Рішення

від 02.04.2021 по справі 916/3723/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3723/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши матеріали (вх. № 3854/20)

за позовом приватного підприємства «Система Оптимум» (79066, м. Львів, вул. Грунтова, 1, код ЄДРПОУ 35774875)

до відповідача приватного підприємства фірма «Явсон» (65026, м.Одеса, вул. Жуковського, буд.15, офіс 303, код ЄДРПОУ 21032352)

про стягнення 34 867,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.12.2020р. приватне підприємство «Система Оптимум» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до приватного підприємства фірма «Явсон» , в якій просить суд стягнути з відповідача 42 232,36 грн. заборгованості, в тому числі: 30 000 грн. - основної заборгованості, 4 852,48 грн. - 3% річних та 7 379,87 грн. - інфляційних витрат, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на нездійснення відповідачем повної та своєчасної оплати за отриманий товар згідно видаткових накладних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2020р. позовну заяву приватного підприємства «Система Оптимум» залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

25.01.2021р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява (вх. №2076/21), згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, такі недоліки усунув. Також, ПП «Система Оптимум» надано до суду уточнену позовну заяву, згідно якої позивач просить суд стягнути з ППФ «Явсон» 37 992,61 заборгованості, в тому числі: 30 000 грн. - основної заборгованості, 4 928,92 грн. - 3% річних та 3 063,69 грн. - інфляційних витрат, а також суму судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3723/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 01.02.2021р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу - 79066, м. Львів, вул. Грунтова, 1, та отримана останнім 10.02.2021р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

29.03.2021р. до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№8466/21), відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 34 867,67 грн. заборгованості, в тому числі: 30 000 грн. - основної заборгованості, 2 265,99 грн. - 3% річних та 2 601,77 грн. - інфляційних витрат.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач вказує, що розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат здійснювався, враховуючи призначення платежу, вказані відповідачем в платіжних дорученнях, однак, вказані відповідачем призначення платежу в більшості випадків не відповідають хронології постановок та реальній заборгованості, з огляду на, що позивач здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних витрат із зарахуванням усіх платежів відповідача в хронологічному порядку.

Відповідачу - приватному підприємству фірмі «Явсон» ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.02.2021р. була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 15, офіс 303, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №168092259030, сформованого судом, та отримана останнім 05.02.2021р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ч.1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву.

Відповідно ч.8 та ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступних висновків та встановив таке.

ПП «Система Оптимум» на виконання досягнутої із ППФ «Явсон» домовленості щодо поставки товару було сформовано рахунки - фактури для здійснення останнім оплат для поставки хімічної продукції на загальну суму 2 384 751 грн.

Так, в межах сформованих рахунків - фактур ПП «Система Оптимум» було здійснено відповідачу поставку товару в період з 20.11.2017р. по 14.05.2019р. на загальну суму 2 384 751 грн., при цьому, відповідачем було частково сплачено за отриманий товар на загальну суму 2 224 756 грн. Решта заборгованості у сумі 159 995 грн. залишилась несплаченою.

08.11.2019р. позивачем було направлено відповідачу претензію №12 від 07.11.2019р. вих.№29, в якій ПП «Система Оптимум» зазначено, що станом на 07.11.2019р. ППФ «Явсон» має заборгованість за отриманий товар згідно видаткових накладних №РН-1751 від 03.04.2019р. та №РН-2544 від 14.05.2019р. у розмірі 159 995 грн., таким чином, позивач просив відповідача перерахувати суму заборгованості у розмірі 159 995 грн. до 07.12.2019р.

У відповідь на претензію, 22.11.2019р. ППФ «Явсон» було направлено позивачу лист №103, відповідно до якого відповідач зазначив, що гарантує виконати свої зобов`язання по оплаті за отримані міндобрива за видатковими накладними: №РН-1751 та №РН-2544 в сумі 159 995 грн. в період з 25.02.2020р. по 10.03.2020р.

При цьому, відповідачем після надісланого ПП «Система Оптимум» листа №103 від 22.11.2019р. було сплачено заборгованості за отриманий товар лише в розмірі 129 995 грн.

З огляду на несплату всієї суми заборгованості, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до ППФ «Явсон» , з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення 30 000 грн. - основної заборгованості, 2 265,99 грн. - 3% річних та 2 601,77 грн. - інфляційних витрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Так, за змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Згідно зі ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1 ст. 642 ЦК України.

Так, ПП «Система Оптимум» на виконання досягнутої із ППФ «Явсон» домовленості щодо поставки товару було сформовано рахунки - фактури для здійснення останнім оплат за поставлений товар на загальну суму 2 384 751 грн., а саме: № СФ -13697 від 14.11.2017р. на суму 57 510 грн.; № СФ-14013 від 20.11.2017р. на суму 2 700 грн.; № СФ-15101 від 12.12.2017р. на суму 192 960 грн.; № СФ-00082 від 03.01.2018р. на суму 26 400 грн.; № СФ-02056 від 16.02.2018р. на суму 307 770 грн.; № СФ-04011 від 30.03.2018р. на суму 282 120 грн.; № СФ-05321 від 26.04.2018р. на суму 396 726 грн. № СФ-08271 від 22.06.2018р. на суму 330 450 грн.; № СФ- 11345 від 27.08.2018р. на суму 153 390 грн.; № СФ- 01841 від 12.02.2019р. на суму 92 115 грн.; № СФ-03292 від 12.03.2019р. на суму 117 600 грн.; №СФ-03935 від 22.03.2019р. на суму 125 400 грн.; № СФ-04004 від 25.03.2019р. на суму 2 160 грн.; №СФ-04449 від 02.04.2019р. на суму 222 615 грн.; № СФ- 06164 від 08.05.2019р. на суму 74 835 грн.;

В межах сформованих рахунків - фактур ПП «Система Оптимум» було здійснено відповідачу поставку товару, в період з 20.11.2017р. по 14.05.2019р., на загальну суму 2 384 751 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін та скріпленими печатками останніх видатковими накладними, а саме: № РН-5981 від 20.11.2017р. на суму 57 510 грн.; № РН-5937 від 20.11.2017р. на суму 2 700 грн.; № РН- 6703 від 28.12.2017р. на суму 189 261 грн.; № РН- 0024 від 03.01.2018р. на суму 3 699 грн.; № РН-0096 від 10.01.2018р. на суму 26 400 грн.; №РН-0913 від 21.02.2018р. на суму 35 997 грн.; №РН-0917 від 21.02.2018р. на суму 271 773 грн.; №РН-1742 від 04.04.2018р. на суму 198 360 грн.; №РН-1858 від 06.04.2018р. на суму 83 760 грн.; №РН-2439 від 10.05.2018р. на суму 396 726 грн.; №РН-3473 від 27.06.2018р. на суму 234 450 грн.; №РН-3672 від 10.07.2018р. на суму 96 000 грн.; №РН-4795 від 06.09.2018р. на суму 153 390 грн.; №РН-0766 від 15.02.2019р. на суму 92 115 грн.; №РН-1252 від 12.03.2019р. на суму 117 600 грн.; №РН-1550 від 25.03.2019р. на суму 2 160 грн.; №РН-1551 від 25.03.2019р. на суму 125 400 грн.; № РН-1751 від 03.04.2019р. на суму 222 615 грн.; №РН-2544 від 14.05.2019р. на суму 74 835 грн.;

З урахуванням вищевикладеного, а також приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи видаткові накладні, суд доходить висновку, що між сторонами по справі було укладено договір поставки у спрощений спосіб, відповідно до якого ПП «Система Оптимум» , як постачальник, прийняв на себе обов`язок з поставки товару, а ППФ «Явсон» , як покупець, обов`язок з прийняття товару та сплати його вартості.

Отже, між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Водночас, вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, ППФ «Явсон» за отриманий товар було сплачено лише 2 224 756 грн., а саме: 17.11.2017р. у сумі 57 510 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-13697 від 14.11.2017р. ; 22.12.2017р. у сумі 20 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-15101 від 12.12.2017р. ; 29.01.2018р. у сумі 50 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно за видатковою накладною №РН-6703 від 28.12.2017р. ; 14.02.2018р. у сумі 50 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно видаткової накладної №РН-6703 від 28.12.2017р. ; 21.02.2018р. у сумі 50 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно видаткової накладної №РН-6703 від 28.12.2017р. ; 23.02.2018р. у сумі 52 060 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно видаткової накладної №РН-6703 від 28.12.2017р. ; 20.03.2018р. у сумі 150 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№ СФ-02056 від 16.02.2018р. ; 26.03.2018р. у сумі 157 700 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-02056 від 16.02.2018р. ; 30.03.2018р. у сумі 282 120 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-04011 від 30.03.2018р. ; 03.05.2018р. у сумі 396 726 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-05321 від 26.04.2018р. ; 20.07.2018р. у сумі 50 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-08271 від 22.06.2018р. ; 06.09.2018р. у сумі 50 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-08271 від 22.06.2018р. ; 25.09.2018р. у сумі 30 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-08271 від 22.06.2018р. ; 16.10.2018р. у сумі 104 520 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-08271 від 22.06.2018р. ; 10.01.2019р. у сумі 10 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-11345 від 27.08.2018р. ; 05.03.2019р. у сумі 20 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-11345 від 27.08.2018р. ; 06.03.2019р. у сумі 30 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-11345 від 27.08.2018р. ; 12.03.2019р. у сумі 30 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-11345 від 27.08.2018р. ; 14.03.2019р. у сумі 30 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-11345 від 27.08.2018р. ; 18.03.2019р. у сумі 40 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-11345 від 27.08.2018р. ; 21.03.2019р. у сумі 30 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-03292 від 12.03.2019р. ; 25.03.2019р. у сумі 125 400 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-03935 від 22.03.2019р. ; 02.04.2019р. у сумі 26 105 грн., із призначенням платежу: заборгованість за міндобрива ; 03.04.2019р. у сумі 122 615 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-04449 від 02.04.2019р. ; 11.04.2019р. у сумі 20 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-04449 від 02.04.2019р. ; 12.04.2019р. у сумі 20 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-04449 від 02.04.2019р. ; 17.04.2019р. у сумі 30 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-04449 від 02.04.2019р. ; 26.04.2019р. у сумі 50 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-04449 від 02.04.2019р. ; 10.05.2019р. у сумі 40 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-06164 від 08.05.2019р. ; 14.05.2019р. у сумі 30 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-06164 від 08.05.2019р. ; 16.05.2019р. у сумі 40 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-06164 від 08.05.2019р. ; 28.05.2019р. у сумі 30 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно рах.№СФ-06164 від 08.05.2019р. , що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача.

Решта заборгованості у сумі 159 995 грн. залишилась несплаченою.

Як встановлено судом, 08.11.2019р. позивачем було направлено відповідачу претензію №12 від 07.11.2019р. вих.№29, в якій ПП «Система Оптимум» зазначено, що станом на 07.11.2019р. товар, отриманий ППФ Явсон згідно видаткових накладних: №РН-1751 від 03.04.2019р., - частково не сплачений; №РН-2544 від 14.05.2019р. повністю не сплачений, з огляду на що, позивач просив відповідача перерахувати суму заборгованості у розмірі 159 995 грн. до 07.12.2019р.

У відповідь на претензію, 22.11.2019р. ППФ «Явсон» було направлено позивачу лист №103, відповідно до якого відповідач зазначив, що гарантує виконати свої зобов`язання по оплаті за отримані міндобрива за видатковими накладними: №РН-1751 та №РН-2544 в загальній сумі 159 995 грн. в період з 25.02.2020р. по 10.03.2020р.

Отже, станом на 07.11.2019р. несплаченими залишились видаткові накладні: №РН-1751 від 03.04.19р. в сумі 85 160 грн. та № РН-2544 від 14.05.19р. в сумі 74 835 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після надісланого ПП «Система Оптимум» листа №103 від 22.11.2019р. було сплачено за отриманий товар в сумі 129 995 грн., а саме: 25.02.2020р. у сумі 10 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно видаткової накладної №РН-1751 від 03.04.2019р. ; 03.03.2020р. у сумі 10 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно видаткової накладної №РН-1751 від 03.04.2019р. ; 11.03.2020р. у сумі 39 995 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно видаткової накладної №РН-1751 від 03.04.2019р. ; 06.04.2020р. у сумі 30 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно видаткової накладної №РН-1751 від 03.04.2019р. ; 17.04.2020р. у сумі 10 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно видаткової накладної №РН-1751 від 03.04.2019р. ; 15.05.2020р. у сумі 20 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно видаткової накладної №РН-1751 від 03.04.2019р. ; 02.06.2020р. у сумі 10 000 грн., із призначенням платежу: за міндобриво згідно видаткової накладної №РН-1751 від 03.04.2019р. , що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку позивача.

Разом з тим, суд, проаналізувавши банківську виписку, надану позивачем за період з 17.11.2017р. по 07.10.2020р., яка свідчить про здійснення відповідачем часткових оплат за спірними рахунками-фактури та видатковими накладними, встановив, що ППФ «Явсон» у відомостях про призначення платежу посилався на загальну підставу оплат, зокрема, за міндобрива, що у свою чергу унеможливлює достеменно встановити та стверджувати, за якими саме видатковими накладними та рахунками-фактурами здійснювалась оплата.

Окрім цього, із відомостей, зазначених в призначеннях платежів вбачається, що по рахункам-фактурам: № СФ-15101 від 12.12.2017р., № СФ-11345 від 27.08.2018р., № СФ-04449 від 02.04.2019р. та видатковій накладній №РН-1751 від 03.04.2019р. відповідачем сплачено більше, ніж вартість поставленого товару за ними, а заборгованість за рахунками-фактурами: № СФ-08271 від 22.06.2018р., №СФ-03292 від 12.03.2019р. відповідачем сплачено лише частково, при цьому, рахунки-фактури: №СФ-14013 від 20.11.2017р. та СФ-01841 від 12.02.2019р. залишились взагалі несплаченими.

Враховуючи зміст наявних в матеріалах справи претензії ПП «Система Оптимум» №29 від 07.11.2019р. та листа ППФ «Явсон» №103 від 22.11.2019р., суд доходить висновку, що здійснені оплати відповідача за спірними видатковими накладними та рахунками-фактурами зараховувались позивачем в хронологічному порядку, починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Отже, здійснивши перевірку розрахунку суми основної заборгованості, із врахуванням наявних в матеріалах справи банківських виписок, суд доходить висновку, що частково залишається несплаченою заборгованість за товар, отриманий відповідачем за видатковою накладною №2544 від 14.15.2019р. у розмірі 30 000 грн.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем вартості отриманого товару в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП «Система Оптимум» в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 30 000 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приймаючи до уваги встановлення факту отримання відповідачем претензії №12 від 07.11.2019р., з огляду на наявний у матеріалах справи лист ППФ «Явсон» №103 від 22.11.2019р., та з урахуванням ст. 530 ЦПК України, суд зазначає, що кінцевим терміном сплати заборгованості є визначений позивачем у претензії строк, а саме - 07.12.2019р.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов`язано його початок.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 265,99 грн., за загальний період з 08.12.2019р. по 22.01.2021р. встановив його помилковість, з огляду на допущення методологічних помилок, внаслідок невірного визначення бази нарахування (суми боргу), з огляду на що, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат в хронологічному порядку, здійснено власний розрахунок 3% на заборгованість ППФ Явсон за видатковими накладними РН-1751 від 03.04.19р. та РН-2544 від 14.05.19р., згідно якого сума 3% річних складає 2 265,72 грн.

Видаткова накладна № відСума заборгованостіПеріод нарахуванняСума 3% річних РН-1751 від 03.04.19 85 160 08.12.2019-24.02.2020 551,90 75 160 25.02.2020-02.03.2020 43,12 65 160 03.03.2020-10.03.2020 42,73 25 165 11.03.2020-05.04.2020 53,63 РН-2544 від 14.05.19р. 74 835 08.12.2019 - 05.04.2020 736,49 70 000 06.04.2020-16.04.2020 63,11 Всього 1 574,34 грн. 60 000 17.04.2020-14.05.2020 137,70 40 000 15.05.2020-01.06.2020 59,02 30 000 02.06.2020-22.01.2021 578,02 Всього: 2 265,72 грн. Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 265,72 грн.

Так, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 2 601,77 грн., за загальний період з 08.12.2019р. по 21.01.2021р. також встановив його помилковість, з огляду на допущення методологічних помилок при його розрахунку, внаслідок невірного визначення бази нарахування (сум боргу), з огляду на що, судом, за допомогою системи "Ліга-Закон", згідно якого сума інфляційних витрат складає 2 121,58 грн.

Видаткова накладна № відСума заборгованостіПеріод нарахуванняСума інфляційних витрат РН-1751 від 03.04.19р. 85 160 08.12.2019-24.02.2020 -255,82 75 160 25.02.2020-02.03.2020 - 65 160 03.03.2020-10.03.2020 - 25 165 11.03.2020-05.04.2020 681,28 РН-2544 від 14.05.19р. 74 835 08.12.2019 - 05.04.2020 372,08 70 000 06.04.2020-16.04.2020 560 60 000 17.04.2020-14.05.2020 0 40 000 15.05.2020-01.06.2020 120 30 000 02.06.2020-21.01.2021 1124 Всього 2 121,58 грн. Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 121,58 грн.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача на користь позивача 30 000 грн. - основної заборгованості, 2 265,72 грн. 3% річних та 2 121,58 грн. інфляційних витрат.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, в позовній заяві ПП Система Оптимум визначив попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести - в загальній сумі: 13 303,24 грн., однак, доказів на підтвердження таких витрат до справи не подав (як то передбачено п.3 договору про надання правових послуг адвоката №02/01 від 02.01.2021р.), у зв`язку з чим дане питання буде вирішено судом після надання позивачем у встановлені строки таких доказів.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства фірма «Явсон» (65026, м. Одеса, вул. Жуковського, буд.15, офіс 303, код ЄДРПОУ 21032352) на користь приватного підприємства «Система Оптимум» (79066, м. Львів, вул. Грунтова, 1, код ЄДРПОУ 35774875) 30 000 (тридцять тисяч) грн. - основної заборгованості, 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) грн. 72 коп. - 3% річних, 2 121 (дві тисячі сто двадцять одну) грн. 58 коп. - інфляційних збитків та 2 073 (дві тисячі сімдесят три) грн. 03 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.І. Мостепаненко

Повний текст складено 02 квітня 2021 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко