Рішення

від 22.03.2021 по справі 160/2204/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Справа № 160/2204/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Готель Жовтневий до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2020 року Приватне акціонерне товариство Готель Жовтневий звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма Р від 20.11.2019 року №000699504, видане ГУ ДПС у Дніпропетровській області про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 259 902,99 грн., з яких штрафні санкції - 51 980,66 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 30.03.2020 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

13.03.2020 року представником позивача заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №160/2440/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року клопотання представника позивача задоволено та зупинено провадження в адміністративній справі №160/2204/20 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Готель Жовтневий до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №160/2440/20 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Готель Жовтневий до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дніпровська міська рада, про визнання дій протиправними.

Ухвалою суду від 31.03.2020 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дніпровську міську раду.

Ухвалою суду від 15.02.2021 року поновлено провадження у адміністративній справі №160/2204/20 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Готель Жовтневий до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Готель Жовтневий з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні на підставі укладеного договору оренди землі: площею 0,3252 га (кадастровий номер 1210100000:03:311:0004), за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29.10.2019 року №7003/04-36-05-04/32082765. На підставі висновків акту винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.07.2019 року №000699504, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 259 902,99 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 207 922,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 51 980,66 грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству, прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки.

23.03.2020 року представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та винесеним з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні. Так, в ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 286.1 п. 286.2 ст. 286, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку, розташовану на території Соборного району, за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року на суму 207 922,33 грн., з них за 2017 рік на суму 144 463,55 грн., за 2018 рік на суму 63 458,78 грн. Таким чином, податковий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим останнє є законними та таким, що не підлягає скасуванню.

18.11.2020 року від представника Дніпровської міської ради до суду надійшли пояснення по справі, в яких він просив в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що в окремих випадках міська рада може встановити ставку орендної плати від 3% до 12% нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до Податкового кодексу України у порядку, затвердженому окремим рішенням міської ради, з обов`язковим визначенням критеріїв для встановлення ставок орендної плати (місцезнаходження, вид діяльності тощо). Розмір річної орендної плати може перевищувати граничний розмір орендної плати (12%), установлений у Податковому кодексі України, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Так, згідно витягу від 05.04.2019 №0104-1621-нго із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого відділом у м.Дніпро головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради по ПРАТ "ГОТЕЛЬ "ЖОВТНЕВИЙ" (код за ЄДРПОУ 32082765) з урахуванням індексації, передбаченої ст.289 ПКУ, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, м.Дніпро, Жовтневий район, пл.Шевченка, б.4-а, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпро площею 0,3252 га (кадастровий номер - 1210100000:03:311:0004) за 2017 рік складає 23 330 821,51 грн. річна сума податкових зобов`язань за землю за наведену земельну ділянку повинна складати 699 924,65 грн. Підприємством ПРАТ "ГОТЕЛЬ "ЖОВТНЕВИЙ" (код за ЄДРПОУ 32082765) задекларовано орендну плату за земельну ділянку за 2017 рік на суму 555 641,10 грн., а отже встановлено заниження орендної плати на суму 144 463,55 грн.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство Готель Жовтневий зареєстроване та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

У період з 18.10.2019 року по 24.10.2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75 п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 18.10.2019 року №915-п та направлення від 18.10.2019 року №717, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Готель Жовтневий з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні на підставі укладеного договору оренди землі: площею 0,3252 га (кадастровий номер 1210100000:03:311:0004), за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 29.10.2019 року №7003/04-36-05-04/32082765.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 286.1 п. 286.2 ст. 286, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Соборного району, за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року на суму 207 922,33 грн., з них за 2017 рік на суму 144 463,55 грн., за 2018 рік на суму 63 458,78 грн.

Підставою для таких висновків стало формування Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 05.04.2019 року за заявою Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради нового витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельниої ділянки.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, Приватне акціонерне товариство Готель Жовтневий 06.11.2019 року подало до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 29.10.2019 року №7003/04-36-05-04/32082765.

Проте, рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.11.2019 року встановлено, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства, а тому заперечення позивача залишені без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки від 29.10.2019 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 року №000699504, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 259 902,99 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями 207 922,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 51 980,66 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 11.12.2019 року №000699504, звернувся до Державної податкової служби України із скаргою на прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 року №000699504.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України рішенням від 11.02.2020 року №5235/6/99-00-08-05-06-06 залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 20.11.2020 року №000699504, а скаргу - без задоволення.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №000699504 від 20.11.2019 року.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 ПК України.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.5 статті 78 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до пункту 81.2 статті 82 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки (дана правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №826/6376/16, від 07.11.2018 у справі №П/811/824/17).

Щодо посилань позивача на протиправність дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, суд звертає увагу, що фактично посадова особа відповідача була допущена позивачем до проведення перевірки, така перевірка була проведена, про що складений акт, акт про не допуск до перевірки сторонами не складався, сам наказ на проведення перевірки від 18.10.2019 року №915-п в адміністративному чи судовому порядку позивачем не оскаржувався та є не предметом даного позову. Не є предметом спору у даній справі і підстави, за яких прийнято вказаний наказ.

Таким чином, виходячи із визначеної процесуальним законодавством мети адміністративного судочинства, яка полягає в ефективному захисті прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд дійшов висновку, що саме посилання позивача на протиправність дій щодо проведення перевірки, не може ані захистити права позивача у цій справі, ані призвести до їх відновлення.

На переконання суду, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки не призведе до відновлення порушеного права позивача, оскільки оскаржувані дії відповідача не є юридично значимими для позивача у спірних відносинах з урахуванням реалізації відповідачем наслідків проведеної податкової перевірки у вигляді прийняття податкового повідомлення-рішення.

Так, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №804/1113/16, від 30.11.2018 року у справі №808/1641/15 та від 20.12.2018 року у справі №826/3014/16.

За таких обставин, належним способом захисту у спірних правовідносинах є оскарження правомірності податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.

Щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення форми Р №000699504 від 20.11.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі , користування землею в Україні є платним.

Згідно з статтею 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України). Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п.285.2 ст.285 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 Податкового кодексу України). Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 Податкового кодексу України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.2 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України Про оцінку земель , дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель ).

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею платником подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Отже, розмір орендної плати за землю, має обчислюватись платником податків на підставі умов договору оренди і з дотриманням вимог ПК України, який передбачає визначення орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, і величину цього коефіцієнту щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за певною формулою. При цьому, з моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 14.08.2004 року між Закритим акціонерним товариством Готель Жовтневий (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Готель Жовтневий ) та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого товариство, як орендар, прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3252 га, яка знаходиться за адресою м. Дніпро, пл. Шевченка, 4-а і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:311:0004, договір укладено на 15 років.

Цільове використання земельної ділянки згідно договору оренди землі: (УКЦВЗ) 1.11.6 - інша комерційна діяльність.

05.12.2008 року між сторонами укладено додатковий договір до договору оренди землі від 14.08.2004 року, згідно умов якого річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі, у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України Про оренду землі .

02.02.2017 року ПрАТ Готель Жовтневий отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, на підставі якого сплачено орендну плату за 2017 рік, яка склала 18 515 369,84 грн.

Також встановлено, що на момент формування вказаного витягу від 02.02.2017 року інформація щодо земельної ділянки не була внесена до відомостей Державного земельного кадастру та протягом 2018 року за даними Державного земельного кадастру, відбулась зміна коду цільового призначення та нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Так, цільове призначення земельної ділянки визначено 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

Отже, 2017 року Державний земельний кадастр не містив інформації щодо коду Класифікації видів цільового призначення земельної ділянки, а тому повинен був застосовуватися Кф із значенням 2,0.

05.04.2019 року на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради видано новий витяг стосовно даної земельної ділянки, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2017 рік складає 23 330 821,51 грн., а річна сума податкових зобов`язань за землю повинна складати 699 924,65 грн.

Крім того, у витягу зазначено, що грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року.

Не погоджуючись з діями Держгеокадастру стосовно повторної видачі витягів на ту ж саму земельну ділянку, із зазначенням, що грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року, у витягу, виданому у 2019 році, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними щодо видачі такого витягу та його скасування.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства Готель Жовтневий до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпровська міська рада, про визнання дій протиправними задоволено повністю, а саме:

- визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в особі територіального органу - відділу у м. Дніпро, в частині додання до змісту витягу від 05.04.2019 р. №0104-1621-нго з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого на запит Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради примітки про те, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки сформована станом на 2017 рік .

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) на користь Приватного акціонерного товариста Готель Жовтневий (РНОКПП 32082765) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021 року, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року залишено без змін.

Як встановлено рішеннями судів, в 2017 році відомості Державного земельного кадастру не містили інформації про код Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача. Такі відомості, були внесені до Державного земельного кадастру лише у 2018 році.

Отже, застосування Кф із значенням 2,5, що відповідає коду цільового призначення земель 03.10, може мати місце з дати внесення відповідної інформації до Державного земельного кадастру щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель відносно земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача.

У спірному випадку Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області сформовано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.04.2019 року №0104-1621-нго, в якому зазначено про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки здійснена станом на 2017 рік, при цьому, грошова оцінка на вказаний рік визначена із застосуванням Кф 2,5.

Такі дії призвели до необґрунтованого збільшення нормативної грошової оцінки землі станом на 01.01.2017 року, а у свою чергу нормативна грошова оцінка земельної ділянки є базою оподаткування плати за землю.

Таким чином, Дніпропетровський окружний адміністративний суд та Третій апеляційний адміністративний суд дійшли висновку, що Головним управлінням Держгеокадастру у витяг безпідставно внесено інформацію, що грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 , а тому такі дії щодо видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.04.2019 року №0104-1621-нго, в частині зазначення у витягу інформації про те, що грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року, є протиправними.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2020 року, є таким, що набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи висновки апеляційного суду про протиправність дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.04.2019 р. №0104-1621-нго, в частині зазначення у витягу інформації про те, що грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року, суд, при розгляді даної справи, дійшов висновку щодо правомірності застосування позивачем у розрахунках розміру орендної плати відомостей, які були отримані від Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, а саме, витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, оскільки витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на який посилається відповідач, на час подання уточнюючої декларацій за 2017 рік, не існувало, відтак, він не міг бути врахований позивачем при розрахунку розміру орендної плати за землю.

Суд зазначає, що відповідальність за правильність визначення показників (в тому числі і коефіцієнта функціонального використання Кф) при формуванні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі цих показників, покладається на орган, що його формує (в розрізі спірних відносин - Головне управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області).

За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення.

Так, позивач у 2017 році сплатив орендну плату відповідно до отриманих в законному порядку Витягів, тобто жодних порушень податкового законодавства останнім допущено не було.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач отримавши від позивача витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на підставі яких позивачем було розраховано орендну плату, не надав їм оцінку, не спростував їх, а лише на власний розсуд отримав інші витяги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки обставини, що були підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є не обгрунтованими, у зв`язку з чим, прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 року №000699504 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В силу вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 898,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.02.2020 року №733.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено, сплачений позивачем судовий збір в сумі 3 898,55 грн. підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Готель Жовтневий до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2019 року №000699504 по формі Р , прийняте Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на користь Приватного акціонерного товариства Готель Жовтневий (код ЄДРПОУ 32082765) в рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 3 898,55 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя В.В. Кальник

22.03.2021

Рішення не набрало законної сили 22 березня 2021 р.

Суддя В.В. Кальник