Рішення

від 02.04.2021 по справі 910/1394/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2021справа №910/1394/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/1394/21

за позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал Страхування (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154; ідентифікаційний код 33908322)

до приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681) та

товариства з обмеженою відповідальністю Іллінецький цукровий завод (22700, Вінницька обл., Іллінецький р-н, м. Іллінці, вул. Карла Маркса, буд. 3; ідентифікаційний код 32456622)

про стягнення 51 213,54 грн.,

без виклику представників сторін.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Арсенал Страхування (далі - Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до:

- приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (далі - Товариство) про стягнення 17 909,62 грн. страхового відшкодування;

- товариства з обмеженою відповідальністю Іллінецький цукровий завод (далі - Завод) про стягнення 33 303,93 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 18.12.2017 Компанією та фірмою Люстдорф у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ Люстдорф ) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №0532/17-Т/Ц7 (далі - Договір), яким було застраховано транспортний засіб марки Scania R 400 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - Scania R 400 );

- 20.12.2017 на автодорозі Іллінці - Бабин відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу Scania R 400 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу марки Ікарус 256 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - Ікарус 256 ), під керуванням ОСОБА_2 ;

- 20.12.2017 ТОВ Люстдорф звернулося до Компанії з заявою №21976956 про подію, що має ознаки страхового випадку;

- постановою Іллінецького районного суду від 17.01.2018 у справі №131/40/18 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано до винної особи адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.;

- 27.12.2017 товариством з обмеженою відповідальністю Агросвітло (далі - ТОВ Агросвітло ) виставлено ТОВ Люстдорф рахунок на оплату №1404 на суму 82 328,36 грн.;

- відповідно до звіту від 19.01.2018 №01-18-М1005, підготовленого фізичною особою - підприємцем Довбнею М.Ю. (далі - ФОП Довбня М.Ю.), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Scania R 400 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, склала 49 024,44 грн. (не включаючи ПДВ на ремонтні роботи, запасні частини, матеріали фарбування);

- Компанією складено страховий акт від 28.03.2018 №006.01415217-1 на суму 82 328,36 грн.;

- відповідно до умов Договору позивач здійснив виплату страхового відшкодування ТОВ Люстдорф в сумі 82 328,36 грн.;

- цивільно-правова відповідальність власника автобуса Ікарус 256 як страхувальника на момент ДТП була застрахована Товариством (поліс №АМ/001172086, за яким ліміт по майну становить 100 000 грн., а франшиза - 0 грн.);

- позивач звернувся до відповідача-1 з заявою на виплату страхового відшкодування у сумі 49 024,44 грн.;

- 23.07.2018 відповідно до платіжного доручення №1113 відповідачем-1 на рахунок позивача перераховано часткову виплату у сумі 31 114,82 грн.;

- станом на 28.01.2021 (дата підписання позову) стягненню з відповідача-1 підлягає 17 909,62 грн. страхового відшкодування;

- невідшкодована частина страхового відшкодування у сумі 33 303,93 грн. підлягає стягненню з роботодавця водія ОСОБА_2 , тобто Заводу.

2. Стислий виклад заперечень Товариства

18.03.2021 Товариством подано суду відзив на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач-1 на підставі страхового акта № ОЦ/035/000/18/0077 у межах страхової суми, зазначеної у полісі № АМ/1172086, з урахуванням зносу (0,6697) та вирахуванням ПДВ виплатив позивачу 31 114,82 грн. страхового відшкодування.

Окрім того, Товариство просило суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини восьмої статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2021 про відкриття провадження у справі встановлено відповідачам строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов в порядку статті 165 ГПК України з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання відзиву і доданих до нього документів позивачу.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 08.02.2021 було надіслано відповідачу-1 на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, згідно з рекомендованим повідомленням з штрихкодовим ідентифікатором № 0105474510669 Товариство отримало вказану ухвалу 11.02.2021.

Тобто відповідач мав подати відзив на позов до 26.02.2021 включно. Однак, відзив було подано 18.03.2021, тобто з порушенням вказаного строку.

За приписами статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням зазначеного вище суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача-1 та продовжити строк для подання відзиву на позов.

3. Стислий виклад заперечень Заводу

03.03.2021 до суду надійшов відзив відповідача-2, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що винуватцями ДТП були обидва водії; сплата позивачем страхового відшкодування була здійснена безпідставно, а матеріали справи не містять доказів набрання чинності Договору.

4. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивач 15.02.2021 подав суду для огляду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви.

Судом оглянуто такі оригінали документів, встановлено відповідність наявних в матеріалах справи копій поданим оригіналам та листом від 18.02.2021 повернуто оригінали позивачу.

03.03.2021 до суду надійшла заява відповідача-2 про застосування наслідків спливу строків позовної давності, а також клопотання про витребування доказів, а саме - документа, що підтверджує зарахування коштів у сумі 58 347 грн. на поточний рахунок позивача як сплати ТОВ Люстдорф страхового платежу за Договором.

Частиною першою статті 81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Згідно з частиною другою вказаної статті у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У поданому відповідачем-2 клопотанні не зазначено будь-яких доказів вжиття Заводом заходів для отримання доказу самостійно. Відтак клопотання відповідача-2 задоволенню не підлягає.

04.03.2021 до суду надійшла заява Компанії про надання доказів на підтвердження судових витрат.

24.03.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив Заводу, в якому Компанія виклала свої заперечення щодо аргументів відповідача-2, зазначених у відзиві.

Окрім того, 24.03.2021 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, яка була подана останнім 22.03.2021 згідно із штемпелем поштового відділення. У вказаній заяві Компанія просить суд змінити розмір позовних вимог та стягнути 27 714,51 грн. з відповідача-1 та 23 499,03 грн. - з відповідача-2.

Процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19).

Судом встановлено, що фактично вказана заява позивача є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині вимог до відповідача-1 та зменшення позовних вимог в частині вимог до відповідача-2.

Пунктом 2 частини другої статті 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи те, що провадження у цій справі було відкрите 08.02.2021, а відповідна заява подана Компанією лише 22.03.2021, тобто поза межами встановленого законом строку, вказана заява не приймається судом до розгляду.

31.03.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив Товариства, в якій Компанія заперечила проти тверджень відповідача-1, викладених у відзиві, посилаючись на те, що:

- позивач не погоджується з розрахунком коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Scania R 400 , здійсненим відповідачем-1;

- Товариство не направило протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП свого представника для визначення розміру збитку транспортного засобу Scania R 400 ;

- аварійний комісар відповідача-1 не провів особистий огляд автомобіля Scania R 400 , тому наданий Товариством розрахунок необґрунтований;

- позивач має право вимагати від відповідача-1 сплати заборгованості у сумі 27 714,51 грн. (з урахуванням ПДВ).

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

18.12.2017 Компанією (страховик) ТОВ Люстдорф (страхувальник) укладено Договір, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземними транспортними засобом, у тому числі Scania R 400 .

Строк дії Договору - з 19.12.2017, з урахуванням умов пунктів 23.1 та 23.2 Договору (пункт 16.1 Договору).

У додатковій угоді від 18.12.2017 №1 до Договору сторони погодили, що строком сплати страхового платежу є 25.12.2017. Окрім того, сторони домовилися викласти в новій редакції пункт 23.1 Договору, відповідно до якої у випадку сплати страхового платежу за Договором одноразово в розмірі згідно з розділом 11 Договору, про що зазначено в розділі 14 Договору, останній набуває чинності з 00-00 години дня, зазначеного в Договорі як дата початку його дії, за умови сплати платежу у повному обсязі на поточний рахунок або до каси страховика до дати, вказаної у пункті 14.3 Договору, та діє до 24-00 години дня, зазначеного в Договорі як дата закінчення його дії.

20.12.2017 на автодорозі Іллінці - Бабин відбулася ДТП за участю застрахованого транспортного засобу Scania R 400 під керуванням ОСОБА_1 та автобуса Ікарус 256 під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Іллінецького районного суду від 17.01.2018 у справі №131/40/18 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

20.12.2017 ТОВ Люстдорф звернулося до Компанії з заявою №21976956 про подію, що має ознаки страхового випадку.

27.12.2017 ТОВ Агросвітло виставило ТОВ Люстдорф рахунок на оплату №1404 на суму 82 328,36 грн. з ПДВ. Вказаний рахунок було оплачено 16.01.2018, що підтверджується платіжним дорученням від 16.01.2018 № 410.

18.01.2018 ТОВ Агросвітло та ТОВ Люстдорф підписано акт виконаних робіт № 00000000101 на суму 82 328,36 грн. з ПДВ.

Компанією складено страховий акт від 28.03.2018 №006.01415217-1 на суму 82 328,36 грн.

На підставі вказаного страхового акта позивачем на виконання умов Договору було виплачено ТОВ Люстдорф страхове відшкодування у сумі 82 328,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 02.04.2018 № 989559.

Цивільно-правова відповідальність власника автобуса Ікарус 256 як страхувальника на момент ДТП була застрахована Товариством (поліс №АМ/001172086, за яким ліміт по майну становить 100 000 грн., а франшиза - 0 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що власником автобуса Ікарус 256 і страхувальником на момент ДТП було товариство з обмеженою відповідальністю Грантінвест (далі - ТОВ Грантінвест ), а не Завод.

Відповідно до звіту від 19.01.2018 №01-18-М1005, підготовленого ФОП Довбнею М.Ю. на замовлення Компанії, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Scania R 400 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,3391), склала 49 024,44 грн. без ПДВ (58 829,33 грн. з ПДВ).

Позивач звернувся до відповідача-1 з претензією від 20.04.2018 № 200418-35122/К щодо виплати страхового відшкодування у сумі 82 328,36 грн. з ПДВ.

Товариство на підставі страхового акта від 09.07.2018 №ОЦ/035/000/18/0077 сплатило Компанії страхове відшкодування частково у сумі 31 114,82 грн. (з урахуванням фізичного зносу (0,6697) та за вирахуванням ПДВ), що підтверджується платіжним дорученням від 23.07.2018 № 1113.

Залишок суми страхового відшкодування (27 714,51 грн. з ПДВ) відповідач-1 позивачу не сплатив.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

За приписами статті 27 Закону України Про страхування та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку (постановою Іллінецького районного суду від 17.01.2018 у справі №131/40/18), а тому вказані обставини не потребують додаткового доведення. Доказів вини іншого учасника ДТП - ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Відтак, шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автобуса Ікарус 256 , повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Цивільно-правова відповідальність власника автобуса Ікарус 256 як страхувальника на момент ДТП була застрахована Товариством (поліс №АМ/001172086, за яким ліміт по майну становить 100 000 грн., а франшиза - 0 грн.).

За приписами статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Разом з тим, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Водночас згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253- 255 цього Кодексу.

За приписами статті 253 зазначеного Кодексу перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому згідно із частиною першою статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).

Для спірних відносин застосовуються загальна позовна давність тривалістю у три роки (статті 256, 257 ЦК України). Таким чином, якщо днем настання події є день вчинення ДТП, то загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг з дня, наступного за днем вчинення ДТП, і спливає у відповідні число та місяць останнього року, тобто такі, що відповідають числу та місяцю настання події (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 910/2603/17).

Відповідно до пункту 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

ВИСНОВКИ

Враховуючи встановлені судом обставини, у Товариства у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком (100 000 грн.) і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнту зносу деталей та за мінусом франшизи.

Відповідно до звіту від 19.01.2018 №01-18-М1005, підготовленого ФОП Довбнею М.Ю. на замовлення Компанії, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Scania R 400 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,3391), склала 58 829,33 грн. з ПДВ. З урахуванням часткової оплати відповідачем-1 страхового відшкодування у сумі 31 114,82 грн. у Товариства перед позивачем виник борг у сумі 27 714,51 грн. Доказів сплати вказаної суми відповідачем-2 суду не надано.

Разом із тим, суд вважає необґрунтованим наданий Товариством розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Scania R 400 становить 0,6697. Поданий відповідачем-1 розрахунок коефіцієнта фізичного зносу було здійснено аварійним комісаром, однак в матеріалах справи відсутні докази проведення останнім огляду транспортного засобу.

Згідно з нормами чинного законодавства різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням має сплачувати страхувальник (власник автобуса Ікарус 256 ), яким на момент ДТП було ТОВ Грантінвест , а не Завод. Отже, Завод не є належним відповідачем у даній справі.

Враховуючи те, що позивачем заявлено до стягнення з Товариства 17 909,62 грн. страхового відшкодування, а згідно з частиною другою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги Компанії до відповідача-1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Тоді як у задоволенні позовних вимог Компанії до Заводу слід відмовити.

Разом з тим, відповідач-2 просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до заявлених позивачем вимог, а позивач - визнати поважними причини пропуску позовної давності у зв`язку із запровадженням карантинних заходів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на всій території України з 12.03.2020 по 22.05.2020 встановлено карантин.

Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 № 1236 та від 17.02.2021 № 104.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №104 карантин продовжено до 30.04.2021.

Відповідно до пункту 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 257 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, оскільки ДТП сталося 20.12.2017, то загальний строк позовної давності почав обчислюватися саме з цієї дати і мав закінчитися 20.12.2020, однак був продовжений на строк дії карантину, який на дату подання цього позову не закінчився.

Отже, строк позовної давності позивачем пропущено не було.

Що ж до стягнення з відповідача 9 000 грн. витрат на правову допомогу, то слід зазначити таке.

Згідно з частинами першою і третьою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

11.01.2019 Компанією (довіритель) та адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем (адвокат) укладено договір №110119 про надання правничої допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язався надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а довіритель - оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Надання послуг і оплата їх позивачем підтверджуються актом виконаних робіт від 17.02.2021 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 № 110119, рахунком від 17.02.2021 № 910/1394 та платіжним дорученням від 23.02.2021 № 9578152 на суму 9 000 грн.

Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, а також часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 грн. є співмірними заявленим позовним вимогам, а тому вбачає за можливе у вказаній сумі витрати покласти на відповідача.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал Страхування (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154; ідентифікаційний код 33908322) до приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681) про стягнення 17 909,62 грн. задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал Страхування (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154; ідентифікаційний код 33908322) 17 909 (сімнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 62 коп. страхового відшкодування, 793 (сімсот дев`яносто три) грн. 83 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства Страхова компанія Арсенал Страхування (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154; ідентифікаційний код 33908322) до товариства з обмеженою відповідальністю Іллінецький цукровий завод (22700, Вінницька обл., Іллінецький р-н, м. Іллінці, вул. Карла Маркса, буд. 3; ідентифікаційний код 32456622) про стягнення 33 303,93 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.04.2021.

Суддя О.В. Марченко