Ухвала

від 01.04.2021 по справі 540/1140/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 квітня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/1140/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Білоусівська сільська рада Великоолександрівського району Херсонської області, про визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити дії

встановив:

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.12.2020р. позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Білоусівська сільська рада Великоолександрівського району Херсонської області про визнання протиправними наказів та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправними і скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 12 лютого 2018р. №21-592/18-18-СГ Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та від 16 березня 2020р. №3363-СГ Про відмову у наданні згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки .

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року та вирішити з урахуванням висновків суду у цьому рішенні - питання про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,00 га в межах згідно з планом землекористування для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Білоусівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області та згідно з Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого громадянину ОСОБА_2 на підставі рішення Х сесії Білоусівської сільської ради народних депутатів Великоолександрівського району Херсонської області №40 від 03 квітня 1992 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 14.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 18.01.2021р. та на його виконання Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 25.01.2021р. №163 2021р. в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року та вирішити з урахуванням висновків суду у цьому рішенні - питання про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,00 га в межах згідно з планом землекористування для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Білоусівської сільської ради та згідно з Державним актом на право довічного успадковуваного володіння землею, виданого громадянину ОСОБА_2 на підставі рішення Білоусівської сільської ради народних депутатів №40 від 03 квітня 1992 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 14.

Виконавчий лист звернуто до примусового виконання і за ним постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 22.02.2021р. відкрито виконавче провадження ВП №64592392.

Державним виконавцем подано до суду заяву, в якій він просить замінити сторону виконавчого провадження (боржника) з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на Великоолександрівську селищну раду у виконавчому провадженні №64592392 з примусового виконання виконавчого листа №163 2021, виданого Херсонським окружним адміністративним судом 25.01.2021р. у справі 540/1140/20.

Необхідність заміни боржника виконавець мотивує тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області подано заяву, в якій повідомлено, що земельна ділянка, щодо якої існує спір, передана з державної у комунальну власність Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області, а тому Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області позбавлено можливості виконати рішення суду, оскільки втратило повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою. Натомість відповідні повноваження набула саме Великоолександрівська селищна рада, отже вона і повинна виконувати рішення суду.

Ухвалою від 24.03.2021р. призначено розгляд заяви державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження на 01 квітня 2021 року о 10:00 год. у судовому засіданні.

Представником позивача подано заяву, за змістом якої він підтримує заяву державного виконавця і просить її задовольнити. Також він просить розглянути це питання без участі сторони позивача.

В судове засідання учасники справи, державний виконавець та представник Великоолександрівської селищної ради не з`явились, і ніхто, окрім представника позивача, не повідомили про причини неявки, будь-яких заяв та клопотань не подавали.

За змістом статті 379 КАС України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути заяву державного виконавця в порядку письмового провадження.

При вирішенні питання щодо заміни боржника у виконавчому провадженні, суд виходить з такого.

Згідно із частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

У статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року (справа № 905/1956/15).

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року (справа № 812/1408/16).

У випадку, що розглядається, державний виконавець просить замінити боржника у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що внаслідок передачі спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області як боржник втратило повноваження щодо розпорядження цією земельною ділянкою, а відтак позбавлено і повноважень розглянути заяву позивача про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Однак такими повноваженнями нині наділена Великоолександрівська селищна рада Бериславського району Херсонської області, яка отримала у комунальну власність земельну ділянку.

На підтвердження своїх доводів державний виконавець надав подані боржником наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 22.02.2021р. №322-СГ про відмову позивачу у наданні згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв`язку з передачею земельної ділянки у комунальну власність Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області, а також наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 15.01.2021р. №22 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , яким Великоолександрівській селищній раді Бериславського району Херсонської області передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 156,7404 га згідно з переліком та витяг з цього переліку, у якому зазначені земельні ділянки під порядковими номерами з 11 по 20.

Суд нагадує, що статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Згідно цієї статті згаданими повноваженнями наділені, зокрема: сільські, селищні, міські ради - щодо земель комунальної власності відповідних територіальних громад; центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи - щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Крім того, за змістом статей 117, 126, пунктів 15, 21 Розділу X ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020р. №1113 Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин , право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і передбачає також прийняття рішення про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність та складення акту приймання-передачі такої земельної ділянки.

Тобто, право комунальної власності виникає з рішення органу виконавчої влади сукупно з підписаним актом приймання-передачі земельної ділянки та після державної реєстрації такого права.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши наявні у ній та подані державним виконавцем докази, суд приходить до висновку, що наразі відсутнє належне і достовірне підтвердження того, що земельна ділянка, щодо якої у цій справі існував спір, дійсно передана з державної в комунальну власність.

При цьому боржника - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не припинено як юридичну особу і воно досі наділено визначеними статтею 122 Земельного кодексу України повноваженнями щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування, тобто і повноваженнями щодо вирішення питань про надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відтак з наявних у суду матеріалів неможливо встановити, що у даній справі відбулось процесуальне адміністративне (публічне) або фактичне (компетенційне) правонаступництво, тому наразі відсутні підстави для заміни боржника у виконавчому провадженні.

У той же час, після надання доказів на доведення обставин того, що спірна земельна ділянка входить до переліку земельних ділянок, які передані із державної у комунальну власність, а також того, що Великоолександрівська селищна рада прийняла цю земельну ділянку і оформила право власності на неї, виконавець або сторона виконавчого провадження можуть повторно порушити питання щодо заміни боржника.

Окремо слід звернути увагу на те, що боржником на виконання рішення суду у цій справі прийнято наказ від 22.02.2021р. №322-СГ, яким повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 10 лютого 2020 року та відмовлено йому у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що заява державного виконавця про заміну боржника у виконавчому провадженні є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 379 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви відділу примусового виконання рішення управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання суддею, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.С. Пекний