Ухвала

від 01.04.2021 по справі 2-622/11

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-622/11

номер провадження 6/695/20/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Середи Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо про заміну сторони стягувача правонаступником у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2-622/11, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала цивільна справа № 2-622/11 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Надра до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням від 25.10.2011 у вказаній справі позов задоволено повністю: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк Надра заборгованість по кредитному договору № 102п/14/2008-840 від 19.03.2008 в сумі 279 437, 77 грн; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк Надра витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.

У подальшому, 03.12.2020 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо про заміну сторони стягувача - Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк Надра його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо .

В обґрунтування заяви зазначено, що на підставі договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_I_7 від 13.07.2020 Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк Надра відступило Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп належне право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 102п/14/2008-840 від 19.03.2008. Згідно з договором про відступлення прав вимоги № 070820-2Ч від 07.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп відступило заявнику дане право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 102п/14/2008-840 від 19.03.2008. Тому саме заявник є належним стягувачем з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2-622/11.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо явку свого представника у судове засідання не забезпечило, згідно із заявою просить здійснювати розгляд питання щодо заміни сторони виконавчого провадження за його відсутності.

Боржник та заінтересовані особи у судове засідання не прибули, явку своїх представників також не забезпечили.

Боржники надали суду до початку судового засідання клопотання про відкладення розгляду заяви, мотивоване дією карантинних обмежень з метою нерозповсюдження коронавірусу COVID-19.

Однак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду заяви з огляду на таке.

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731 - ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Згідно з указаним Законом пункт 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції: 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу , якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином .

Процесуальні строки, продовжені пунктом 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України , пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України , пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540 - IX від 30 березня 2020 року , закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20 - денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У клопотанні від 01.04.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не назвали та не надали доказів захворювання на COVID-19.

При цьому суд враховує, що карантин продовжено до 30 квітня 2021 року, але будь-яких нормативних актів, які надають суду право протягом дії карантину не розглядати справи, не існує.

Частиною четвертою ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус або Державною судовою адміністрацією України.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не були позбавлені можливості заявити клопотання та приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте зазначеним правом не скористались.

Згідно з ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників с прави та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд ухвалив відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо про заміну сторони стягувача правонаступником у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2-622/11 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження, суд зазначає про таке.

Згідно з п.1, 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Абзацом першим частини 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту статей 512 , 514 ЦК України , статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України , заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512 , 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6 , 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Відповідно до усталеної судової практики Європейського суду з прав людини судове та виконавче провадження є першою та другою ста-діями у загальному провадженні ( рішення у справі Скордіно проти Італії ( Scordino v. Italy ), № 36813/97). Виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справах Сіка проти Словаччини ( Sika v. Slovak ), № 2132/02 від 13 червня 2006 року; Ліпісвіцька проти України , заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Згідно з статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20), від 21.10.2020 року у справі № 2-2217/2010 (провадження № 61-4421св20), від 03.11.2020 року у справі № 436/7574/12 (провадження № 61-467св20).

З доданої до заяви копії договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_I_7 від 13.07.2020 Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк Надра відступило Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп належне право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 102п/14/2008-840 від 19.03.2008. Згідно з договором про відступлення прав вимоги № 070820-2Ч від 07.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп відступило дане право вимоги заявнику .

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України ).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 наведено правовий висновок про те, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень статей 74-79 , 86 Господарського процесуального кодексу України (статті 77-82 , 89 ЦПК України ), тобто за перевірки та оцінки доказів, наданих в обґрунтування відповідної заяви, зокрема їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути дана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеній статтею 204 ЦК України .

Судом не встановлено, що укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк Надра та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_I_7 від 13.07.2020, а так само укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо договір про відступлення прав вимоги № 070820-2Ч від 07.08.2020, зокрема щодо права вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 102п/14/2008-840 від 19.03.2008, оспорюються або визнані у встановленому порядку недійсними.

За таких обставин суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 2-622/11 є обґрунтованою, та підлягає до задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись

ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо про заміну сторони стягувача правонаступником у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2-622/11 - задовольнити повністю.

Замінити первісного стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк Надра (код ЄДРПОУ 20025456) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвест-Кредо (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ. Б, код ЄДРПОУ 39761587) у цивільній справі Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області № 2-622/11 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 102п/14/2008-840 від 19.03.2008.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядку та строки, передбачені ст.,ст. 353-355 ЦПК України.

Суддя Л.В.Середа