Ухвала

від 02.04.2021 по справі 373/508/21

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/508/21

Номер провадження 2-з/373/2/21

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

02 квітня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі

Головуючої судді Залеської А.О.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

02.04.2021 ОСОБА_1 до подання позовної заяви про визнання договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та присадибної земельної ділянки недійсним подав суду заяву про забезпечення позову, з яким має намір звернутися до суду.

В заяві просив забезпечити майбутній позов шляхом накладення арешту та заборонити відчуження на наступне спірне майно: 1) належні ОСОБА_2 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 (загальною площею 51,50 кв.м., житлового площею 20,80 кв.м.) з надвірними будівлями та спорудами; 2) належні ОСОБА_2 3/4 частини земельної ділянки (кадастровий номер 3211000000:01:060:0155) площею 0,0778 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Договір дарування спірного майна заявник вважає удаваним, оскільки насправді був учинений договір купівлі продажу будинку та земельної ділянки, за яким він як співвласник 1/4 частини цього майна у праві спільної часткової власності мав переважне право на купівлю часток у інших співвласників, які є його родичами, а також мав право розпорядитись своєю часткою разом ними. Однак, в результаті удаваного договіру дарування, він цих прав був позбавлений.

Заявник вказує на необхідність застосувати заходи забезпечення позову у спосіб накладення арешту, оскільки набувач майна ОСОБА_2 має намір його продати, а тому невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому зробити неможливим виконання рішення суду, якщо позовні вимоги заявника будуть задоволені.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та додатки до неї, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тож, заявник, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, повинен викласти ефективність обраного способу захисту своїх прав та вказати яким чином вони будуть відновлені за рахунок відповідного (арештованого) майна у випадку задоволення позову. Виклад таких обставин є обґрунтуванням необхідності забезпечення позову, що в свою чергу є однією з вимог до змісту заяви про забезпечення позову, зазначених в ч.1 ст. 151 ЦПК України, яку заявник не виконав.

Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Заявник, як майбутній позивач, вказує лише одного учасника справи відповідача - ОСОБА_2 без зазначення відомостей про нього. а також замовчує про інших учасників оспорюваного ним договору дарування, які до того ж є його родичами. Тобто, заявник не виконує вимоги закону та не зазначає обов`язкових відомостей про учасників справи (відповідачів та третіх осіб), як передбачено ч.2 ст. 151 ЦП України.

Твердження ОСОБА_1 , що йому невідомі засоби зв`язку ОСОБА_2 , є сумнівним, оскільки до заяви він додає скріншоти із сайтів з мережі Інтернет про оголошення розміщене ОСОБА_2 продати спірний житловий будинок, де останній вказує свій засіб зв`язку (номер телефону), що міститься під кліком значка показать .

В пункті 6 ч.1 ст. 151 ЦПК України зазначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У своїй заяві заявник зазначає, що у застосуванні зустрічного забезпечення немає потреби, оскільки відсутня можливість ускладнень щодо виконання рішення суду з його (заявника) боку, так як він має зареєстроване місце проживання та не має наміру змінювати його.

Однак, у даному спорі застосування зустрічного забезпечення є обов`язковим, оскільки позивач може реалізувати своє переважне право на купівлю частки майна у іншого співвласника - відповідача за запропонованою ним ціною. У випадку відмови позивача від купівлі та/або тривалого розгляду справи в суді (судах), відповідач, за наявності арешту на спірне майно може понести збитки, пов`язані зокрема з втратою вигідного покупця, цінових змін на ринку, втрати товарного вигляду будинку тощо.

Отже заявнику ОСОБА_1 потрібно вказати пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до вимог ч.10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладені обставини та надані документи, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову заявнику, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.

Питання повернення судового збору вирішується судом за клопотанням позивача після набрання ухвалою про повернення заяви законної сили.

Керуючись ст.ст. 149-153, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею (ст. 261 ЦПК).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А.О. Залеська