Ухвала

від 01.04.2021 по справі 904/4749/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/4749/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В.- головуючий, Берднік І. С., Могил С. К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 (колегія суддів: Іванов О. Г., Дармін М.О., Березкіна О.В.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" до Криворізької міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021 Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" звернулося із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 (повний текст підписаний 28.01.2021).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2021 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В.- головуючий, Берднік І. С., Могил С. К.,

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Звідси скаржник має вказати яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає неправильне застосування або порушення даної норми права, і який саме з чотирьох наведених випадків, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, наявний щодо цієї норми права в даному випадку.

Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків стосовно незазначення передбачених вищенаведеними вимогами ГПК підстав оскарження судових рішень чинним ГПК не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Крім того, відповідно до частини першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовані процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 18.01.2021 (повний текст підписаний 28.01.2021), тому строк на її оскарження закінчився 17.02.2021.

Касаційну скаргу ж було подано скаржником до Верховного Суду 01.03.2021, підтвердженням чого є поштова відмітка на конверті, в якому касаційна скарга надіслана на адресу Суду, тобто з пропуском строку, встановленого для касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 18.01.2021.

Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на те, що копію зазначеної постанови від 02.11.2020 скаржник не отримував, а про існування останньої йому стало відомо лише 15.02.2021 з Єдиного реєстру судових рішень, а тому вважає, що строк для подання касаційної скарги належить поновленню.

Проте ознайомлення з повним текстом оскаржуваної постанови із вказаного Реєстру не може бути належним доказом її отримання, а інших доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржником не надано. Крім того, колегія суддів, звертає увагу, що як вбачається із тексту оскаржуваної постанови представник скаржника був присутній у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції та був обізнаний про наявність судового рішення апеляційного господарського суду у цій справі.

У клопотанні не наведено аргументів стосовно того, що саме позбавило скаржника можливості ознайомитися з повним текстом постанови апеляційного господарського суду раніше, ніж 15.02.2021, враховуючи, що зазначене судове рішення було опубліковане в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29.01.2021.

При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що клопотання є необґрунтованим, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.

Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без рухутакож у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

З урахуванням зазначеного, для встановлення факту, чи була касаційна скарга подана в межах строку, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду мотивоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням поважних підстав для поновлення відповідного строку та належні докази отримання оскаржуваної постанови.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" залишити без руху до 29.04.2021.

2. Встановити Приватному акціонерному товариству "Суха Балка" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Приватному акціонерному товариству "Суха Балка" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя І. С. Берднік

Суддя С. К. Могил