Рішення

від 31.03.2021 по справі 922/47/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/47/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веб-компанія "СЄО СОЛЮШН", 61003, м. Харків, вул. Короленка, 18 А простягнення 9 712, 00 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веб-компанія "СЄО СОЛЮШН" про стягнення пені у сумі 9 712, 00 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 6 щодо надання послуг від 30.03.2020 в частині строків надання послуг.

Ухвалою суду від 11.01.2021 року позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 (вх. № 47/21 від 05.01.2021 року) залишено без руху.

25.01.2021 року від позивача надійшла заява (вх. № 1782) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/47/21. Розгляд справи № 922/47/21 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 3 днів з дня отримання відзиву на позов. Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами в межах строків встановлених статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Як вбачається із наявного у матеріалах справи поштового повідомлення, ухвалу суду від 01.02.2021 року про відкриття провадження провадження у справі, відповідачем отримано 08.02.2021 року.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Крім того, відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву у відповідності до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 30.03.2020 року між Військовою частиною, в особі командира військової частини НОМЕР_1 (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веб-компанія "СЄО СОЛЮШН" (відповідач, постачальник) укладено договір № 6 щодо надання послуг (а.с. 8-13).

Пунктом 9.1. договору, сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 року (а.с. 12).

Відповідно до пункту 1.1. виконавець зобов`язується надати послуги замовнику у кількості та за цінами зазначеними у специфікації (додаток № 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1. договору, визначено, що ціна договору визначена у специфікаціях та становить 90000, 00 грн.

Ціна договору залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов`язань за договором, крім випадків, визначених у пункті 1.3. цього договору (пункт 3.2. договору).

Згідно пункту 4.1. договору, надання послуг, передбачено специфікацією, здійснюється протягом 10 робочих днів після надходження на адресу виконавця заявки на надання послуг (додаток № 3 до договору).

Виконавець письмово, не пізніше ніж за добу, повідомляє замовника попереднім повідомлення про дату надання послуг, передбачених договором (пункт 4.2. договору).

Відповідно до пункт 4.4. договору, розрахунки з виконавцем проводяться за фактично надані послуги шляхом проведення оплати замовником протягом 15 банківських днів з дати підписання акту наданих послуг сторонами. Усі надані послуги з моменту підписання акту наданих послуг є інтелектуальною власністю замовника.

Пунктом 4.5. договору, сторони погодили, що замовник має право не приймати для оплати акт наданих послуг виконавця при наданні послуг без попереднього повідомлення, визначеного у пункті 4.2. договору, а також при невідповідності наданих послуг технічному завданню.

Згідно пункту 4.7. договору, датою виконання зобов`язання з надання послуг, є дата підписання сторонами акту наданих послуг.

30.03.2020 року між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, специфікацію, відповідно до якої найменування товару становить:

- пакет послуг щодо створення інформаційного ресурсу (каналу у мережі telegram), у який входить: 1. аналіз конкурентних ресурсів; 2. підбір інтересів цільової аудиторії; 3. створення портрету потенційного передплатника ресурсу (каналу в мережі telegram); 5. надання акту наданих послуг, кількість послуг 1, вартістю 6000, 00 грн.;

- пакет послуг щодо просування інформаційного ресурсу (каналу в мережі telegram), у який входить: 1. створення контенту для щоденного наповнення інформаційного ресурсу (канал в мережі telegram); 2. рекламні послуги в мережі telegram, Facebook, Instagram; 3. щомісячне надання акту наданих послуг, кількість послуг 6 місяців, вартістю 84000, 00 грн. (14000, 00 грн.) (а.с. 14).

30.03.2020 року сторонами було підписано додаток № 3 до договору, заявка на надання послуг, відповідно до якої: найменування товару становить:

- пакет послуг щодо створення інформаційного ресурсу (каналу у мережі telegram), у який входить: 1. аналіз конкурентних ресурсів; 2. підбір інтересів цільової аудиторії; 3. створення портрету потенційного передплатника ресурсу (каналу в мережі telegram); 5. надання акту наданих послуг, кількість послуг 1, вартістю 6000, 00 грн.;

- пакет послуг щодо просування інформаційного ресурсу (каналу в мережі telegram), у який входить: 1. створення контенту для щоденного наповнення інформаційного ресурсу (канал в мережі telegram); 2. рекламні послуги в мережі telegram, Facebook, Instagram; 3. щомісячне надання акту наданих послуг, кількість послуг 6 місяців, вартістю 84000, 00 грн. (14000, 00 грн.) (а.с. 15).

30.03.2020 року між сторонами було підписано додаток № 4 до договору, технічне завдання на виконання послуг по створенню та просуванню інформаційного ресурсу (каналу в мережі telegram) (а.с. 16-17).

02.06.2020 року між сторонами підписано акт надання послуг № 1 на загальну суму 6000, 00 грн. (а.с. 20).

Як зазначає позивач, 16.07.2020 року від відповідача надійшов акт надання послуг № 10 від 14.07.2020 року, щодо створення інформаційного ресурсу (каналу в мережі telegram), у який входило створення контенту для щоденного наповнення інформаційного ресурсу та щомісячне надання акту наданих послуг (а.с 21).

Вказаний акт надання послуг № 10 від 14.07.2020 року не відповідав пункту 2 специфікації та технічному завданню до договору, у зв`язку із чим, позивач 16.08.2020 року звернувся з листом (вих. № 634/1320) до відповідача, у якому зазначив, щодо неповного виконання відповідачем зобов`язання за договором № 6 від 30.03.2020 року, про те. Що не були надані рекламні послуги та просив, у найкоротший термін усунути недоліки (а.с. 18).

Листом від 05.08.2020 року (вих. № 02/08-2020) відповідач зазначив, що на етапі погодження умов договору, повинні були надаватися рекламні послуги, при умові оплати рекламного бюджету окремо. У вартість послуг за договором від 30.03.2020 року рекламний бюджет не закладався. При цьому, рекламні послуги було вирішено залишити у договорі на той випадок, якщо рекламний бюджет буде оплачено. У зв`язку зі чим, стосовно надання рекламних послуг зазначає, що без надання рекламного бюджету, рекламні послуги надати неможливо. Також відповідачем було запропоновано підписати додаткову угоду, якою виключити рекламні послуги із переліку робіт (а.с. 19).

За твердження позивача попередньо між позивачем та відповідачем не погоджувались питання щодо сплати рекламного бюджету окремо, у договорі відповідні положення також відсутні. Відповідно до пункту 9.2. договору після набрання договором чинності, усі попередні переговори, документи та листування стосовно нього будуть вважатися недійсними в частині, що суперечить положенням цього договору. При цьому станом на 19.08.2020 рок пакет послуг щодо просування інформаційного ресурсу так і не надавався.

За розрахунком позивача сума пені та штрафу за порушення строків надання послуг становить суму у розмірі 9712, 00 грн.( штраф 6300,00 грн. та пеня 3412, 00 грн. за період з 10.04.2020 по 10.08.2020 року).

Також зазначає, що позивачем на адресу відповідача на підставі пунктів 5.2.1 та 10.2. договору. Статей 651, 907 цивільного кодексу України, надіслано лист № 634/1594 від 19.08.2020 року про розірвання договору № 6 від 30.03.2020 року (а.с. 29, 31-32).

У зв`язку із чим, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 18.09.2020 року № 634/1839 у якій зазначив, що станом на 19.08.2020 року заборгованість з пені та штрафу становить суму у розмірі 9712, 00 грн. та просив перерахувати на рахунок позивача суму у розмірі 9712, 00 грн. (а.с. 37-40).

Вищевказана вимога, відповідачем залишена без задоволення, що стала підставою із звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 4.1. договору, надання послуг, передбачено специфікацією, здійснюється протягом 10 робочих днів після надходження на адресу виконавця заявки на надання послуг (додаток № 3 до договору).

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами 30.03.2020 року було підписано:

- додаток № 1 до договору, специфікацію (а.с. 14);

- додаток № 3 до договору, заявка на надання послуг (а.с. 15);

- додаток № 4 до договору, технічне завдання на виконання послуг по створенню та просуванню інформаційного ресурсу (каналу в мережі telegram) (а.с. 16-17);

- 02.06.2020 року між сторонами підписано акт надання послуг № 1 на загальну суму 6000, 00 грн. (а.с. 20).

Та акт надання послуг № 10 від 14.07.2020 року який не підписано позивачем у зв`язку із невиконанням відповідачем умов до говору в частині повного та своєчасного надання послуг у відповідності до умов договору (а.с. 21).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору № 6 від 30.03.2020 року, у визначені пунктом 4.1. договору строки не виконав повністю умови договору у відповідності до специфікації додаток 1.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Пунктом 6.2.2. договору. Сторони погодили, що за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0, 1 відсоток від наданих послуг, з яких допущено прострочення постачання за кожен день прострочення. За прострочення надання послуг понад 30 днів, виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості ненаданих послуг за кожний місяць прострочення (а.с. 10).

У зв`язку із простроченням відповідачем строків надання послуг, позивачем відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог, нараховано відповідачу пеню та штраф:

- за прострочення виконання зобов`язання за договором на суму 6000, 00 грн. пеню у сумі 318, 00 грн. (за 53 дні прострочення) та штраф у розмірі 420, 00 грн.;

- за прострочення виконання зобов`язання за договором на суму 14000, 00 грн. пеню у сумі 1414, 00 грн. (за 101 день прострочення) та штраф у розмірі 2940, 00 грн.;

- за прострочення виконання зобов`язання за договором на суму 14000, 00 грн. пеню у сумі 980,00 грн. (за 70 днів прострочення) та штраф у розмірі 1 960, 00 грн.;

- за прострочення виконання зобов`язання за договором на суму 14000, 00 грн. пеню у сумі 560, 00 грн. (за 40 днів прострочення) та штраф у розмірі 980, 00 грн.;

- за прострочення виконання зобов`язання за договором на суму 14000, 00 грн. пеню у сумі 140, 00 грн. (за 10 днів прострочення) (а.с. 3-4).

Відповідно дочастини 2 та 3 статті 549 Цивільного кодексу Україништрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суспільні відносини щодо укладання та виконання господарських договорів регулюютьсяЦивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, передбаченихГосподарськог окодексу України.

Абзацом 2частини 1 статті 193 Господарського кодексу Українивстановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняЦивільного кодексу Україниз урахуванням особливостей, передбачених цимКодексом.

Як зазначено в частині 7статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістомчастини 2 статті 9 Цивільного кодексу Українизаконом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) слід застосовувати положенняглави 26 Господарського кодексу України.

Згідно зістаттею 230 Господарського кодексу Україништрафними санкціями у цьомуКодексівизнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 1 статті 173 Господраського кодексу Українимістить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цимКодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто в розумінністатей 173та230 Господарського кодексу Українипеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно дочастини 4 статті 231 Господарського кодексу Україниу разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбаченихчастиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 19.09.2019 року у справі N 904/5770/18.

Крім того, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України.

При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленоюстаттею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 року у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 року у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 року у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 року у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 року у справі № 903/647/17 та від 08.08.2018 року у справі № 908/1843/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.

З аналізу вищевикладеного слідує, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов`язання, як пеня та штраф, та, відповідно, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання зобов`язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем пені та штрафу у розмірі 9712, 00 грн. відповідно до наданого розрахунку (а.с. 3-4) та встановлено, що такі нарахування здійснено вірно.

Згідно частин 1, 2статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, відсутність з боку відповідача заперечень щодо позовних вимог та заявлено до стягнення позивачем суми боргу, не спростування відповідачем обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу у сумі 9712, 00 грн. ( штраф 6300,00 грн. та пеня 3412, 00 грн. за період з 10.04.2020 по 10.08.2020 року).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача. У зв`язку із чим з відповідача підлягає до стягнення сума у розмірі 2102, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веб-компанія "СЄО СОЛЮШН" (61003, м. Харків, вул. Короленка, 18-В-2, ЄДРПОУ 40897482) на користь Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) суму пені та штрафу у розмірі 9712, 00 грн. та судовий збір у розмірі 2102, 00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 );

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Веб-компанія "СЄО СОЛЮШН" (61003, м. Харків, вул. Короленка, 18-В-2, ЄДРПОУ 40897482).

Повне рішення складено "01" квітня 2021 р.

СуддяО.О. Ємельянова