Рішення

від 22.03.2021 по справі 472/929/20

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/929/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2021 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Фігурської К.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки земельної ділянки в натурі,

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки земельної ділянки в натурі.

В позові зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Веселинове Миколаївської області померла матір позивача - ОСОБА_5 , про що в Книзі реєстрації смертей було зроблено відповідний актовий запис за №15, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 17.02.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області.

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право власності на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 6,03 га, розташовані на території Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастрові номери земельних ділянок №1- 5,66 га - 4821783400:03:000:0322, №2- 0,29 га - 4821783400:02:000:0461 та №3 - 0,08 га - 4821783400:02:000:0618 належну спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №039376, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 30 липня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010401000561.

За життя померла ОСОБА_5 склала заповіт, який посвідчено приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф., 23 червня 2009 року, зареєстрованого у реєстрі за №645. Спадкоємцем зазначено в заповіті майна, було визначено позивача - ОСОБА_1 .

Сестри позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на час відкриття спадщини були пенсійного віку та в порядку передбаченому ст. 1241 ЦК України успадкували обов`язкову частку у спадковому майні, на вищезазначену земельну ділянку.

На виконання вимог ст. 1297 ЦК України, позивач звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 4/5 частку земельної ділянки площею 6, 03 га. та відповідно 1/5 частка спадкового майна належить відповідачам, тобто її сестрам.

На сьогоднішній день право власності відповідачі не оформили та їй не відомо коли вони це зроблять.

Зважаючи на бездіяльність відповідачів, ОСОБА_6 позбавлена можливості в повній мірі користуватися, володіти та розпоряджатися своєю власністю, а тому змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Для підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, разом з позовною заявою, надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_2 про витребування спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року витребувано від приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. копію спадкової справи № 44, заведеної після смерті ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовну заяву, просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги повністю, просила позовну заяву задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується оголошенням на сайті Веселинівського районного суду Миколаївської області. Надали до суду клопотання в яких просили розглядати позовну заяву у їх відсутність, позовні вимоги визнають в повній мірі.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Веселинове Миколаївської області померла ОСОБА_5 , про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №015, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до даних Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №039376 виданого на підставі розпорядження Веселинівської райдержадміністрації №797-р від 23 грудня 2003 року ОСОБА_5 належали земельні ділянки загальною площею 6,03 га, які розташовані на території Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, з цільовим призначенням для товарного сільськогосподарського виробництва.

23 червня 2009 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала заповіт № ВМІ №207501 посвідчений приватним нотаріусом Болгарчук О.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за №645, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України спадщину після смерті вказаної особи прийняли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , так як є непрацездатними особами та мають право на обов`язкову частку у спадщині, що вбачається з повідомлення, наданого приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу Болгарчук О.Ф. за № 266/01-16 від 30.10.2020 року.

30 листопада 2012 року приватним нотаріусом Веселинівського районного нотаріального округу Болгарчук О.Ф. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, якими було посвідчено право приватної власності ОСОБА_1 на 4/5 часток земельних ділянок загальною площею 6,03 гектарів, розташованих на території Подільської сільської ради Веселинівського району миколаївської області. Переданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належали спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія МК №039376, виданого Веселинівською райдержадміністрацією миколаївської області 30 липня 2004 року та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю за №010401000561, кадастрові номери земельних ділянок:

ділянка №1 - 5,66 га - 4821783400:03:000:0322;

ділянка № НОМЕР_2 - 0,29 га - 4821783400:02:000:0461;

ділянка № НОМЕР_3 - 0,08 га - 4821783400:02:000:0618.

Право власності на земельні ділянки які набули відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 ) не оформили.

Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами (п. в ч. 1 ст. 87 ЗК України ).

Отже, позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками земельних ділянок: площею 5,66 га - кадастровий номер 4821783400:03:000:0322; площею 0,29 га - кадастровий номер 4821783400:02:000:0461; площею 0,08 га - кадастровий номер 4821783400:02:000:0618.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до положеньстатті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Згідно ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За умовами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 86 Земельного Кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 88 Земельного Кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Крім того, ухвалою суду від 22 січня 2021 року зобов`язано позивача надати докази реєстрації права власності земельної ділянки №2 - 0,29 га - кадастровий номер 4821783400:02:000:0461 та ділянки № НОМЕР_3 - 0,08 га - кадастровий номер 4821783400:02:000:0618.

Вказане обґрунтоване тим, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язанні подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України). При вирішенні судом даної категорії судових справ, необхідно враховувати що виділення частки земельної ділянки в натурі відповідно до норм ст. 364 ЦК України, мають співласники . Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно , об`єкт незавершеного будівництва.

Позивачем частково виконано вимоги ухвали від 22.01.2021 року про витребування доказів.

Зокрема суду надано Витяг №247792658 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,29 га - кадастровий номер 4821783400:02:000:0461. Згідно даного витягу право власності на 4/5 частки вказаної земельної ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 . Також суд зробив запит до реєстру, де підтверджено вказане право позивача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 надала суду Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0772 га - кадастровий номер 4821783400:02:000: 1652 . Та вказала, що вказаний витяг підтверджує реєстрацію право власності на земельну ділянку площею 0,08 га - кадастровий номер 4821783400:02:000:0618. Додатково вказала, що земельній ділянці кадастровий номер 481783400:02:000:0618 - присвоєний новий кадастровий номер 4821783400:02:000:1652.

На уточнююче питання суду про надання доказів трансформації земельної ділянки з 4821783400:02:000:0618 в 4821783400:02:000:1652, відповіла що надати такі докази не може.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом було відмовлено в долучені до матеріалів справи Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0772 га - кадастровий номер 4821783400:02:000: 1652 , як доказу що це підтвердження реєстрації права власності земельної ділянки 4821783400:02:000:0618.

Судом було здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка 249206495), та встановлено, що станом на 22.03.2021 року (час 11:32:11) право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821783400:02:000:0618 - не зареєстровано.

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Виходячи з наведеного суд прийшов до переконання, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділ частки земельної ділянки в натурі в частині вимоги виділення в натурі 4/5 частки із земельної ділянки кадастровий номер 4821783400:02:000:0618 - слід залишити без розгляду, в іншій частині позов підлягає задоволенню.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідні для вирішення спору, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не позбавляє позивача знову звернутися до суду з позовом про виділ частки земельної ділянки в натурі де вже більш детально визначитися з відповідачами у справі.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 про виділ частки земельної ділянки в натурі - задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , із земельної ділянки площею 5,66 га кадастровий номер 4821783400:03:000:0322, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, в натурі 4/5 частки.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , із земельної ділянки площею 0,2921 га кадастровий номер 4821783400:02:000:0461, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Подільської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, в натурі 4/5 частки.

Позов в частині виділення в натурі 4/5 частки із земельної ділянки кадастровий номер 4821783400:02:000:0618 - залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіП. О. Чаричанський

Дата складання повного судового рішення 01.04.2021 року.