Постанова

від 25.03.2021 по справі 2-2457/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-2457/11

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2394/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Семенюк Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 16 січня 2020 року у складі судді Осаулова А.А.,

у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство комерційний банк Експобанк , Буринський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві, Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчих листах, поновлення строків пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих документів по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк Експобанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року публічне акціонерне товариство комерційний банк Експобанк (далі ПАТ КБ Експобанк ) звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ Експобанк задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ КБ Експобанк заборгованість за кредитним договором в розмірі 415 506 грн. 65 коп. та судові витрати.

У листопаді 2019 року ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах, поновлення строків пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих документів по цивільній справі за позовом ПАТ КБ Експобанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заяву обґрунтовано тим, що виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2011 року про стягнення коштів із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на даний час не відкрито та на виконанні не перебуває.

ПАТ КБ Експобанк звертався із заявою про відкриття виконавчого провадження до Буринського РВ ДВС ГТУЮ у Сумській області з метою виконання рішення про стягнення коштів з ОСОБА_2 та до Києво-Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області з метою виконання рішення про стягнення коштів з ОСОБА_1 .

У подальшому, виконавчий лист про стягнення коштів з ОСОБА_1 направлено до Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві. Вказаний відділ державної виконавчої служби повідомив, що після відмови у відкритті виконавчого провадження, оригінал виконавчого листа направлено до Буринського РВ ДВС ГТУЮ у Сумській області, але підтверджуючі документи відсутні.

Виконавче провадження про стягнення коштів з ОСОБА_2 завершено, запити Києво-Святошинським РВ ДВС ГТУЮ у Київській області проігноровані. При цьому, строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання пропущено.

Крім того, відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами на підставі договору № 51 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеного 06.03.2018 року між ПАТ КБ Експобанк та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп .

Отже, враховуючи ту обставину, що відбулася заміна стягувача, заявник просив суд замінити стягувача у виконавчих листах по справі №2-2457/11, а саме ПАТ КБ Експобанк на його правонаступника ТОВ ФК Дніпрофінансгруп .

Крім того, беручи до уваги факт втрати виконавчих листів, а також пропущення строку пред`явлення їх до виконання, заявник просив видати дублікати виконавчих листів та поновити строк для пред`явлення їх до виконання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року заяву ТОВ Фінансова компанія Дніпрофінансгруп задоволено.

Замінено стягувача у виконавчих листах по справі №2-2457/11, виданих Шевченківським районним судом м. Києва у цивільній справі за позовом ПАТ КБ Експобанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме ПАТ КБ Експобанк на його правонаступника ТОВ ФК Дніпрофінансгруп .

Видано дублікати виконавчих листів на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2011 року у цивільній справі №2-2457/11 за позовом ПАТ КБ Експобанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Поновлено ТОВ ФК Дніпрофінансгруп строк для пред`явлення до виконання в органах виконавчої служби виконавчих листів, виданих Шевченківським районним судом м. Києва на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2011 року у цивільній справі №2-2457/11за позовом ПАТ КБ Експобанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Зазначено, що заявником не надано належних та допустимих доказів, що підтверджували б об`єктивну неможливість первісного стягувача та його правонаступника вчинити всі можливі дії, спрямовані на пред`явлення виконавчого документа до виконання у строки, визначені чинним законодавством України.

А також не надано доказів, які підтверджують факт втрати виконавчого листа.

Крім того, факт відступлення права вимоги та відсутність у нового стягувача виконавчих документів не є достатньою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу його дублікату.

За таких обставин, вважає висновки суду першої інстанції щодо поважності причин пропуску строку та наявність підстав для задоволення заяви є помилковими та не відповідають вимогам закону.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ФК Дніпрофінансгруп просило обґрунтоване та законне рішення районного суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялися належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності.

Вислухавши пояснення адвоката Якогольник А.П. в інтересах ОСОБА_1 , яка просила апеляційну скаргу задовольнити, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення в повній мірі не відповідає.

Як убачається з матеріалів справи, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2011 року позовні вимоги ПАТ КБ Експобанк задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ КБ Експобанк заборгованість за кредитним договором в розмірі 415 506 грн. 65 коп. та судовий збір в сумі 1 700 грн. та витрати на з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн (а.с. 78- 79 т.1).

