Рішення

від 31.03.2021 по справі 826/16980/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року м. Київ № 826/16980/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОбслуговуючого кооперативу Ясногірський К доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа:ОСОБА_1 провизнання протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Обслуговуючий кооператив Ясногірський К (далі по тексту - позивач, ОК Ясногірський К ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДАБІ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_1 ), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 23 серпня 2016 року №117 головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Гончарова В.В. про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво зблокованих житлових будинків на АДРЕСА_1 №КВ083161461427 від 25 травня 2016 року .

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що таке порушення, як розроблення і затвердження проектної документації на об`єкті будівництва з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, і не може призвести до наслідків, передбачених частиною другою статті 39 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2016 року відкрито провадження в адміністративній справ та призначено попереднє судове засідання (суддя Качур І.А. ).

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву, з якого вбачається, що ДАБІ не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки за наслідками встановлених під час перевірки порушень позивачем містобудівного законодавства оскаржуваним рішенням скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво зблокованих житлових будинків на АДРЕСА_1 №КВ083161461427 від 25 травня 2016 року .

У судовому засіданні 31 січня 2017 року суд без винесення окремим документом постановив ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Третьою особою подано письмові пояснення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується із заявленими позовними вимогами, повністю підтримавши позицію відповідача та зазначивши, що будівництво здійснюється на самовільно захопленій земельній ділянці з порушенням вимог законодавства, а об`єкт будівництва має ознаки самочинного будівництва.

На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 10 жовтня 2017 року №6388 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2017 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/16980/16 та вказану справу 17 жовтня 2017 року передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року адміністративну справу №826/16980/16 прийнято до провадження, зобов`язано позивача подати до канцелярії суду до 19 січня 2018 року всі наявні документи та пояснення, які, на його думку, мають значення для розгляду даної справи, крім тих, що вже наявні в матеріалах справи; призначено попереднє судове засідання.

При вирішенні питання щодо складу суду, яким має розглядатись ця адміністративна справа, судом враховано таке.

Згідно частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як встановлено статтею 32 Кодексу адміністративного судочинства України, усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до частини другої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яку справу, що відноситься до юрисдикції суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом (стаття 242).

Враховуючи, що згідно ухвали суду від 27 листопада 2017 року відбулася зміна складу суду, що має наслідком розгляд справи спочатку, відсутність визначення складу колегії суддів, а також з метою дотримання статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про розгляд справи одноособово, про що складено відповідний протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2018 року.

Позивачем подано заяву про зміну підстав позову, відповідно до якої позивач вважає протиправним оскаржуване рішення у зв`язку з тим, що відповідачем допущено процедурні порушення під час здійснення перевірки, були відсутні підстави для проведення перевірки. Повторно зазначено, що таке порушення, як розроблення і затвердження проектної документації на об`єкті будівництва з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, і не може призвести до наслідків, передбачених частиною другою статті 39 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

ОСОБА_1 подано додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що в межах цивільної справи №761/9545/17, яка знаходиться на розгляді у Шевченківському районному суді міста Києва за позовом ОСОБА_1 до ОК Ясногірський К , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ДАБІ України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва ВО КМР, ТОВ БК Будстар Плюс , ОСОБА_5 про зобовязання ОК Ясногірський К здійснити перебудову зблокованих житлових будинків, будівництво яких знаходиться за адресою АДРЕСА_1 відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_2 ; договорами про заміну сторони у договорі про право на користування чужою земельною ділянкою для забудови замінено первісного замовника ОК Ясногірський К новим замовником ОК Будмаш 9 , у зв`язку з чим права та законні інтереси позивача наразі не порушені.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що ДАБІ не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки перевіркою встановлено, що проектна документація на спірний об`єкт розроблена з порушенням вимог містобудівного законодавства, будівельні роботи виконуються з порушенням будівельних норм. При цьому, позивачем жодним чином не спростовуються виявлені в ході перевірки порушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року виправлено описку в тексті ухвали від 27 листопада 2017 року шляхом заміни найменування відповідача.

У відповіді на відзив позивач вказує на те, що відповідач у відзиві не навів аргументів та доказів, які б спростували викладені у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову доводи позивача, зокрема, щодо позбавлення позивача права на участь у проведенні перевірки, відсутності підстав для проведення перевірки, відсутності наказу.

У підготовчому засіданні 23 травня 2018 року представники позивача та відповідача свою позиції підтримали і просили здійснювати розгляд справи з урахуванням викладених у ній доводах, третя особа у судове засідання не з`явилася; ухвалою від 23 травня 2018 року, винесеною без викладення окремими документом, підготовче засіданні оголошено закритим, справу призначено до судового розгляду.

У додаткових поясненнях до відзиву відповідачем зазначено, що перевірка призначена та здійснена на підставі листа прокуратури міста Києва, що відповідає вимогам Порядку №553; твердження позивача щодо порушення його права бути присутнім під час проведення перевірки не відповідає дійсності, оскільки під час перевірки був присутній керівник ОК Ясногірський К , що зафіксовано в акті. Оскільки виявлені під час перевірки та зафіксовані в акті перевірки порушення є підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, відповідачем винесено оскаржуване рішення.

У письмових поясненнях позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення є невиконання вимог припису, який позивачем виконано.

У судовому засіданні 07 листопада 2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача проти задоволенні позовних вимог заперечував у повному обсязі, третя особа у судове засідання не з`явилася; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням від 23 серпня 2016 року №117 за результатами розгляду службової записки та акта перевірки від 17 серпня 2016 року встановлено, що проектна документація на об`єкт будівництва Будівництво зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва замовник ОК Ясногірський К розроблена та затверджена з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також порушення містобудівного законодавства та невиконання вимог припису; враховуючи те, що зазначені порушення є підставою для скасування реєстрації декларації та керуючись пунктами 22, 24 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_2 - А , Б у Шевченківському районі м. Києва КВ №083161461427 від 25 травня 2016 року.

Зазначене рішення прийняте за результатами проведеної відповідачем перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, результати якої оформлені актом від 17 серпня 2016 року (далі по тексту - акт перевірки). З тексту акта перевірки вбачається, що вона проведена у присутності директора ОК Ясногірський К Караманова Є.Ю. відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553), на підставі звернення прокуратури міста Києва від 20 липня 2016 року №04/2/4-370-16, позапланово.

За результатами перевірки встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 підрядною організацією ТОВ БК Будстар плюс на замовлення позивача проводяться будівельні роботи із будівництва зблокованих житлових будинків на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 25 травня 2016 року КВ №083161461427; за результатами перевірки встановлено, що під час розробки проектної документації об`єкта будівництва ФО ОСОБА_7 не виконано вимоги вихідних даних (містобудівних умов і обмежень земельної ділянки) згідно переліку, чим порушено пункт 3 частини четвертої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та частини першої статті 188 42 КУпАП вимоги припису Департаменту від 24 березня 2016 року виконано шляхом реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 25 травня 2016 року КВ №083161461427; також за результатами перевірки встановлено, що будівельні роботи проводяться з порушеннями державних будівельних норм згідно переліку. Акт перевірки містить відмітку про відмову від отримання та про направлення поштою.

Як зазначалося вище, перевірку проведено на підставі листа прокуратури міста Києва від 20 липня 2016 року №04/2/4-370-16, отриманого відповідачем 21 липня 2016 року, на підставі якого видано направлення для проведення перевірки від 16 серпня 2016 року б/н та наказу ДАБІ України від 08 вересня 2015 року №976.

У відповідності до частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (тут і надані - у редакції, чинній на дату виникнення правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль-сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

У відповідності до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

У відповідності до пункту 7 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Позивач у заяві про зміну підстав позову зазначає про порушення порядку проведення перевірки, які полягають у тому, що фактично перевірка не проводилася, керівник ОК Ясногірський К участі у перевірці не приймав, позивач про проведення перевірки не був повідомлений належним чином.

Проте, судом не приймаються до уваги зазначені доводи позивача, оскільки в акті перевірки зафіксовано про присутність під час її проведення директора ОК Ясногірський К Караманова Є.Ю. ; матеріали справи не містять жодних доказів, якими б підтверджувалося, що позапланова перевірка позивача відповідачем не проводилася. При цьому, на відповідача не покладено обов`язку завчасного повідомлення про проведення позапланової перевірки суб`єкта містобудування.

Суд також не погоджується з доводами позивача щодо відсутності підстав для призначення перевірки на підставі звернення прокуратури міста Києва, оскільки на відповідача положеннями пункту 7 Порядку №553 покладено обов`язок проведення перевірки у зв`язку з надходженням вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки.

При цьому, доводи щодо відсутності у прокурора відповідних повноважень на направлення вимог не приймаються судом до уваги, оскільки дії органів прокуратури щодо направлення до ДАБІ України від 20 липня 2016 року №04/2/4-370-16 не є предметом розгляду в межах цієї справи.

Щодо доводів позивача про відсутність належним чином оформленого наказу про проведення позапланової перевірки як такого, що прийнятий не у відповідності до положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 вказаного Закону дія цього Закону не поширюється, зокрема на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем під час здійснення позапланової перевірки позивача, результати якої оформлені актом перевірки, не було допущено процедурних порушень вимог містобудівного законодавства.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно частин першої, другої статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Згідно приписів статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об`єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Стаття 391 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначає, зокрема, порядок та підстави для внесення змін до декларації про початок виконання будівельних робіт, а також порядок і підстави для скасування її реєстрації, зокрема виявлення у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних може бути як підставою для внесення змін у таку декларацію, так і підставою для скасування її реєстрації. Наведені правові наслідки залежать від характеру виявленої недостовірної інформації: якщо така свідчить про те, що об`єкту будівництва притаманні ознаки самочинно збудованого - реєстрація скасовується, а у випадку якщо підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом відсутні - вносяться зміни до декларації.

Відповідно до частини другої статті 391 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Правила скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт деталізовані в пункті 14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі по тексту - Правила №466), згідно з яким у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Отже, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. Водночас, передумовою такого скасування є виявлення у об`єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, яка є підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, передбачає вчинення замовником будівництва такої неправомірної дії, як наведення у цій декларації недостовірних даних, яке може бути виражене в тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, або зазначені у декларації дані містили розбіжності. При цьому, вказані недостовірні дані чи розбіжності мають обов`язково давати підстави для висновків, що об`єкт будівництва самочинно збудований.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, скасовуючи реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт виходив з того, що проектна документація на об`єкт будівництва Будівництво зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 у Шевченківському районі м. Києва (замовник - ОК Ясногірський К ) розроблена та затверджена з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також порушення містобудівного законодавства та невиконання вимог припису посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, таке порушення як розроблення та затвердження проектної документації на об`єкті будівництва з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, і тим більше, не є недостовірними даними, які можуть призвести до наслідків передбачених частиною другою статті 391 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних, і відповідно до статті 31 цього Закону, повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво.

Аналізуючи наведені норми, суд не вбачає зв`язку між визначеними законом підставами визнання об`єкта самочинним будівництвом та зазначенням у декларації про початок виконання будівельних робіт відомостей про містобудівні умови й обмеження забудови земельної ділянки.

При цьому, суд приймає до уваги, що зазначення недостовірних відомостей в декларації про початок виконання будівельних робіт та здійснення будівництва на підставі проектної документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, є самостійними видами правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за вчинення яких передбачена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Однак, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних відомостей, які дають підстави вважати об`єкт самочинно збудованим.

Проте, за умови встановлення достовірності відомостей, зазначених замовником у декларації, чи відсутності підстав вважати об`єкт будівництва самочинно збудованим, або ж відсутності зв`язку між вказаними у такій декларації недостовірними даними із обставинами, які свідчать про самочинність відповідного будівництва, скасування реєстрації відповідної декларації не допускається.

Водночас, суд зазначає, що у відповідності до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушенні в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими. Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Згідно з вимогами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Тобто, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Таким чином, для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Зазначені висновки були неодноразово відображені в судовій практиці Вищого адміністративного суду України, зокрема в рішенні від 02 квітня 2014 року, прийнятому по справі № К/800/42688/13.

Крім того, Верховний Суд України, розглядаючи справу №21-438а12, у своїй постанові від 26 березня 2013 року прийшов до правового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 2, пунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом захисту в адміністративному судочинстві є саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси позивачів.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

Враховуючи зазначене, в межах розгляду даної адміністративної справи насамперед підлягає встановленню факт порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача. При цьому необхідно зазначити, що обов`язковою ознакою порушення права особи є його припинення, зміна або встановлення неможливості реалізації.

При цьому, реалізація особою права на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження будь-яких рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не покладає на суд беззаперечного обов`язку щодо надання такого захисту безвідносно до змісту позовних вимог та наявності спірних публічно-правових правовідносин.

Тобто, питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог позивача, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб`єктивну думку позивача, порушили його право.

Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього неможливо виконати завдання судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про заміну сторони в договорі про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій, посвідченого приватним нотаріусом Мінюковою-Кручиною Т.П. 26 грудня 2014 року за реєстровим номером1115) від 28 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_8 (землевласник), ОК Ясногірський К (сторона 1) та ОК Будмаш 9 (сторона 2) сторона 1 та землевласник домовились замінити сторону 1 стороною 2 як зобов`язану сторону у договорі про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:122:0110 за адресою АДРЕСА_3 , від 26 грудня 2014 року, укладеним між землевласником та стороною 1. За цим договором сторона 2 бере на себе всі права та зобов`язання по виконанню умов договору про право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 26 грудня 2014 року за №1115.

Договір від 28 лютого 2017 року аналогічного змісту укладено між тими ж сторонами у стосовно земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:91:122:0111.

Земельні ділянки із зазначеними кадастровими номерами 8000000000:91:122:0110 та 8000000000:91:122:0111 вказані у декларації про початок виконання будівельних робіт, скасованої оскаржуваним рішенням.

Зазначене також підтверджується поясненнями ОК Ясногірський К , які надійшли до суду 11 вересня 2018 року, де вказано, що 20 березня 2017 року до Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва ВО КМР (КМДА) подано повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт; зазначеним документом повідомлено контролюючий орган про заміну даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ083160181056 віл 18 січня 2016 року, а саме, замінено інформацію щодо замовника будівництва з ОК Ясногірський К на ОК Будмаш 9 .

З наведеного вбачається, що станом на дату винесення рішення у даній справі позивач не є учасником спірних відносин.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що порушення має бути реальним, чого позивачем суду не доведено.

При цьому, звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

У даному випадку, позивачем не наведено доводів, а судом не встановлено порушення прав, свобод та законних інтересів позивача станом на дату винесення рішення у межах даної справи, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що клопотання про призначення комплексної земельно-технічної та будівельної експертизи, заявлене третьою особою, не підлягає задоволенню, оскільки результати експертизи жодним чином не вплинуть на результат вирішення справи та не зможуть довести чи спростувати наявність у діях відповідача ознак порушення прав та законних інтересів ОК Ясногірський К .

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 2, 3, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу Ясногірський К відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Позивач - Обслуговуючий кооператив Ясногірський К (код ЄДРПОУ 39541567; адреса: 04060, м. Київ, вул. Ясногірська, буд. 16-А);

Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912; адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26)

Третя особа - ОСОБА_1 (РНОКПП невідомий; адреса: АДРЕСА_4 ).

Суддя Н.А. Добрівська