Постанова від 24.03.2021 по справі 906/604/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року Справа № 906/604/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача: Угринчук Г.Р. (адвокат)

відповідача: представник не з`явився

третьої особи: Лужних Л.В. (начальник відділу юридичного забезпечення)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агродол" на рішення господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2020 року у справі №906/604/20 (повний текст складено 31 грудня 2020 року, суддя Машевська О.П.)

за позовом Фермерського господарства "Агродол"

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

за участю третьої особи на стороні відповідача - Брусилівської селищної ради

про визнання укладеними додаткових угод до договорів оренди землі від 15 вересня 2012 року №108 і №109

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2020 року у справі №906/604/20 відмовлено у позові Фермерського господарства "Агродол" до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за участю третьої особи на стороні відповідача - Брусилівської селищної ради про визнання укладеною з 07 грудня 2017 року додаткову угоду до договору оренди землі №108 від 15 вересня 2012 року на запропонованих умовах, про визнання укладеною з 07 грудня 2017 року додаткову угоду до договору оренди землі №109 від 15 вересня 2012 року на запропонованих умовах, про визнання незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у поновленні договорів оренди землі №108 і № 109 від 15 вересня 2012 року, викладену у листі від 28 грудня 2017 року №Ч-16744/0-12613/6-17.

Вказане рішення мотивоване тим, що у цьому спорі Фермерське господарство "Агродол" є стороною спору, натомість Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області після 22 березня 2019 року не може бути стороною такого спору. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не є "стороною спору", а відтак не є належним відповідачем.

Також, місцевий господарський суд посилається на преюдиційність рішення господарського суду Житомирської області у справі № 906/949/19, де зазначено, що Договір №108 та Договір №109, саме в порядку частин першої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (на застосування якої акцентувало увагу Фермерське господарство "Агродол"), на новий строк на змінених умовах та саме з Фермерським господарським "Агродол", поновлені не були, а відтак припинилась їх дія - 26 грудня 2017 року, а також припинилось переважне право орендаря на укладення договору оренди землі (згідно з частиною 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). У Рішенні суду у справі №906/949/19 також викладено наступні висновки: "При цьому, воля Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у поновленні Договору №108 та Договору №109 за відсутності для цього підстав, як визначено у листі від 28 грудня 2017 року за №Ч-16744/0-12613/6-17, була очевидною і висловлена була в місячний строк, передбачений частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі". В той же час, апеляційний господарський суд констатує, що саме лише визнання відмови протиправною не може бути підставою для поновлення договору оренди землі за частинами 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки для поновлення договору оренди за цими частинами необхідне погодження обох сторін щодо нових істотних умов договору."

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство "Агродол" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2020 року у справі №906/604/20 в частині відмови у визнанні незаконною відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у поновленні договорів оренди землі №108 і №109 від 15 вересня 2012 року, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 28 грудня 2017 року №Ч-16744/0-12613/6-17 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ФГ "Агродол" задовольнити частково, визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у поновленні договорів оренди землі №108 і №109 від 15 вересня 2012 року, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 28 грудня 2017 року №Ч-16744/0-12613/6-17. В іншій частині рішення господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2020 року у справі №906/604/20 просить залишити без змін.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що позовна вимога позивача про визнання незаконною відмови відповідача у поновленні договорів оренди землі є правомірною, є одним з можливих самостійних належних способів захисту порушеного права та законного інтересу позивача у встановлених правовідносинах у даній справі. Відмова відповідача у поновленні договорів оренди землі не грунтується на нормах частини першої - п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", прийнята не на підставах, визначених законами України, є упередженою. Висновок суду першої інстанції у пункті 4 мотивувальної частини оскаржуваного рішення є неправомірним, оскільки зроблений судом у зв`язку з неправильним тлумаченням, неправильним застосуванням, перекручуванням правової позиції Верховного Суду, викладеній у пунктах 5.3, 5.4 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16 вересня 2019 року у справі №908/2314/15. Відмова відповідача у поновленні договорів оренди землі з підстав, непередбачених законом, має правовим наслідком порушення відповідачем принципу правової визначеності, а саме принципу законних очікувань, який є елементом принципу правової визначеності, який спрямований на те, щоб у випадках, коли фізична/юридична особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 січня 2021 року у справі №906/604/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Агродол" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2020 року у справі №906/604/20 та призначено дату судового засідання на 10 лютого 2021 року.

10 лютого 2021 року від відповідача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2021 року у справі №906/604/20 розгляд апеляційної скарги відкладено на 24 березня 2021 року.

15 лютого 2021 року від Брусилівської селищної ради надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до яких селищна рада просить відмовити Фермерському господарству "Агродол" в задоволенні вимог апеляційної скарги в повному обсязі.

Від відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

На електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від третьої особи на стороні відповідача - Брусилівської селищної ради (в особі селищного голови) надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 березня 2021 року у справі №906/604/20 задоволено заяву Брусилівської селищної ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/604/20, призначено розгляд скарги в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 24 березня 2021 року представники позивача та третьої особи повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у письмових поясненнях на неї.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву та письмових пояснень на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині - скасуванню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Рішення господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2020 року у справі №906/604/20 переглядається в частині відмови у визнанні незаконною відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у поновленні договорів оренди землі №108 і №109 від 15 вересня 2012 року, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 28 грудня 2017 року №Ч-16744/0-12613/6-17.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2012 року головою Брусилівської РДА Житомирської області було видано розпорядження №207 від 26 червня 2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною площею 159,1088 га в тому числі: діл. №1 - 136,2034 га, діл. №2 - 22,9054 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу громадянину ОСОБА_1 на території Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області /т.1, а.с.27/.

Пунктом 2 вказаного розпорядження було зобов`язано гр. ОСОБА_1 в місячний термін виготовити технічну документацію про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок та заключити договори оренди земельних ділянок та зареєструвати їх відповідно до чинного законодавства.

На підставі розпорядження голови Брусилівської РДА №207 від 26 червня 2012 року між Брусилівською РДА (Орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (Орендар) 15 вересня 2012 року було укладено договори оренди землі №108 та №109 (надалі - Договір №108 та Договір №109) /т.1, а.с. 28, 42/.

Відповідно до пункту 1 розділу "Предмет договору" Договору №108 та Договору №109, Орендодавець надає, а Орендар (гр. ОСОБА_1 ) приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення фермерського господарства, які знаходяться за межами населених пунктів Соболівської сільської ради.

Згідно пункту 1 Розділу "Об`єкт оренди" Договору №108, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 136,2034 га кадастровий №1820985300:02:000:0173, в тому числі рілля 136,2034 га.

Відповідно до пункту 1 Розділу "Об`єкт оренди" договору №109, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 22,9054 га кадастровий №1820985300:02:000:0174, в тому числі рілля 22,9054 га.

Згідно пунктів 1 Розділів "Строк дії договору" Договору №108 та Договору №109: договори укладено на 5 (п`ять) років; після закінчення строку дії договорів Орендар (гр. ОСОБА_1 ) має переважне право поновити їх на новий строк; у цьому разі Орендар (гр. ОСОБА_1 ) повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з пунктом 3 Розділів "Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду" Договору №108 та Договору №109, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після реєстрації цих Договорів за актом її приймання-передачі.

Договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Договір №108 та Договір №109 були зареєстровані у відділі Держземагенства у Брусилівському районі Житомирської області, про що вчинено записи від 26 грудня 2012 року за №182090004002638 та №182090004002639.

Договори №108 та №109 від імені Орендодавця підписано головою Брусилівської РДА ОСОБА_2 та від імені Орендаря гр. ОСОБА_1 .

На виконання умов Договору №108 та Договору №109 сторонами 26 грудня 2012 року було складено та підписано Акти приймання-передачі земельних ділянок, відповідно до яких Орендодавець передав, а Орендар (гр. ОСОБА_1 ) прийняв в строкове платне користування земельні ділянки площею 136,2034 га та 22,9054 га для ведення фермерського господарства, строком на 5 років /т.1, а.с.32,46/.

26 грудня 2012 року у Державному земельному кадастрі проведено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами №1820985300:02:000:0173 та №1820985300:02:000:0174, власником яких є держава в особі Брусилівської РДА та державну реєстрацію речового права оренди на ці земельні ділянки фізичної особи ОСОБА_1 зі строком дії - 5(п`ять) років /т.1, а.с. 37, 50/.

21 січня 2013 року за рішенням власника - громадянина ОСОБА_1 було створено Фермерське господарство "Агродол", яке здійснює свою діяльність на земельних ділянках, що знаходяться за межами сіл Долинівка та Соболівка, Соболівської сільської ради, Брусилівського району та орендованих відповідно Договору №108 та Договору №109 земельних ділянок з кадастровими номерами №1820985300:02:000:0173 та №1820985300:02:000:0174 /т.1, а.с.56/.

Як юридичну особу Фермерське господарство "Агродол" зареєстровано 14 лютого 2013 року, про що внесено запис №12841020000000483 /т.1, а.с. 57, 62, 63/.

З 01 січня 2013 року відповідно до внесених змін до статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі у власність або в користування земельних ділянок, що визначені у Договорі №108 та Договорі №109 перейшли від Брусилівської РДА до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

03 листопада 2017 року засновник та голова Фермерського господарства гр. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з листом-повідомленням про поновлення договорів оренди, в якому просив поновити Договір №108 та Договір №109 щодо оренди земельних ділянок площею 136,2034 га та 22,9054 га з кадастровими номерами №1820985300:02:000:0173 та №1820985300:02:000:0174 для ведення фермерського господарства на новий строк - 7 років /т.1, а.с.76/.

До листа-повідомлення від 03 листопада 2017 року додано проекти додаткових угод, підписані гр. ОСОБА_1 як орендарем без визначення в статусі такого Фермерське господарство "Агродол".

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надіслало гр. ОСОБА_1 листа від 30 листопада 2017 року за №Ч-15633/0-12084/6-17, в якому зазначило, що Головне управління Держгеокадастру пропонує поновлювати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурсних засадах, із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної статтею 288 Податкового кодексу України. У вказаному листі було також зазначено, що у разі недосягнення домовленостей щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється /т.1, а.с. 80/.

07 грудня 2017 року гр. ОСОБА_1 , як голова Фермерського господарства "Агродол" подав до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заяву від 06 грудня 2017 року про згоду на запропоновані умови поновлення договорів оренди землі, в якій просив поновити дію Договору №108 та Договору №109 щодо оренди земельних ділянок площею 136,2034 га та 22,9054 га з кадастровими номерами №1820985300:02:000:0173 та №1820985300:02:000:0174, для ведення фермерського господарства, які зареєстровані у відділі Держземагентства у Брусилівському районі Житомирської області 26 грудня 2012 року, кадастровий номер земельної ділянки 1820985300:02:000:0174 - на новий строк - 7 (сім) років та орендною платою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок /т.1, а.с.81/.

За результатами розгляду листа засновника та голови Фермерського господарства "Агродол" ОСОБА_1 від 06 грудня 2017 року, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в листі від 28 грудня 2017 року за №Ч-16744/0-12613/6-17 повідомило орендаря про відсутність правових підстав щодо прийняття рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області про поновлення Договору №108 та Договору №109, з огляду на те, що орендарем не надано проекти додаткових угод, чим порушено статтю 33 Закону України "Про оренду землі", а також у зв`язку з відсутністю агрохімічних паспортів поля земельних ділянок /т.1, а.с.83/.

У 2018 році засновник та голова Фермерського господарства "Агродол" ОСОБА_1 звернувся до Брусилівського районного суду Житомирської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання Договору №108 та Договору №109 поновленими на новий строк.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 травня 2018 року в справі №275/82/18 позов задоволено. Визнано поновленими на строк 7 років Договір №108 та Договір №109, укладені між гр. ОСОБА_1 та Брусилівською районною державною адміністрацією щодо оренди земельних ділянок площею 136,2034 га та 22,9054 га, які знаходяться за межами населених пунктів Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області для ведення фермерського господарства, кадастровий номери земельних ділянок 1820985300:02:000:0173 та 1820985300:02:000:0174 на умовах, викладених в додатковій угоді до договору оренди, а додаткові угоди до договорів оренди №108 та №109 - укладеними на умовах позивача гр. ОСОБА_1 .

Вказане рішення суду залишено без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2018 року.

10 квітня 2019 року постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №275/82/18 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було задоволено; рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 14 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2018 року скасовано, а провадження у справі закрито. Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові дійшла висновку, що у цій справі спір стосується речових прав на земельні ділянки, надані Фермерському господарству "Агродол" в оренду на підставі Договору №108 та Договору №109, а тому заявлені вимоги мають розглядатись за правилами господарського судочинства /т.1, а.с. 106-114/.

Окрім того, в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі №275/82/18 роз`яснено постанову від 10 квітня 2019 року /т.1, а.с. 117-121/.

В ході судового вирішення спору також встановлено інші обставини, які мають значення для вирішення цього спору.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області передало право власності на земельні ділянки: площею 136,2034 га, яка знаходиться за межами с. Соболівка, Брусилівської селищної ради, кадастровий номер 1820985300:02:000:0173 та площею 22,9054 га, яка знаходиться за межами с.Соболівка, Брусилівської селищної ради, кадастровий номер 1820985300:02:000:0174 Брусилівській селищній раді на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-5020/14-18-СГ від 22 грудня 2018 року "Про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність" та акту приймання-передачі земельних ділянок від 22 грудня 2018 року.

Рішенням двадцять восьмої сесії Брусилівській селищній раді сьомого скликання №897 від 13 лютого 2019 року "Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність" прийнято у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів Брусилівської селищної об`єднаної територіальної громади Брусилівського району Житомирської області, серед іншого, земельних ділянок, які знаходились в оренді ОСОБА_1 : кадастровий номер: 1820985300:02:000:0174, площа - 22,9054 га (знаходиться за межами с. Соболівка, Брусилівської селищної ради); кадастровий номер: 1820985300:02:000:0173, площа - 136,2034 га (знаходиться за межами с. Соболівка, Брусилівської селищної ради).

22 березня 2019 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відомості про реєстрацію за Брусилівською селищною радою земельних ділянок площею 136,2034 га кадастровий №1820985300:02:000:0173, площею 22,9054га кадастровий №1820985300:02:000:0174, форма власності комунальна.

В подальшому, Фермерське господарство "Агродол" звернулося до Брусилівської селищної ради з листом від 29 березня 2019 року про укладення додаткових угод, в якому просило укласти додаткові угоди щодо внесення змін до договорів оренди земельних ділянок площею 136,2034 га та 22,9054 га, кадастрові номери земельних ділянок 1820985300:02:000:0173 та 1820985300:02:000:0174 для ведення фермерського господарства, які зареєстровані у відділі Держземагентства у Брусилівському районі Житомирської області 26 грудня 2012 року - 7 (сім) років та орендною платою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі та в частині заміни сторони орендодавця (на Брусилівську селищну раду).

Брусилівська селищна рада листом від 18 квітня 2019 року за №296 повідомила Фермерському господарству "Агродол" про те, що рішенням 27 сесії 7 скликання Брусилівської селищної ради №847 від 23 січня 2019 року введено мораторій щодо відведення земельних ділянок в користування із земель державної власності, що були передані у комунальну власність Брусилівської селищної ради, до закінчення проведення інвентаризації земельних ділянок та державної реєстрації речових прав на вище згадану земельну ділянку згідно вимог чинного законодавства. В листі також вказано, що заява Фермерського господарства "Агродол" повторно буде розглянуто після проведення інвентаризації.

04 липня 2019 року Фермерське господарство "Агродол" подало до Брусилівської селищної ради заяву від 03 липня 2019 року, в якій просило переукласти договори оренди земельних ділянок площею 136,2034 га та 22,9054 га, кадастрові номери земельних ділянок 1820985300:02:000:0173 та 1820985300:02:000:0174 для ведення фермерського господарства, які зареєстровані у відділі Держземагентства у Брусилівському районі Житомирської області 26 грудня 2012 зі строком оренди 7 (сім) років та орендною платою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі в частині заміни сторони орендодавця.

Рішенням Брусилівської селищної ради №1061 від 17 липня 2019 року "Про скасування мораторію" було скасовано мораторій на прийняття рішень з надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та/або виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) земельних ділянок, що були передані в комунальну власність Брусилівської селищної ради відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22 грудня 2018 року №65020/14-18-СГ "Про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність" та земель за межами населених пунктів, що входять до складу Брусилівської селищної ради, введений рішенням Брусилівської селищної ради 27 сесії 7 скликання від 23 січня 2019 року №847.

В подальшому, рішенням Брусилівської селищної ради №1148 від 21 серпня 2019 року "Про розгляд заяв", серед іншого, було розглянуто заяву Фермерського господарства "Агродол" від 04 липня 2019 року вхідний номер №1379 про передачу в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства площею 136,2034 га кадастровий номер 1820985300:02:000:0173, площею 22,9054 га, кадастровий номер 1820985300:02:000:0174 та відмовлено Фермерському господарству "Агродол" в передачі в користування на умовах договору оренди землі, для ведення фермерського господарства земельних ділянок, в зв`язку з тим, що вказані земельні ділянки включено до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами (пункт 5 рішення).

У вересні 2019 року Фермерське господарство "Агродол" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Брусилівської селищної ради, в якому просило визнати поновленими на 7 років Договір №108 та Договір №109 від 15 вересня 2012 року на умовах, викладених в прохальній частині позовної заяви із заміною орендодавця, орендаря, з встановленням орендної плати у розмірі 12%.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17 травня 2019 року в справі №906/949/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 квітня 2020 року у справі № 906/949/19, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 15 вересня 2020 року, залишено без задоволення апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агродол" на рішення Господарського суду Житомирської області від 17 грудня 2019 року в справі. Однак, частково змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Житомирської області від 17 грудня 2019 року в справі №906/949/19.

У Рішенні суду у справі № 906/949/19, з посиланням на статтю 16 Цивільного кодексу України та Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес), стверджено, що Фермерське господарство "Агродол" вірно обрано спосіб захисту, порушеного на його думку права, щодо поновлення Договору №108 та Договору №109.

У Рішенні в справі №906/949/19 констатовано, що позовні вимоги Фермерського господарства "Агродол" розглянуто саме в правовому полі діючих норм Закону України "Про оренду землі", зокрема частин 1-5 статті 33, зважаючи на докази, долучені до матеріалів справи як зі сторони Фермерського господарства "Агродол", так і зі сторони Брусилівської селищної ради.

Фермерським господарством "Агродол" до суду апеляційної інстанції при розгляді справи № 906/949/19 були подані проекти Додаткових угод до Договору № 108 та Договору №109, які подавалися із листом- повідомленням від 03 листопада 2017 року від імені гр. ОСОБА_1 . З посиланням на частину 3 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не прийманяв відповідні документи як докази у справі та не вдавався до їх оцінки.

У справі № 906/949/19 встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області будь-які проекти додаткових угод про поновлення договорів №108 та №109 з Фермерським господарством "Агродол" не підписало.

Окрім того, у Рішенні суду у справі №906/949/19 колегія суддів дійшла до висновку, що Договір №108 та Договір №109, саме в порядку частин першої-п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (на застосування якої акцентувало увагу Фермерське господарство "Агродол"), на новий строк на змінених умовах та саме з Фермерським господарським "Агродол", поновлені не були, а відтак припинилась їх дія - 26 грудня 2017 року, а також припинилось переважне право орендаря на укладення договору оренди землі (згідно з частиною 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

01 червня 2020 року Фермерське господарство "Агродол" звернулося з даним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, в оскаржуваній частині рішення місцевий господарський суд прийшов до висновку, що не підлягає задоволенню позовна вимога Фермерського господарства "Агродол" про визнання незаконною відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у поновленні договорів оренди землі №108 і №109 від 15 вересня 2012 року, викладеної у листі від 28 грудня 2017 року №Ч-16744/0-12613/6-17, оскільки у рішенні суду у справі №906/949/19 викладено наступні висновки: "При цьому, воля Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у поновленні Договору №108 та Договору №109 за відсутності для цього підстав, як визначено у листі від 28 грудня 2017 року за №Ч-16744/0-12613/6-17, була очевидною і висловлена була в місячний строк, передбачений частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі". В той же час, апеляційний господарський суд констатує, що саме лише визнання відмови протиправною не може бути підставою для поновлення договору оренди землі за частинами 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки для поновлення договору оренди за цими частинами необхідне погодження обох сторін щодо нових істотних умов договору".

Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі" тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (з 03 листопада 2017 року до 28 грудня 2017 року).

Частиною третьою статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124).

Проте саме Законом України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк).

Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди.

Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 22 вересня 2020 року у справі №159/5756/18).

Предметом апеляційного перегляду у справі №906/604/20 є, зокрема, вимога Фермерського господарства "Агродол" про визнання незаконною відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у поновленні договорів оренди землі №108 і №109 від 15 вересня 2012 року, яка викладена у листі від 28 грудня 2017 року № Ч-16744/0-12613/6-17.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 листопада 2017 року засновник та голова Фермерського господарства гр. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з листом-повідомленням про поновлення договорів оренди, в якому просив поновити Договір №108 та Договір №109 щодо оренди земельних ділянок площею 136,2034 га та 22,9054 га з кадастровими номерами №1820985300:02:000:0173 та №1820985300:02:000:0174 для ведення фермерського господарства на новий строк - 7 років /т.1, а.с.76/.

До листа-повідомлення від 03 листопада 2017 року додано проекти додаткових угод, підписані гр. ОСОБА_1 як орендарем без визначення в статусі такого Фермерське господарство "Агродол".

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надіслало гр. ОСОБА_1 листа від 30 листопада 2017 року за №Ч-15633/0-12084/6-17, в якому зазначило, що Головне управління Держгеокадастру пропонує поновлювати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на без конкурсних засадах, із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної статтею 288 Податкового кодексу України. У вказаному листі було також зазначено, що у разі недосягнення домовленостей щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється /т.1, а.с. 80/.

Будь-яких інших зауважень, пропозицій або претензій щодо будь-яких інших істотних умов договорів оренди землі для поновлення вказаних договорів оренди землі на новий семирічний строк з боку орендодавця заявлено не було.

07 грудня 2017 року гр. ОСОБА_1 , як голова Фермерського господарства "Агродол" подав до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заяву від 06 грудня 2017 року про згоду на запропоновані умови поновлення договорів оренди землі, в якій просив поновити дію Договору №108 та Договору №109 щодо оренди земельних ділянок площею 136,2034 га та 22,9054 га з кадастровими номерами №1820985300:02:000:0173 та №1820985300:02:000:0174, для ведення фермерського господарства, які зареєстровані у відділі Держземагентства у Брусилівському районі Житомирської області 26 грудня 2012 року, кадастровий номер земельної ділянки 1820985300:02:000:0174 - на новий строк - 7 (сім) років та орендною платою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок /т.1, а.с.81/.

За результатами розгляду листа засновника та голови Фермерського господарства "Агродол" ОСОБА_1 від 06 грудня 2017 року, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області в листі від 28 грудня 2017 року за №Ч-16744/0-12613/6-17 повідомило орендаря про відсутність правових підстав щодо прийняття рішення Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області про поновлення Договору №108 та Договору №109, з огляду на те, що орендарем не надано проекти додаткових угод, чим порушено статтю 33 Закону України "Про оренду землі", а також у зв`язку з відсутністю агрохімічних паспортів поля земельних ділянок /т.1, а.с.83/.

Колегія суддів зауважує, що у відповідності до ч. 5 ст. 33 Закону України "про оренду землі", за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що в свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

Дана правова позиція викладена в Постанові ВС від 16.09.19 у справі № 908/2314/18.

При цьому заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Досліджуючи обставини даної справи колегія суддів зазначає, що у листі відповіді від 30.11.2017 № Ч-15633/0-12084/6-17 на лист повідомлення орендаря про поновлення договорів оренди Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вказало, що при вивченні проектів додаткових угод до договорів оренди землі орендар пропонує не змінювати орендну плату, яка становить 4 % від нормативно-грошової оцінки. Водночас, з метою раціонального використання земель Головне управління Держгеокадастру пропонує поновлювати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на безконкурентних засадах із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної ст. 288 ПК України (12%). У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється /т.1 а.с. 80/.

Отже, відповідач у справі запропонував свою редакцію істотної умови договору оренди - орендної плати. Інших зауважень в т.ч. щодо невідповідності листа-повідомлення проекту додаткових угод у листі відповіді від 30.11.2017 управлінням Держгеокадастру не зазначено.

Позивач листом від 06.12.17 /т. 1 а.с.81-82/ погодився з зміною розміру орендної плати в частині зміни відсоткової ставки з 4% на 12%.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених колегією суддів обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, з погодженням на запропоноване збільшення орендної плати, орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає повторного направлення проектів додаткових угод орендарем при висловленні згоди на запропоновані орендодавцем умови оренди землі.

При цьому, як вбачається зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 28 грудня 2017 року за №Ч-16744/0-12613/6-17, заявник проінформував орендаря про відсутність агрохімічних паспортів поля, земельних ділянок.

Водночас Закон України "Про оренду землі" не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

Отже, повторне надання проекту додаткової угоди та надання агрохімічних паспортів поля не можуть бути підставами для відмови у поновленні договору оренди, натомість у оскаржуваному листі-повідомленні відповідач неправомірно послався на необхідність надання додаткових документів, не зазначаючи конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Тобто, відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України).

Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

Заборона свавілля означає, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватися у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

Окрім того, принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний та якомога послідовніший спосіб; зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (пункт 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України").

Право на поновлення (пролонгацію) договору оренди землі - це визначене законом переважне право орендаря укласти договір оренди землі на новий строк, що виникає у разі належного виконання ним обов`язків за умовами договору та після закінчення строку договору оренди землі.

Отже, з урахуванням своєчасного і належного виконання орендарем земельних ділянок своїх зобов`язань щодо повідомлення орендодавцю про намір скористатися переважним правом на поновлення договорів оренди земельних ділянок, шляхом направлення у визначений законом і умовами договору строк листів від 03 листопада 2017 року та від 06 грудня 2017 року, зокрема, із проектом додаткової угоди до договору, колегія суддів вважає, що орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, тому відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не можна вважати вмотивованою та обґрунтованою.

При цьому, неврахування судом переважного перед іншими особами права орендаря, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладання цього договору на новий строк, свідчить про ігнорування національними судами практики Європейського суду з прав людини у розрізі захисту права власності (користування) та є підставою для констатації порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, зокрема у справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства", суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і - в цілях статті 1 Першого протоколу - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач як власник земельної ділянки (орендодавець) діяв неправомірно, несправедливо та недобросовісно, порушуючи визначені статтею 3 Цивільного кодексу України загальні засади цивільного законодавства, оскільки зауваживши у листі-повідомленні від 30 листопада 2017 року за №Ч-15633/0-12084/6-17 про незгоду щодо умови договорів оренди земельних ділянки в частині орендної плати, посилаючись на встановлення максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної статтею 288 Податкового кодексу України, у подальшому, після погодження позивача на зазначене зауваження, відповідач фактично ухилився від укладення додаткових угод мотивувавши це необхідністю повторного надання проектів додаткових угод та необхідністю надання агрохімічних паспортів полів, що не передбачено статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З урахування приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, наведені приписи чинного законодавства визначають об`єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Визнання незаконною відмови відповідача у поновленні договорів оренди землі дає підстави позивачу у подальшому вимагати від відповідача компенсувати витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелювати негативні наслідки порушення відповідачем його прав.

Таким чином, колегія суддів вважає що наявні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання незаконною відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у поновленні договорів оренди землі №108 і № 109 від 15 вересня 2012 року, яка викладена у листі від 28 грудня 2017 року №Ч-16744/0-12613/6-17.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2019 року у справі №908/2314/18.

При цьому колегія суддів не бере до уваги заперечення на апеляційну скаргу Брусилівської селищної ради в частині неналежного відповідача у справі, оскільки апеляційному перегляду підлягала вимога щодо визнання незаконною відмови у поновленні договорів оренди, яку надавав відповідач, що на час звернення орендаря з відповідним листом повідомленням був уповноваженим державою органом на розпорядження спірними земельними ділянками.

Також суд вважає помилковим при розгляді оскаржуваної позовної вимоги застосування судом першої інстанції, як преюдиційного висновку суду у справі № 906/949/19, що саме лише визнання відмови протиправною не може бути підставою для поновлення договору оренди землі за частинами 1 - 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки для поновлення договору оренди за цими частинами необхідне погодження обох сторін щодо нових істотних умов договору. Оскільки такий висновок суду не спростовує права орендаря оскаржити відмову орендодавця, як і не спростовує обов`язок суду надати такій відмові правову оцінку.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Фермерського господарства "Агродол" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення в оскаржуваній частині - скасуванню.

У відповідності до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Агродол" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2020 року у справі №906/604/20 задовольнити.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 16 грудня 2020 року у справі №906/604/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконною відмови Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у поновленні договорів оренди землі №108 і № 109 від 15 вересня 2012 року, яка викладена у листі від 28 грудня 2017 року №Ч-16744/0-12613/6-17.

В цій частині прийняти нове рішення.

Визнати незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у поновленні договорів оренди землі №108 і № 109 від 15 вересня 2012 року, яка викладена у листі від 28 грудня 2017 року №Ч-16744/0-12613/6-17.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39765513, вул. Довженка, 45, м. Житомир, 10002) на користь Фермерського господарства "Агродол" (код ЄДРПОУ 38107292, вул. Центральна, 29В, с.Долинівка, Брусилівський район, Житомирська область, 12640) 2102 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3153 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/604/20 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "31" березня 2021 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.