Постанова

від 01.04.2021 по справі 240/6030/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/6030/20 Головуючий у 1-й інстанції: Майстренко Наталія Миколаївна Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

01 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року (проголошено в м. Житомир, повниий текст складено 31.10.2020) у справі за адміністративним позовом приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

В квітні 2020 року ПРБФ "Комунальник" звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просила: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 20.01.2020 №0001060508, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3411147,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1705574,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 20.01.2020 №00010508, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 3232211,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 808053,00 грн.; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги повторюють доводи, викладені у позовній заяві, при цьому, їм вже надано правову оцінку судом першої інстанції при винесенні судового рішення.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, Сьомим апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу від 24 лютого 2021 року про продовження судового розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПРБФ "Комунальник" податкового законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, за наслідками якої складено акт перевірки від 21.12.2019 №160/06-30-05-08/20425612.

Відповідно до вказаного вище акту перевірки встановлено порушення ПРБФ "Комунальник" вимог: п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, ст.135 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, надалі - ПК України), п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 "Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3232211,00 грн., в т.ч.: за IV квартал 2016 року в сумі 666853,00 грн., за 2017 рік в сумі 601652,00 грн., за II квартал 2018 року в сумі 122067,00 грн., за III квартал 2018 року в сумі 498106,00 грн., за IV квартал 2018 року в сумі 1202689,00 грн., за II квартал 2019 року в сумі 140844,00 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3411147,00 грн., у тому числі по періодах: за грудень 2016 - на суму 650468,00 грн.; за серпень 2017 - на суму 85800,00 грн.; за вересень 2017 - на суму 58557,00 грн.; за грудень 2017 - на суму 412760,00 грн.; за квітень 2018 - на суму 75154,00 грн.; за травень 2018 - на суму 9760,00 грн.; за червень 2018 - на суму 32628,00 грн.; за липень 2018 - на суму 362293,00 грн.; за жовтень 2018 - на суму 648826,00 грн.; за грудень 2018 - на суму 494180,00 грн.; за лютий 2019 - на суму 52768,00 грн.; за березень 2019 - на суму 371460,00 грн.; за квітень 2019 - на суму 156493,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що ПРБФ "Комунальник" в даних бухгалтерського обліку (Дт201 Кт631) відобразило придбання будівельних матеріалів, а саме: цегла, розчин цементний, труби азбестоцементі 200 мм, кільця КС15,9, суміш легковирівнювальна, пісок, плити покриття 1 пп 15-2, перебрики П7, прокат штабовий зі сталі, труби азбестоцементі 150 мм, фарба СТ 42, дошка пола, гіпсокартон, розчин важкий цементний, розчин важкий цементний, суміші бетонні, ФБС 24-4-6, ФБС 12-4-6, ФБС 12-4-3, ФБС 9-4-6, 2 ПБ 10-1-П, 2 ПБ 13-1, 2 ПБ 13-1-П, 2 ПБ 16-2-П, які фактично не могли бути поставлені ПП "БВК-Сервіс", код ЄДРПОУ 37390729. Загальна сума поставок ТМЦ за перевіряємий період становить 351340,85 грн., в т.ч. ПДВ - 58556,81 грн. Контролюючим органом не підтверджено факту постачання товарів за III квартал 2017 року на суму 292784,04 грн. (без ПДВ).

У ході проведення перевірки ПРБФ "Комунальник" надано документи про те, що постачальником зазначених товарів є ПП "БВК-Сервіс".

Проведеним дослідженням ланцюгів постачання відповідно до ІС "Податковий блок", ІС "ЄРПН" встановлено обставини, які свідчать про відсутність у ПП "БВК-Сервіс" задекларованих власних та залучених ресурсів по ланцюгу постачальників для постачання вказаних будівельних матеріалів та про формування для ПРБФ "Комунальник" податкового кредиту з податку на додану вартість згідно з податковими накладними, виписаними на поставку будівельних матеріалів, але без реального здійснення господарських операцій. ПП "БВК-Сервіс" не є виробником даного виду товарів та перевіркою документально не підтверджено його придбання.

ПП "БВК-Сервіс" виписано на користь ПРБФ "Комунальник" податкові накладні на загальну суму 351340,85 грн., в тому числі ПДВ 58556,81 грн.

Під час перевірки встановлено, що ПП "БВК-Сервіс" будівельні матеріали, факт отримання яких не визнається відповідачем, придбано у ТОВ "Зернотрейд СВ" (код ЄДРПОУ 41141951) 31.08.2017 відповідно до податкових накладних №4, 5 з номенклатурою та кількістю, ідентичною виписаним податковим накладним ПП "БВК-Сервіс" на ПРФБ "Комунальник". Однак ТОВ "Зернотрейд СВ" протягом січня-серпня 2017 року не придбавало будь-які будівельні матеріали (натомість, придбавало печиво, цукерки, ковбаси, частини курей, одяг, бувший у використанні) та не є виробником даного виду товарів.

Отже, фактично вказані будівельні матеріали ПП "БВК-Сервіс" не могло поставити ПРБФ "Комунальник", а тому даний факт, на думку відповідача, свідчить про відсутність господарської операції купівлі-продажу товару між позивачем та ПП "БВК-Сервіс", а відносини носять лише документальний характер.

Вказані порушення унеможливлюють встановлення та підтвердження реальності проведення операції з продажу ТМЦ від постачальника ПП "БВК-Сервіс" до покупця ПРБФ "Комунальник".

Відповідач вважає, що операції ПП "БВК-Сервіс" не підтверджуються з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Контролюючий орган прийшов до висновку, що такі обставини свідчать про безоплатне отримання ПРБФ "Комунальник" будівельних матеріалів від невідомих контрагентів, з невідомих джерел, а не від того постачальника, який зазначений у документах.

Крім того, перевіркою повноти декларування ПРБФ "Комунальник" показників рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" встановлено також їх заниження на 17663938,00 грн., в т.ч.: за IV квартал 2016 року у сумі 3704739,00 грн., за IV квартал 2017 року у сумі 3049722,00 грн., за II квартал 2018 року у сумі 678146,00 грн., за III квартал 2018 року у сумі 2767256,00 грн., за IV квартал 2018 року у сумі 6681608,00 грн., за II квартал 2019 року у сумі 782467,00 грн., шляхом безпідставного зменшення фінансового результату на витрати, не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов`язковість ведення яких передбачена правилами бухгалтерського обліку, за послуги, надані позивачу ПП "БВК-Сервіс".

Згідно з даними звіту форми 20-ОПП ПП "БВК-Сервіс" має наступні об`єкти оподаткування: офіс за адресою: вул. Кафедральна, 5/А, офіс 403, м. Житомир.

Відповідно до даних Звітів суб`єкта малого підприємництва форми №1-м за 2017-2018 роки у підприємства основні засоби відсутні.

Згідно з поданою ПП "БВК-Сервіс" звітністю встановлено, що за 2017 рік звіти форми 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку" до органів ДПС не подавалися; за 2018 рік подано звіт форми 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку" лише за IV квартал, зазначено, що доходи отримували 2 особи по ознаці доходу 102 "Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору"; за три квартали 2019 року звіти форми 1ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку" до органів ДПС не подавалися.

ГУ ДФС у Житомирській області надіслано запит від 21.11.2018 №9854/5/06-30-14- 05-14 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Житомирській області щодо надання інформації стосовно ПП "БВК-Сервіс".

У відповіді №1006-2-18/4511/18 від 28.11.2018 зазначено, що ПП "БВК-Сервіс" дійсно було отримано ліцензію на провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури серії АД №035848 від 14.05.2012, термін дії якої закінчився 14.05.2015. Після закінчення строку дії зазначеної ліцензії ПП "БВК-Сервіс" нову ліцензію не отримувало.

За період з 01.10.2016 по 31.12.2016 ПРБФ "Комунальник" отримало послуг від ПП "БВК-Сервіс" на загальну суму 3704738,50 грн., що відображено в бухгалтерському обліку проведенням Дт. 23 "Виробництво" Кт. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Кт. 23 "Виробництво" Дт. 791 "Фінансовий результат".

Перелік наданих робіт та послуг наведено в Додатку №16.1.

Згідно з даним Єдиного реєстру податкових накладних перевіркою встановлено, що протягом перевіреного періоду ПП "БВК-Сервіс" не отримувало та не придбавало послуг, робіт, які в подальшому були передані ПРБФ "Комунальник" на суму 3704738,50 грн.

За період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ПРБФ "Комунальник" отримало послуг від ПП "БВК-Сервіс" на загальну суму 3049722,00 грн., що відображено в бухгалтерському обліку проведенням Дт. 23 "Виробництво" Кт. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Кт. 23 "Виробництво" Дт. 791 "Фінансовий результат".

Перелік наданих робіт та послуг наведено в Додатку №16.2.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних перевіркою встановлено, що протягом перевіреного періоду ПП "БВК-Сервіс" не отримувало та не придбавало послуг, робіт, які в подальшому були передані ПРБФ "Комунальник" на суму 2545489,00 грн. Придбавало лише послуги "Будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу у військовому містечку №81 м. Житомир" у ТОВ "Євроінвестплюс" (код за ЄДРПОУ 41656066), які в подальшому були передані ПРБФ "Комунальник" на суму 504233,00 грн.

За період з 01.01.2018 по 31.12.2018 ПРБФ "Комунальник" отримало послуги від ПП "БВК-Сервіс" на загальну суму 10127010,00 грн., що відображено в бухгалтерському обліку проведенням Дт. 23 "Виробник" Кт. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Кт. 23 "Виробництво" Дт. 791 "Фінансовий результат".

Перелік наданих робіт та послуг наведено в Додатку №16.3.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних перевіркою встановлено, що протягом перевіреного періоду ПП "БВК-Сервіс" не отримувало та не придбавало послуг, робіт, які в подальшому були передані ПРБФ "Комунальник" на суму 2920359,96 грн.

За період з 01.01.2019 по 30.09.2019 ПРБФ "Комунальник" отримало послуги від ПП "БВК-Сервіс" на загальну суму 782467,00 грн., що відображено в бухгалтерському обліку проведенням Дт. 23 "Виробник" Кт. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Кт. 23 "Виробництво" Дт. 791 "Фінансовий результат".

Перелік наданих робіт та послуг наведено в Додатку №16.4.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних перевіркою встановлено, що протягом перевіреного періоду ПП "БВК-Сервіс" не отримувало та не придбавало послуг, робіт, які в подальшому були передані ПРБФ "Комунальник" на суму 782467,00 грн.

Висновок про безтоварність господарських операцій у зазначених сумах пов`язаний з обставинами справи, відповідно до яких відповідачем встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних протягом періоду, що перевірявся, ПП "БВК-Сервіс" придбавало наведені роботи та послуги у наступних контрагентів: ТОВ "БУДСТРОЙ-КА" (код за ЄДРПОУ 39847763), яке перебуває на обліку 1013.Києво-Святошинська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, основний вид діяльності - _41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, керівник, головний бухгалтер та засновник в одній особі, а саме: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), остання податкова звітність подана за травень 2018 року, за даними звіту по ЄСВ за травень 2018 року кількість працюючих - 1 особа (жінка), інформація про основні фонди відсутня, відомості про об`єкти оподаткування (20-ОПП) відсутні; ТОВ "ЕВРОІНВЕСТПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 41656066), яке перебуває на обліку 2657.ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, основний вид діяльності - 46.90-неспеціалізована оптова торгівля, керівник, головний бухгалтер та засновник в одній особі, а саме: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), остання податкова звітність подана за липень 2018 року, відомість ЄСВ подана лише за квітень 2018 року, згідно х якою кількість працюючих 1 чол., основні фонди станом на 31.03.2018 - 1,1 млн.грн.; ТОВ "Фронтмаунт Компані" (код за ЄДРПОУ 41656066), яке перебуває на обліку 2657.ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, основний вид діяльності - 46.90-неспеціалізована оптова торгівля, керівник, головний бухгалтер та засновник в одній особі, а саме: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), кількість працюючих - 1 особа, вартість основних фондів - 2,0 млн. грн., згідно з відомостями про об`єкти оподаткування (20-ОПП), платник податків в своїй господарській діяльності використовує склад-магазин (Дніпропетровська обл.); ТОВ "ЕЛТИС" (код за ЄДРПОУ 42201225) перебуває на обліку 2659.ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, основний вид діяльності - 46.90 -неспеціалізована оптова торгівля, керівник та головний бухгалтер в одній особі, а саме: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), середньооблікова кількість працюючих - 2 особи, вартість основних фондів - 1,9 млн.грн., відомості про об`єкти оподаткування (20-ОПП) відсутні; ТОВ "ОВЕРС ПРОМ" (код за ЄДРПОУ 42548599) перебуває на обліку 1553.Головне управління ДПС в Одеській області, Південне управління у м. Одесі, Приморська ДПІ, основний вид діяльності - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, керівник, головний бухгалтер та засновник в одній особі, а саме: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), звітність форми 1ДФ за IV квартал 2018 року не подавалась (подано звіт форми 1ДФ лише за І квартал 2019 року, кількість працюючих 5 чол., з них у 1 особи дата прийняття на роботу 19.01.2019, у 4 осіб - 21.01.2019), звітність з ПДВ за 2018 рік не подавалась, за 2019 рік подано декларації з ПДВ лише за січень - травень, відомості про об`єкти оподаткування (20-ОПП) відсутні. Згідно з даними офіційного сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України (https://dabi.gov.ua) TOB "ОВЕРС ПРОМ" ліцензій на провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, не отримувало.

ГУ ДФС у Житомирській області було надіслано запит від 20.11.2018 № 9812/5/06-30-14-05-14 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання інформації стосовно ТОВ "Будстрой-Ка", код за ЄДРПОУ 39847763, ТОВ "Євроінвестплюс", код за ЄДРПОУ 41656066, ТОВ "Фронтмаунт Компані", код за ЄДРПОУ 41799688, та ТОВ "Елтис", код за ЄДРПОУ 42201225.

У відповіді від 07.12.2018 №40-402-14/8297-1 наведено наступну інформацію: згідно з реєстраційними записами ТОВ "Будстрой-Ка", код за ЄДРПОУ 39847763, видано ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів IV категорії складності (реєстраційний запис №2013021056) терміном дії з 25.08.2015 по 25.08.2018, дію якої зупинено за результатами перевірки (наказ Держархбудінспекції від 09.03.2016 №9-Л); у реєстраційних записах інформація щодо видачі ліцензій на провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, ТОВ "Євроінвестплюс", код за ЄДРПОУ 41656066, ТОВ "Фронтмаунт Компані", код за ЄДРПОУ 41799688, та ТОВ "Елтис", код за ЄДРПОУ 42201225, відсутня.

Крім того, згідно з даними ЄРПН контрагенти-постачальники ПП "БВК-Сервіс" придбавали іншу номенклатуру товарів, відмінну від поставлених цьому підприємству (продукти харчування, одяг, сигарети тощо).

На підставі зазначених вище висновків перевірки контролюючим органом 20.01.2020 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001060508, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3411147,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1705574,00 грн.; №00010508, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 3232211,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 808053,00 грн.

Позивач, вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина.

Позиція Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування, у розумінні п.135.1 ст.135 ПК України, є грошове вираження об`єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід (П(С)БО 15), затвердженого наказом МФ України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за №860/4153, дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо) (п.7 П(С)БО 15).

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди (п.21 П(С)БО 15).

Підпунктом 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п. а п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім цього, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді (п.138.2 ст.138ПК України).

Таким чином, необхідною умовою для формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Крім цього, суми податку на додану вартість для цілей формування податкового кредиту, а також суми, включені до складу витрат, повинні бути фактично сплачені платником податків при придбанні товарів (послуг). Факт придбання товарів (послуг) повинен підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність здійснення такої господарської операції та, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку.

Водночас суд зазначає, що засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Так, відповідно до ст.1 цього Закону, документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (ст.9 Закону).

Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ст.11 Закону).

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку (ст.3 Закону).

Суд апеляційної інстанції також вказує, що правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Будь-які документи мають силу первинних документів і можуть бути використані для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому, сама по собі наявність належним чином оформлених первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності включення сум витрат до податкового обліку, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. З метою податкового обліку господарські операції мають оформлюватися будь-якими первинними документами, але їх зміст та складання повинні відповідати не лише вимогам податкового законодавства, а й законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції.

Відповідно до абз.2 п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абз.2 п.201.10 ст.201 ПК України).

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Відтак, розглядаючи спір про правомірність формування платником податку понесених витрат, необхідно надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв`язку один з одним, з`ясувати характер та зміст спірних операцій позивача з його контрагентом, дослідити договори укладені з останнім, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов`язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього зробити вмотивований висновок про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановити наявність зв`язку між фактом придбання товарів та робіт (послуг) з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих товарів у господарській діяльності.

Проведеним дослідженням ланцюгів постачання відповідно до ІС "Податковий блок", ІС "ЄРПН" відповідач вказує на відсутність у ПП "БВК-Сервіс" задекларованих власних та залучених ресурсів по ланцюгу постачальників для постачання вказаних будівельних матеріалів та про формування для ПРБФ "Комунальник" податкового кредиту з податку на додану вартість згідно з податковими накладними, виписаними на поставку будівельних матеріалів, але без реального здійснення господарських операцій. Відповідач стверджує, що ПП "БВК- Сервіс" не є виробником даного виду товарів та перевіркою документально не підтверджено його придбання.

Вищевказані будівельні матеріали були придбані позивачем відповідно до договору від 01.09.2017 р. у ПП БВК-Сервіс , яке в свою чергу придбало матеріали у ТОВ Зернотрейд СВ . За аналізом ланцюгів постачання, контролюючий орган не встановив факту придбання вказаних матеріалів ТОВ Зернотрейд СВ , що лягло в основу обґрунтування відповідачем своєї позиції стосовно відсутності господарської операції купівлі-продажу товару між позивачем та ПП БВК-Сервіс .

При цьому, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи. В ході перевірки позивачем було надано усі належним чином оформленні первинні документи, що є документальним підтвердженням здійснених господарських операцій та спростовує факти безоплатного отримання позивачем будівельних матеріалів та нереальності господарської діяльності позивача з контрагентом ПП БВК-Сервіс .

Факт здійснення операцій підтверджений, факт отримання будівельних матеріалів позивачем від ПП БВК-Сервіс не спростований відповідачем як в акті перевірки, так і під час судового розгляду.

Таким чином на переконання суду апеляційної інстанції, вказані господарські операції щодо придбання ТМЦ є реальними, будівельні матеріали отримані за оплатним договором.

Висновки суду першої інстанції стосовно безпідставного оформлення господарської операції та фактичної її відсутності є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами.

Будівельні матеріали, роботи та послуги, придбані позивачем у контрагента ПП БВК-Сервіс в подальшому реалізуються шляхом включення в акти приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в), які надаються для приймання та оплати замовнику, згідно з договорами підряду, з метою отримання прибутку за свою діяльність та досягнення мети договору. Будівельні матеріали списано на виробництво відповідно до прибуткових накладних та актів списання: № ПН-0001083 від 01.09.2017 року на загальну суму 106878,66 грн., в т.ч. ПДВ 17813,11 грн. та № ПН-0001020 від 01.09.2017 року на загальну суму 244462,19 грн., в т.ч. ПДВ 40743,70 грн.; Акту списання № СпТ-000221 від 01.09.2017 р.; Акту списання № СпТ-000220 від 01.09.2017 р.; Акту списання № СпТ- 000218 від 01.09.2017 р.

Колегія суддів зазначає, що під час здійснення господарської діяльності ПРБФ Комунальник у відносинах з контрагентом ПП БВК-Сервіс мала на меті отримання прибутку та досягнення соціально-економічних результатів, господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій, в кожній операціє є економічна причина та сама господарська операція викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, а здійснення господарської операції підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що проводився рух грошових коштів та зміна в структурі активів, а тому є ознаки як господарської операції, так і господарської діяльності в цілому.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не досліджено усі обставин справи та помилково зроблено висновок про сумнівність економічної доцільності у відносинах позивача та ПП БВК-Сервіс в частині придбання товарів.

Документальним підтвердженням вказаних вище господарських операцій є належним чином оформлені первинні документи, а саме: податкові накладні, акти звірки взаємних розрахунків між позивачем та ПП БВК-Сервіс за 2016 р, 2017 р., 2018 р., 2019 р.; укладені договори підряду та субпідряду; генпідрядні договори; акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3); платіжні доручення; банківські виписки; податкові накладні; які складені у відповідності до вимог ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та долучені до матеріалів справи.

На переконання колегії суддів, надані первинні документи відображають реальність господарських операцій з контрагентом ПП БВК-Сервіс та є підставою для формування податкового обліку відповідно до пунктів 198.6 статті 198 ПК України.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Визначальним для вирішення цього спору є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання, ні відсутність у контрагента необхідних трудових та матеріальних ресурсів самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

При цьому, посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання, не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, оскільки така носить виключно інформативний характер.

Висновки ґрунтуються на інформації, отриманій від інших податкових органів щодо перевірок контрагента позивача по ланцюгу постачання, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Як вбачається з матеріалів справи, у позивача були усі підстави для включення сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (далі Постанова КМУ № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 12 Постанови КМУ № 1346 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); та інші.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п.18 Наказу № 1246, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції.

Таким чином, факт, що податкові накладні або розрахунки коригування відповідають вимогам законодавства, ДФС перевіряє вже на етапі їх реєстрації в ЕРПН, а тому, квитанція про реєстрацію накладних в ЕРПН в період застосування СМКОР фактично підтверджують те, що податкова накладна складена платником ПДВ за реальною операцією та на правильну дату.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Аналізуючи дані норми, колегія сулдів приходить до висновку, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично сплачений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, а також первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Факт реєстрації податкових накладних, виписаних ПП БВК-Сервіс на операції з постачання будівельних матеріалів та виконання робіт, підтверджується Актом перевірки та контролюючим органом не оскаржувався.

Крім того, колегія суддів зазначає, що кожен суб`єкт підприємницької діяльності в особі керівника має контролювати вказані процеси на своєму підприємстві, а не належність ведення первинних документів на підприємствах своїх контрагентів. В даному випадку позивачем дотримано вимогу чинного законодавства стосовно оформлення господарських операцій на своєму підприємстві та не повинен відповідати за дії інших осіб.

При цьому, можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Дана правова позиція відображена у Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.04.2018 р. у справі №806/4408/13-а.

Щодо інших висновків суду першої інстанції колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу, що відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Також, не подано відповідачем жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в межах даного спору контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вищенаведеними первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також беручи до уваги кожен аргумент, викладений учасниками справи, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 20.01.2020 №0001060508, №00010508 - скасуванню.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що ПРБФ "Комунальник" сплачено судовий збір за подання адміністративного позову згідно з платіжними дорученнями №3026, 3027 від 04 квітня 2020 року на загальну суму 42 040 грн. (т.1 а.с.19, 20), а також за подання апеляційної скарги на судове рішення згідно з платіжними дорученнями №1362 від 25 листопада 2020 року у сумі 21020 грн. (т.17 а.с.203) та №3350 від 16 грудня 2020 року у сумі 10 510 грн. (т. 17 а.с.223)

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 позивачу повернуто надмірно сплачений судовий збір в розмірі 21 020 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 52 550 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 20.01.2020 №0001060508.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській від 20.01.2020 №00010508.

Стягнути на користь приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 52 550 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Ватаманюк Р.В.