Ухвала

від 30.03.2021 по справі 640/9913/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

30 березня 2021 року м. Київ№ 640/9913/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання про залишення позову без розгляду Головного управління ДПС у м. Києві у адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" до 1. Головного управління ДПС у м. Києві 2. Державної податкової служби України провизнання протиправним скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лед Фактор" (адреса: 04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, 8, ідентифікаційний код - 39821572) (далі - позивач або ТОВ "Лед Фактор", або Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, ідентифікаційний код 43141267) (далі - відповідач-1 або ГУ ДПС у м. Києві) та до Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) та (далі - відповідач-2 або ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації № 1206687/39821572 від 27.06.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 30 від 03 травня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛЕД ФАКТОР" № 30 від 03 травня 2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно зупинено реєстрацію податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 640/9913/20 у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

23.06.2020 представник відповідача-1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив залишити позов ТОВ "Лед Фактор" до ДПС України, ГУ ДПС у м. Києві про визнання протиправним скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Так, відповідач-1 зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідач-1 зауважує, що зазначена правова позиція щодо визначення та обрахування процесуальних строків на звернення до адміністративного суду узгоджується з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складу Верховного Суду, що викладена у постанові від 11.10.2019.

Також ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що з аналізу приписів п. 56.19 ст. 56 ПК України та ст. 122 КАС України, та з тлумачення їх Великою Палатою Верховного Суду у постанові 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, у даному випадку строк який має застосовуватися для звернення до суду за захистом своїх прав позивачем є шестимісячний строк, з дня (моменту) коли особа дізналася або мала б дізнатися про порушення своїх прав.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято від 27.06.2019 № 1206687/39821572, отже у даному випадку строк на звернення до суду слід обраховувати з 27.06.2019.

Разом з тим, позивач звернувся з позовом до суду 05.05.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку.

У своїх поясненнях на клопотання відповідача-1, позивач зазначає, що ним дотримано строк на звернення до суду, оскільки термін щодо оскарження рішення контролюючого органу становить 365 календарних днів.

Вирішуючи по суті клопотання відповідача-1, проаналізувавши наведені сторонами обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення № 1206687/39821572 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.05.2019 № 30 прийнято 27.06.2019.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим-третім пункту 56.18 визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 58.19 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

В постанові від 24.04.2020 (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом або інше рішення контролюючого органу розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС, а не Податковим кодексом України.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами про визнання протиправним рішення контролюючого органу у сфері оподаткування.

Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 1.380.2019.006517.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач отримавши оскаржуване рішення № 1206687/39821572 від 27.06.2019, з позовом до суду звернувся лише 05.05.2020, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України , пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 123 КАС України встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, якщо суд після відкриття провадження в адміністративній справі встановить факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду і підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення такого строку, будуть визнані судом неповажними.

Враховуючи, що позивачем у частині обґрунтування поважності пропущення строку на звернення з позовом до адміністративного суду зазначено лише про необхідність застосування п. 56.18 ст. 56 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за відсутності інших обґрунтувань позивача щодо наявності поважних причин для подання відповідного позову поза шестимісячним строком відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду, а відтак позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лед Фактор підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України та відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про залишення позову без розгляду задовольнити.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Лед Фактор залишити без розгляду.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.

Суддя К.С. Пащенко