Рішення

від 01.03.2021 по справі 160/17314/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року Справа № 160/17314/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у місті Дніпрі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКАС» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ :

24.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАКАС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110140/2020/00068 від 22.10.2020 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA110140/2020/000026/1 від 22.10.2020 року.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність та безпідставність оскаржуваного рішення. Стверджував, що позивачем подано усі необхідні і достатні документи для підтвердження митної вартості при здійснені митного оформлення, які давали можливість відповідачу встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Відповідачем в оскаржуваному рішенні та картці відмови не вказано на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обгрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

01.02.2021 до суду від Дніпровської митниці Держмитслужби надійшов відзив, в якому заперечував проти задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 контракту 01.YFR.2020 від 30.07.2020 партія товару формується відповідно до специфікації до контракту, що є невід`ємною частиною контракту. У наданому інвойсі YFSDB2009 від 10.08.2020 відсутнє посилання на надану специфікацію №1.

Також, відповідачем зазначено, що позивачем не надано жодного документу на підтвердження вартості експедиційної винагороди ТОВ Супрамарін за організацію перевезення оцінюваної партії вантажу у контейнері CCLU7255480.

Наданий прайс-лист не відповідає статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та статті 52 МКУ щодо надання декларантом об`єктивних даних щодо товару.

Окрім того, наданий висновок експерта №ГО-2178 від 12.10.2020 містить посилання на те, що оцінка робилась на визначення ринкової вартості товару. Ринкова вартість не є тотожною митній вартості.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Декларантом надано відповідь та додаткові документи, однак виявлені розбіжності та невідповідності заявленим відомостям у повідомленні митниці №1 декларантом документально не підтверджені та не спростовані, а саме щодо строків здійснення передплати, не включення експедиторських витрат до митної вартості.

Отже, враховуючи зазначені в повідомлені митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості (експедиторської винагороди, витрат на перевантаження), відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються не може бути застосований за ціною договору у зв`язку з чим митницею послідовно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, а тому на думку відповідача спірне рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим, а підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.Товариство з обмеженою відповідальністю Лакас , код ЄДРПОУ 41091267, зареєстроване як юридична особа 19.01.2017.

Товариство з обмеженою відповідальністю Лакас уклало зовнішньоекономічний контракт №01.YFR.2020 від 30/07/2020 з фірмою SHAOXING YONGFENG SURGICAL DRESSING BLEACHING CO.LTD, Китай.

Згідно п. 1.1. цього контракту за цим контрактом Продавець зобов`язуються передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар в кількості та асортименті, згідно з підписами Сторонами Специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Асортимент, найменування і одиниця виміру товару, ціна за одиницю в кількості товарів, що поставляються при кожній поставці повинні бути узгоджені обома Сторонами і вказані в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Специфікацією № 1 до контракту було визначено загальну кількість продукції, що поставляється за цією специфікацією:930 рулонів. Загальна вартість продукції, що поставляється за цією специфікацією:651 000,00 грн. CNY (Шістсот п`ятдесят одна тисяча Юанів КНР ,00 фэней (а.с. 20). Умови оплати 30-50% передплати і 50-70% оплати протягом 35 днів після отримання документів та проходження вантажу митного очищення.

Умови поставки: FOB Нингбо, Китай. Пункт призначення:Дніпро, Україна.В ціну продукції включено: вартість продукції, вартість упаковки, вантажні роботи, оформлення документів на експорт, митне оформлення, транспортні витрати по території Китаю.

12.10.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю Лакас (далі - Товариство) з метою митного оформлення товарів: марля медична вибілена в рулоні ТМ RAUDER до Дніпровської митниці Держмитслужби в режимі імпорт подано митну декларацію №UA10140/2020/009418 та документи, що підтверджують митну вартість і обраний метод її визначення за ціною договору, зокрема: контракт №01.YFR.2020 від 30.07.2020 року; специфікація № 1 від 30.07.2020 року до контракту №01.YFR.2020; комерційний інвойс № YFSDB 2009 від 10.08.2020 року; пакувальний лист від 10.08.2020 року; прайс-лист від 25.07.2020 року; коносамент № МFRB20082024 від 01.09.2020 року; митна декларація країни відправлення від 17.08.2020 року № 310120200517732269; сертифікат походження № G201459929440005 від 19.08.2020 року; сертифікат аналізу виробника від 06.09.2017 року; лист ТОВ ЛАКАС №15 від 20.07.2020 року;лист ТОВ КЛК №32/1 від 21.07.2020 року; декларація про відповідність №5 від 23.09.2020 року; експертний висновок №ГО-2178 від 12.10.2020 Дніпропетровської торгівельно-промислової палати;виписка з банку, що підтверджує SWIFT переказ від 09.09.2020; генеральний договір транспортного експедирування №0909-77/20sm від 08.06.2020;заявка на перевезення вантажу SM034582 до договору №0909-77/20 sm від 09.09.2020; довідка про транспортні витрати від 15.10.2020;рахунок на №2436 від 05.10.2020; акт надання послуг №2436 від 05.10.2020;заявка на купівлю іноземної валюти №7 від 09.09.2020;калькуляція вартості від 10.08.2020; акт випробування якості від 30.07.2020.

На вимогу Дніпровської митниці Держмитслужби та з метою усунення сумнів щодо наявності будь-яких розбіжностей у поданих документах, позивачем були надані листи № 23 від 15.10.2020, №24 від 16.10.2020 та № 25 від 21.10.2020 з додатковими поясненнями, проханням завершити митне оформлення, а також наступні додаткові документи: лист від ТОВ СУПРАМАРІН від 20.10.2020, банківську виписку на підтвердження здійснення SWIFT переказу від 17.09.2020, комерційний інвойс від 14.09.2020, специфікацію № 2 від 31.08.2020, гарантійний лист №17 від 20.09.202, банківську виписку за період з 09.09.2020 до 12.10.2020, виписку з бухгалтерської документації станом на 12.10.2020 (картка рахунку 312), виписку з бухгалтерської документації станом на 12.10.2020 (картка рахунку 632), виписку з бухгалтерської документації станом на 12.10.2020 (рахунок 312.4), виписку з бухгалтерської документації станом на 12.10.2020 оборотно-сальдову відомість по рахунку 632, лист від постачальника товару SHAOXING YONGFENG SURGICAL DRESSING BLEACHING CO.LTD від 16.10.2020 p., лист від ТОВ СУПРАМАРІН від 19.10.2020 року, заявку на купівлю іноземної валюти №8 від 17.09.2020.

Разом з цим 22.10.2020 позивач отримав від відповідача в електронному вигляді картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2020/00068 від 22.10.2020 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2020/000026/1 від 22.10.2020.

Позивач не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів №UA110140/2020/000026/1 від 22.10.2020 та карткою відмови, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 7 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (надалі МКУ) засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частинами першою та другою статті 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 МКУ визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини другої статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною шостою статті 53 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 57 МКУ визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.

Так, відповідно до частини першої статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до положень частини 2 -8 статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МКУ).

Згідно з частиною десятою статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина двадцять перша статті 58 МКУ)

Статтею 64 МКУ передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Суд акцентує увагу на тому, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). Митний орган вправі застосувати резервний метод 2ґ, якщо за умови наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості декларант додаткових документів не надав, а надані документи не дають можливості для застосування першого методу, і відповідно до приписів Митного кодексу України була проведена процедура консультацій, під час якої встановлена неможливість застосування другорядних 2а, 2б, 2в, 2г методів визначення митної вартості з наведенням належного обґрунтування неможливості їх застосування

Із рядка 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA110140/2020/000026/1 від 22.10.2020 випливає, що підставами для коригування митної вартості за резервним методом слугувало наступне:

1)відсутність у банківських платіжних документах (копії swift) посилання на платіжні документи (проформа-інвойс) унеможливлює ідентифікацію оплати партії товару. Що задекларована;

2)у наданому інвойсі YFSDB2009 ВІД 10.08.2020 відсутнє посилання на надану специфікацію №1;

3) не надано документів на підтвердження експедиційної винагороди ;

4)наданий прайс-лист містить виключно заявлену позицію товару на заявлених умовах поставки FOB Нінгбо, не відповідає статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та ст. 52 МКУ щодо надання декларантом об`єктивних даних щодо товару;

Між ТОВ Лакас та SHAOXING YONGFENG SURGICAL DRESSING BLEACHING CO.LTD 30.07.2020 року укладено контракт № 01.YFR.2020 (далі - контракт).

За цим контрактом продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар в кількості та асортименті згідно з підписаними сторонами специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього контракту (п.1.1 контракту).

Ціна товару встановлюється в юанях КНР і зазначається в специфікації і експортному рахунку(інвойсі) на кожну поставку (п.2.1 контракту).

Повна оплата кожної партії товару здійснюється протягом 90 днів з моменту митного очищення товару. Детальні умови оплати кожної партіях товару оговорюються в Специфікаціях. Оплата здійснюється згідно умов, зазначених і підписаних сторонами у відповідних Специфікаціях (п. 4.1 контракту).

У специфікації №1 від 30.07.2020 року сторони контракту погодили вартість товару - 651 000 юаней та умови оплати 30-50% передплата і 50-70% оплати протягом 35 днів після отримання документів та проходження вантажу митного очищення.

Суд зазначає, що ні контрактом № 01.YFR.2020, ні специфікацією №1 до контракту №01.YFR.2020 сторони не визначали строк у який покупець повинен здійснити передоплату за товар.

Згідно з комерційним інвойсом від 10.08.2020 року до контракту № 01.YFR.2020 від 30.07.2020 року загальна сума (вартість) товару становить 651 000 юаней.

20.08.2020 позивач надав продавцеві товару гарантійний лист про здійснення передоплати за товар у строк до 15.09.2020 та прохання відвантажити товару.

09.09.2020 року ТОВ Лакас здійснило на користь SHAOXING YONGFENG SURGICAL DRESSING BLEACHING CO.LTD передплату за товар у розмірі 50% від його вартості, а саме 325500,00 юаней, що підтверджується банківською випискою AT ПроКредит Банк про проведення SWIFT переказу за контрактом № 01.YFR.2020 від 30.07.2020 року.

SHAOXING YONGFENG SURGICAL DRESSING BLEACHING CO.LTD листом від 16.10.2020 року підтвердив, що оплата в сумі 325 500.00 юаней є передоплатою за товар за специфікацією № 1 та інвойсом від 10.08.2020 до контракту № 01.YFR.2020 від 30.07.2020.

Також в процесі митного оформлення позивачем надано до митного органу банківську виписку AT ПроКредит Банк за період з 09.09.2020 по 12.10.2020.

Так, позивачем були здійснені на користь продавця SHAOXING YONGFENG SURGICAL DRESSING BLEACHING CO.LTD оплати:

-09.09.2020 p. у розмірі 325500 юаней за специфікацією №1 до контракту № 01.YFR.2020 від 30.07.2020 року;

-17.09.2020 р. у розмірі 320850 юаней за специфікацією №2 до контракту № 01.YFR.2020 від 30.07.2020 року.

У зв`язку з тим, що відповідач у повідомленні від 16.10. зазначив, що загальна сума по банківській виписці не відповідає вартості оцінюваної партії за товар, позивачем додатково надані документи, що підтверджують здійснення передоплати у розмірі 320 850 юаней (641 700/2) на виконання зобов`язання перед продавцем за іншою поставкою партії товарів, зокрема за комерційним інвойсом від 13.09.2020 року на суму 641 700 юаней, специфікацією №2 від 31.08.2020 до контракту № 01.YFR.2020 від 30.07.2020 року на суму 641 700 юаней.

SHAOXING YONGFENG SURGICAL DRESSING BLEACHING CO.LTD листом від 16.10.2020 року підтвердив, що оплата в сумі 320 850 юаней є передоплатою за товар за специфікацією № 2 та інвойсом від 14.09.2020.

Щодо зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні про відсутність у інвойсі посилання на специфікацію до контракту, суд зазначає.

Наявність або відсутність номеру специфікації у інвойсі не впливає на числове значення складових митної вартості та в будь-якому разі ідентифікація оцінюваного товару може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Таким чином, подані позивачем документи містять усі реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а сума оплати за товар, зазначена у банківській виписці відповідає ціні, що визначена у інвойсі, специфікації, прайс -листі, експортній декларації та узгоджується з іншими документами наданими митному органу.

Щодо не включення до митної вартості витрат на експедирування товару.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України).

Митний кодекс України не містить переліку документів, які зобов`язаний подати декларант для підтвердження числових значень витрат на транспортування з чого слідує, що такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами, які містять відомості, що дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Так, згідно з графою 20 розділом III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2015 року № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 Митного кодексу України).

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 МК України).

На підтвердження витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, позивачем надані наступні документи: Генеральний договір транспортного експедирування, укладений між позивачем та ТОВ СУПРАМАРІН від 08.06.2020 року, заявку на перевезення вантажу SM034582, рахунок на оплату від 05.10.2020 року, довідку про транспортні витрати від 05.10.2020 року, акт наданих послуг від 05.10.2020 року.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів (Висновок Верховного Суду, викладений в рішенні від 30.05.2019 р. у справі № 804/16553/14).

Як вбачається із заявки на перевезення SM034582, позивач сплачує вартість послуг з морського перевезення у розмірі 2094 дол.США, по курсу НБУ надані перевізником та вартість послуг, надані ТОВ СУПРАМАРІН у розмірі 976 дол. США на території України, тобто після ввезення товару.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:витрати на транспортування після ввезення (п.2 ч.11 ст.58 Митного кодексу України).

Витрати на транспортування товару до території України становлять 2094 дол. США,а після ввезення на територію України - 976 дол. США, тобто витрати були розподілені до кордону та після, документально підтверджуються та піддаються обчисленню.

Також додатково до митного органу позивачем поданий лист ТОВ СУПРАМАРІН від 19.10.2020 р., у якому зазначено, що повна вартість організації транспортних перевезень по території України буде нарахована після вивантаження товару на складі покупця і повернення контейнера в порт. До основної ставки експедирування будуть додані: догляд контейнеру в порту, штрафні санкції за затримку автомобіля, штрафні санкції за невчасне повернення контейнера в порт (демередж).

Так, згідно з п.3.1. Генерального договору транспортного експедирування від 08.06.2020 року рахунки, виставлені на клієнта в іноземній валюті, сплачуються клієнтом в гривневому еквіваленті за середнім курсом продажу валюти на міжбанківському валютному ринку не день виставлення рахунку (www.mezhbank.org.ua).

Вартість послуг з морського перевезення порахована за курсом 28.41 грн за 1 дол.США та становить 59 490.54 грн. ( 28.41 * 2094 дол.США).

У процесі митного оформлення позивачем також наданий лист ТОВ СУПРАМАРІН від 20.10.2020, в якому зазначено, що вартість фрахту розраховується за середнім курсом продажу валюту на міжбанківському валютному ринку.

ТОВ Лакас зобов`язане сплатити грошові кошти за морське перевезення згідно виставленого рахунку на користь ТОВ СУПРАМАРІН та саме зазначена сума, на виконання ст.49 Митного кодексу України, була включена до митної вартості товарів.

Вартість морського перевезення, розрахована за офіційним курсом НБУ на 05.10.2020 року - 28.3408 грн за 1 дол.США становить 59345.6352 грн. та є меншою ніж включена Товариством до митної вартості 59 490.54 грн, що свідчить про сплату митних платежів.

У процесі митного оформлення, позивачем неодноразово у письмовому вигляді (листи ТОВ Лакас № 23,24,25) доводилось до відома відповідача, що Товариство сплачує вартість послуг з морського перевезення у розмірі вказаному у рахунку, виставленого ТОВ СУПРАМАРІН . Інших оплат, пов`язаних із транспортуванням товару до території України Товариство здійснювати не буде.

Інші витрати, що будуть здійснюватись Товариством пов`язані з транспортуванням товарів на території України та не включаються до митної вартості.

Подані до митного органу документи дозволяють визначити розмір транспортних витрат та ідентифікувати їх з конкретним вантажем.

Щодо твердженя відповідача, що Прайс -лист не відповідає статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та статті 52 МКУ щодо надання декларантом об`єктивних даних щодо товару.

Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару відносяться до додаткових документів, визначених ч. 3 ст.53 Митного кодексу України.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності -виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Разом з митною декларацією Товариством надано прайс-лист від 25.07.2020 року, який містить дату його складання, найменування товару, одиницю виміру, ціну із зазначенням валюти, строк дії, умови поставки.

Вартість імпортованого товару згідно з прайс -листом становить 700 юаней за один рол товару, що відповідає вартості, визначеній у комерційному інвойсі, специфікації (700 *930 ролів = 651 000 юаней).

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості (Висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 23.04.2019 року по справі№810/1479/16).

На вимогу Дніпровської митниці Держмитслужби, позивачем був наданий експертний висновок №ГО-2178 від 12.10.2020 з метою аналізу вартості товару, що імпортуються на територію України згідно контракту № 01.YFR.2020.

Згідно з даним висновком після проведення аналізу інформації про ціни ринку, які склалися на аналогічну продукцію, ринкова вартість товару, отриманого згідно з контрактом №01.YFR.2020 від 30.07.2020 року, специфікацією №1 від 30.07.2020 року, комерційним інвойсом № YFSDB2009 від 10.08.2020 року на дату експертизи може складати 700 юаней за 1 рулон.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об`єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі МД№UA100300/2020/403812 від 02.03.2020 на рівні 0,9090 юань/м2.

В ході розгляду справи відповідачем у заявах по суті справи не обґрунтовано та не надано належних та достатніх доказів обґрунтованості коригування митної вартості товарів позивача за резервним методом на підставі МД№UA100300/2020/403812 від 02.03.2020.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110140/2020/000026/1 від 22.10.2020 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийнято без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення адміністративного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат у розмірі 4204,00 грн. відповідно до платіжного доручення №467 від 18.12.2020 та платіжного доручення №466 від 18.12.2020, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКАС» (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 134, корп. 2, кв. 52, код ЄДРПОУ 41091267) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110140/2020/00068 від 22.10.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UA110140/2020/000026/1 від 22.10.2020 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАКАС» (код ЄДРПОУ 41091267) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4204,00 грн. відповідно до платіжного доручення №467 від 18.12.2020 та платіжного доручення №466 від 18.12.2020, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко