Рішення

від 24.03.2021 по справі 913/656/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року Справа № 913/656/20

Провадження №18/913/656/20

За позовом селянського фермерського господарства Чайка , м. Сватове Луганської області

до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Луганській області , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання наказу недійсним та визнання права постійного користування землею

Суддя Корнієнко В.В.

Секретар судового засідання Терещенко Л.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: Лісечко О.С. - адвокат, ордер серія АХ № 1035615 від 11.01.2021;

від відповідача: не прибув.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачем заявлено вимоги:

- про визнання за селянським фермерським господарством Чайка речового права - права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 44,70 га, розташованої за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Преображенській сільській раді Сватівського району Луганської області, призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана громадянці ОСОБА_1 згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ № 004528 від 29.03.2001 на підставі розпорядження голови Сватівської районної державної адміністрації Луганської області № 114 від 21.03.2001.

- про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 14.06.2019 № 1182-СГ про припинення права користування землею.

Позивач у позовній заяві обґрунтував свої вимоги наступним:

- розпорядженням Голови Сватівської районної державної адміністрації Луганської області від 21.03.2001 № 114 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку із земель запасу Преображенської сільської ради площею 44,7 га в т.ч. ріллі 44,7 га для створення селянського (фермерського) господарства;

- на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 видано Держаний акт на право постійного користування землею від 29.03.2001 серії ІІ-ЛГ № 004528, а саме, на право постійного користування земельною ділянкою площею 44,70 га, яка розташована на території Преображенської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства;

- акт зареєстровано в Книзі державних актів на право постійного користування землею за № 5;

- 26.03.2001 зареєстроване селянське фермерське господарство Чайка ;

- відповідно до п. 1.3. Статуту СФГ Чайка власником господарства є ОСОБА_1 ;

- згідно з п. 5.1. Статуту СФГ Чайка , до земель господарства належать землі, що є у приватній вла сності та користуванні власника господарства, які засвідчені відповідно Державним актом на право постійного користування землею;

- новою редакцією Статуту СФГ Чайка від 26.03.2014 продубльовані вищенаведені положення Статуту;

- ІНФОРМАЦІЯ_1 власник СФГ Чайка ОСОБА_1 померла (свідо цтво про смерть серія НОМЕР_1 від 26.07.2018);

- після смерті ОСОБА_1 власником СФГ Чайка став ОСОБА_2 (п. 1.2. Статуту СФГ Чайка , рішення вла сника № 1 від 16.04.2019);

- станом на дату звернення до суду з цим позовом одноособовим власником та голо вою селянського фермерського господарства Чайка є ОСОБА_3 , що підтверджується Статутом СФГ Чайка , затвердженим рішенням власника № 1 від 23.09.2020, а також відповідним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, складеним станом на 13.11.2020;

- на момент надання земель ної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення селянського (фермерського) господарства площею 44,70 га. надавалась їй не як гро мадянину України, а як спеціальному суб`єкту - голові та власнику створюваного селянсь кого (фермерського) господарства;

- законодавством, чинним на момент створення СФГ Чайка , було пе редбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності селянським (фермерським) господарством як юридичною особою (ст. 9 Закону України Про селянське (фермерське) господарство у редакції, чинній на момент створення СФГ Чайка );

- водночас одер жання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, зобов`язувало таку фізичну особу в по дальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстра ції такого селянського (фермерського) господарства;

- отже, закон не передбачав права гро мадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення се лянського (фермерського) господарства, без створення такого селянського (фермерського) господарства;

- 19.06.2003 було прийнято Закон України Про фермерське господарство , яким Закон України Про селянське (фермерське) господарство визнано таким, що втра тив чинність;

- у правовідносинах користування земельною ділянкою площею 44,70 га з дня державної реєстрації СФГ Чайка саме господарство набуло права та обов`язки землекористувача;

- у зв`язку із смертю засновника СФГ Чайка ОСОБА_1 право постійного користування СФГ Чайка земельною ділянкою площею 44.70 га не припинилось;

- 14.06.2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській обла сті винесений наказ № 1182-СГ про припинення права користування землею;

- копію вказаного наказу СФГ Чайка отримано 19.11.2020 (що підтверджується супровідним листом № ПІ-151/0-164/0/63-20);

- саме з цього часу позивач міг довідатися та фактично довідався про порушення його прав;

- згідно п. 1 наказу ГУ Держгеокадастру у Луганській області № 1182-СГ від 14.06.2019 припинено право постійного користування землею гр. ОСОБА_1 , загальною площею 44,70 га, що перебуває в постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ЛГ № 004528 від 29.03.2001, у зв`язку із смертю;

- наказ ГУ Держгеокадастру у Луганській області № 1182-СГ від 14.06.2019 є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним судом.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про визнання за СФГ Чайка речового права - права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою загальною площею 44,70 га, та про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 14.06.2019 № 1182-СГ про припинення права користування землею.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 20.01.2021 проти позову заперечує посилаючись на наступне:

- відповідно до ст.ст. 15 -1, 92, 102-1, 122 Земельного кодексу України, ст. 25 Цивільного кодексу України, п.п. г п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів країни щодо розмежування земель державної та комунальної власності , постанови Верховного Суду України від 24.04.2019 по справі № 922/2103/17, Головним управлінням було видано наказ від 14.06.2019 № 1182-сг Про припинення права постійного користування землею , яким припинено право постійного користування землею гр. ОСОБА_1 , загальною площею 44,70 га , що перебуває в постійному користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серія II-ЛГ № 004528 від 29.03.2001, у зв`язку зі смертю;

- аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 № 6-2329цс16, від 23.11.2016 № 6-3113цс15; від 24.04.2019 № 922/2103/17;

- на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 31.05.2019 № 88-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорії та форм власності, родючості ґрунтів було здійснено державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства використанні земельної ділянки державної форми власності площею 44,7000 га, розташованої за межами населеного пункту на території Преображенської сільської ради Сватівського району Луганської області;

- за результатами вказаного заходу було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельна ділянка від 13.06.2019 № 88-ДК/113/АП/09/01/-19, яким у присутності голови ФГ Чайка ОСОБА_4 встановлено, що земельна ділянка використовується без оформлення речових прав на земельну ділянку що є порушенням вимог земельного законодавства, а саме ст.ст. 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України;

- також, державним інспектором було вручено голові ФГ Чайка ОСОБА_4 припис від 13.06.2019 № 88-ДК/0053Пр/03/01 /-19, яким приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства, шляхом державної реєстрації речових прав на земельну ділянку;

- з метою перевірки виконання вищевказаного припису було здійснено повторну перевірку, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельна ділянка від 30.06.2019 № 127-ДК/174/АП/09/01 /-19, за результатами якої встановлено, що спірна земельна ділянка ФГ Чайка звільнена і не використовується;

- позивач був обізнаний про те, що спірна земельна ділянка використовується ним в порушення вимог земельного законодавства без правовстановлюючих документів, більше того, він погодився з ним, про що свідчать матеріали перевірки від 30.06.2019;

- це підтверджується також твердженням позивача, викладеними у позовній заяві, про те, що згідно податкової декларації платника єдиного податку 4 групи за 2019 рік спірна земельна ділянка не значиться у власності або користуванні;

- позивач знав про своє порушення земельного законодавства, не використовував спірну земельну ділянку і не оспорював наказ про припинення права постійного користування з червня 2019 року;

- ніяких дій з боку позивача щодо набуття права власності на спіну ділянку вчинено не було;

- згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок двадцяти трьом громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території Преображенської сільської ради Сватівського району Луганської області розроблену ДП Луганський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою у 2019 році, земельна ділянка загальною площею 44,7 га, поділена і надана у власність громадянам;

- таким чином, наказ Головного управління від 14.06.2019 № 1182-сг Про припинення права постійного користування землею , яким припинено право постійного користування землею гр. ОСОБА_1 , загальною площею 44,70 га, є законним та обґрунтованим.

Позивач відповіддю на відзив (без дати та номеру; надійшов до суду 08.02.2021) проти доводів відповідача (викладених у відзиві на позовну заяву) заперечує, посилаючись на наступне:

- в наданому відповідачем акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.06.2019 № 88-ДК/113/АП/09/01/-19, самим відповідачем встановлено, що зазначена земельна ділянка використовується СФГ Чайка , в т.ч. в 2019 році, під вирощування сільськогосподарських культур;

- аналогічний висновок міститься в приписі відповідача від 13.06.2019 реєстрацій ний № 88-ДК/0053Пр/03/01-19;

- наданими суду матеріалами перевірки спростовується твердження ГУ Держгеокадастру у Луганській області щодо обізнаності позивача станом на дату перевірки про наявність оспорюваного натепер наказу від 14.06.2019 № 1182-СГ про припинення права ко ристування землею;

- так, відповідачем не надано належних доказів повідомлення ним позивача про існу вання вказаного наказу від 14.06.2019 № 1182-СГ, в т.ч. під час проведення перевірки;

- більш того, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 88-ДК/113/АП/09/01/-19 складений 13.06.2019, в той час як наказ № 1182- СГ складений 14.06.2019, тобто після завершення перевірки;

- факт поділу спірної земельної ділянки площею 44,7 га та надання її у подальшу вла сність тертім особам, не спростовує неправильність та незаконність прийняття відповідачем наказу від 14.06.2019 № 1182-СГ та не перешкоджає розглядом даного позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020, справу передано на розгляд судді Корнієнко В.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.12.2020 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк, з дня вручення ухвали суду, для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 18.12.2020 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 13.01.2021 об 11 год. 40 хв.

Ухвалою від 13.01.2021 господарський суд відклав підготовче засідання на 27.01.2021, 11-00.

Ухвалою від 27.01.2021 господарський суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів по 18.03.2021 та відклав підготовче засідання на 10.02.2021, 12-30.

Ухвалою від 10.02.2021 господарський суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.03.2021, 14-30.

02.03.2021 господарським судом розпочато розгляд справи по суті.

02.03.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.03.2021, 14-30.

В судове засідання 24.02.2021 прибув повноважний представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду залучено до матеріалів справи).

Заявою від 23.03.2021 відповідач просив розглядати справу без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі за таких підстав:

Фактичні обставини встановлені судом:

- розпорядженням голови Сватівської районної державної адміністрації Луганської області від 21.03.2001 № 114 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку із земель запасу Преображенської сільської ради площею 44,7 га в т.ч. ріллі 44,7 га для створення селянського (фермерського) господарства;

- на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 видано Держаний акт на право постійного користування землею від 29.03.2001 серії ІІ-ЛГ № 004528, а саме, на право постійного користування земельною ділянкою площею 44,70 га, яка розташована на території Преображенської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства;

- акт зареєстровано в Книзі державних актів на право постійного користування землею за № 5;

- 26.03.2001 в ЄДР зареєстроване селянське (фермерське) господарство Чайка ;

- відповідно до п. 1.3. Статуту СФГ Чайка власником господарства є ОСОБА_1 ;

- згідно з п. 5.1. Статуту СФГ Чайка , до земель господарства належать землі, що є у приватній вла сності та користуванні власника господарства, які засвідчені відповідно Державним актом на право постійного користування землею;

- новою редакцією Статуту СФГ Чайка від 26.03.2014 продубльовані вищенаведені положення Статуту;

- ІНФОРМАЦІЯ_1 власник СФГ Чайка ОСОБА_1 померла (свідо цтво про смерть серія НОМЕР_1 від 26.07.2018);

- після смерті ОСОБА_1 власником СФГ Чайка став ОСОБА_2 (п. 1.2. Статуту СФГ Чайка , рішення вла сника № 1 від 16.04.2019);

- 16.04.2019 затверджено зміни до статуту (нова редакція статуту) СФГ Чайка згідно з якими, власником господарства є ОСОБА_2 , який є спадкоємцем майнових прав та обов`язків власника та засновника СФГ Чайка (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.04.2019, яке видане Другою Сватівською державною нотаріальною конторою Луганської області, реєстр № 435);

- 13.06.2019 Управлінням відповідача з контролю за використанням та охороною земель, на підставі наказу відповідача від 31.05.2019, у присутності голови СФГ Чайка ОСОБА_4 здійснено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання селянським фермерським господарством Чайка земельної ділянки державної форми власності площею 44,7 га, розташованої за межами населеного пункту на території Преображенської сільської ради Сватівського району Луганської області;

- за результатами перевірки складено акт перевірки від 13.06.2019 № 88-ДК/113/АП/09/01/-19, в якому вказано, що зазначена земельна ділянка використовується селянським фермерським господарством Чайка ; земельна ділянка використовується без оформлення речових прав на земельну ділянку, що є порушенням вимог земельного законодавства, а саме ст.ст. 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України;

- 13.06.2019 державним інспектором було вручено голові ФГ Чайка ОСОБА_4 припис від 13.06.2019 № 88-ДК/0053Пр/03/01/-19, яким приписано останньому в термін до 13.07.2019 усунути виявлені порушення земельного законодавства шляхом здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку;

- 14.06.2019 відповідачем видано наказ від 14.06.2019 № 1182-СГ Про припинення права користування землею , яким, у зв`язку зі смертю , припинено право постійного користування землею гр. ОСОБА_1 , загальною площею 44,70 га, що перебуває в постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ № 004528 від 29.03.2001;

- 30.06.2019 відповідачем проведено перевірку виконання позивачем вимог припису від 13.06.2019 № 88-ДК/0053Пр/03/01/-19 (акт перевірки від 30.06.2019 № 127-ДК/174/АП/09/01/-19);

- в акті перевірки від 30.06.2019 № 127-ДК/174/АП/09/01/-19 вказано, що під час повторної позапланової перевірки, станом на 30.07.2019 вимоги припису не виконано, земельна ділянка фермерським господарством Чайка звільнена та не використовується;

- 23.09.2020 затверджено зміни до статуту (нова редакція статуту) СФГ Чайка згідно з якими, власником та головою господарства є ОСОБА_3 .

