Ухвала

від 01.04.2021 по справі 360/1654/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

01 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1654/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Осики Максима Ігоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Армхімпром про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Осики Максима Ігоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Армхімпром до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020.

Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Луганській області (далі - відповідач) про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що постановою № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020 на позивача накладено штраф у розмірі 400000,00 грн.

09.02.2021 старшим державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Стельмахом П.Ю., відкрито виконавче провадження № ВП64333077.

12.02.2021 постановою старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - Стельмаха П.Ю. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів ТОВ Армхімпром .

23.02.2021 на підставі платіжного доручення № 643333077 здійснено списання з розрахункового рахунку ТОВ Армхімпром на користь ГУ Держпраці у Луганській області грошові кошти в сумі 106307,30 грн, в рамках виконавчого провадження.

З огляду на економічний стан підприємства, а також враховуючи, що від власної господарської діяльності підприємство отримує грошові кошти, однак з огляду на арешт розрахункових рахунків позбавлено можливості сплачувати загальнообов`язкові платежі, податки, а також розраховуватися з постачальниками та виконавцями послуг де замовником виступає ТОВ Армхімпром заявник вважає, що в інший спосіб, окрім як шляхом забезпечення позову, неможливо гарантувати вільної можливості здійснювати позивачем власну господарську діяльність, у тому числі через участь у конкурсних торгах.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суд при вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову керується такими вимогами чинного законодавства.

Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без повідомлення учасників справи.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

За правилами частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, в редакції чинній на час винесення спірної постанови, (далі - Порядок № 509) не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020 прийнята на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII, в редакції чинній на час винесення спірної постанови, (далі - Закон № 1404-VIII) встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи стягувачем за якими є держава або державний орган можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Таким чином, оскаржувана постанова є самостійними виконавчими документами і може бути пред`явлена до виконання органам державної виконавчої служби в будь-який час в порядку встановленому Законом №1404-VIII.

Разом з тим, ані Порядок №509, ані Закон №1404-VIII не передбачають зупинення дії та виконання постанов органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження таких у судовому порядку.

В свою чергу, як це зазначено в оскаржуваній постанові про накладення штрафу дата набрання постановою законної сили - 24.12.2020, строк пред`явлення такої постанови до виконання до 23.03.2021 (включно).

До матеріалів справи скаржником долучено копію постанови старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - Стельмаха П.Ю. про відкриття виконавчого провадження ВП №64333077 від 09.02.2021 з виконання постанови №ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТД-ФС від 24.12.2020, постанови про арешт коштів боржника ВП №64333077 від 12.02.2021, а також платіжне доручення № 64333077 про стягнення з позивача в рамках виконавчого провадження коштів в сумі 106307,30 грн.

Суд зазначає, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

У свою чергу, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони законних інтересів позивача від можливих порушень з боку відповідача для забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, суд, який постановляє вжити заходи забезпечення позову, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії (Doran v. Ireland) ЄСПЛ визначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд зауважує, що право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини застосовується судами разом з практикою ЄСПЛ як джерело права.

Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні.

Складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого статтею 1 Першого протоколу, є превентивні способи захисту права власності. Превентивний захист права власності допускається в разі існування загрози порушення права, яка має носити реальний характер і бути доведена в кожному конкретному випадку.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно з частиною 5 статті 35 Закону №1404-VIII після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Враховуючи наведені норми, оскільки позивач не погоджується зі спірною постановою про накладення штрафу, та оскільки на час звернення із відповідним позовом до суду державним виконавцем вчиняються дії з примусового виконання постанови відповідача, тоді як правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови буде встановлена лише після набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, стверджувати на час розгляду заяви про забезпечення позову про це неможливо, а тому, суд приходить до висновку, що у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог про скасування такої, позивачу, зважаючи на суму штрафу, доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке звернено стягнення та може бути звернене стягнення при примусовому виконанні постанови.

Щодо співмірності та адекватності вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, суд враховує, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не скасовує оскаржувану постанову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб. Застосування заходів забезпечення позову у цій справі матиме наслідком відтермінування стягнення штрафу із позивача, накладеного спірним рішенням відповідача, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні позову. Водночас невжиття таких заходів, може спричинити для позивача негативні наслідки щодо втрати активів та необхідності вжиття ряду заходів із метою їх повернення.

За таких обставин, суд вважає, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Висновки суду у даній справі узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.10.2019 (справа № 640/7046/19).

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд приходить висновку, що заява позивача є підставною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Згідно частиною першою статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

За даною ухвалою, стягувачем є Головне управління Держпраці у Луганській області (місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1А ідентифікаційний код 39801404); боржником - Товариство з обмеженою відповідальністю Армхімпром (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Науки, буд. 1, ідентифікаційний код 30878149).

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №64333077 на підставі виконавчого документа постанови Головного управління Держпраці у Луганській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛГ24565/480/НД/АВ/П/ТДФС від 24.12.2020 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №360/1654/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Першого апеляційного адміністративного суду.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СуддяТ.В. Смішлива