Рішення

від 03.03.2021 по справі 911/2183/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2183/20

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/2183/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспорт-Плюс,

м. Чорноморськ Одеської області

до Приватного підприємства Анрі-Маркет , м. Бровари

про стягнення 162 367,61 грн.

за участю представників:

від позивача: Ясинецький .О.А., адвокат, ордер серії КВ № 402759 від 16.07.2020;

від відповідача: Чернявський Д.Є., адвокат, ордер серії ПТ № 156776 від 18.06.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транспорт-Плюс (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства Анрі-Маркет (надалі-відповідач) про стягнення 162 367,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами Договору про надання транспортних послуг № 2502 від 25.02.2020 щодо оплати наданих позивачем послуг за виконані перевезення, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 152 937,87 грн., з огляду на наявність якої нараховані 5 983,42 грн. пені, 1 988,18 грн. інфляційних втрат та 1 458,14 грн. 3 % річних. Також, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, зокрема, 2 294,07 грн. судового збору та 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача гонорар за виграш у справі в розмірі 15 293,78 грн., що становить 10 % від суми заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.08.2020 відкрито провадження у справі № 911/2183/20, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 30.09.2020.

17.09.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив б/н, б/д (вх. № 19760/20) на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, заперечуючи проти позову відповідач стверджує, що долучені докази надання позивачем послуг з перевезення, товарно-транспортні накладні, жодним чином не стосуються предмету спору, оскільки виникли з інших договірних відносин, що склались на підставі Договору про надання транспортних послуг № 0402-1 від 04.02.2020, укладеного між відповідачем та ФОП Дядюн Н.В.

У зв`язку із перебуванням судді Христенко О.О. на лікарняному, підготовче засідання з розгляду справи № 911/2183/20 не відбулось. Ухвалою суду від 20.10.2020 підготовче засідання у справі № 911/2183/20 було призначено на 09.11.2020.

09.11.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 24722/20) про витребування доказів.

Ухвалою суду від 09.11.2020 підготовче засідання у справі № 911/2183/20 було відкладено на 02.12.2020.

26.11.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання б/н від 23.11.2020 (вх. № 26281/20) про долучення доказів до матеріалів справи.

Через канцелярію суду (вх. № 26805/20 від 02.12.2020) від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.12.2020 судом оголошено перерву до 16.12.2020.

Ухвалою суду від 16.12.2020 підготовче провадження у справі № 911/2183/20 було закрито, справу призначено до розгляду по суті на 25.01.2021.

В судових засіданні 25.01.2021 та 17.02.2021 судом оголошувалась перерва з розгляду справи по суті на 17.02.2021 та 03.03.2021 відповідно.

В судових засіданнях під час розгляду справи, представником позивача підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспорт-Плюс (позивач/експедитор) та Приватним підприємством Анрі-Маркет (відповідач/замовник) укладений Договір про надання транспортних послуг № 2502.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору експедитор за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському та міжміському сполученні.

Експедитор організовує перевезення вантажів на підставі заявок, що подаються замовником і є невід`ємною частиною цього договору.

Заявка на перевезення вантажу повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками та підписами замовника та експедитора та є невід`ємною частиною договору.

Сторони визнають повну юридичну силу усіх документів, переданих шляхом факсимільного, електронного зв`язку тощо.

Замовник, взяв на себе обов`язок, поміж іншого, при подані експедитору заявки на перевезення забезпечити інформацію про місце завантаження та розвантаження, а експедитор в свою чергу зобов`язався належним чином виконати прийняту заявку на перевезення; повідомити замовника про виявлені недоліки, що містяться у заявці, а у випадку надання недостовірної інформації - запитати необхідні дані (п.п. 2.1.5, 2.2.1, 2.2.2 договору).

Умовами п.п. 3.2, 3.3, 3.6 договору визначено, що замовник оплачує послуги експедитора згідно з актами виконаних робіт та рахунків, що відправляються експедитором на адресу замовника на підставі фактично виконаних робіт. Підтвердженням факту надання послуг є печатка та підпис вантажоодержувача в оригіналах товарно-транспортних накладних. Оплата перевезення за договором замовником проводиться шляхом оплати виставленого рахунку-фактури в розмірі 80 % по факту розвантаження автотранспорту в місті призначення; остаточний розрахунок - 20 % після реєстрації перевізником податкової накладної та отримання замовником оригіналів товарно-транспортних накладних.

Умовами п. 8.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2020.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Заявки № 01 від 25.02.2020, позивач взяв на себе зобов`язання організувати та здійснити перевезення вантажу - кукурудза в кількості 600 т, за маршрутом: м. Ічня Чернігівської області - м. Миколаїв; дата навантаження: з 25.02.2020 по 20.03.2020; ціна перевезення - 1 000,00 грн. /т з ПДВ.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором транспортного експедирування.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із наданням послуг по перевезенню вантажу здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 ЗУ Про транспортно-експедиторську діяльність експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Так, на підтвердження факту надання відповідних послуг позивачем були подані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні № 2209 від 25.02.2020, № 2210 від 25.02.2020, № 140337 від 25.02.2020, № 120 від 26.02.2020, № 145 від 26.02.2020, № 146 від 26.02.2020, № 0118 від 27.02.2020, № 524240 від 27.02.2020, № 524242 від 27.02.2020, № 125 від 29.02.2020, № 155 від 29.02.2020, № 524145 від 03.03.2020, № 524143 від 06.03.2020, № 333 від 18.0.2020, № 13 від 19.03.2020, № 1 від 19.03.2020, № 20/3 від 20.03.2020.

Положеннями статті 311 Господарського кодексу України передбачено, що плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов`язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За визначенням п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 (далі - Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 11.1 Правил визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси , посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (п. 13.1 Правил).

Відтак, саме товарно-транспортна накладна є тим первинним документом, який має підтвердити факт отримання замовником того чи іншого товару. Товарно-транспортна накладна має містити, у тому числі, інформацію щодо прізвища та підпис відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, автомобільного перевізника та/або експедитора.

Як було встановлено судом відповідно до Заявки № 01 від 25.02.2020, позивач взяв на себе зобов`язання організувати та здійснити перевезення вантажу - кукурудза, вагою 600 т, за маршрутом: м. Ічня Чернігівської області - м. Миколаїв; дата навантаження: з 25.02.2020 по 20.03.2020; ціна перевезення 1 000,00 грн. /т з ПДВ.

Так, як вже було зазначено, в доказ надання позивачем послуг з перевезення вантажу, останнім до матеріалів справи були додані товарно-транспортні накладні № 2209 від 25.02.2020, № 2210 від 25.02.2020, № 140337 від 25.02.2020, № 120 від 26.02.2020, № 145 від 26.02.2020, № 146 від 26.02.2020, № 0118 від 27.02.2020, № 524240 від 27.02.2020, № 524242 від 27.02.2020, № 125 від 29.02.2020, № 155 від 29.02.2020, № 524145 від 03.03.2020, № 524143 від 06.03.2020, № 333 від 18.0.2020, № 13 від 19.03.2020, № 1 від 19.03.2020, № 20/3 від 20.03.2020.

Як вбачається з інформації вказаної в товарно-транспортних накладних, а саме:

в товарно-транспортній накладній № 333 від 18.0.2020 в графі Автомобільний перевізник вказано ЧП Каштан через ТОВ Транспорт-Плюс , в графах замовник та вантажовідправник - ТОВ Анрі-Маркет , в графі пункт навантаження - Чернігівська області, м. Ічня , в графі пункт розвантаження - м. Миколаїв;

в товарно-транспортній накладній № 13 від 19.03.2020 в графі Автомобільний перевізник вказано ТОВ Авто Транс-Ю через ТОВ Транспорт-Плюс , в графах замовник та вантажовідправник - ТОВ Анрі-Маркет , в графі пункт навантаження - Чернігівська області, м. Ічня , в графі пункт розвантаження - м. Миколаїв;

в товарно-транспортній накладній № 14 від 19.03.2020 в графі Автомобільний перевізник вказано ТОВ Авто Транс-Ю через ТОВ Транспорт-Плюс , в графах замовник та вантажовідправник - ТОВ Анрі-Маркет , в графі пункт навантаження - Чернігівська області, м. Ічня , в графі пункт розвантаження - м. Миколаїв;

в товарно-транспортній накладній № 20/3 від 20.03.2020 в графі Автомобільний перевізник вказано ФОП Мордіросов через ТОВ Транспорт-Плюс , в графах замовник та вантажовідправник - ТОВ Анрі-Маркет , в графі пункт навантаження - Чернігівська області, м. Ічня , в графі пункт розвантаження - м. Миколаїв.

Так, з відповідних товарно-транспортних накладних вбачається, що позивачем забезпечено здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом, загальною масою вантажу 168,54 т. за маршрутом: Чернігівська області, м. Ічня - м. Миколаїв

Заявкою на перевезення вантажу № 01 від 25.02.2020 було встановлено, що ціна перевезення становить - 1 000,00 грн. /т з ПДВ.

Як вбачається з поданих до справи доказів, зокрема, копій платіжних доручень № 1406 від 01.04.2020 на суму 260 000,00 грн. та № 1407 від 02.04.2020 на суму 120 000,00 грн., відповідачем, на виконання умов договору здійснено перерахування коштів на рахунок позивача в сумі 380 000,00 грн.

Натомість, як вбачається з поданих позивачем товарно-транспортних накладних, зокрема, за № 2209 від 25.02.2020, № 2210 від 25.02.2020, № 140337 від 25.02.2020, № 120 від 26.02.2020, № 145 від 26.02.2020, № 146 від 26.02.2020, № 0118 від 27.02.2020, № 524240 від 27.02.2020, № 524242 від 27.02.2020, № 125 від 29.02.2020, № 155 від 29.02.2020, № 524145 від 03.03.2020, № 524143 від 06.03.2020 в графі Автомобільний перевізник вказано ФОП Дядюн Н.В., в графах замовник та вантажовідправник - ТОВ Анрі-Маркет , в графі пункт навантаження Київська обл. м. Кагарлик, в графі пункт розвантаження - Одеська обл. Овідіопольський район, с. Молодіжне.

Заперечуючи проти позову, відповідачем наданий відзив на позовну заяву (вх. № 19760/20 від 17.09.2020), в якому останній вказував на те, що долучені позивачем до матеріалів справи товарно-транспортні накладні не стосуються взаємовідносин між ТОВ Транспорт-Плюс та ПП Анрі-Маркет , а є первинними документами у інших ідентичних взаємовідносинах, зокрема між ТОВ Антрі-Маркет та ФОП Дядюн Наталією Віталіївною, що виникли на підставі Договору № 0402-1 від 04.02.2020.

Так, відповідачем до відзиву наданий Договір про надання транспортних послуг № 0402-1 від 04.02.2020 за яким ФОП Дядюн Н.В., як перевізник за рахунок ТОВ Анрі-Маркет (замовник) забезпечує здійснення перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні. Також відповідачем надані докази розрахунку між відповідачем та ФОП Дядюн Н.В. за наданні останньою транспортні послуги.

Позивач надав лист вих. № 01.50/182/20 від 17.11.2020 ФОП Дядюн Наталії Віталіївни на адвокатський запит вих. № 10/11/2020-2011 від 10.11.2020 адвоката Ясинецького О.А., в якому ФОП Дядюн Н.В. зазначає, що між нею та ТОВ Транспорт-Плюс (позивач) укладено Договір підряду від 25.02.2020 щодо виконання Договору № 2502 про надання транспортних послуг від 25.02.2020. На виконання Договору підряду від 25.02.2020 ФОП Дядюн Н.В. здійснено перевезення вантажу ПП Анрі-Маркет (відповідач) згідно погодженої домовленості та ТТН. ФОП Дядюн Н.В. зазначає, що нею поставлено товар ПП Анрі-Маркет в кількості 341,860 т на виконання умов Договору № 2502 про надання транспортних послуг від 25.02.2020.

Так, долучаючи до матеріалів справи вказану відповідь на адвокатський запит, позивач не надав доказів своїх правовідносин з ФОП Дядюн Н.В., які б підтверджували виконання зобов`язань, а саме Договір підряду від 25.02.2020, укладений між позивачем та ФОП Дядюн Н.В., первинні документи на підтвердження виконання умов вказаного договору підряду.

Таким чином, подані позивачем товарно-транспортні накладні № 2209 від 25.02.2020, № 2210 від 25.02.2020, № 140337 від 25.02.2020, № 120 від 26.02.2020, № 145 від 26.02.2020, № 146 від 26.02.2020, № 0118 від 27.02.2020, № 524240 від 27.02.2020, № 524242 від 27.02.2020, № 125 від 29.02.2020, № 155 від 29.02.2020, № 524145 від 03.03.2020, № 524143 від 06.03.2020 не підтверджують факту надання позивачем послуг з перевезення вантажу за Договором № 2502 від 25.02.2020 оскільки, інформація зазначена у відповідних первинних документах (пукти навантаження, розвантаження вантажу, перевізник) різниться із інформацією зазначеною в Заявці № 01 від 25.02.2020 за якою позивач взяв на себе зобов`язання організувати та здійснити перевезення вантажу за маршрутом: м. Ічня Чернігівської області - м. Миколаїв .

Разом з цим, матеріали справи не містять повідомлень позивача (експедитор) про виявлення у заявці недоліків або недостовірної інформації, що визначено умовами п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору.

Окрім того, матеріали справи містять сформований позивачем рахунок на оплату № 518 від 26.03.2020 та акт наданих послуг № 529 від 26.03.2020, підписаний між ТОВ Транспорт-Плюс та ПП Антрі-Маркет за якими виконавцем здійснюються транспортно-експедиційні послуги по перевезенню кукурудзи в кількості 532,94 т по маршруту м. Ічня - м. Миколаїв.

Таким чином, додані до матеріалів справи докази не можуть засвідчувати належним чином виконання позивачем послуг з перевезення вантажу, що відповідно до вимог чинного законодавства, могло б бути підставою для здійснення відповідних розрахунків.

З товарно-транспортних накладних № 2209 від 25.02.2020, № 2210 від 25.02.2020, № 140337 від 25.02.2020, № 120 від 26.02.2020, № 145 від 26.02.2020, № 146 від 26.02.2020, № 0118 від 27.02.2020, № 524240 від 27.02.2020, № 524242 від 27.02.2020, № 125 від 29.02.2020, № 155 від 29.02.2020, № 524145 від 03.03.2020, № 524143 від 06.03.2020 вбачається, що вантажоодержувачем товару виступає - Товариство з обмеженою відповідальністю Грінтур-Екс .

Матеріали справи містять відповідь № 3903 від 03.11.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю Грінтур-Екс на адвокатський запит № 9, в якому повідомлено про те, що зерно Приватного підприємства Анрі-Маркет на територію ТОВ Грінтур-Екс у період з 25.02.2020 по 20.03.2020 з боку перевізника ТОВ Транспорт-Плюс не надходило.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Наведене в сукупності свідчить про недоведеність та безпідставність позовних вимог до відповідача у справі, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення відповідачем умов Договору про надання транспортних послуг № 2502 від 25.02.2020, а отже суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу, дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Разом з цим, звертаючись із позовом до господарського суду, позивач, поруч із основною вимогою про стягнення заборгованості в сумі 152 937,87 грн., просив суд стягнути з відповідача 5 983,42 грн. пені, 1 988,18 грн. інфляційних втрат та 1 458,14 грн. 3 % річних.

Проте, враховуючи відмову в позовних вимог за основною сумою заборгованості, яка не доведена позивачем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 983,42 грн. пені, 1 988,18 грн. інфляційних втрат та 1 458,14 грн. 3 % річних, які є похідними вимогами, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Що стосується заявлених до стягнення з відповідача 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути з відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи що за результатами розгляду справи № 911/2183/20 судом прийнято рішення про відмову в задоволені позовних вимог повністю, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу, заявлені, у зв`язку з подачею позовної заяви, відшкодуванню не підлягають.

Разом з цим, як вбачається з пункту 3.1 Договору про надання правничої (правничої) допомоги б/н від 15.07.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Транспорт-Плюс (клієнт) та Адвокатом Ясинецьким Олегом Анатолійовичем (адвокат), за надання правової допомоги, визначених п.п. 2.3.1, 2.3.12 цього договору клієнт взяв на себе обов`язок по оплаті адвокату гонорару в розмірі 15 000,00 грн. (що включає вивчення документів та надання консультацій, написання претензій про сплату заборгованості в сумі 152 937,87 грн. за Договором на надання транспортних послуг, написання позовної заяви та інші процесуальні дії пов`язані із стягненням заборгованості) та гонорар за виграш у справі в розмірі 10 % від суми стягнення - 152 937,87 грн., що становить 15 293,78 грн. на підставі акту виконаних робіт, який підписується сторонами та/або виставлених рахунків.

Однак, враховуючи відмову Товариству з обмеженою відповідальністю Транспорт-Плюс в задоволені позовних вимог повністю, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволені вимоги про стягнення з Приватного підприємства Анрі-Маркет гонорару за виграш у справі в розмірі 10 %, що становить 15 293,78 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Транспорт-Плюс до Приватного підприємства Анрі-Маркет про стягнення 162 367,61 грн. відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 31.03.2021.

Суддя О.О. Христенко