На виконання вказаного рішення, представнику ПАТ КБ Експобанк видано виконавчі лист.

Із автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 закінчено.

Встановлено, що 06.03.2018 року між ПАТ КБ Експобанк та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 51, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у томі числі за Договором кредиту і забезпечення №28А від 04.02.2008 року, укладеного між ВАТ КБ Експобанк та ОСОБА_3 та Договором поруки б/н від 04.02.2008 року, укладеного між ВАТ КБ Експобанк та ОСОБА_1 (а.с. 91-94 т.1).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження. Встановив, що обставини справи свідчать про втрату виконавчих документів та наявність підстав для видачі їх дублікатів та поновлення строку для їх пред`явлення до виконання.

Проте, колегія суддів в повній мірі не погоджується з таким висновком суду, враховуючи таке.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Положенням частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі №905/1976/16).

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України Про виконавче провадження (Постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 2-3897/10).

Зважаючи на положення статті 512 ЦК, 442 ЦПК та 15 Закону України Про виконавче провадження , а також висновки Верховного Суду, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для заміни сторони виконавчого провадження є необгрунтованими.

Таким чином, зважаючи на те, що ПАТ КБ Експобанк на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 51 від 06.03.2018 року відступило ТОВ ФК Дніпрофінансгруп право вимоги до позичальника ОСОБА_2 за кредитними договорами, у томі числі за договором кредиту і забезпечення №28А від 04.02.2008 року, укладеного між ВАТ КБ Експобанк та ОСОБА_3 та договором поруки від 04.02.2008 року, укладеного між ВАТ КБ Експобанк та ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні.

Поновлюючи строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2012 року № 2-2457/11, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки наявністю поважних причин пропуску заявником цього строку з огляду на втрату виконавчого документа.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до положень ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічні положення містить ч.6 ст.12 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року (чинний на час звернення стягувача із даною заявою до суду) згідно якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Аналіз змісту даних норм дає підстави для висновку, що поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання можливе лише за умови наявності у стягувача оригіналу виконавчого листа, або його дубліката.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) міститься висновок про те, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.6 ст.12 Закону України Про виконавче провадження ). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч.1 ст.433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 п.1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Отже, закон пов`язує видачу дубліката виконавчого листа не тільки із його втратою, а в тому числі із дотриманням строку подання відповідної заяви про видачу дубліката або у зв`язку із поновленням такого строку, що відповідає наведеному вище правовому висновку Великої Палати, а також правовій позиції Верховного Суду в постановах від 26 грудня 2019 року у справі № 10/339/10 та від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12.

Оцінюючи процесуальну поведінку заявника, суд має виходити з того, чи відповідають його дії критеріям добросовісності у реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, чи є поведінка сторони відповідальною та зваженою.

Таким критеріям поведінка стягувача не відповідає, оскільки після завершення виконавчого провадження щодо ОСОБА_2 у червні 2014 року та повернення виконавчого листа та ОСОБА_1 у березні 2012 року, стягувач протягом тривалого часу не реалізовував свої процесуальні права передбачені ст. 19 (ст. 12 в попередній редакції) Закону України Про виконавче провадження , дії чи бездіяльність державного виконавця не оскаржував, не звертався до суду з клопотанням про видачу дубліката виконавчого листа до спливу строку на його пред`явлення до виконання, а із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання звернувся тільки у жовтні 2019 року.

За таких обставин, коли відсутні докази, які б давали правові підстави до видачі дублікатів виконавчих листів, поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання за відсутності самих листів чи їх дублікатів суперечить приписам ст.433 ЦПК України, яка регулює питання поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Окрім цього, ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі Устименко проти України заява № 32053/13 ).

Поновлення процесуального строку з підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України ).

Районний суд зазначеного належним чином не врахував і постановив у цій частині

необґрунтовану ухвалу.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норми матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції в частині поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачі дублікатів виконавчих листів на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2011 року у цивільній справі №2-2457/11за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк Експобанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, як постановлена з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню, а по справі в цій частині слід ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп .

В іншій частину ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року в частині вирішення вимог заяви про поновлення строку та видачі дублікатів виконавчих листів на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2011 року у цивільній справі №2-2457/11за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк Експобанк до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп .

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 березня 2021року.

Суддя-доповідач:

Судді: