Рішення

від 22.03.2021 по справі 922/3727/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3727/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НікЮТАС" (Миколаївська обл, с. Калинівка) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-групп" (м. Харків) про стягнення 889364,51 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НікЮТАС" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-групп" (відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 690500,40 грн як основного боргу, пеню у розмірі 191959,11 грн, штраф у розмірі 1% від загальної вартості майна - 6905,00 грн, а всього 889364,51 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018 по оплаті отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання вказаною ухвалою суду було призначено на 14.12.2020 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.

14.12.2020 ухвалою суду повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 18.01.2021 об 11:30 год.

15.12.2020 позивач надав письмові пояснення, в яких, зокрема, вказує про неможливість надання ним договору купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018 та видаткової накладної, підписаних сторонами, в даному випадку уповноваженою особою відповідача.

18.01.2021 протокольною ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 01.02.2021 об 11:30 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2021 учасників справи викликано в підготовче засідання для участі в розгляді справи на 01.02.2021 об 11:30 год.

01.02.2021 ухвалою суду сторін повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 15.02.2021 об 11:30 год.

12.02.2021 позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить прийняти до розгляду цю заяву та вважати позовними вимоги в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логитранс-групп" (61000, Харківська область, м. Харків, вул. Клочковська, 192А, код ЄДРПОУ 37385897) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НікЮТАС" (55553, Миколаївська обл., Єланецький р-н, с. Калинівка, провул. Янтарний, 8, код ЄДРПОУ 33132979) заборгованість за договором купівлі-продажу за №09/04-2018 від 09.04.2018 у сумі 690500,40 грн; пеню за період з 01.01.2020 по 05.10.2020 у сумі 191959,11 грн; штраф у розмірі 1% від загальної вартості майна у сумі 6905,00 грн; судовий збір у сумі 13340,47 грн.

Протокольною ухвалою суду від 15.02.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог у наданій редакції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 22.02.2021 о 15:30 год.

22.02.2021 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2021 об 11:00 год, про що ухвалою суду від 22.02.2021 повідомлено позивача, а відповідача викликано в судове засідання для участі в судовому розгляді справи ухвалою суду від 22.02.2021.

10.03.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2021 о 12:30 год, про що представник позивача повідомлений під розпис, а відповідач ухвалою суду.

22.03.2021 представник позивача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи під розпис.

Відповідач не надав суду відзив на позов та витребувані судом документи.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач подав в матеріали справи копію договору купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018, сторонами в ньому вказано ТОВ "НікЮТАС" як постачальник та ТОВ "Логитранс-групп" як покупець, за яким на умовах, передбачених даним договором продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) та зобов`язується оплатити наступний товар, яке належить продавцю (надалі - товар), а саме: насіння соняшнику П64ЛЦ108 Круїзер у кількості 100 мішків по ціні 5754,17 грн у сумі 575417,00 грн, ПДВ - 115083,40 грн, всього з ПДВ - 690500,40 грн.

Вказаний договір підписаний генеральним директором позивача та скріплений печаткою позивача.

Зі сторони відповідача зазначений вище договір не підписаний.

На підтвердження факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов`язань за договором на загальну суму 690500,40 грн, останнім надано до суду копії: видаткової накладної №111 від 16.04.2018; податкової накладної №29 від 16.04.2018; податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року та додатку №5 до податкової декларації "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за квітень 2018 року; квитанції №2 від 18.05.2018; повідомлення від 13.07.2018; витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №282369 від 15.05.2018; банківських виписок з особового рахунку ТОВ "НікЮТАС"; листа Головного управління ДПС у Миколаївській області №5028/10/14-29-04-01-07 від 05.10.2020 та довідки по запиту до нього, а також копії акту Головного управління ДПС у Миколаївській області від 24.09.2019 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НікЮТАС" з додатками до нього.

У позовній заяві позивач вказує, що він виконав в повному обсязі зобов`язання з поставки товару відповідачу на загальну суму 690500,40 грн, в підтвердження чого надав копію видаткової накладної №111 від 16.04.2018.

Зазначена накладна підписана тільки позивачем.

Як вказує у позовній заяві позивач, представнику "Логитранс-групп" для підписання уповноваженою особою надано документи - договір купівлі-продажу від 09.04.2020 за №09/04-2018 та видаткова накладна від 16.04.2018 за №НЮТ00000111), водночас, ТОВ "Логитранс-групп" екземпляри цих документів позивачу не передано.

Позивач у позові зазначає, що здійснення ним на виконання умов договору купівлі-продажу поставки товару ТОВ "Логитранс-групп" крім договору та видаткової накладної від 16.04.2018 за №НЮТ00000111 підтверджується податковою декларацією податку на додану вартість та додатком №5 до податкової декларації "Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за квітень 2018 року, податковою накладною від 16.04.2018 за №29, квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2018, витягом з ЄРПН №282369.

Позивач вказує, що на виконання умов договору та видаткової накладної №НЮТ00000111 від 16.04.2018, ТОВ "НікЮТАС" складено та зареєстровано податкову накладну №29 від 16.04.2018 на загальну суму 690500,40 грн, в тому числі ПДВ 115083,40 грн.

Крім того, на думку позивача, факт отримання товару ТОВ "Логитранс-групп" за договором підтверджується інформацією Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.10.2020 за №5028/10/14-29-04-01-07 та долученими до нього додатками на 6-ти аркушах.

Як убачається з матеріалів справи, з 11.09.2019 по 17.09.2020 фахівцями ГУ ДПС у Миколаївській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "НікЮТАС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2017 по 30.06.2019, за результатами якої складено акт №40/14-29-05-01/33132979 від 24.09.2019.

Позивач посилається на те, що відповідно до даних акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НікЮТАС" від 24.09.2019 за №40/14-29-05-21/33-329, складеного фахівцями ГУ ДПС у Миколаївській області, а саме додатку №2.1 "Реєстр суб`єктів господарювання, з якими платник податків ТОВ "НікЮТАС" перебував в господарських відносинах (в розрізі договорів), встановлено наявність взаємовідносин, які відбувались між позивачем та відповідачем.

Як вказує позивач, згідно наданої Головним управлінням ДПС у Миколаївській області інформації на запит адвоката від 29.09.2020 встановлено, що за податкові періоди квітень 2018 року - вересень 2020 року відхилення з контрагентом-покупцем ТОВ "Логитранс-групп" не виявлено (позиція 6), що підтверджує те, що відповідачем фактично здійснено нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих ТОВ "НікЮТАС" в ЄРПН та отриманих з ЄРПН платником податку ТОВ "Логитранс-групп", що таким чином підтверджує поставку товару за договором купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018.

16.04.2018 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №105 на загальну суму з ПДВ 690500,40 грн.

Оскільки у п. 2.2 договору визначено про зобов`язання відповідача оплатити ціну договору до 31.12.2019, позивач вважає, що строк виконання відповідачем зобов`язання за договором таким чином розпочинається з 31.12.2019.

На підставі п. 5.2 договору позивач нарахував відповідачу за період з 01.01.2020 по 05.10.2020 пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сумі 191959,11 грн.

На підставі п. 5.3 договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 1% від загальної вартості майна у сумі 6905,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Окремим видом зобов`язання є договір поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 690500,40 грн як основного боргу, пені у сумі 191959,11 грн та штрафу у розмірі 1% від загальної вартості майна - 6905,00 грн, в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу.

При цьому, на підтвердження своїх позовних вимог позивач подав в матеріали справи примірник договору купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018, а також видаткову накладну №111 від 16.04.2018, на підставі яких відповідач отримував товар, які підписані лише позивачем та скріплені його печаткою.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Суд приймає до уваги, що договір купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018 підписаний лише позивачем та скріплений його печаткою.

З боку відповідача вказаний договір не підписаний.

Доказів вчинення уповноваженими особами відповідача дій щодо укладення зазначеного договору в матеріали справи не подано.

Доводи позивача з приводу того, що підтвердженням укладення між сторонами договору купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018 є наявна в матеріалах справи видаткова накладна, податкова накладна, суд до уваги не приймає, оскільки саме лише посилання у видатковій та податковій накладних на договір купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018, не може свідчити про обізнаність та погодження відповідача з його умовами.

Так, матеріали справи взагалі не містять будь-яких доказів надіслання на адресу відповідача проекту вищевказаного договору.

За таких обставин договір купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018 не може вважатись укладеним та бути підставою для виникнення між сторонами взаємних прав та обов`язків.

Крім того, посилання позивача у позовній заяві, поясненні та заяві про уточнення позовних вимог на видаткову накладну №НЮТ00000111 від 16.04.2018, суд вважає безпідставними, оскільки до матеріалів справи позивач її не надав.

До того ж, доводи позивача з приводу оформлення видаткової накладної №НЮТ00000111 від 16.04.2018 жодним чином не підтверджують факту отримання відповідачем товару на вказану суму.

Дослідивши надану позивачем видаткову накладну №111 від 16.04.2018, підписану тільки позивачем, суд прийшов до висновку, що вона не може бути доказом отримання відповідачем товару на загальну суму 690500,40 грн, з наступних підстав.

Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 Цивільного кодексу України закріплені положення про те, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Таким чином, лише первинні документи можуть підтвердити факт господарської операції, яка відображається в бухгалтерському обліку, на підставі якого в подальшому формується податкова звітність.

У статті 9 вказаного Закону та пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку зазначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Копія видаткової накладної в силу статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, при відсутності на ній підпису уповноваженої особи відповідача, не може бути доказом, який підтверджує проведення господарської операції по передачі позивачем товару за договором купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018.

Позивач, витребувані судом засвідчені копії договору купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018, підписаного сторонами, а також засвідченої копії видаткової накладної, підписаної уповноваженою особою відповідача, суду не надав.

Долучені позивачем до позовної заяви податкові накладна, декларація, квитанції про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних не підтверджують здійснення поставки позивачем товару відповідачу та прийняття товару відповідачем, оскільки вони не містять ознаки первинного документу, який передбачений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не містять підпису уповноваженого представника відповідача, а відтак, не підтверджують здійснення господарської операції.

Умовами договору, а саме п. 3.1 договору передбачено, що документами, які підтверджують перехід права власності на товар є видаткові накладні та/або акти прийому прийому-передачі товару.

Як вже було зазначено судом вище, видаткова накладна №111 від 16.04.2018 не містить підпису уповноваженої особи відповідача.

Акти прийому-передачі товару позивач суду не надав.

Таким чином, позивачем не доведено факт передачі відповідачу товару на суму 690500,40 грн, а тому у відповідача не виникло обов`язку по його оплаті.

Доводи позивача про те, що договір виконаний, оскільки він здійснив поставку товару, що підтверджується також наданими до суду податковими накладною і декларацією, суд вважає безпідставними, оскільки податкові накладна та декларація є звітними і одночасно розрахунковими документами у розумінні податкового обліку підприємства та відображають у ньому господарську операцію, проте, ці документи не засвідчують факту передання товару, тому що складаються в односторонньому порядку та не передбачають наявності підпису отримувача, отже, не можуть підтверджувати факт здійснення сторонами господарської операції з відчуження майна. Складання таких документів безпосередньо не призводить до змін у майновому статусі сторін.

Посилання позивача на акт позапланової виїзної перевірки ТОВ "НікЮТАС" від 24.09.2019 як на доказ, що підтверджує поставку товару за договором купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018, суд вважає безпідставними, оскільки: по-перше, перевірки відповідача не було; по-друге, підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи (видаткові накладні, тощо), які відсутні у позивача.

За таких підстав, вимоги позивача є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв`язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 74, 76, 77 ГПК України.

Крім того, при зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь пеню на підставі п. 5.2 договору у сумі 191959,11 грн та на підставі п. 5.3 зазначеного вище договору штраф у розмірі 1% від загальної вартості майна - 6905,00 грн.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, договір купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018, у відповідності до п. 5.2 і 5.3 якого нарахована пеня та штраф, не укладений.

Будь-яких інших доказів погодження між сторонами відповідальності за порушення строків оплати товару у вигляді пені і штрафу до матеріалів справи не подано позивачем.

За таких обставин, позивач безпідставно нарахував відповідачу пеню у сумі 191959,11 грн та штраф у розмірі 1% від загальної вартості майна у сумі 6905,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять належних доказів поставки товару відповідачу та прийняття їх останнім, позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу №09/04-2018 від 09.04.2018.

Позивач не надав доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73 - 74, 76 - 80, 123, 129, 232 - 233, 237 - 238, 240 - 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "01" квітня 2021 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.