Рішення

від 22.03.2021 по справі 382/1208/18

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1208/18

Провадження № 2/382/9/21

РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2021 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Шульга Н.С.

за участю адвокатів Черних В.О., Панченко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Яготинської міської ради "Комунальник", Державного підприємства "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство", Яготинської міської ради Київської області про відшкодування шкоди,

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Яготинської міської ради "Комунальник", Державного підприємства "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство", Яготинської міської ради Київської області про відшкодування шкоди. Свої вимоги обгрунтував наступним. 19 грудня 2017 року під час його руху на власному автомобілі Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Незалежності в лісопарковій зоні на дах автомобіля впала гілка, яка пошкодила дах автомобіля та праві задні двері. Під час даної пригоди на вказаній території працювали працівники КП Яготинської міської ради Комунальник , а саме ліквідовували аварійні гілки. Вказана обставина підтверджуються висновком Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області від 19 грудня 2017 року. В той же час, земельна ділянка на якій розташовані зелені насадження перебуває у постійному користуванні ДП Переяслав-Хмельницького лісового господарства . На відновлення його автомобіля витрачено 14 000 грн. Ввважає, що вказана шкода завдана з вини відповідачів, які неналежно виконували власні повноваження та обов`язки щодо контролю за станом утримання дерев, виявленням та видаленням сухих дерев та саме на них покладається обов`язок по відшкодуванню даних матеріальних збитків, завданих позивачу. Крім того, внаслідок вказаних подій йому було також завдано моральної шкоди, яка полягає у стражданнях, яких він зазнав, внаслідок пошкодження його майна, оскільки він був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, був порушений його нормальний життєвий спосіб життя. Завдану моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 5000 гривень. Просив стягнути солідарно з відповідачів 14 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди, а також судові витрати.

Ухвалою Яготинського районного суду від 31 серпня 2018 р. відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача та позивач вточнили позовні вимоги, зазначивши, що під час розгляду справи було встановлено місце пошкодження автомобіля, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,6417 га, кадастровий номер: 3225510100:07:027:0001, що підтверджено протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням. Дана ділянка облікується у постійному користуванні Переяслав-Хмельницького державного лісогосподарського підприємства на підставі державного акту на право постійного користування землею II-КВ № 002734, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 04.10.2004 за № 030433500001. Тобто саме ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" фактично є постійним користувачем вищевказаної земельної ділянки, відтак, саме воно повинно нести відповідальність за спричинену шкоду майну позивача. Просив стягнути з ДП Переяслав-Хмельницьке лісове господарство 14000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача Державного підприємства "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" позов не визнав, в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду відзив, котрий обгрунтований наступним. Позивач не довів факт завдання шкоди саме ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство". Копія висновку Яготинського ВП від 19 грудня 2017 р. не є належним та достатнім доказом того, що за завдану позивачу шкоду має відповідати ДП "Переяслав- Хмельницький лісгосп", вказаний висновок не містить схеми ДТП, не визначає конкретне місце падіння гілки на автомобіль позивача. Вулиця Незалежності у м. Яготин містить три паркових зони: від вул. Кравченка до Каштанової Алеї, від вулиці Костяченка до Переяславської вулиці, від вулиці Героїв танкістів до площі Танкістів. Землі постійного користування ДП "Переяслав- Хмельницький лісгосп" примикають до вул. Незалежності тільки від вулиці Кравченка до Каштанової Алеї на відстані впродовж 1.1 км. Утім висновок поліції від 19.12.2017 р. не конкретизує місце завдання шкоди. Той факт, що землі лісового фонду примикають до вул. Незалежності ще не свідчить, що на автомобіль позивача впала гілка з дерева, яке розташоване саме на території ДП "Переяслав- Хмельницький лісгосп". ДП "Переяслав- Хмельницький лісгосп" володіє землями лісового фонду в межах кварталів 77,78. З доданого до відзиву планшету вбачається, що сама по собі вулиця Незалежності не відноситься до земель лісгоспу. Ширина вулиці Незалежності на планшеті сягає від 1 до 3,1 міліметра, що в масштабі 1:10000 відповідає фактичній ширині вулиці від 10 до 31 метра. Отже, існує певна відстань від асфальтного покриття дороги до земель лісгоспу різної ширини в залежності від місця. Переяслав-Хмельницький лісгосп не є балансоутримувачем зелених та лісових насаджень, відповідно не несе відповідальності за якість та безпеку робіт з благоустрою, що проводились 19 грудня 2017 року комунальниками міста. Саме дії КП Яготинської міської ради "Комунальник" перебувають у прямому причинно-наслідковому зв"язку із шкодою, завданою позивачу і саме вони повинні нести відповідальність за безпеку та якість робіт із благоустрою. Позивачу не завдано шкоду діяннями лісгоспу, і він не повинен нести відповідальність. На підтвердження розміру майнової шкоди до позову не додано висновку експертизи або звіту автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу автомобіля, виконаного суб"єктом оціночної діяльності, у позові також не наведено, які конкретні пошкодження отримав автомобіль внаслідок падіння гілки, яких ремонтних робіт у зв"язку з цим він потребував та їх вартість. Витрати в сумі 14000 грн. не підтверджені належними, допустимими та достатніми письмовими доказами їх сплати позивачем на користь відповідних підрядних організацій: товарним чеком, видатковою накладною, актом приймання-передачі виконаних робіт, тощо. Позивачем також не доведено та не обгрунтовано розміру моральної шкоди, не додано відповідних доказів в підтвердження відшкодування моральної шкоди. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник Комунального підприємства Яготинської міської ради "Комунальник" в судовому засіданні пояснив, що 19 грудня 2017 р. в Київській області внаслідок снігопадів в парковій зоні на території земельних ділянок, які належать ДП "Переяслав- Хмельницький лісгосп" з дерев на проїзжу частину дороги по вул. Незалежності впали гілки, в зв"язку з чим працівники підприємства "Комунальник" виїхали на місце, щоб прибрати їх з дороги. Під час проведення такої роботи автомобіль відповідача, обминаючи транспортний засіб підприємства та проїхавши декілька метрів по своїй смузі руху, був пошкоджений гілкою, що впала з дерева на дах автомобіля, зачепивши також задні праві двері. КП "Комунальник" не є балансоутримувачем земельної ділянки, де знаходилось дерево. Оскільки вказана територія знаходиться у користуванні ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство", то аварійні дерева на ній обрізали працівники цього підприємства. Просив у задоволенні позову до КП Яготинської міської ради "Комунальник" відмовити.

Представник відповідача Яготинської міської ради Київської області в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві до суду просив розглянути справу у його відсутності та покладався на розсуд суду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

В силу ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду зазделегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. ч. 3, 4 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положеннями ст. 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи, суд, за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 2 статті 2 Закону України Про благоустрій населених пунктів благоустрій населених пунктів передбачає організацію належного утримання та раціонального використання об`єктів природоохоронного та іншого призначення. Пунктом 2 статті 3 цього Закону передбачено, що система благоустрою населених пунктів включає, зокрема, організацію їх благоустрою.

В силу ч.ч. 1 та 2 ст. 20 Закону України Про благоустрій населених пунктів організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 17 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено право громадян звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до пункту 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Пунктом 5.5 вказаних Правил передбачено, що відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Згідно з п. п. 9.1, 9.1.10, 9.11.11 Правил догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур`янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників. Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року. Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне.

З метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо (Розділ 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).

Відповідно до п. 12.2 Правил огляд проводять балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки.

Згідно правового висновку Верховного Суду України викладеному в постанові від 3 грудня 2014 року по справі № 6-183цс14 вбачається, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. Тягар доказування відсутності вини у заподіянні шкоди лежить на відповідачі.

Зазначеної позиції дотримується також Верховний Суд в своїй ухвалі від 16 лютого 2018 року по справі №686/4897/16-ц, у постанові від 21 лютого 2018 року по справі №381/1957/15, у постанові від 22 січня 2018 року по справі № 712/877/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня провини особи, що завдала моральну шкоду, якщо провина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню, і не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. В той же час, п. 4 вказаної Постанови Пленуму передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до роз`яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди , обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювана та вина останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору .

Таким чином, в даному випадку предметом доказування є вина відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідача та спричинення моральної шкоди позивачу.

З показів свідка ОСОБА_2 даних в судовому засіданні вбачається, що взимку 2017 р. були великі снігопади, в результаті чого гілки дерев попадали на проїзну частину паркової зони та він разом із працівниками КП "Комунальник" прибирали гілки з дороги. Транспортний засіб позивача обминув їх автомобіль, припаркований до обочини та коли він рухався по своїй смузі руху, на нього впала гілка з дерева, пошкодивши дах автомобіля та праві дверцята.

Аналогічні показання в судовому засіданні показанням ОСОБА_2 надав свідок ОСОБА_3 .

З висновку ст. о/у СКП Яготинського ВП за телефонним повідомленням ОСОБА_4 , пояснень, рапорту (а.с. 15-18 т.1) вбачається, що під час перевірки по даному факту було встановлено, що ОСОБА_1 на власному автомобілі рухався по вул. Незалежності у м. Яготин у лісопарковій зоні та в цей час на узбіччі працювали працівники КП "Комунальник", а саме, ліквідовували аварійні гілки, та проїзжаючи повз останніх, на дах автомобіля впала гілка, яка пошкодила дах автомобіля та праві задні дверцята.

З акту огляду автомобіля ФОП ОСОБА_5 (основний вид діяльності: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів) від 20 грудня 2017 р. (а.с. 9-14 т.1) вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 14000 грн.

З відповідей ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" № 521, № 155, Яготинської міської ради від 09.02.2018 р. та від 26.02.2018 р., (а.с. 19-35, 54 т.1) вбачається, що ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" володіє на праві постійного користування земельними ділянками в межах 77,78 кварталів у місті Яготин, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування та витягом з публічної кадастрової карти, який додається, (а.с. 51-53). КП Яготинської міської ради "Комунальник" не є балансоутримувачем зелених насаджень на вказаній у зверненні земельній ділянці. Земельна ділянка зазначена на графічному матеріалі (викопіювання з Публічної кадастрової карти України) та відповідно розташовані на ній зелені насадження знаходяться в постійному користуванні ДП "Переяслав-Хмельницьке державне лісове господарство", яке є відповідальним за збереження земельних насаджень, їх належний догляд та утримання.

З відповіді Яготинської міської ради Про розгляд звернення від 26.09.2018 р. (а.с.75 т.1) вбачається, що протяжність вулиці Незалежності в м. Яготин становить 7000 м, на даній вулиці розміщено 3 паркові зони та 1 сквер, вул. Незалежності не перебуває на балансі Яготинської міської ради, а знаходиться у віданні Служби автомобільних доріг у Київській області, яка проводить різнопланові роботи пов"язані з її обслуговуванням. У 2017 р. Яготинською міською радою не укладалися договори з організаціями щодо виконання робіт з благоустрою на території населеного пункту, ширина проїзної частини вул. Незалежності, в місцях, де розташовані паркові зони, становить 8-9 м.

З повідомлення КП Яготинської міської ради "Комунальник" від 05.03.2019 р. (а.с. 99 т.1) вбачається, що документи, що є підставою для ліквідації аварійних гілок працівниками підприємства по вул. незалежності у лісопарковій зоні (між автобусною зупинкою "Паркова" та автобусною зупинкою "Каштани") відсутні, оскільки вказані дії працівниками не виконувалися. КП "Комунальник" не є балансоутримувачем зелених насаджень на вказаній ділянці. 19 грудня 2017 р. працівники КП "Комунальник" прибирали гілку, що відчахнулася від дерева та перешкоджала руху пішоходів по тротуару вздовж вулиці Незалежності. 19.12.2017 р. на вказаній ділянці були присутні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

З протоколу огляду доказів за їх місцезнаходженням АДРЕСА_1 від 24 січня 2020 р. та схеми огляду доказів (а.с. 151-152 т.1) вбачається, що учасники судового провадження провели огляд земельної ділянки з лісонасадженнями, що розташована у м. Яготин по вул. Незалежності між автобусною зупинкою "Паркова" та автобусною зупинкою "Каштани" на місці з"єднання "старого" та "нового" напрямку доріг по вулиці Незалежності у напрямку руху до центру міста Яготин. Під час проведення огляду, позивач ОСОБА_1 дав пояснення та вказав суду на відрізок дороги, по якому рухався автомобіль під його керуванням та показав дерево, з якого 19 грудня 2017 р. впала гілка та пошкодила дах автомобіля та праві задні двері. Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 19.12.2017р., він, працюючи водієм КП "Комунальник" по ліквідації аварійних гілок, які впали та знаходились на проїжджій частині дороги вулиці Незалежності, був очевидцем події та особисто бачив, як на автомобіль "Хюндай" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , що рухався зі сторони залізничного вокзалу в сторону центру міста Яготин по вул. Незалежності та асфальтованої дороги в лісопарковій зоні ( стара дорога ) з дерева лісопаркової зони на дах автомобіля впала гілка. Свідок ОСОБА_3 показує суду дерево, з якого впала гілка на автомобіль ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 19.12.2017 р він виконував завдання КП "Комунальник" по ліквідації аварійних гілок, які впали та знаходились на проїжджій частині дороги вул. Незалежності. Свідок ОСОБА_2 вказав, що особисто бачив, як на автомобіль "Хюндай" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , що рухався зі сторони залізничного вокзалу в сторону центру міста Яготин по вул. Незалежності, наблизившись до трикутноподібного з"єднання вул. Незалежності та асфальтованої дороги в лісопарковій зоні ( стара дорога ) з дерева лісопаркової зони на дах автомобіля впала гілка. Свідок ОСОБА_2 показав суду дерево, з якого впала гілка на автомобіль ОСОБА_1 . В подальшому усі учасники судового провадження провели огляд земельної ділянки з лісонасадженнями в радіусі 30 метрів від вказаного дерева, тобто місця ДТП. На відстані 25 метрів від місця ДТП, рухаючись в сторону центру міста Яготин на земельній ділянці з лісонасадженнями розташований металевий знак зеленого кольору з білим написом на табличці «Переяслав Хмельницький лісгосп Студениківське лісництво» . Також на деревах, що розташовані на даній земельній ділянці, знаходились металеві бирки жовтого кольору. Представник відповідача КП Яготинської міської ради "Комунальник" ОСОБА_6 повідомив суду, що межі земельних ділянок, які знаходяться в обслуговуванні «Переяслав-Хмельницького лісгоспу» мають окремий кадастровий номер та зазначив, що земельна ділянка з позначкою "Переяслав- Хмельницький лісгосп Студениківське лісництво" знаходиться виключно в обслуговуванні "Переяслав Хмельницького лісгоспу» .

З повідомлення Головного Управління Держгеокадастру у Київській області від 13.04.2020 р. (а.с. 161 т.1) вбачається, що за інформацією відділу у Яготинському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області, згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,6417 га, кадастровий номер 3225510100:07:027:0001 обліковується в постійному користуванні Переяслав-Хмельницького державного лісогосподарського підприємства на підставі Державного акту на право постійного користування землею II-КВ № 002734, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 04.10.2004 за № 030433500001.

З повідомлення Українського гідрометеорологічного центру від 30.12.2020 р. (а.с. 231-232 т.1) вбачається, що метеорологічні спостереження за станом погодних умов проводяться лише на стаціонарних пунктах-метеорологічних станціях. Внаслідок переміщення через територію Київської області активного циклону вдень 18 та вночі 19 грудня 2017 р в Київській області спостерігалися складні погодні умови, тривали сильні, місцями дуже сильні снігопали, відмічалися налипання мокрого снігу на дротах, деревах та інших предметах, спостерігались сильні хуртовини при швидкості вітру 15-20 м/с, утворювались снігові замети. Під час хуртовин погіршувалася видимість до 200-500 м. Внаслідок штормового вітру відбувалося перемітання снігу і висота його місцями була значно більшою. На дорогах ожеледиця. За даними метеорологічної станції Яготин 18 грудня відмічався сніг, мокрий сніг, налипання мокрого снігу, кількість опадів за день становила 14 мм, мінімальна температура становила 0,1 гр. тепла, максимальна- 0,3 гр. тепла. Висота снігового покриву на 08 год. 18 грудня становила 3 см. 19 грудня вночі випадав помірний, місцями невеликий сніг, кількість опадів становила 9 мм, вдень невеликий сніг, кількість опадів 1 мм, мінімальна температура становила 1,6 гр. морозу, максимальна -0,9 гр. морозу. Висота снігового покриву на 08 год. 19 грудня становила 19 см, 20 грудня- 20 см. Під час складних погодних умов спостерігалися небезпечні та стихійні явища, що ускладнювали та припиняли рух автомобільного, залізничного і міського транспорту, роботу комунальних служб, будівельних організацій, енергетики та завдали значних збитків господарським організаціям. Згідно з нормативними документами, прийнятими в Гідрометслужбі України, сильний сніг кількістю опадів 7 мм і більше за 12 годин (і менше), сильні опали (дощ та сніг) кількістю 15-49 мм за 12 годин (і менше), ожеледиця, вважаються небезпечними явищами, дуже сильний сніг кількістю опадів 20 мм і більше за 12 годин (і менше), відноситься до категорії стихійного явища погоди, яке може наносити значних збитків.

В судовому засіданні установлено, що 19 грудня 2017 року під час руху позивача за кермом автомобіля Хюндай д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Незалежності в лісопарковій зоні на дах його автомобіля впала гілка, яка пошкодила дах автомобіля та праві задні дверцята. Під час огляду доказів за місцем знаходження було встановлено, що дерево, з якого відчахнулася гілка, знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 3225510100:07:027:0001, яка обліковується у постійному користуванні Переяслав-Хмельницького державного лісогосподарського підприємства на підставі Державного акту на право постійного користування землею II-КВ № 002734, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 04.10.2004 за № 030433500001, (а.с. 161 т.1, схема огляду доказів, виготовлена на підставі загальнодоступної інформації, що міститься в реєстрі ДЗК, а.с. 150-152 т.1, планшет № 8, а.с. 51, відповідь ДП Переяслав-Хмельницького державного лісогосподарського підприємства, а.с. 19, 33, 34). Вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 14 000 грн. Шкода позивачу заподіяна з вини Державного підприємства "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство", яке є користувачем вищезазначеної земельної ділянки та яке в силу закону повинно своєчасно оглядати насадження, обрізати дерева, в т.ч. сухі гілки, впродовж року, здійснювати формувальне, санітарне, омолоджувальне обрізання.

Крім матеріальної шкоди, діями відповідача позивачеві завдана також моральна шкода, яка полягає в тому, що були порушені права позивача, як власника автомобіля, який не міг користуватися ним, був вимушений втрачати час на відновлення транспортного засобу. Все це негативно впливало на його звичайний ритм життя, та суд ураховуючи вимоги ст. 23 ЦК України, в тому числі принципи розумності та справедливості, оцінює завдану шкоду у розмірі 5000 грн., яку слід стягнути на користь позивача з ДП "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство".

Рішенням від 27.07.2004 р. по справі "Ромашов проти України" Європейський з прав людини присудив заявнику у відшкодування моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково . Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України. В силу вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, по`вязаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представником позивача надано на підтвердження своїх вимог акт виконаних робіт від 21 липня 2020 р., розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, квитанцію до прибуткового касового ордера, (а.с. 186-188).

В силу ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані із розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Ураховуючи вимоги п. 1 ч. 2 ст. 141 та ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що на користь позивача із відповідача Державного підприємства "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство" слід стягнути 8000 (вісім тисяч) гривень витрат за надання правничої допомоги та 704, 80 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 76,79, 80,81,89, 137,141,259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 22,23, 1166,1167,1192 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Яготинської міської ради "Комунальник", Державного підприємства "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство", Яготинської міської ради Київської області про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути із Державного підприємства "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство", (м. Переяслав-Хмельницький Київської області, вул. Магдебурського права, 38, ідентифікаційний код юридичної особи: 00992131) на користь ОСОБА_1 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 (п"ять тисяч) гривень моральної шкоди, а також 704, 80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) судового збору та 8000 (вісім тисяч) гривень витрат за надання правничої допомоги.

Повний текст рішення виготовлено 1 квітня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Литвин Л.І.