ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5224/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Панова Г. В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року (розглянута в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібозавод до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібозавод (далі - позивач, ТОВ Перший столичний хлібозавод ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008330513 від 19.03.2020, № 0008340513 від 19.03.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, в частині проведених господарських операцій з ТОВ Енергія-15 , ТОВ Агро-Трейд Груп , ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не відповідають дійсності та зроблені без відповідних на те повноважень, реальність операцій спростовується належними первинними документами, а за податкові зобов`язання своїх контрагентів ТОВ Перший столичний хлібозавод не може відповідати. Вважає, що податковий орган не має права робити висновок про нереальність правочинів, вчинених позивачем.
Вказав, що на підтвердження проведених господарських операцій позивачем було надано при перевірці всі завірені належним чином копії первинних документів по взаємовідносинах з вказаними контрагентами. З урахуванням викладеного, позивач вважає, що викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про безтоварність фінансово-господарських операцій з вказаними контрагентами є необґрунтованими, а прийняті за результатами розгляду акта перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 19.03.2020 № 0008330513.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 19.03.2020 № 0008340513.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
01 квітня 2021 року, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, представником Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) заявлено клопотання про заміну сторони у справі її правонаступником, а саме Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) замінити на Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
Необхідність здійснення заміни відповідача у справі обґрунтоване припиненням діяльності органів Державної фіскальної служби України.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Надаючи правову оцінку клопотанню Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) про заміну відповідача у справі на його правонаступника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, постановою КМУ від 18.12.2018 року №1200 утворено ДПС України та ДМС України, реорганізувавши ДІС шляхом поділу.
Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що ДПС та ДМС є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої ДФС у відповідних сферах.
Постановою КМ України Про утворення територіальних органів Державної податкової служби від 19.06.2019 року за № 537 постановлено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема: ГУ ДФС у Київській області приєднати до ГУ ДПС у Київській області.
Розпорядженням КМУ від 21.08.2019 року №682-р оголошено про початок роботи ДПС України.
Згідно Положення Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377), затверджене наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643, Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПСУ, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).
Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що з 01.01.2021 року відбулося фактичне (компетеційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегульовано умови та порядок передання адміністративної компетенції від ліквідованого Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що територіальні органи ДПС України були ліквідовані як юридичні особи публічного права постановою КМУ від 30.09.2020 № 893.
Наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 утворено нову мережу територіальних органів ДПС.
Наказом ДПС від 24.12.2020 № 755 оголошено про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій новоствореними територіальними органами ДПС.
Так, повноваження (функції) ліквідованих органів ДПС перейшли до відповідних органів у системі ДПС. Відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво від ліквідованих органів ДПС до новостворених органів ДПС, що є підставою для заміни сторони у справі в порядку ст. 52 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.
Тобто, починаючи з 01.01.2021 року у Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) виникли підстави для звернення до суду з клопотанням про здійснення заміни відповідача у справі у зв`язку з припиненням здійснення повноважень Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377)
У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подане клопотання та здійснити заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва з Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) на Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібозавод (код ЄДРПОУ 31484879; місцезнаходження: 07354, Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Соборна, буд. 85) зареєстроване як юридична особа 06.07.2001, 17.01.2005 номер запису 10741200000004319 та як платник податків перебуває на обліку в Вишгородському управлінні Головного управління ДФС у Київській області. У періоді, який перевірявся, ТОВ Перший столичний хлібозавод було платником податку на додану вартість та податку на прибуток.
Основним видом діяльності позивача за класифікатором видів економічної діяльності є КВЕД 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Вишгородського та Ірпінського управлінь Головного управління ДПС у Київській області на підставі наказу від 17.12.2018 №850, направлень на проведення перевірки від 27.12.2019 № 1177, №1178, №1179, №1180, № 1181 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Перший столичний хлібозавод з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.07.2017 по 30.09.2019, за результатами якої складено Акт від 18.02.2020 №157/10-36-05-12/31484879 (надалі - Акт перевірки).
Як вбачається з пункту 3.1.1.1 Акта перевірки, за період з 01.07.2017 по 30.09.2019 ТОВ Перший столичний хлібозавод задекларовано в рядку 01 декларації(й) Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку у сумі 1 367 218 118 грн.
Перевіркою відображених у рядку 01 декларації (й) Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.07.2017 по 30.09.2019 встановлено, що на формування цих показників мало вплив надання послуг з аутсорсингу, здійснення реалізації хліба, хлібобулочних виробів, кондитерських виробів, сухарів та ін.
Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ Перший столичний хлібозавод показників у рядку 01 декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.07.2017 по 30.09.2019 встановлено їх заниження всього в сумі 11 529 475 грн. у тому числі:
за III кв. 2017р. в сумі 720 000 грн.;
за IV кв. 2017р. в сумі 720 000 грн.;
за II кв. 2018р. в сумі 36 670 грн.;
за III кв. 2018р. в сумі 1 662 854 грн.;
за IV кв. 2018р. в сумі 2 234 609 грн.;
за І кв. 2019р. в сумі 2 137 828 грн.;
за II кв. 2019р. в сумі 1 433 093 грн.;
за III кв. 2019р. в сумі 2 584 421 грн.
В ході аналізу встановлено, що при здійсненні операцій постачання товарів згідно видаткових накладних від 07.03.2019 № РН-133, від 22.03.2019 № РН-134 та від 05.04.2019 №РН- 135 в ЄРПН відсутні податкові накладні, зареєстровані ТОВ Енергія-15 на адресу ТОВ Перший столичний хлібозавод . При цьому, ТОВ Перший столичний хлібозавод до перевірки надано видаткову накладну від 07.03.2019 № РН-133, яка не підтверджена податковою накладною, та видаткові накладні від 22.03.2019 № РН-134, від 05.04.2019 № РН-135, які не підтверджені податковими та товарно- транспортними накладними.
Видаткові накладні від 24.10.2018 № РН-0000120, від 05.11.2018 № РН-0000121 та від 08.11.2018 № РН-0000122 завірені печатками ТОВ Енергія-15 (код за ЄДРПОУ 40181692) та підписом (без зазначення посади та прізвища особи), чим порушено ч. 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. № 996-XIV, адже неможливо ідентифікувати осіб, що брали участь у господарських операціях.
Видаткові накладні від 22.02.2019 №РН-132, від 07.03.2019 №РН-133 та від 22.03.2019 №РН-134 завірені печатками ТОВ Енергія-15 (код за ЄДРПОУ 40181692) та підписом з зазначенням, що підпис здійснено директором Лук`янець Н.В . Проте, відповідно до бази даних ІС Податковий блок з 18.02.2019р. керівником TOB Енергія-15 є Гетьман Валентин Вадимович .
Відповідно до вищевказаних товарно-транспортних накладних вказаний пункт навантаження м. Обухів без зазначення повної адреси, що не дає змогу встановити маршрут перевезення вантажу, фактичне місце завантаження.
У зв`язку з чим не можливо встановити місце зберігання, наявності матеріально-технічної бази для виробництва та завантаження ТМЦ.
Також в Акті перевірки зазначено, що за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що за період з 01.04.2016 (дата реєстрації платником ПДВ) по 28.02.2019 р. ТОВ Енергія-15 (код за ЄДРПОУ 40181692) не придбав товар (Олія соняшникова першого ґатунку) документальну реалізацію якого у подальшому було відображено у реєстрі виданих податкових накладних на адресу ТОВ Перший столичний хлібозавод .
Проте, ТОВ Перший столичний хлібозавод під час перевірки надано специфікації на рослинну олію, згідно з якими виробником олії соняшникової нерафінованої холодного пресування першого віджиму є ТОВ Обухівська продуктова компанія (код 40924924).
Згідно з Специфікаціями на рослинну олію, адреса потужностей виробництва ТОВ Обухівська продуктова компанія є: м. Обухів, вул. Київська, 123. Проте, відповідно до даних, що містяться в мережі Інтернет, за даною адресою знаходиться житловий багатоповерховий будинок, що свідчить про неможливість здійснення виробництва олії соняшникової.
Окрім того, слід зазначити, що директором ТОВ Обухівська продуктова компанія та ТОВ Енергія-15 є одна особа, а саме Гетьман Валентин Петрович (ІПН НОМЕР_1 ).
Виходячи з вищевикладеного, ТОВ Енергія-15 (код за ЄДРПОУ 40181692) сформовано податковий кредит та податкові зобов`язання за жовтень 2018 - лютий 2019 року шляхом маніпулювання показниками податкової звітності.
На основі поданої звітності проведено аналіз щодо наявності можливостей проводити господарську діяльність. За результатами даного аналізу встановлено, що господарська діяльність ТОВ Енергія-15 (код за ЄДРПОУ 40181692) має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутнє реальне джерело походження товару; відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій; відсутній кваліфікований персонал; відсутні основні фонди та основні засоби (машини, механізми та обладнання).
Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Агро Трейд Групп в акті перевірки зазначено Крім того, в Акті перевірки зазначено, що Остання податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ Агро Трейд Групп була подана за грудень 2019р. від 15.01.2020р. №9330095016. На дату складання цього акту ТОВ Агро Трейд Групп має стан 0 - платника податків за основним місцем обліку , податкова адреса: АДРЕСА_1 . Керівник - Гончаров Юрій Валерійович (рнокпп НОМЕР_2 ), засновники - ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_3 ) та ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_4 ).
Також, контролюючим органом в Акті перевірки зазначено, що ТОВ Перший столичний хлібозавод надано декларації виробника /посвідчення якості, в яких зазначено, що виробником сухого знежиреного молока є ТОВ Рихальський завод сухого молока (код за ЄДРПОУ 35694381).
Проте, відповідно до даних ЄРПН встановлено, що за період з 01.04.2018 (дата реєстрації платником ПДВ) по 30.04.2019р. ТОВ Агро Трейд Групп (код за ЄДРПОУ 41950955) було придбано сухого знежиреного молока лише 4600 кг, документальну реалізацію якого в подальшому було відображено в податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ Перший столичний хлібозавод в кількості 19900 кг.
Виходячи з вищевикладеного, ТОВ Агро Трейд Групп (код за ЄДРПОУ 41950955) сформовано податковий кредит та податкові зобов`язання за червень 2018 - квітень 2019 року шляхом маніпулювання показниками податкової звітності.
На основі поданої звітності проведено аналіз щодо наявності можливостей проводити господарську діяльність. За результатами даного аналізу встановлено, що господарська діяльність ТОВ Агро Трейд Групп (код за ЄДРПОУ 41950955) має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутнє реальне джерело походження товару; відсутні основні фонди та основні засоби (машини, механізми та обладнання).
Також, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ Перший столичний хлібозавод включено до витрат, відповідно рахунка 92 Адміністративні витрати , юридичні послуги: абонентська плата, усна юридична консультація, письмова юридична консультація, представництво в суді, складання позовної заяви, опрацювання безнадійної заборгованості, підготовка позову, представництво в суді, отримання рішення суду, подача документів у виконавчу службу та ін.. Правова експертиза договорів, контрактів та інших документів правового змісту, розробка внутрішньої документації, нормативних актів підприємства, вишукування, аналіз, порівняння та підготовка характеристик контрагентів, погодження документів, ведення переговорів та інше, на загальну суму 2 916 592,63 грн.
Здійснивши детальний аналіз даних актів, слід зазначити, що вони не містять докладного та вичерпного переліку щодо обсягу та змісту надаваних послуг з їх кількісним та вартісним змістом, а тому і не можливо встановити як саме формується ціна на ті чи інші послуги.
Також, ФОП ОСОБА_1 відсутня в Єдиному реєстрі адвокатів України, що унеможливлює здійснення представництва в судах (приймати участь у судових засіданнях).
TOB Перший столичний хлібозавод не надано до перевірки первинні документи що давали б змогу ідентифікувати конкретний зміст наданих послуг (юридичні послуги, абонентська плата, усна юридична консультація, письмова юридична консультація представництво в суді, складання позовної заяви, опрацювання безнадійної заборгованості, підготовка позову, представництво в суді, отримання рішення суду, подача документів у виконавчу службу та ін., правова експертиза договорів, контрактів та інших документів правового змісту, розробка внутрішньої документації, нормативних актів підприємства, вишукування, аналіз, порівняння та підготовка характеристик контрагентів, погодження документів, ведення переговорів та інше), в результаті чого неможливо встановити реальну вартість наданих послуг. Не надано підтверджуючих документів, які відображають яким чином дані послуги пов`язані з господарською діяльністю підприємства.
Інших документів (складена позовна заява, розроблений договір, письмові консультації, листування тощо), що можуть забезпечити розкриття змісту господарських операцій та пов`язаних з ними витрат (матеріальних, людських, технічних ресурсів) ТОВ Перший столичний хлібозавод до перевірки не надано.
Додатково в Акті відображено, що ТОВ Перший столичний хлібозавод включено до витрат, відповідно рахунка 92 Адміністративні витрати , інформаційно-консультаційні послуги, консультування з питань інформатизації, організації конгресів, стратегічних сесій, зустрічей з обміну досвідом, надання порад стосовно визначення напрямків діяльності Замовника з погляду кон`юнктури ринку, ознайомлення з новітніми технологіями, допомога працівникам Замовника у складанні аналітичних таблиць тощо, на загальну суму 2 126 445 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ Перший столичний хлібозавод включено до витрат, відповідно рахунка 92 Адміністративні витрати , консультаційні послуги: абонентська плата, усна консультація, письмова консультація, опрацювання кредиторської та дебіторської заборгованості, вироблення шляхів її зменшення, вивчення фінансової ситуації на підприємстві та розробка тактики проведення дій з подальшого розвитку юридичної особи, проведення переговорів з потенційними контрагентами, організація та проведення стратегічних сесій для працівників підприємства, розробка нових можливостей та напрямків поширення продукції підприємства, розширення асортименту продукції, допомога у проведенні внутрішніх тендерів при закупівлі сировини, послуг, обладнання, запровадження системи ощадливого виробництва, інші консультаційні послуги, спрямовані на розвиток підприємства та покращення виробництва на загальну суму 2 827 592,60 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ Перший столичний хлібозавод включено до витрат, відповідно рахунка 92 Адміністративні витрати , інформаційно-консультаційні послуги, по розвитку виробництва, покращенню показників реалізації продукції та вдосконалення бухгалтерського обліку, надання порад стосовно визначення напрямків діяльності Замовника з погляду кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, на загальну суму 1518805 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ Перший столичний хлібозавод включено до витрат, відповідно рахунка 92 Адміністративні витрати , інформаційно-консультаційні послуги: послуги з питань консультування замовника з питань організації конгресів, виставок, зустрічей з обміну досвідом, надання порад стосовно визначення напрямків діяльності замовника з погляду кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, розробки дизайнерських проектів оформлення рекламних матеріалів тощо, на загальну суму 394 783 грн.
Та здійснивши детальний аналіз даних актів, слід зазначити, що вони не містять докладного та вичерпного переліку щодо обсягу та змісту надаваних послуг з їх кількісним та вартісним змістом, а тому і не можливо встановити як саме формується ціна на ті чи інші послуги.
TOB Перший столичний хлібозавод не надано до перевірки первинні документи що давали б змогу ідентифікувати конкретний зміст наданих послуг.
Пунктом 3.1.1.2 Акта перевірки зазначено, що за період з 01.07.2017 по 30.09.2019 ТОВ Перший столичний хлібозавод задекларовано податок на прибуток у сумі 1 367 020 грн.
Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2017 по 30.09.2019р. встановлено його заниження всього у сумі 3 158 006 грн., у тому числі:
за І кв. 2019 р. в сумі 1 003 743 грн.;
за II кв. 2019 р. в сумі 609 067 грн.;
за III кв. 2019 р. в сумі 1 545 196 грн.
в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено пп.3.1.1.1 розділу 3 акта перевірки.
Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток платника податків за період з 01.07.2017 по 30.09.2019р. наведено додатку 9 до акта перевірки.
Проведеною перевіркою не встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування звільнень від оподаткування податком на прибуток.
Разом з тим, у пункті 3.1.2.3 Акта перевірки відображено, що За період з 01.07.2017р. по 30.09.2019р. ТОВ Перший столичний хлібозавод задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 59 201 303 грн.
Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (визначення суми податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню) за період з 01.07.2017р. по 30.09.2019р. встановлено його заниження всього у сумі 352 051 грн., в тому числі по періодам:
червень 2018р. - 7 334 грн.;
липень 2018р. - 11 198 грн.;
серпень 2018р. - 7 531 грн.;
вересень 2018р. - 15 401 грн.;
жовтень 2018р. - 32 987 грн.;
листопад 2018р. - 84 006 грн.;
грудень 2018р. - 41 929 грн.;
січень 2019р. - 75 331 грн.;
лютий 2019р. - 58 134 грн.;
березень 2019р. - 9 100 грн.;
квітень 2019р. - 9 100 грн.
За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства, зокрема:
- п. п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 38.1, п.138.2, п. 138.3 ст. 138 Податкового Кодексу України 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами і доповненнями, п.5, 7, 21 П(С)БО № 15 Дохід та П(С)БО № 16 Витрати , в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 158 006 грн., у тому числі: - за І кв. 2019 р. в сумі 1 003 743 грн..;- за II кв. 2019р. в сумі 609 067 грн.; - за III кв. 2019р. в сумі 1 545 196 грн.;
- п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та п.201.1, 201.7, 201.10, 201.11 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 352 051 грн., в тому числі по періодам: червень 2018р. - 7 334 грн.; липень 2018р. - 11 198 грн.; серпень 2018р. - 7 531 грн.; вересень 2018р. - 15 401 грн.; жовтень 2018р. - 32 987 грн.; листопад 2018р. - 84 006 грн.; грудень 2018р. - 41 929 грн.; січень 2019 р. - 75 331 грн.; лютий 2019 р. - 58 134 грн.; березень 2019 р. - 9 100 грн.; квітень 2019 р. - 9 100 грн.
Позивач не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки 04.03.2020 звернувся до ГУ ДПС у Київській області із запереченнями до акта документальної планової виїзної перевірки № 157/10-36-05-12/31484879 від 18.02.2020 (т.І, а.с.58-64).
Згідно відомостей листа ГУ ДПС У Київській області Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки від 16.03.2020 № 9468/10/10-36-05-12, ГУ ДПС у Київській області висновки до акта перевірки від 18.02.2020 № 157/10-36-05-12/31484879 залишає без змін, а заперечення до акта перевірки без задоволення (т. І, а. с. 65-74).
На підставі вказаних висновків Акта перевірки від 18.02.2020 № 157/10-36-05-12/31484879 Головним управлінням ДПС У Київській області прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення від 19.03.2020 року № 0008330513 від 19.03.2020р. про збільшення податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4 737 009, 00 грн. (з них за основним платежем 3158006,00 грн. і штрафні санкції 1 579 003,00 грн.);
- податкове повідомлення-рішення № 0008340513 від 19.03.2020 р. про збільшення зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 528 076,50 грн. (з них за основним платежем 352 051,00 грн. і штрафні санкції 176 025,50 грн.) (т.І, а.с 75-76).
Проте, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ Перший столичний хлібозавод подав до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу про сплату боргу до акту документальної позапланової виїзної перевірки № 157/10-36-05-12/31484879 від 18.02.2019 (т. І, а. с. 78-80).
Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 12.06.2020 № 18969/6/99-00-06-02-04-06, скасовано ППР ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2020 № 0003093305 в частині податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 000,00 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у сумі 250,00 грн., в іншій частині зазначене ППР № 0003103305 залишає без змін, а скарги ТОВ Перший столичний хлібозавод у цій частині - частково задовольняє. Відповідно до п. 56.10, пп. 56.17.3. п. 56.17 та п. 56.18 ст.56 ПК України рішення Державної податкової служби, прийняте за розглядом скарги платника податків, та ППР ГУ ДПС у Київській області від 24.03.2020 № 0003093305, № 0003103305, з урахуванням цього рішення, не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Проте, не погоджуючись із висновками відповідача викладеними в Акті перевірки, а також податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно п.п.134.1.1 п. 134 ст. 134 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до 01.01.2015) об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств визначено прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Пунктом 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
При цьому, загальне поняття доходи закріплене у п.п.14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України, як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Склад доходів і порядок їх визначення передбачений статтею 135 ПК України.
За змістом п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 135.3 ст. 135 ПК України суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.
Згідно з п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Враховуючи наведене, у разі збільшення активу підприємства на суму безоплатно отриманих оборотних активів, що зумовлює зростання його власного капіталу, підприємство зобов`язане віднести їх до складу інших доходів від безоплатного отримання оборотних активів (товарів).
Відповідно до абз. а п.п.14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Таким чином, умовою для віднесення робіт до безоплатно отриманих платником є виконання (надання) таких робіт, які не передбачають висування вимоги щодо компенсації їх вартості.
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
При цьому, загальне поняття витрат закріплене у п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 ПК України. Зокрема, за змістом норми п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Абзацом 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому, підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції Закону від 28.12.2014 №71-VIII) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені ПК України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).
Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за № 391/3684, фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства/установи за звітний період.
Звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства/установи.
Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 передбачено, що витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.
Пунктом 32 цього ж положення встановлено, що прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).
Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від № 290 від 29.11.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).
Згідно з п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.
Згідно з п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від №318 від 31.12.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.
Податковим кредитом у розумінні п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
У силу положень абз. а п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, підтверджених сукупністю документів первинного бухгалтерського обліку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, витрат та доходу.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, витрат та доходу обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено у Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Окрім цього, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88).
Згідно з п. 2.1 Положення № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Відповідно до п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п. 2.15 Положення № 88).
Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та визначення витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 19.06.2018 у справі № 808/2447/17 та від 31.07.2018 у справі № 820/3119/17.
Відтак, досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ Енергія-15 , ТОВ Агро - Трейд Групп , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , на підставі яких позивачем сформовані спірні суми податку на прибуток та податку на додану вартість, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, мету та обставини використання спірних товарів та послуг у власній господарській діяльності позивача, судом встановлено наступні обставини.
Щодо господарських операцій із ТОВ Енергія-15 , судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 18.10.2018 між ТОВ Перший столичний хлібозавод (покупець) та ТОВ Енергія-15 (постачальник) (код ЄДРПОУ 40181692) було укладено договір поставки товару № 78 від 18.10.2018, за умовами якого покупцем було придбано товар - олію соняшникову, нерафіновану, не виморожену першого ґатунку (т. І, а.с.89).
Відповідно до пункту 1.2 договору поставки товар поставляється партіями. Найменування Товару, умови поставки, кількість, ціна за одиницю, а також загальна вартість Товару, кожної партії, вказується в Специфікаціях. При цьому пунктом 2.1 договору поставки обумовлено, що якість товару має відповідати ДСТУ 4492:2005 не нижче першого сорту і підтверджуватися Декларацією виробника, або посвідченням про якість, або якісними посвідченнями, або сертифікатом якості.
Ціна одиниці товару та загальна вартість кожної партії товару визначається сторонами та підтверджується в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору. Загальна сума Договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії Товару відповідно до всіх Специфікацій (пункт 3.1, 3.2 договору).
Оплата проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 2 (двох) банківських днів після поставки Товару Покупцю.
Пунктом 4.1 та 4.2 договору № 78 обумовлено, що умови поставки кожної партії товару, термін поставки партії обговорюється сторонами окремо. Постачальник зобов`язаний передати покупцеві наступні документи: рахунок фактура; видаткова накладна; декларація виробника або посвідчення про якість, або якісними посвідченнями, або сертифікат якості. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.01.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
На виконання умов вказаного договору ТОВ Енергія-15 було поставлено позивачу товар - олію соняшникову першого ґатунку, що підтверджується відомостями видаткових накладних № РН-0000120 від 24.10.208 на суму 92310,00 грн.; № РН- 0000121 від 05.11.2018 на суму 92565,00 грн.; № РН-0000122 від 08.11.2018 на суму 168810,00 грн.; № РН-133 від 30.11.2018 на суму 150252,00 грн.; №РН-126 від 14.12.2018 на суму 87096,00 грн.; № РН-127 від 27.12.2018 на суму 85272,00 грн.; № РН-128 від 03.01.2019 на суму 98952,00 грн.; № РН-129 від 16.01.2019 на суму 164388,00 грн.; № РН-130 від 01.02.2019 на суму 59280,00 грн.; № РН-131 від 12.02.2019 на суму 76152,00 грн.; № РН-132 від 22.02.2019 на суму 133152,00 грн.; № РН-133 від 07.03.2019 на суму 76836,00 грн.; № РН-135 від 03.04.2019 на суму 39900,00 грн.; № РН-134 від 22.03.2019 на суму 134292,00 грн. (т. І, а.с.112-125).
Постачальником ТОВ Енергія-15 було виставлено ТОВ Перший столичний хлібозавод рахунок-фактури на поставку вказаного товару та позивачем здійснено оплату товару, що підтверджується випискою по банківському рахунку ТОВ Перший столичний хлібозавод .
Вказаний товар було доставлено ТОВ Енергія-15 позивачу на підставі товарно-транспортних накладних від 24.10.2018 № 120; від 05.11.2018 № 121; від 08.11.2018 № 122; від 30.11.2018 №123; від 14.12.2018 № 126; від 27.12.2018 №127; від 03.01.2018 № 128; від 16.01.2019 № 129; від 01.02.2019 №130; від 12.02.2019 № 131; від 22.02.2019 № 132; від 07.03.2019 № 133, де відображено відомості про перевізника ТОВ Енергія-15 . З вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що перевезення товару здійснювалось ТОВ Енергія-15 автомобілем ГАЗ-12-31, водій Гетьман.
Також ТОВ Енергія-15 було виписано ТОВ Перший столичний хлібозавод податкові накладні: № 6 від 24.10.2019 на суму 92310,00 грн.(в т.ч. ПДВ 15385); № 4 від 05.11.2018 на суму 92565 (в т.ч. ПДВ 15427,5); №5 від 08.11.2018 на суму 168810,00 (в т.ч. ПДВ 28135); № 10 від 30.11.2018 на суму 150252 (в т.ч. ПДВ 25042); № 3 від 14.12.2018 на суму 87096 (в т.ч. ПДВ 14516); № 5 від 27.12.2018 на суму 85272 ( в т.ч. ПДВ 14212); № 1 від 03.01.2019 на суму 164388 (в т.ч. ПДВ 27398); № 2 від 16.01.2019 на суму 164388 (в т. ч. ПДВ 27398); № 1 від 01.02.2019 на суму 59280 (в т.ч. ПДВ 9880); № 2 від 12.02.2019 на суму 76152 (в т.ч. ПДВ 12692); № 3 від 22.02.2019 на суму 133152 (вт.ч. ПДВ 22192).
Щодо господарських операцій із ТОВ Агро Трейд Групп , судом встановлено наступне.
13.06.2018 TOB Агро Трейд Групп (код за ЄДРПОУ 41950955) та ТОВ Перший столичний хлібозавод було укладено договір від 13.06.2018р. № 13/06/2018-1. Відповідно до умов даного Договору ТОВ Агро Трейд Групп (Постачальник) зобов`язується передати у власність ТОВ Перший столичний хлібозавод (Покупець), а Покупець - приймати та оплачувати товар в кількості і асортименті, які обумовлені в даному Договорі. Товаром, є сухе молоко незбиране, сухе молоко знежирене, вершки молочні сухі, суха молочна сироватка, масло вершкове, спред вершковий, сир, сирний продукт, інші продукти переробки молока. Конкретне найменування товару, його кількість, асортимент та ціна кожної окремої партії що зазначається у видаткових накладних. (п.6.1, 6.2, 6.3 Договору).
Відповідно до розділу 7 договору ціна товару та його кількість вказується в рахунку Постачальника, а також зазначається в накладній по якій здійснюється відпуск кожної конкретної партії товару. Загальна ціна Договору є розрахунковою і визначається, як сума вартості всього замовлення Покупцем та поставленого Постачальником на підставі цього договору товару. Умови оплати товару: розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Поставка товару за цим Договором здійснюються на умовах СРТ (Міжнародні правила по тлумаченню термінів Інкотермс в редакції 2010 року) (франко-склад) на склад покупця за адресою: с. Нові Петрівці, вул. Соборна, 85. Датою поставки вважається дата передачі товару, що вказується в видатковій накладній та/або товаро - транспортній накладній.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.
На виконання умов вказаного договору ТОВ Агро Трейд Групп було поставлено позивачу товар - сухе знежирене молоко, масло с/в селянське 73 % жиру, що підтверджується відомостями видаткових накладних № 3 від 21.06.2018 на суму 22002 грн.; №7 від 26.06.2018 на суму 22002 грн.; № 11 від 04.07.2018 на суму 22002 грн.; № 23 від 18.07.2018 на суму 22002 грн.; № 28 від 25.07.2018 на суму 22002 грн.; № 35 від 31.07.2018 на суму 1179,96 грн.; № 44 від 08.08.2018 на суму 22002,00 грн.; № 45 від 08.08.2018 на суму 1179,96 грн.; № 52 від 16.08.2018 на суму 22002 грн.; №60 від 05.09.2018 на суму 22002 грн.; № 65 від 13.09.2018 на суму 22002 грн.; №68 від 18.09.2018 на суму 22002 грн.; № 71 від 25.09.2018 на суму 26402,4 грн.; № 73 від 02.10.2018 на суму 30802,8 грн.; № 77 від 09.10.2018 на суму 22002 грн.; № 80 від 18.10.2018 на суму 30802,80 грн.; № 83 від 25.10.2018 на суму 22002 грн.; № 86 від 06.11.2018 на суму 30802,8 грн.; № 94 від 22.11.2018 на суму 30802,8 грн.; № 96 від 27.11.2018 на суму 30802,8 грн.; №99 від 05.12.2018 на суму 22002 грн.; № 102 від 14.12.2018 на суму 30802,8 грн.; №107 від 19.12.2018 на суму 26402,4 грн.; №1 від 02.01.2019 на суму 39603,6 грн.; № 3 від 11.01.2019 на суму 30802,8 грн.; №7 від 17.01.2019 на суму 30802,8 грн.; № 13 від 24.01.2019 на суму 22002 грн.; № 17 від 01.02.2019 на суму 26402,4 грн.; № 23 від 08.02.2019 на суму 24840 грн.; № 35 від 20.02.2019 на суму 28980 грн.; № 54 від 13.03.2019 на суму 27300 грн.; № 69 від 29.03.2019 на суму 27300 грн.; № 85 від 12.04.2019 на суму 23400 грн.; № 98 від 23.04.2019 на суму 31200 грн. Всього на суму 838 641, 12 грн.
Вказаний товар було доставлено ТОВ Агро Трейд Групп позивачу на підставі товарно-транспортних накладних від 04.07.2018 № 934, від 05.09.2018 №1258; від 13.09.2018 №1317; від 18.09.2018 №1350; від 25.09.2018 №1380; від 02.10.2018 №1401; від 09.10.2018 №1447; від 18.10.2018 №1490; від 25.10.2018 №1544; від 06.11.2018 №1597; від 22.11.2018 №1667; від 05.12.2018 №1726; від 14.12.2018 №1754; від 19.12.2018 №1786; від 02.01.2019 № 5; від 11.01.2019 №26; від17.01.2019 №61; від 24.01.2019 №86; від 01.02.2019 №116; від 08.02.2019 №156; від 20.02.2019 №213; від 13.03.2019 №299; від 29.03.2019 №374; від 12.04.2019 №435; від 23.04.2019 №493.
З вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що перевезення товару здійснювалось ТОВ Струча Гора .
Також ТОВ Агро Трейд Груп було виписано ТОВ Перший столичний хлібозавод податкові накладні: від 21.06.2018 №2 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 26.06.2018 № 8 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 04.07.2018 №1 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ3667); від 18.07.2018 № 9 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 25.07.2018 № 19 на суму 22002 від (в т.ч. ПДВ 3667); від 31.07.2018 № 22 на суму 1179,96 (в т.ч. ПДВ 196,66); від 08.08.2018 №8 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 08.08.2018 №10 на суму 1179,96 (в т.ч. ПДВ 196,66); від 16.08.2018 № 18 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 05.09.2018 №4 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 13.09.2018 №10 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 18.09.2018 № 12 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 25.09.2018 №14 на суму 26402,4 (в т.ч. ПДВ 4400,4); від 02.10.2018 №1 на суму 30802,80 (в т.ч. ПДВ 5133,80); від 09.10.2018 № 5 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 18.10.2018 № 9 на суму 30802,8 (в т.ч. ПДВ 5133); від 25.10.2018 №11 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 06.11.2018 № 3 на суму 30802,8 (в т.ч. ПДВ 5133,8); від 22.11.2018 №12 на суму 30802,8 (в т.ч. ПДВ 5133,8); від 27.11.2018 № 14 на суму 30802,8 (в т.ч. ПДВ 5133,8); від 05.12.2018 №2 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 14.12.2018 № 5 на суму 30802,8 (в т.ч. ПДВ 5133,8); від 19.12.2018 №9 на суму 26402,4 (в т.ч. ПДВ 4400,4); від 02.01.2019 №1 на суму 39603,6 (в т.ч. ПДВ 6600,6); від 11.01.2019 №3 на суму 30802,8 (в т.ч. ПДВ 5133,8); від 17.01.2019 № 7 на суму 30802,8 (в т.ч. ПДВ 5133,8); від 24.01.2019 № 16 на суму 22002 (в т.ч. ПДВ 3667); від 01.02.2019 № 1 на суму 26402,4 (в т.ч. ПДВ 4400,4); від 08.02.2019 №5 24840 (в т.ч. ПДВ 4140); від 20.02.2019 № 17 на суму 28980 (в т.ч. ПДВ 4830); від 13.03.2019 № 9 на суму 27300(в т.ч. ПДВ 4550); від 29.03.2019 №25 на суму 27300 (в т.ч. ПДВ 4550); від 12.04.2019 № 12 на суму 23400 (в т.ч. ПДВ 3900); від 23.04.2019 № 28 на суму 31200 (в т.ч. ПДВ 5200).
Як вбачається з виписок по банківському рахунку позивача, ТОВ Перший столичний хлібозавод розрахувався перед ТОВ Агро Трейд Групп за отриманий товар на суму 838 64,12 грн., що підтверджується відомостями платіжних доручень.
Щодо взаємовідносин ТОВ Перший столичний хлібозавод та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , колегія суддів звертає увагу на наступпне.
ТОВ Перший столичний хлібозавод (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) (рнокпп НОМЕР_5 ) було укладено договір надання юридичних послуг від 02.07.2018 №02/07-18, за умовами якого договору Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані юридичні послуги на умовах та в строки, які передбачені договором.
Склад, обсяг та вартість надання юридичних послуг визначається на підставі Кошторису на надання юридичних послуг (Додаток №1).
Здача-прийняття наданих юридичних послуг за цим Договором оформлюється Актом здачі-прийняття наданих послуг.
Вартість юридичних послуг, що надаються складає орієнтовно 240 000 (двісті сорок тисяч грн.) в місяць.
Оплата юридичних послуг здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця після підписання Актів здачі-прийняття наданих послуг.
Даний договір діє з моменту підписання, протягом року, до 31 липня 2019 року.
Згідно відомостей додатку №1 до договору від 02.07.2018 №02/07-18 сторонами визначено наступний перелік послуг та їх вартість:
Абонентська плата в місяць 30 000 грн.;
Усна юридична консультація від 1 000 до 10 000 грн.;
Письмова юридична консультація від 2 000 до 15 000 грн.;
Представництво в суді (судове засідання) від 3 000 грн.;
Складання позовної заяви від 3 000 грн.;
Опрацювання безнадійної заборгованості, підготовка позову, представництво в суді, отримання рішення суду, подача документів у виконавчу службу та ін. від 5 000 грн.;
Правова експертиза договорів, контрактів та інших документів правового змісту від 100 за документ;
Розробка внутрішньої документації, нормативних актів підприємства від 2 000 грн.;
Вишукування, аналіз, порівняння та підготовка характеристик контрагентів від 2 000 грн.;
Погодження документів, ведення переговорів та інше за домовленістю.
Крім того, судом було встановлено, що 31.07.2019 ТОВ Перший столичний хлібозавод (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) (рнокпп НОМЕР_5 ) було укладено договір надання юридичних послуг від 31.07.2019 №31/07-19, за умовами якого договору Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані юридичні послуги на умовах та в строки, які передбачені договором.
Колегія суддів звертає увгу на те, що матеріалами справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на адресу ТОВ Перший столичний хлібозавод було виписано наступні акти здачі приймання юридичних послуг: №1 від 31.07.2018 на суму 240 000, 00 грн.; № 2 від 31.08.2018 на суму 240 000,00 грн.; №3 від 30.09.2018 на суму 240 000,00 грн.; № 4 від 31.10.2018 на суму 240 000,00 грн.; №5 від 30.11.2018 на суму 240 000,00 грн.; № 6 від 31.12.2018 на суму 240 000, 00 грн.; №7 від 31.01.2019 на суму 240 000,00 грн.; № 8 від 28.02.2019 на суму 240 000 грн.; № 9 від 31.03.2019 на суму 240000,00 грн.; № 10 від 30.04.2019 на суму 240 000,00 грн.; №11 від 31.05.2019 на суму 240 000, 00 грн.; № 12 від 30.06.2019 на суму 240 000, 00 грн.; №13 від 31.07.2019 на суму 36592,63 грн.
ТОВ Перший столичний хлібозавод було здійснено оплату наданих ФОП ОСОБА_1 послуг, що підтверджується відомостями наступних платіжних доручень: від 30.07.2018 № 6530 на суму 65250 грн.; від 03.08.2018 № 6664 на суму 50002 грн; від 21.08.2018 №7121 на суму 76090 грн.; від 05.09.2018 №7583 на суму 130435; від 10.09.2018 №7706 на суму 32938; від 25.09.2018 №8226 на суму 350000 грн.; від 15.11.2018 № 9649 на суму 27500; від 21.12.2018 №10726 на суму 55000; від 27.12.2018 №10821 на суму 71500 грн; від 03.01.2019 №33 на суму 130435 грн.; від 09.01.2019 №212 на суму 120000; від 21.01.2019 №494 на суму 400000 грн.; від 07.02.2019 №971 на суму 121739,13 грн.; від 11.02.2019 №1019 на суму 163043,50; від 21.02.2019 №1336 на суму 467400 грн.; від 06.03.2019 №1630 на суму 32650; від 07.03.2019 №1699 на суму 121740 грн. ; від 25.03.2019 №1991 на суму 120000 грн.; від 02.05.2019 №2879 на суму 120000 грн.; від 03.05.2019 №2929 на суму 10435 грн.; від 03.06.2019 №3734 на суму 130435 грн; від 19.06.2019 №4062 на суму 120000 грн. Всього ФОП ОСОБА_1 сплачено 2 916 592,63 грн.
Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що ТОВ Перший столичний хлібозавод (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено договір про надання консультаційних послуг від 08.07.2019 № 08/07-2019.
За умовами вказаного договору ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) зобов`язується особисто надавати інформаційно консультаційні послуги (послуги з питань консультування Замовника з питань інформатизацій організації конгресів, стратегічних сесій, зустрічей з обміну досвідом, надання порад стосовно визначення напрямків діяльності Замовника з погляду кон`юнктури ринку, ознайомлення новітніми технологіями, допомога працівникам Замовника у складанні аналітичних таблиць, тощо), а ), а Замовник зобов`язується оплатити надані послуги на умовах та строки, які передбачені договором. З метою підтвердження факту надання послуг Виконавцем Сторони складають відповідний Акт прийому-передачі надання послуг, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з Виконавцем.
Загальна ціна цього Договору визначається як сума вартості всіх наданих послуг відповідно до підписаних Сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг за цим Договором протягом строку його дії.
Даний договір діє з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2019 року.
Також, встановлено, що ФОП ОСОБА_2 було виписано ТОВ Перший столичний хлібозавод акти здачі-приймання інформаційно-консультаційних послуг (по договору № 08/07-19 від 08.07.2019): Акт надання послуг №1 від 31.07.2019 на суму 748 285 грн.; Акт надання послуг №2 від 31.08.2019 на суму 1 258 1560 грн.; Акт надання послуг № 3 від 30.09.2019 на суму 120 000,00 грн.
Як вбачається з платіжних доручень ТОВ Перший столичний хлібозавод було сплачено ФОП ОСОБА_12 кошти за умовами договору №08/07-19 на загальну суму 2 126 445 грн.: від 10.07.2019 № 4671 на суму 120000 грн.; від 12.07.2019 №4744 на суму 130435 грн.; від 16.07.2019 №4827 на суму 471000; від 24.07.2019 №5124 на суму 26850 грн.; від 02.08.2019 №5411 на суму 48110 грн.; від 07.08.2019 №5507 на суму 127800 грн; від 09.08.2019 №5571 на суму 163050; від 09.08.2019 №5570 на суму 146400 грн.; від 14.08.2019 №5657 на суму 104400 грн; від 15.08.2019 №5673 на суму 120000 грн.; від 20.08.2019 № 5796 на суму 387200 грн.; від 21.08.2019 №35877 на суму 161200 грн.; від 17.09.2019 № 6529 на суму 120000.
Також, 02.07.2018 TOB Перший столичний хлібозавод (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) було укладено Договір про надання консультаційних послуг з питань комерційної діяльності та керування від 02.07.2018 № 02/07-18, за умовами якого Виконавець зобов`язується надавати послуги з питань комерційної діяльності та керування Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані консультаційні послуги на умовах та в строки, що передбачені цим договором. Склад, обсяг та вартість надання консультаційних послуг визначається на підставі Кошторису надання консультаційних послуг (Додаток №1).
Здача-прийняття наданих юридичних послуг за цим Договором оформлюється Актом здачі-прийняття наданих послуг, який містить склад та обсяг наданих консультаційних послуг Вартість консультаційних послуг, що надаються складає орієнтовно 240 000 грн. в місяць. Оплата консультаційних послуг здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця після підписання Актів здачі-прийняття наданих послуг.
Даний договір діє з моменту підписання Сторонами і діє до 31 липня 2019 року.
Згідно відомостей кошторису, який є додатком №1 до договору № 02/07-18 від 02.07.2018, сторонами погоджено найменування та перелік юридичних послуг та їх вартість, а саме:
Абонентська плата в місяць 40 000 грн;
Усна консультація від 3 000 до 30 000 грн;
Письмова консультація від 5 000 до 50 000 грн;
Опрацювання кредиторської та дебіторської заборгованості, вироблення шляхів її зменшення від 20 000 грн.;
Вивчення фінансової ситуації на підприємстві та розробка тактики проведення дій з подальшого розвитку юридичної особи від 100 000 до 300 000 грн.;
Проведення переговорів з потенційними контрагентами за домовленістю;
Організація та проведення стратегічних сесій для працівників підприємства 200 000 за одну;
Розробка нових можливостей та напрямків поширення продукції підприємства, розширення асортименту продукції за домовленістю;
Допомога у проведенні внутрішніх тендерів при закупівлі сировини, послуг, обладнання від 3 000 за договір;
Запровадження системи ощадливого виробництва від 50 000 до 600 000 грн;
Інші консультаційні послуги, спрямовані на розвиток підприємства та покращення виробництва за домовленістю.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_3 на виконання умов договору № 02/07-18 від 02.07.2018 було виписано ТОВ Перший столичний хлібозавод акти здачі-приймання консультаційних послуг): № 1 від 31.07.2018 на суму 240 000грн; № 2 від 31.08.2018 на суму 240000 грн.; ; 3 від 30.09.2018 на суму 240000 грн.; №4 від 31.10.2018 на суму 240000,00 грн.; № 5 від 30.11.2018 на суму 240000 грн.; № 6 від 31.12.2018 на суму 24000000 грн.; №7 від 31.01.2019 на суму 240000 грн.; № 8 від 28.02.2019 на суму 240000 грн.; № 9 від31.03.2019 на суму 240000 грн.; № 10 від 30.04.2019 на суму 240000 грн.; № 11 від 31.05.2019 на суму 240000 грн.; №12 від 30.06.2019 на суму 187 592,60 грн.
ТОВ Перший столичний хлібозавод було здійснено оплату вказаних послуг ФОП ОСОБА_3 на підставі вказаних платіжних доручень: від 09.07.2018 №5809 на сум 33856грн; від 10.07.2018 №5857 на суму 372650; від 11.07.2018 №5886 на суму 343200; від 08.08.2018 №6825 на суму 33856 грн.; від 13.08.2018 №6893 на суму 85869,60 грн.; від 15.08.2018 №6915 на суму 120000 грн.; від 15.08.2018 №6916 на суму 56100 грн.; від 13.09.2018 №7817 на суму 79000; від 18.09.2018 №7985 на суму 150000 грн.; від 07.12.2018 №10345 на суму 123077 грн.; від 04.01.2019 №141 на суму 163044 грн.; від 10.01.2019 №303 на суму 121140 грн.; від 30.01.2019 №729 на суму 21200 грн.; від 02.04.2019 №2215 на суму 120000 грн.; від 03.04.2019 №2251 на суму 10435 грн.; від 05.04.2019 № 2333 на суму 121740; від 09.04.2019 №2400 на суму 163043 грн.; від 25.04.2019 №2787 на суму 418000; від 08.05.2019 №3047 на суму 121739 грн.; від 13.05.2019 №3113 на суму 163043 грн. Всього 2827 592,60 грн.
Крім того, встановлено, що 01.04.2015 ТОВ Перший столичний хлібозавод (Замовник) було укладено з ФОП ОСОБА_4 договір про надання консультаційних послуг від 01.04.2015 №1/04, за умовами якого Замовник дає завдання, а Виконавець зобов`язується надавати інформаційно-консультаційні послуги по розвитку виробництва, покращенню показників реалізації продукції та вдосконалення бухгалтерського обліку в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
На підтвердження факту надання консультаційних послуг складається відповідний акт. Виконавець консультує Замовника з питань: підвищення ефективності виробництва та збільшення розміру реалізації продукції, можливості розширення ринку збуту тощо.
Замовник щомісячно сплачує Виконавцю плату на підставі підписаного обома сторонами Акта наданих консультаційних послуг в строк десяти банківських днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Договір діє з моменту підписання сторонами і діє до 31 липня 2018 року.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_4 за умовами договору № 01/04 від 01.04.2015 було виписано ТОВ Перший столичний хлібозавод наступні акти здачі-приймання наданих послуг: від 31.07.2017 на суму 240 000 грн.; від 31.08.2017 на суму 240 000 грн.; від 30.09.2017 на суму 240 000 грн.; від 31.10.2017 на суму 240 000 грн.; від 30.11.2017 на суму 240 000 грн.; від 31.12.2017 на суму 240 000 грн.; від 31.07.2018 на суму 52 205 грн. Всього 1 492 205 грн.
Разом з тим, 01.08.2019 ТОВ Перший столичний хлібозавод було укладено з ФОП ОСОБА_4 договір про надання інформаційно-0консультаційних послуг від 01.08.2019 № 01/08-2019, за умовам якого Виконавець зобов`язується надавати інформаційно-консультаційні послуги (послуги з надання порад стосовно визначення напрямків діяльності Замовника з погляду кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки) (далі - послуги), а Замовник зобов`язується здійснювати оплату за надані послуги. З метою підтвердження факту надання послуг Виконавцем сторони складають відповідний Акт прийому-передачі наданих послуг. Загальна вартість цього Договору складає 26 600 грн. (двадцять шість тисяч шістсот) грн.
Даний договір діє з моменту підписання сторонами і до 30.09.2019, але не раніше повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_4 було виписано ТОВ Перший столичний хлібозавод акт здачі-приймання інформаційно-консультаційних послуг: № 1 від 30.09.2019 на суму 26 660 грн.
У той же час, ТОВ Перший столичний хлібозавод було здійснено оплату ФОП ОСОБА_4 наданих послуг згідно наступних платіжних доручень: від 06.07.2017 №5427 на суму 24130 грн.; від 09.08.2017 №6432 на суму 47750 грн.; від 20.09.2017 №518 на суму 18260 грн.; від 06.03.2018 №1972 на суму 59248 грн.; від 19.03.2018 № 2293 на суму 140346 грн.; від 22.03.2018 № 2480 на суму 300000 грн.; від 02.04.2018 №2783 на суму 173000грн; від 23.04.2018 № 3452 на суму 300000 грн.; від 03.05.2018 № 3748 на суму 30000 грн.; від 10.05.2018 №3940 на суму 298700 грн.; від 15.05.2018 №4059 на суму 22000 грн.; від 16.05.2018 №4114 на суму 36800 грн.; від 04.07.2018 №5647 на суму 54348 грн.; від 14.08.2019 №5658 на суму 26600 грн.
Крім того, встановлено, що 03.06.2019 ТОВ Перший столичний хлібозавод (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) було укладено Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 03.06.2019 №03/06-2019, за умовами якого Виконавець зобов`язується надавати інформаційно-консультаційні послуги (послуги з питань консультування Замовника з питань організації конгресів, виставок, зустрічей з обміну досвідом, надання порад стосовно визначення напрямків діяльності Замовника з погляду кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, розробки дизайнерських проектів оформлення рекламних матеріалів тощо), а замовник зобов`язується здійснювати оплату наданих послуг.
З метою підтвердження факту надання послуг Виконавцем сторони складають відповідний Акт прийому-передачі надання послуг, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з Виконавцем.
Загальна ціна цього Договору визначається як сума вартості всіх наданих послуг відповідно до підписаних Сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг за цим договором протягом строку його дії. Орієнтована загальна ціна Договору складає 400 000 гривень без ПДВ.
Замовник здійснює оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Даний договір діє з моменту підписання Сторонами і діє до 31.08.2019 року.
За умовами вказаного договору а також за фактом надання послуг, ФОП ОСОБА_5 та ТОВ Перший столичний хлібозавод було оформлено акти здачі-приймання інформаційно-консультаційних послуг (до договору №03/06-19 від 03.06.2019): №1 від 31.07.2019 на суму 284 783 грн.; № 2 від 31.08.209 на суму 110000грн.
Так, ТОВ Перший столичний хлібозавод було здійснено оплату коштів в сумі 394 783 грн. за надані послуги ФОП ОСОБА_5 , що підтверджується відомостями платіжних доручень: № 4597 від 08.07.2019 на суму 121740 грн.; № 4633 від 09.07.2019 на суму 163043 грн.; № 5708 від 16.08.2019 на суму 110000 грн.
За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.
При цьому, звертає увагу на те, що податковий орган в акті перевірки та у своєму відзиві на позовну заяву не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані вище первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів.
Крім того, встановлено, що на час укладання та виконання зазначених правочинів, ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.
При цьому, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість вказаних контрагентів позивача були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.
Водночас відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку податкового кредиту, витрат та доходу за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Акт перевірки та письмовий відзив на позовну заяву відповідача не містять жодних посилань на відсутність ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп за місцезнаходженням станом на момент здійснення спірних фінансово-господарських операцій.
Відповідач також не ставив під сумнів та не заперечував наявність у ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп спеціальної податкової правосуб`єктності на момент укладення і виконання зазначених правочинів.
В Акті перевірки відсутні посилання на випадки ухиляння ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов`язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення сторонами угод з метою неправомірного отримання податкових вигод.
Також, відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем так і його контрагентами сум податку на додану вартість за наслідками спірних фінансово-господарських операцій.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем за результатами господарських операцій з ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Груп було отримано олію соняшникову та сухе молоко, з якого була виготовлена хлібобулочна продукція.
Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій із ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп .
При цьому, не бере до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача - ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп , оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб`єкта господарювання.
Відповідно до акту перевірки позивача, контролюючим органом не здійснювалась належна перевірка первинно-бухгалтерських документів ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп ; не перевірялась наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб`єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання.
Крім того, суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача - ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.
Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит, витрати та доходи лише за їх наявності.
Щодо твердження контролюючого органу про те, що видаткові накладні на поставку товарів від імені ТОВ Енергія-15 підписувалися не директором колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.
Разом з тим, всі видаткові накладні засвідчені печаткою постачальника - ТОВ Енергія-15 . Слід зазначити, що відсутність окремих реквізитів у первинних документах є лише окремим недоліком та не може спростовувати наявності у підприємства відповідних господарських операцій.
Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі № 804/7470/16 зазначив, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.
Також наголошує, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/або трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків чи умови для отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи визнання понесених витрат.
Відповідачем під час розгляду справи не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та беззаперечно спростовують факти здійснення вказаних вище господарських операцій, їх оприбуткування.
Також, критично ставиться до посилання відповідача, як на доказ правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію, наведену в АС Податковий блок , з якої не підтверджено походження товарно-матеріальних цінностей у ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп .
Звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Колегія суддів зазначає, що встановивши за даними власних інформаційних систем факт обриву ланцюга постачання товарів, контролюючий орган не здійснив будь-яких дій, направлених на отримання документального підтвердження відповідних обставин.
Так, пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.
Отже, висновки контролюючого органу щодо обсягу і якості операцій та розрахунків між платниками податків не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб`єктивних думках посадових осіб, інформації АС Податковий блок , а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.
Будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозв`язку господарських операцій, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності із господарськими операціями, які було досліджено по контрагентам позивача щодо тотожності предмету господарських відносин у вказаних підприємств та їх зв`язку із виконанням зобов`язань перед позивачем податковим органом не наведено.
Колегія суддів звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.
Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
У той же час, будь-яких доказів того, що відповідачем було здійснено належну перевірку господарських відносин ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп , податковий орган не надав.
Отже, висновки про відсутність умов у ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, нереальними (безтоварними).
Таким чином, факт наявності у сторін правочинів протиправного умислу при їх укладенні відповідачем не доведено.
Крім того, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не інформацією, яка наведена в базах даних податкового органу.
Статтею Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом. Обов`язкове визнання недійсним господарського зобов`язання (договору) тільки судом встановлено ст.207 Господарського кодексу України. Як випливає з фактичних обставин, договір поставки № 78 від 18.10.2018 року укладений позивачем та ТОВ Енергія-15 та Договір № 13/06/2018-1 від 13.06.2018 р. укладений з ТОВ Агро ТРейд Групп року судом недійсними не визнавалися. Не належать вони і до тих, недійсність яких прямо встановлена законом.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що податковий орган переважно обґрунтовує правомірність своїх рішень нереальністю спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ Енергія-15 та ТОВ Агро Трейд Групп . Втім, сам акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цими контрагентами, а викладені у ньому висновки щодо нереальності укладених правочинів не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.
Відповідно до частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі №826/1244/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прима-С до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.
Так, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
На підтвердження реальності (товарності) спірних операцій позивачем надано до суду копії договорів та первинної документації, складеної за результатами фінансово-господарських операцій останнього з контрагентами, а також докази використання у власній господарській діяльності, за результатами дослідження яких підтверджено факти здійснення господарських операцій, що також не спростовано відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду даної справи.
Крім того, під час розгляду справи судом не встановлено недобросовісність позивача, як платника податку на додану вартість. У свою чергу, відповідачем не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останнього. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.
За умови не встановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Також, слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №813/8500/13-а (ЄДРСР №73604829) зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.
Отже, суд апеляційної інстанції, оцінюючи спірні фінансово-господарські операції, передусім виходить з того, що юридична відповідальність згідно норм чинного законодавства України є персоніфікованою.
Підприємство яке є сумлінним платником податків і виконало усі вимоги, з якими закон пов`язує право на зменшення об`єкта оподаткування податком на додану вартість на суму податкового кредиту, не повинно нести відповідальність за своїх контрагентів.
При цьому, вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі Інтерсплав проти України ).
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. ( Булвес АД проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).
Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.
За результатами дослідження господарських відносин ТОВ Перший столичний хлібозавод та фізичними особами - підприємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , судом встановлено, що позивачем на підтвердження факту надання послуг та наявності господарських відносин було надано для перевірки первинні документи - договори, рахунки, акти наданих послуг, які містять всі необхідні реквізити, що передбачені законодавством України.
Разом з тим, доводи відповідача щодо того, що позивачем не нададо до перевірки ще якісь первинні документи, як то щодо надання усних консультацій, проведення переговорів з потенційними контрагентами, розроблені договори, розширення асортименту продукції, допомога у проведенні внутрішніх тендерів при закупівлі сировини, послуг, листування, інформаційно-консультаційні послуги: консультування з питань інформатизації, організації конгресів, стратегічних сесій, зустрічей з обміну досвідом, надання порад стосовно визначення напрямків діяльності Замовника з погляду кон`юнктури ринку тощо, є таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки вказане не відноситься та не може відноситися до первинних документів, як це визначено в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Разом з тим, твердження відповідача про те, що акти, підписані між ТОВ Перший столичний хлібозавод та фізичними особами-підприємцями не містять докладного та вичерпного переліку щодо обсягу та змісту надаваних послуг з їх кількісним та вартісним змістом, а тому не можливо встановити як формується ціна на ті чи інші послуги, не підтверджені в судовому засіданні. Так, судом встановлено що позивачем було надано до перевірки контролюючому органу всі наявні первинні документи, що підтверджують господарські взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зокрема договори, рахунки, акти наданих послуг.
Також матеріалами справи встановлено, що акти здачі-приймання наданих послуг відображають відомості щодо переліку та найменування наданих вказаними контрагентами послуг та їх вартість.
Щодо тверджень відповідача про відсутність відомостей про ОСОБА_1 як адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України, що унеможливлює здійснення представництва в судах слід зазначити наступне.
Так, ФОП ОСОБА_1 не має статусу адвоката, що підтверджується відомостями Єдиного Реєстру Адвокатів України. Проте, відповідно до Перехідних положень Конституції України від 28.06.1996 року із змінами і доповненнями, в п.11 передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Статтею131-2 визначено, що Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відтак, приписами Конституції України передбачено представництво у судах по малозначним справам та іншим, передбаченим ст.131-2 Конституції України та представництво в судах першої інстанції по 31.12.2018 року, а в судах апеляційної інстанції - по 31.12.2017 фахівцями, які не є адвокатами.
Разом з тим, з пояснень позивача судом було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала підготовку документів та здійснювала представництво в судах по стягненню з боржників заборгованості за придбану продукцію (відповідачами були Управління освіти Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ТОВ Гредінг , ТОВ Чорнобайпродсервіс , відшкодування матеріальної шкоди за ДТП ОСОБА_14 ), що також підтверджується копіями позовів долучених до матеріалів справи. Додатково позивач пояснив, що за участі ФОП ОСОБА_1 було проведено перемовини та укладені договори поставок обладнання для будівництва нового цеху №3 Позивача : системи (лінія) підготовки закваски для чіабати DOVAINA з литовським підприємством UAB Dovaina , піч пароконвекційна, конвейєр для заморозки з ТОВ Корінф Інжиніринг , автоматичний комплекс багатокомпонентного дозування рідких компонентів з ТОВ Авіарм , діжоперевертувач і машина тістомісільна з ТОВ Євробейк тощо.
Щодо взаємовідносин ТОВ Перший столичний хлібозавод з іншими контрагентами, позивач вказав, що за результатами наданих ними послуг ТОВ Перший столичний хлібозавод був отриманий сертифікат системи менеджменту ISO 22000:2005 та запроваджено систему НАССР.
Також встановлено матеріалами справи, що за результатами надання послуг фізичними особами - підприємцями ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ Перший столичний хлібозавод за період з липня 2017 року по вересень 2019 року були розроблені та введені у виробництво і продаж 19 абсолютно нових видів хлібобулочної продукції та окремо добавлені 6 видів продукції для ТМ Добрий звичай та 4 види продукції для ТМ Billa (додаток Номенклатура новинок ); була запроваджена служба LHAN (ощадливе виробництво), яка дозволила полегшити та оптимізувати виробничий процес. Використовується система Kaizen, заохочення працівників за подання ними пропозицій про вдосконалення ощадливого виробництва; здійснена візуалізація цінностей і цілей підприємства; була розроблена та введена в дію система GPS навігаторів, трек контролю для оптимізації маршрутів та контролю своєчасності доставки продукції і підвищення іміджу позивача у покупців хлібобулочної продукції (відділ логістики); був отриманий сертифікат ISO 22 000:2005. розроблена та введена в дію ціла низка документації та запроваджені заходи безпечності харчових продуктів в грудні 2017 року (ISO 22 000:2005) та системи НАС`СР з лютого 2020 року (на базі попередніх розробок та напрацювань).
Також позивач наголошував на тому, що за участі вказаних контрагентів відбулося розширення сфери реалізації хлібобулочної продукції та збільшення кількості торгівельних точок, що відображено у таблиці.
Тобто твердження відповідача про недійсність господарських взаємовідносин позивача з вищезазначеними суб`єктами є хибним і збільшення сум грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств і податку на додану вартість є протиправним.
В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред`явлено до суду будь-які належні докази нереальності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами.
Беручи до уваги викладені норми та обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту, витрат та визначення доходу по господарським операціям із ТОВ Енергія-15 . ТОВ Агро Трейд Групп , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 .
Відтак колегія суддів приходить до висновку, що висновки податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є формальними та необ`єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов`язань.
З урахуванням викладеного, спираючись на наявні у матеріалах справи докази, суд апеляційні інстанції приходить до висновку, що укладені між позивачем та ТОВ Енергія-15 . ТОВ Агро Трейд Групп , ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданими, факт виконання господарських зобов`язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.
Отже, викладений в Акті перевірки висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, пі38.1, п.138.2, п. 138.3 ст. 138 Податкового Кодексу України 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами і доповненнями, п.5, 7, 21 П(С)БО №15 Дохід та П(С)БО №16 Витрати ; п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 та п.201.1, 201.7, 201.10, 201.11 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI є необґрунтованим.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов до висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2020 №0008330513 та №0008340513.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності своїх рішень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 01 квітня 2021 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2021 |
Оприлюднено | 02.04.2021 |
Номер документу | 95944923 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні