Ухвала

від 31.03.2021 по справі 922/1022/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/1022/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий (доповідач), Могил С. К., Уркевич В. Ю.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро"

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 (головуючий суддя Гребенюк Н. В., судді Радіонова О. О., Чернота Л. Ф.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро"

про вирішення питання щодо судових витрат за надання професійної правничої допомоги

у справі № 922/1022/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро"

до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання права оренди та визнання укладеним договору,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2021 скаржник надіслав безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 922/1022/20.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.01.2021 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Могил С. К., Уркевич В. Ю.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2021 касаційну скаргу залишено без руху. Надано скаржникові строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Вказану ухвалу скаржник отримав 23.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто останній день для надсилання (подання) заяви про усунення недоліків був 05.03.2021, всупереч викладеному, скаржник лише 09.03.2021 надіслав до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги в якій просив визнати поважними причини пропуску строку на подання заяви про усунення недоліків.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, тобто закріплено крайній строк на усунення недоліків заяви/скарги.

Клопотання про поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків скаржник обґрунтовує тим, що у зв`язку з карантинними обмеженнями на території України представника скаржника було несвоєчасно проінформовано про отримання ухвали Верховного Суду від 16.02.2021 про залишення касаційної скарги без руху та несвоєчасно передано відповідний документ, у зв`язку з чим було пропущено строк на подання відповідної заяви.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" про визнання поважними причин пропуску строку на звернення із заявою про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні виходячи з такого.

Строк на усунення недоліків касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" відповідно до статей 115, 116 Господарського процесуального кодексу України сплив 05.03.2021.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 цього Кодексу учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. При цьому, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ухвала Верховного Суду від 16.02.2021 була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.02.2021 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/94931987 .

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Враховуючи зазначене, обставини, на які посилається заявник, зводяться до порушення ним вимог процесуального законодавства під час звернення з касаційною скаргою/заявою про усунення її недоліків, а причини невчасного подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги залежали лише від суб`єктивної волі заявника, а не від об`єктивно непереборних обставин, у зв`язку з чим у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для визнання причин пропуску строку на усунення недоліків касаційної скарги поважними та поновлення цього строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає клопотання скаржника необґрунтованим та не вбачає підстав для поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Частиною п`ятою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" не скористалося своїм правом та не усунуло недоліки касаційної скарги у строки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 16.02.2021, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги скаржникові.

Керуючись статтями 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" в задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на усунення недоліків касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 у справі № 922/1022/20 повернути скаржникові.

3. Копію касаційної скарги разом з оригіналами додатків надіслати скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді С. К. Могил

В. Ю. Уркевич