Вказані факти підтверджується поданими сторонами письмовими доказами (завіреними копіями документів): розпорядженням Сватівської районної державної адміністрації від 21.03.2001 № 114 Про надання земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с. 10); державним актом на право постійного користування землею (а.с. 11); витягами з різних редакцій Статуту СФГ Чайка (а.с. 12-14, 15-17, 19-21, а.с. 22-24); свідоцтвом про смерть від 26.07.2018 (а.с. 18); витягом з ЄДР (а.с. 27-31); супровідним листом та оскаржуваним наказом відповідача від 14.06.2019 № 1182-сг (а.с. 54-55); актом перевірки від 13.06.2019 № 88-ДК/113/АП/09/01/-19 (а.с. 109); приписом від 13.06.2019 № 88-ДК/0053Пр/03/01/-19 (а.с. 110); актом перевірки від 30.06.2019 № 127-ДК/174/АП/09/01/-19 (а.с. 111).

Згідно із частиною першою статті 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року та на момент створення СФГ Чайка ) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року, на момент створення СФГ Чайка ) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 1992 року, на момент створення СФГ Чайка ) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII Про селянське (фермерське) господарство (у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-XII, на момент створення СФГ Чайка ; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-IV Про фермерське господарство ), після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Звідси законодавством, чинним на момент створення СФГ Чайка , було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення ФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації ФГ.

Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення ФГ, без створення такого ФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV Про фермерське господарство (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України Про селянське (фермерське) господарство № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).

Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону № 937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Згідно із частиною першою статті 92 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року та на момент смерті голови ФГ Гвоздюкової Л.Д.) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України…; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту…; заклади освіти незалежно від форми власності; співвласники багатоквартирного будинку… (частина друга статті 92 цього Кодексу).

З наведеного вбачається, що на момент смерті голови ФГ Гвоздюкової Л.Д. право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року, на момент смерті голови ФГ Гвоздюкової Л.Д.), який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди на них.

Проте Конституційний Суд України Рішенням № 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси, громадяни та юридичні особи, які мали у постійному користуванні земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Господарський суд вважає, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства.

У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року та на момент смерті ОСОБА_1 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до приписів частини першої статті 27 Земельного кодексу України

(у редакції Закону від 13 березня 1992 року), яка діяла до 01 січня 2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство).

У земельному законодавстві (як чинному на момент створення СФГ Чайка , так і з 01 січня 2002 року й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника ФГ відсутня .

Адже правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою , яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства .

Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2018 у справі № 922/989/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що юридичну особу - СФГ Чайка (відповідача) на даний час не припинено, остання має відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання спірної земельної ділянки.

Факт смерті громадянки - засновника СФГ Чайка ОСОБА_1 не є законною підставою для припинення права постійного користування землею.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, наказ відповідача від 14.06.2019 № 1182-СГ Про припинення права користування землею , прийнято відповідачем у порушення положень статті 27 Земельного кодексу України.

Факт не оформлення речового права на спірну земельну ділянку відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , при наявності права постійного користування спірною земельною ділянкою, яке підтверджене відповідним Державним актом, на думку суду також не є законною підставою для припинення права постійного користування землею.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання недійсним наказу відповідача від 14.06.2019 № 1182-СГ Про припинення права користування землею та про визнання за СФГ Чайка права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою, підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що земельна ділянка, яка знаходиться у постійному користуванні позивача, загальною площею 44,7 га, в 2019 році поділена і надана у власність двадцяти трьом громадянам для ведення особистого селянського господарства, не приймаються судом до уваги у зв`язку з тим, що по-перше, відповідач не подав суду доказів, що поділена та надана у власність іншим особам саме земельна ділянка позивача (подані відповідачем відомості про державну реєстрацію земельних ділянок та про право власності на них (а.с. 112-157), не свідчать про те, що в них йдеться про земельну ділянку позивача ), а по-друге, факт поділу земельної ділянки позивача, не є законною підставою для припинення права користування позивачем вищевказаною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір в сумі 4204,00 грн підлягають відшкодуванню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 86, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 14.06.2019 № 1182-СГ Про припинення права користування землею .

3. Визнати за селянським фермерським господарством Чайка (92600, Луганська обл., Сватівський район, м. Сватове, пров. Промисловий, б. 6-А, кв. 9, ідентифікаційний код 31400029) речове право - право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 44,70 га, яка розташована за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Преображенській сільській раді Сватівського району Луганської області, призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана громадянці ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЛГ № 004528 від 29.03.2001.

4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, б. 17, корп. 2, ідентифікаційний код 39771244) на користь селянського фермерського господарства Чайка (92600, Луганська обл., Сватівський район, м. Сватове, пров. Промисловий, б. 6-А, кв. 9, ідентифікаційний код 31400029) витрати на судовий збір в сумі 4204,00 грн ; наказ видати після набрання рішенням законної сили.

24 березня 2021 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 02 квітня 2021 року і може бути оскаржене протягом 20 днів з цієї дати шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко