накладної № 152 від 27.03.2020 р., відповідно до якої постачальник передав, а уповноважений представник покупця ОСОБА_1 (на підставі довіреності № 80 від 25.03.2020 р.) прийняв товар на загальну суму 101644,04 грн.

За вказаних обставин, місцевий господарський суд визнав належним доказом на підтвердження факту поставки надану відповідачем копію видаткової накладної № 152 від 27.03.2020 р. на загальну суму 101644,04 грн, а тому частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" та стягнув з відповідача лише 49,94 грн попередньої оплати.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,- відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України встановлено).

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як було зазначено вище, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем, як покупцем, було виконано обов`язок з перерахування відповідачеві 101693,98 грн попередньої оплати за товар, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме копіями платіжних доручень.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Пунктом 2.6 договору визначено термін поставки продукції, який становить 5 банківських днів після зарахування 70% передоплати.

За твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка", відповідач не здійснив поставку товару у повному обсязі. На підтвердження зазначеного позивачем надано експедиційний супровід № 152 від 27.03.2020 р. (внутрішній документ для звітності відділу логістики), який містить запис щодо фактичної кількості поставленого товару.

Однак, як було зазначено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" подано до суду копію видаткової накладної № 152 від 27.03.2020 р., відповідно до якої постачальник передав, а уповноважений представник покупця ОСОБА_1 (на підставі довіреності № 80 від 25.03.2020 р.) прийняв продукцію на загальну суму 101644,04 грн.

Відповідно до п. 4.5 укладеного договору поставки підписання особою уповноваженою покупцем на прийняття продукції видаткової накладної свідчить про згоду покупця із характеристиками та кількістю продукції, вказаними постачальником у цій видатковій накладній.

Тобто, як убачається зі змісту п. п. 2.5 та 4.5 договору поставки, саме видаткова накладна є належним доказом на підтвердження факту поставки товару. Отже, надана позивачем копія експедиційного супроводу, що є його внутрішнім документом, жодним чином не підтверджує факт поставки товару та його кількість.

Так, наданою відповідачем копією видаткової накладної № 152 від 27.03.2020 р. підтверджується передача позивачеві товару на загальну суму 101644,04 грн. Вказана накладна підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" та представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" ОСОБА_1 на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей № 80 від 25.03.2020 р. Копія вказаної довіреності наявна у матеріалах справи та містить підпис і печатку позивача.

Натомість, позивач зазначив, що підпис комірника ОСОБА_1, який міститься на копії видаткової накладної № 152 від 27.03.2020 р., носить явні ознаки підроблення, оскільки накладна ним не підписувалася. Тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" просило суд першої інстанції витребувати у відповідача оригінал видаткової накладної для дослідження у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2020 р. витребувано у відповідача оригінал видаткової накладної № 152 від 27.03.2020 р. для долучення до матеріалів справи або для огляду у судовому засіданні. Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" не було виконано вимог ухвали суду.

У зв`язку з цим, у поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що враховуючи невиконання відповідачем вимог ухвали про витребування оригіналу письмового доказу, суду першої інстанції необхідно було застосувати приписи ч. 10 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Частинами 2 та 4 статті 91 ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 р. затверджено Національний стандарт України Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003. Пункт 5.27 даного стандарту встановлює, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, тобто посвідчення документа керівником підприємства, установи, організації, яка надає такий документ.

Суд зазначає, що надана відповідачем копія видаткової накладної № 152 від 27.03.2020 р. відповідає вимогам щодо засвідчення копії документа, передбаченим вищевказаним положенням.

Натомість, заявляючи про наявність ознак підроблення підпису на копії видаткової накладної № 152 від 27.03.2020 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" не підтверджує вказані доводи жодними доказами. Тобто, фактично, це є лише його припущенням.

Апеляційний суд зазначає, що на підтвердження обставини непідписання вказаної видаткової накладної комірником ОСОБА_1 позивач не був позбавлений можливості надати до суду першої інстанції нотаріально посвідчену письмову заяву свідка ОСОБА_1 . Однак, цього скаржником зроблено не було. При цьому, як було зазначено вище, ОСОБА_1 був уповноваженою особою на отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест", що підтверджується довіреністю на отримання цінностей № 80 від 25.03.2020 р.

Відповідно до ч. 11 ст. 80 ГПК України у разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Натомість, відповідач не звертався до суду з вимогою у порядку ч. 11 ст. 80 ГПК України про виключення з числа доказів копії видаткової накладної № 152 від 27.03.2020 р.

З огляду на усе вищевикладене, наведені аргументи апеляційної скарги позивача не знаходять свого об`єктивного підтвердження у матеріалах справи та відхиляються колегією суддів, як необґрунтовані.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно визнано належним доказом на підтвердження факту поставки надану відповідачем копію видаткової накладної № 152 від 27.03.2020 р. на загальну суму 101644,04 грн.

Також, як було зазначено вище, згідно з п. 4.3 договору поставки якщо будуть виявлені факти нестачі або недоліки продукції під час її приймання за кількістю, якістю виклик представника постачальника є обов`язковим. Повідомлення про виклик представника постачальника надсилається негайно протягом 24-х годин з дня, зазначеного у товаросупровідних документах. Нестачею вважається кількість товару, що є різницею між кількістю продукції, обумовленою у відповідній специфікації або накладній на відвантаження з врахуванням узгодженого толерансу поставки та фактичною кількістю поставленої продукції.

Однак, жодних доказів, які б свідчили про виклик представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Стальінвест" для складання двостороннього акту та безпосередньо такого акту матеріали справи не містять.

За вказаних обставин, позивачем не доведено факт нестачі товару за видатковою накладною № 152 від 27.03.2020 р.

Враховуючи, що позивачем було перераховано відповідачеві грошові кошти у розмірі 101693,98 грн, а загальна вартість поставленого товару складає 101644,04 грн, решту попередньої оплати у розмірі 49,94 грн відповідач Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" не повернув. Доказів протилежного суду не надано.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на зазначене та враховуючи відсутність факту поставки відповідачем товару у повному обсязі, судом першої інстанції правомірно зазначено про стягнення з відповідача 49,94 грн попередньої оплати, здійсненої на виконання умов договору поставки № 70/2020 від 25.03.2020 р.

Враховуючи вищенаведене, висновки місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі є правомірними та такими, що ґрунтуються на матеріалах та обставинах даної справи.

При цьому, доводи апеляційної скарги з приводу відсутності обов`язку щодо виклику представника постачальника у зв`язку з виявленням нестачі товару не відповідають обставинам справи, умовам договору поставки, а також положенням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6.

Статею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на усе вищезазначене, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2020 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2020 р. у справі № 910/8638/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 01.04.2021 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

В.В.Андрієнко