Справа № 457/268/21
провадження №1-кп/457/50/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року м.Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Трускавці кримінальне провадження № 457/268/21 (провадження1-кп/457/50/21) про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021140140000015 від 03.02.2021 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцем, громадянином України, уродженцем м. Трускавця, Львівської області, із середньо освітою, розлученим, не працюючим, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимим, 15.10.2020 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком один рік,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
В С Т А Н О В И В:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 30 січня 2021 року приблизно о 16 год 20 хв, перебуваючи в торговому залі магазину «Watsons» на вул. Стебницькій, 27 у м. Трускавці Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, таємно викрав 5 пар чоловічих трусів марки «Орнек Текстиль» вартістю 49,90 гривень за одну пару та 6 пар чоловічих шкарпеток «Брестские» вартістю 23,30 гривні за одну пару, чим заподіяв ТОВ «ДЦ Україна» майнову шкоду на загальну суму 389,30 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, але від дачі показів відмовився відповідно до ст. 63 Конституції України.
Представник потерпілого ТОВ ТВК «ДЦ Україна» ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, однак від неї надійшла заява, в якій вона просить проводити розгляд у її відсутності, з приводу міри покарання обвинуваченому покладається на думку суду.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно.
Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.
При призначенні покарання обвинуваченому, суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що мета покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
В даній справі, суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.
При цьому до обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.
Обставини, що обтяжють покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується посередньо, будучи раніше судимим на шлях виправлення не став, продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд також враховує вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2021 року, з врахуванням висновку про застосування норми права, який міститься в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 червня 2020 року в справі № 766/39/17 .
Згідно з вимогами ст. 70 ч. 4 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 71 ч. 1 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
При визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:
а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 70 ч. 4 КК України (за сукупністю злочинів);
б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК України (за сукупністю вироків).
Також така правова позиція також відповідає висновку про застосування норми права, який міститься в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року в справі № 127/885/20.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, ч. 2 ст.185 КК України, суд-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань за сукупністю вчинених злочинів за даним вироком та вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2021 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки чотири місяці.
Термін відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання по виконанню даного вироку.
Речовий доказ: пара чоловічих трусів марки «Орнек Текстиль» та пара чоловічих шкарпеток «Брестские», які 30.01.2021 року були викрадені із магазину «Watsons», знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області - повернути ТОВ "ДЦ Україна".
Речові докази: шапку чорного кольору, куртку чорного кольору із капюшоном з хутра, штани джинси темносинього кольору та чорні кросівки на шнурівках, які знаходиться на зберіганні в ОСОБА_3 - залишити ОСОБА_3 .
Речовий доказ: CD-R диск із відеозаписом із камер внутрішнього відеоспостереження розташованих у магазині «Watsons», на вул. Стебницькій, 27 у м. Трускавці, за фактом крадіжки майна 30.01.2021 року, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Трускавецький міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію.
Суддя: ОСОБА_1
Суд | Трускавецький міський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2021 |
Оприлюднено | 26.01.2023 |
Номер документу | 95960683 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Трускавецький міський суд Львівської області
Грицьків В. Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні